Активізація навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів
Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів найактуальніша, тому що від того, як активно вони вивчають навчальний матеріал, наскільки самостійно проходить їхня діяльність на уроці, залежить ефективність усієї роботи вчителя.
Підвищення пізнавальної активності дітей, розвиток у них пізнавальних інтересів є найважливішою умовою виховання таких цінних якостей, як розвиток пізнавальних здібностей; зміцнення умінь і навичок самостійно засвоювати та осмислювати навчальний матеріал; формування основних інтелектуальних умінь, необхідних для успішного оволодіння курсом природознавства і сільськогосподарської праці в початкових класах.
Емоційність подання вчителем навчального матеріалу викликає у молодших школярів почуття подиву та інтересу, які згодом стануть емоційними компонентами пізнавальної активності особистості.
Інтерес — це емоція позитивного знаку, пов’язана з прагненням дізнатися, здобути нові знання, викликає активність, нестримну енергію, шліфує ясність, логічність думки, спонукає до пізнання нового та цікавого. Саме тому дії, змотивовані інтересом, сприятливі для школяра, бо вони нові, творчі, оригінальні, викликають радість.
Інтерес дітей до навчання — велика рушійна сила, яка відкриває розум і серце дитини для благотворного впливу науки. Завдяки інтересу дитяча думка послідовно проникає в суть явища чи предмета, наполегливо відшукує зв’язки. Пізнавальні інтереси дітей слід формувати на уроці. Викладання повинно бути цікавим, проте інтерес не має нічого спільного з розвагою, яка не переслідує пізнавальних цілей. Ідеться про цікаву систему навчання, про постійну копітку й наполегливу роботу з формування стійкого інтересу, а не про каскад цікавих завдань, не про те, щоб перетворити навчальний предмет у «збірник цікавинок», щоб «усе зробити цікавим».
Активізація школярів у навчальному процесі — це різноманітне стимулювання пізнавальної активності, збудження всіх пізнавальних процесів, починаючи зі сприймання та уваги і завершуючи активізацією фантазії, мислення.
Активність учнів на уроці зумовлюється особистістю самого вчителя, його ерудицією, майстерністю, педагогічним тактом.
Навчальний процес на уроці природознавства і сільськогосподарської праці являє собою систему міркувань, що вимагає творчого мислення.
Процес становлення проблеми активізації пізнавальної діяльності молодших школярів
Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання розглядалась прогресивною педагогікою дуже давно. Коменський, Руссо, Песталоцці, Дістервег, Ушинський зробили величезний внесок у розвиток педагогічної науки, намагаючись правильно розкрити і пояснити процес навчання і розвитку особистості дитини, психологічних закономірностей пізнавальної діяльності, ролі активності та самостійності у навчанні.
У системі початкового навчання спілкуванню з природою приділяв увагу В.О.Сухомлинський.
Проблемою виникнення пізнавального інтересу в школярів займаються видатні педагоги і психологи, які розв’язують певні невідкладні питання, висувають свої теорії, обґрунтовують дослідження. Серед них такі відомі педагоги, як О.Я.Савченко, Л.К.Нарочна, Н.С.Коваль, Н.М.Бібік, В.О.Онищук та ін.
Основні етапи процесу формування пізнавального інтересу виявили дослідження таких авторів, як О.В.Скрипченко, Г.І.Щукіна, Л.І.Божович та ін.
З добіркою цікавих творчих вправ у педагогічній літературі виступав 3.В.Друзь. Він запропонував для формування в учнів пізнавальних інтересів з природознавства додаткову інформацію, яка містить нове й цікаве порівняно з програмовим матеріалом.
Дану проблему вивчають учителі-практики А.М.Охріменко, А.А.Огійчук, Н.С.Прошкуратова, І.І.Осадченко, Г.К.Яцевська, Т.А.Нелепенко та ін. Вони організовують навчальний процес на уроках курсу “Я і Україна” таким чином, щоб збуджувати інтерес до навчання, допомогти дітям свідомо, творчо, радісно оволодіти знаннями, виявити свій розум, реалізувати знання, творчу силу. Позитивні наслідки роботи передових учителів значною мірою обумовлені саме особистісно орієнтованим підходом до побудови навчально-виховного процесу.
Шляхи формування пізнавального інтересу учнів на уроках курсу “Я і Україна” та сільськогосподарської праці
Учителі, які працюють творчо, з метою розвитку пізнавальних інтересів учнів застосовують найрізноманітніші види інтелектуальної діяльності. При цьому вони враховують вікові дані учнів, рівень розвитку їх мислення, загальну теоретичну і практичну підготовку та індивідуальні особливості. Чим молодший вік, тим цікавішим має бути саме завдання. Цікава робота полегшує її виконання, вчить краще працювати.
Як зробити завдання цікавим — це залежить від майстерності вчителя. Як правило, найцікавіше — це те завдання, яке максимально розвиває самодіяльність дитини, будить її думку. Уміння творчо розв’язувати проблемні питання пізнавального змісту, викликати в школярів живий інтерес, любов до предмета, примушувати їх мислити, активно працювати, міркувати — найважливіше у майстерності вчителя.
Формувати пізнавальні інтереси молодших школярів на уроках курсу “Я і Україна” та сільськогосподарської праці можна різними методами і засобами навчання: створення проблемно-пошукових ситуацій, постановка пізнавальних завдань, організація самостійної роботи учнів тощо.
Створення проблемно-пошукових ситуацій
Проблемна ситуація на уроці в 1—4-х класах — це постановка перед учнями певного пізнавального завдання, яке містить у собі протиріччя, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків.
Серед критеріїв проблемної ситуації, що забезпечують виховання інтересу, слід відзначити такі:
орієнтування розв’язування проблемної ситуації на максимальну самостійність учнів, їхню власну пізнавальну і дослідницьку діяльність;
значущість розв’язання проблемної ситуації для учня (він повинен «прийняти» її на основі власного досвіду, спостережуваних об’єктів, явищ тощо).
Проблемні ситуації полягають у необхідності:
порівняти однотипні предмети, явища;
встановити причинно-наслідкові зв’язки;
виключити зайву інформацію;
дібрати дані, яких не вистачає, тощо.
У навчанні проблемна ситуація доцільна тоді, коли може викликати у дітей бажання вийти з цієї ситуації, що виникає лише за умов, коли зміст її викликає в учня інтерес і коли він відчуває, що проблема для нього посильна.
У початкових класах найпоширенішими прийомами створення проблемних ситуацій з метою розвитку пізнавальних інтересів є такі:
а) зіткнення учнів із суперечливими фактами:
метал у воді тоне, а дерево — ні. Чому?
чому корову вважають свійською твариною, адже вона живе, на відміну від кицьки, в корівнику?
б) постановка перед школярами дослідницьких завдань:
простежте, де швидше починає танути сніг, і поясніть чому?
в) спонукання учнів до узагальнення фактів;
г) спонукання учнів до аналізу фактів і явищ, які логічно суперечать їхньому життєвому досвіду:
птахи можуть літати. Бабка також літає. До яких тварин вона належить? Чому?
Створенню проблемної ситуації завжди передує підготовча робота, у процесі якої вчитель забезпечує дітей мінімумом знань, необхідних для розв’язання проблеми. Крім того, вчитель збуджує в учнів пізнавальний інтерес, стимулює їх прагнення розв’язати проблему. Якщо вони не в змозі самостійно розв’язати проблему, учитель використовує навідні питання.
Під час розв’язання проблеми передбачається, що діти самостійно узагальнюють знання, здобуті з різних джерел, використовують певною мірою і прийоми дослідницької діяльності.
Важливим засобом створення проблемних ситуацій у вивченні природи є дослідницька робота (розв’язання завдань випливає із спеціально створених умов. Наприклад: теми «Термометр», «Органи рослин», «Умови життя рослин», «Вегетативне розмноження рослин», «Сніг і лід», «Корисні копалини», «Вода — розчинник» тощо).
Створення проблемних ситуацій та їх розв’язання тут досягаються частково-пошуковим методом, іноді дослідницьким, за допомогою лабораторних, демонстраційних і домашніх дослідів. Відкриття, які учні роблять при цьому, незначні, але дітям вони дають велике інтелектуальне задоволення. Чим більше створюватиметься для учнів складних ситуацій, які вони спроможні подолати, тим інтенсивніше в них розвиватиметься інтерес до знань, науки, школи.
Проблемний підхід до вивчення природи в молодших класах не лише зацікавлює учнів, а й стимулює в них потребу виконати завдання, що значною мірою сприяє активному сприйманню нового матеріалу, розвиває їхні пізнавальні здібності.
Ефективним стимулом розвитку пізнавальних інтересів учнів, а також їхнього вміння працювати з підручником і додатковою літературою є постановка проблемних завдань на етапі виконання домашніх завдань. Потрібно використовувати фенологічні спостереження і домашні досліди.
Постановка пізнавальних завдань
Численні психолого-педагогічні дослідження показали, що одним із ефектних засобів, які сприяють розвитку інтересу та мислення школярів, є постановка пізнавальних завдань. У доборі різних типів розвивальних завдань для учнів молодших класів за основу взято ті логічні операції, без яких їх виконання неможливе: порівняння, узагальнення, класифікація, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Вправи на порівняння спрямовуються на формування в учнів умінь виділяти ознаки предметів, диференціювати їх на істотні й другорядні. Наприклад:
— Чим листки берези відрізняються від хвоїн ялинки? Учитель повідомляє порядок порівняння (план):
1. Уважно розгляньте предмети, що порівнюються.
2. Поміркуйте, які ознаки має кожен предмет.
3. Які з них схожі, а які відмінні?
4. Порівняйте найістотніші ознаки.
5. Поясніть результати порівняння.
Виконання різноманітних пізнавальних завдань на порівняння полегшує перехід від поодиноких фактів до узагальнення — дальшого поглиблення синтезуючої діяльності головного мозку дитини. За допомогою цієї операції розкриваються загальні особливості й відношення реальної дійсності.
Пізнавальні завдання на узагальнення здебільшого активізують розумову діяльність учнів. Наприклад:
назвіть дерева (кущі, квіти, овочі, фрукти, птахи), які ви знаєте;
назвіть «санітарів» лісу, які вам відомі.
Пізнавальні завдання на класифікацію різноманітні. Наприклад: поділити на групи (комахи, птахи) таких тварин: метелик, ворона, муха, мурашка, горобець, сорока. Назвати істотні ознаки комах і птахів.
З’ясування внутрішніх зв’язків між предметами і явищами навколишнього світу сприяє встановленню причини і наслідку. Такі завдання іноді формулюються як проблемне запитання:
— Для чого кішці м’якенькі лапки й гострі кігті?
Керувати процесом розв’язування таких пізнавальних завдань доцільно у такій послідовності: аналіз і виділення істотних ознак об’єкта; пошук і пояснення причини виникнення факту, явища, події; встановлення і пояснення наслідку; висновок — пояснення утворення зв’язку між визначеними об’єктами; фіксація уваги на міркуваннях. Необхідно навчити дітей розрізняти поняття «причина» і «наслідок».
Формування вмінь знаходити і розуміти причинно-наслідкові зв’язки між предметами і явищами відбувається у процесі продуктивної діяльності учнів, коли вони пояснюють і доводять свої твердження.
З’ясуванню причинно-наслідкових зв’язків сприяють наведені нижче запитання.
Коли дороги висихають після дощу швидше: влітку чи восени? Чому?
Чому взимку майже завжди випадає сніг, а не дощ?
Чому взимку, якщо відчинити двері, у повітрі утворюється туман, а в теплу пору ми цього не помічаємо?
Після поливання овочевих рослин рекомендується розпушувати ґрунт або засипати лунки землею. Для чого це роблять?
Можна виділити ще пізнавальні завдання на доведення. Наприклад:
Сосна і ялина — хвойні дерева. Доведіть, чому їх так називають.
Мурашки — санітари лісу. Доведіть, що ця назва правильна.
Пізнавальні завдання на уроках курсу “Я і Україна” та сільськогосподарської праці доцільно практикувати у формі гри, ігрових ситуацій або пропонувати їх як активізуючі запитання. У початкових класах ці завдання не складні за формою і змістом, але вони спонукають дітей міркувати, доводити, аргументувати свої висновки і дії, сприяють розвитку логічного мислення учнів, формуванню їхнього світогляду, вихованню переконань.
Самостійна робота учнів
Найсприятливіші для збудження і розвитку пізнавального інтересу умови виникають тоді, коли вчитель не викладає матеріал в готовому вигляді, а організовує самостійну роботу школярів. Без правильно організованої самостійної роботи не можна успішно розвивати пізнавальні можливості учнів, їх спостережливість, пам’ять, творчу активність тощо. Самостійна робота дає змогу здійснювати диференційований підхід у навчанні, глибоко вивчати індивідуальні особливості кожного вихованця. Пізнавальна самостійність учнів, яка формується на базі активності, характеризується такими ознаками:
бажання і вміння самостійно правильно міркувати;
властивість орієнтуватись у новій ситуації, знайти свій підхід до розв’язання завдання;
бажання не лише розуміти засвоєні знання, а й способи їх добування;
критичний підхід до суджень інших;
незалежність власних міркувань.
Організації самостійної пізнавальної діяльності учнів сприяють дидактичні матеріали. Використовуючи їх, класовод керує пізнавально-практичною діяльністю школярів під час засвоєння нових знань та їх закріплення, а також організовує дослідницьку позакласну роботу.
Дидактичні роздаткові картки — важливий засіб удосконалення самостійної діяльності учнів у навчанні курсу “Я і Україна” в початкових класах. Вони призначені для виконання завдань, пов’язаних із дослідом, спостереженнями і практичною діяльністю. В них містяться запитання і завдання для організації фенологічних спостережень. Деяка варіативність завдань досягається добором різних об’єктів для спостережень і дослідів, а також практичних дій. Це дає змогу вчителю з мінімальними затратами сил і часу здійснювати індивідуальний підхід у навчанні дітей.
Кожне завдання має своє дидактичне призначення.
1. Підготовка до вивчення нового матеріалу. Перед проходженням теми «Розмноження рослин» (3-й клас) дітям доцільно дати напередодні завдання. Наприклад, один учень одержує таке завдання:
— зріж ножем живець (стебло завдовжки 10—15 см) так, щоб на ньому було не менше 4—5 листків (для досліду візьми традесканцію);
— постав живець у банку з водою (встроми у мокрий пісок чи тирсу) так, щоб він наполовину занурився у воду (пісок, тирсу);
–– регулярно стеж, щоб рівень води у банці весь час був сталим (пісок, тирса — мокрими).
–– запиши у щоденнику дати: початок і кінець досліду, поява перших корінців;
— через 2 тижні вийми живець із води, порахуй корінці, що виросли, виміряй лінійкою їх довжину, запиши одержані числа у щоденник спостережень. Живець висади у горщик із землею.
Інші діти беруть бегонію, фіалку тощо і виконують аналогічне завдання. На уроці учні демонструють одержані результати.
2. Організація фенологічних спостережень. Наприклад, під час проходження теми «Птахи навесні» окремі учні отримують завдання.
1. Вибери об’єкт спостереження, наприклад, шпаків.
2. Простеж за їх прильотом.
3. Проспостерігай за поведінкою цих пернатих під час будування гнізд, їх ремонту. Визнач, який будматеріал вони використали для цього.
4. Проспостерігай, як змінилась поведінка птахів із появою пташенят. Як ти довідався, що у гнізді є пташенята, за якими ознаками?
5. Полічи, скільки разів протягом 30 хв прилітають батьки до гнізда з кормом.
6. Поспостерігай за поведінкою пташенят, що підросли, коли вони почали виглядати з гнізда.
7. Довідайся, чим годують батьки-птахи малят, звідки приносять корм.
Інші діти вибирають для спостережень різних птахів (ластівку, горлицю, кільчасту тощо).
3. Дослідницька діяльність на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці та уроках природознавства.
На уроках, де виконуються фронтальні досліди (наприклад, діти виявляють таку властивість води, як здатність розчиняти речовини), важливе місце займає самостійна робота дітей. Але роль учителя на такому уроці не знижується, а, навпаки, зростає, оскільки він не лише керує сприйняттям спостережуваних учнями явищ, а й їх практичними діями. Активності учнів, міцності знань сприяють також підключення у виклад нового матеріалу на уроці знань учнів, здобутих ними від самостійних дослідів, виконаних до уроку. Наприклад, перед уроком на тему «Сніг і лід» у 1-му класі учні отримали завдання проробити дослід: «Налити воду в блюдечко, на дні якого покласти клаптик газети з текстом. Винести блюдце на мороз». На уроці при виясненні однієї з властивостей льоду — його прозорості — успішно можна використати результати досліду. Багатий матеріал для індивідуальних і групових завдань в усі пори року дають спостереження за рослинами на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці, вулиці, у парку.
При організації роботи на уроці сільськогосподарської праці (тема «Умови життя рослин») у 4-му класі учні одержують окремі завдання:
— Довідайтесь, які умови необхідні для вирощування огірків.
Дослід 1. Посади 2—3 рослини огірків на освітленій сонцем грядці. Своєчасно проривай бур’яни, розпушуй землю після дощу, внеси добрива.
Дослід 2. Посади 2—3 рослини огірків між кукурудзою чи соняшниками. Доглядай за рослинами так само, як у досліді 1.
Зроби висновок про умови, необхідні для вирощування огірків.
Чіткі і конкретні інструкції до карток дають змогу досягти досить високих показників у самостійному виконанні учнями практичних робіт, у проведенні дослідів і спостережень з елементами самостійного дослідження.
4. Самостійна робота з елементами пошукових завдань:
добір (за запитаннями) матеріалу, який розкриває певну особливість предмета, явища; на основі тексту статті виявити ознаки пристосування тварин до умов життя у воді — 4 клас, тема «Озера і болота»;
виконання завдань за аналогією. Велике значення має вдало підібраний зразок, розглядаючи який діти самостійно дійдуть висновку про схожі особливості іншого предмета. У навчальному процесі аналогія використовується для спрямування учнів на спосіб доведення, щоб допомогти відшукати правильну відповідь.
Наприклад, дано зображення білки і зайця. У першій графі записано характерні ознаки білки, а в другій — необхідно записати характерні ознаки зайця.
Виявлення спільних і відмінних рис між предметами та явищами за допомогою порівняння.
Завдання цього виду стимулюють пізнавальний інтерес учнів, сприяють встановленню зв’язків між відомими і новими знаннями, приводять до самостійних висновків, узагальнень. При цьому дуже важливо правильно дібрати порівнювані об’єкти і спрямувати учнів на встановлення відмінних ознак. Наприклад, вивчаючи у 3-му класі тему «Тварини —живі організми», варто дати дітям такі завдання:
розглянь на таблицях оленя і лося;
запиши їх характерні особливості (у відповідних графах таблиці) згідно із зазначеним планом;
вкажи, що в них відмінне і що подібне;
зазнач середовище, в якому вони зображені.
-
План
Північний олень
Лось
1. Будова тіла
2. Характер покриву
3. Забарвлення
4. Будова кінцівок
5. Спосіб пересування
6. Харчування
7. Середовище існування
5. Складання характеристики природних компонентів. Цей вид завдань необхідний, щоб навчити дітей зв’язно розповідати, описувати певний об’єкт або явище. Допомагає чіткий план, за яким учень характеризуватиме виучуваний компонент у певній послідовності, охопивши найсуттєвіші ознаки, встановивши взаємозв’язок та взаємозалежність предмета і навколишнього оточення. Наприклад:
Тема: «Різноманітність природи У країни. Лісостеп, степ» 4-й клас.
1) Пори року:
тривалість. Чим вона зумовлена?
температура повітря. Від чого вона залежить?
опади, їх види. Чим зумовлені?
2) Рослини:
назва;
група (дерева, кущі, трав’янисті);
умови росту (звернути увагу на корінь, листя, висоту стовбура);
чим вони корисні для людини.
3) Тварини:
назва;
група (звірі, птахи, плазуни, комахи тощо);
умови життя (наголосити на ознаках пристосування до умов середовища: забарвлення, покрив, будова кінцівок, живлення, повадки);
корисна чи шкідлива для людини.
4) Праця людей:
заняття населення зони;
чим зумовлена праця людей певної зони.
Включення у навчальний процес пошукових завдань активізує діяльність молодших школярів, підвищує їх інтерес до вивчення природознавства, сприяє нагромадженню і поглибленню знань.
Використання місцевого матеріалу
Зв’язок навчання з життям, з виробництвом є найважливішою передумовою активізації розумової діяльності учнів, важливим засобом розвитку різносторонніх інтересів, стійких стимулів і мотивів у навчанні. Явища, взяті з життя, близького оточення і середовища, більш зрозумілі, привертають увагу учнів, активізують їх мислення, впливають на почуття. Ознайомлення з флорою і фауною рідного краю допомагає розкриттю складних взаємин людини і природного середовища, розуміння необхідності правильного його використання. Діти активніше опановують навчальний матеріал, коли усвідомлюють його важливість, розуміють, яке значення матимуть у їхньому житті набуті знання і навички. Потрібно вивчати природну обстановку, види трудової діяльності, явища суспільного життя, події, характерні для даного міста чи села. Цей важливий матеріал, який діти безпосередньо бачать і з яким стикаються, слугуватиме для них фондом, з якого вони самостійно братимуть факти для порівнянь та узагальнень. Конкретний місцевий матеріал сприяє тісному зв’язку навчання з життям, розвитку дитячої уяви, мислення, глибокому проникненню в сутність явищ, прагненню більше дізнатись, запам’ятати, побачити, тобто допомагає не лише свідомому засвоєнню знань, а й ефективному розвитку пізнавальної активності, творчої самостійності.
Використання надбань усної народної творчості
Великого значення вчителі надають загадкам. Відгадуючи їх, дитина вдається до пізнання навколишнього оточення, порівнює різні явища, об’єкти, виділяє з-посеред численних особливостей істотні, вчиться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити певні висновки. У відгадуванні загадок важливий не лише результат, а його обґрунтування, доведення правильності відповіді. Для цього треба постійно запитувати: «Як здогадалися?», «Чому так вирішили?», «Як міркували, поясніть».
На матеріалі загадок діти глибше усвідомлюють навколишні предмети, природні явища, краще знайомляться з усною народною творчістю, розвивають свою кмітливість, вчаться образно мислити. Крім того, загадки помітно пожвавлюють уроки, активізують думку учнів, формують у них уміння виділяти суттєві ознаки різних об’єктів. У загадках виявляється спостереження людей за рослинами, .тваринами, змінами у природі, дається різнобічна характеристика предметів і явищ довкілля та суспільства. Наприклад, вказуються суттєві ознаки весни:
— Тане сніжок, квітне лужок,
День прибуває, коли це буває?
У ході спостережень за тваринами треба спрямовувати дітей на будову тіла, особливості покриву, повадки, життя (де живе, чим живиться, як здобуває їжу, як захищається від ворогів, пересувається, які звуки подає). Усвідомивши ці ознаки, діти знаходять їх у загадках:
Що то: у воді водиться,
з хвостом родиться,
А як виростає,
Хвіст відпадає?
(Жаба)
Відгадування загадок розширює знання про навколишній світ, зацікавлює предметом, сприяє розвитку пізнавальних можливостей учнів.
Молодші школярі чутливі й емоційні слухачі, їм до вподоби поетичні рядки, віршовані примовки, влучні і виразні прислів’я та приказки:
«Проліски — очі березня»;
«Осінь іде — дощі за собою веде».
Доцільно запропонувати учням перевірити народні прикмети, ввівши у класному календарі природи й праці людей рубрику «Прикметі вір, але й перевір»:
Грім у вересні віщує довгу осінь.
Жовтневий грім — на малосніжну зиму.
На увагу заслуговують також міфи, легенди як жанр народної творчості. Доцільно ознайомити молодших школярів з різноманітними історіями з життя рослин, використовуючи народні легенди та повір’я. Дізнавшись про легенду — історію певної рослини, можна запропонувати учням скласти легенду про іншу квітку, або історію рослини, яку розглядали на уроці.
Ребуси, кросворди, чайнворди, шаради, анаграми — важливий засіб збудження пізнавального інтересу дітей. Оживити опитування й активізувати у процесі його роботу учнів допоможуть цікаві форми перевірки засвоєння фактичного матеріалу. В їх числі — кросворди. Особливо треба використовувати кросворди, складені на базі основного програмного матеріалу із зашифрованими природознавчими та суспільствознавчими поняттями і термінами. На уроці кросворди мають бути цілеспрямовані не на перевірку загальної ерудиції учнів, а на краще засвоєння ними фактичного матеріалу.
Загадувані терміни про довкілля та суспільство бажано «зашифрувати» по-різному: відповісти на запитання, назвати частини малюнка, визначити термін. Про майбутню роботу з кросвордами корисно попередити учнів раніше, щоб вони відповідно повторили основний матеріал теми підручника.
Для учнів молодшого шкільного віку кросворди бажано добирати у вигляді загадок.
Для закріплення у дітей уміння розрізняти предмети живої і неживої природи можна використовувати чайнворди. Звичайно, тут також необхідно пояснити, в чому особливість таких головоломок, і навчити їх розгадувати. Чайнворди для учнів молодших класів теж доцільно добирати у вигляді загадок.
Із зацікавленням розв’язують молодші школярі шаради, метаграми, логогрифи тощо:
1) шаради.
Перше — злак усім відомий,
Друге — ворог злій війні;
Прочитаєш все в цілому —
Вийде місто на землі.
(жито-мир — Житомир)
2) метаграми (коли одну букву замінюємо іншою).
Невеличка тече річка, у Дніпро впадає.
Як змінити «р» на «л» — по лісу блукає.
(Рось — лось)
3) анаграми (коли читають слова навпаки).
На мені молотять хліб,
Віють, сушать кілька діб,
А якщо з кінця читать —
Будуть миші враз тікать.
(кіт — тік)
4) логогрифи (коли до зашифрованого слова додаються або з нього вилучаються букви).
Люблять нас усі збирати
Після дощику в ліску.
А як букву «г» відняти,
Будем плавати в ставку.
(гриби — риби)
На уроках курсу “Я і Україна” можна гармонійно поєднувати з вивченням нового матеріалу розгадування «шифровок» — ребусів. Найкраще проводити їх у вигляді своєрідних турнірів або під час фізкультхвилинки. Ребуси можна придумувати самим учням, підбираючи до будь-якої природничої чи суспільствознавчої теми. Наприклад: назви тварин (мал. 40).
Слід підкреслити, що гра зі словами має стати постійним помічником класоводів, оскільки вона збагачує словниковий запас дітей, активізує мислення, тренує пам’ять, розвиває загальну ерудицію, розширює обсяг знань, допомагає в інтелектуальному спілкуванні, є надійним засобом психологічного розвантаження розумової праці школярів.
Використання цікавинок на уроках
Робота з використанням цікавинок на уроках курсу “Я і Україна” — важливий засіб виховання інтересу молодших школярів. Вона викликає позитивні емоції учнів, підвищений інтерес до виучуваного. Цікаві факти з історії, науки, уривки з науково-популярної літератури, предметні ігри, цікаві вправи — все це зацікавить дітей, розширить їхні знання і сприятиме розвитку кмітливості та спостережливості. Збудити інтерес учня, дати поштовх думці, вчити логічно і самостійно мислити — така загальна мета будь-якого уроку. Тому урок має бути насичений цікавим матеріалом, включаючи завдання з логічним навантаженням, якими є:
– завдання з елементами дослідження — це вправи зі словами «порівняйте», «виділіть головне», «обґрунтуйте», «доведіть», «узагальніть» тощо;
– завдання, під час виконання яких учні відкривають нові для себе зв’язки, залежності, закономірності. Це вправи на здійснення простих умовиводів, найпростіших класифікацій та групування предметів;
– самостійне складання вправ учнями (спочатку за аналогією, пізніше – за конкретними умовами) тощо.
Мал. 40.
Для прикладу наводиться добірка завдань з логічним навантаженням.
Як відомо, моря весь час поповнюються прісною водою річок. Проте солоність морської води при цьому не зменшується. Чому?
Відомо, що температура танення льоду О °С. Проте взимку сніг на вулицях лежить і при температурі, вищій від нуля. Як це пояснити?
У вітряний день нам стає тепліше, якщо ми заховаємося від вітру. А чи однакові показники термометра на вітрі і в затишку?
З поданих слів спочатку випишіть назви овочів, потім фруктів (огірок, гарбуз, вишня, лимон, морква, апельсин, буряк, помідор, яблуко, мандарин, салат, картопля, черешня).
Випишіть спочатку назви перелітних птахів, потім осілих (журавель, синичка, сойка, ластівка, горобець, ворона, дятел, шпак, лелека, сорока).
Дві ланки юннатів заклали дослід на перевірку сходження насіння салату, огірків, моркви, селери та інших культур. Через 10 днів проріс салат, через 14 — огірки. Минуло ще 5 днів, а сходів більше не було. Юннати першої ланки твердили, що насіння погане і тому не проросло, а юннати другої ланки вважали насіння хорошим. Хто з них мав рацію? Для відповіді скористайтесь таблицею.
-
Назви культур
Строки сходження (дні)
Горох, салат, соняшник
10
Огірки, помідори, шпинат
14
Морква, петрушка
21
Селера, спаржа
28
— Як одним словом можна замінити слова:
а) ранок, день, вечір, ніч (доба);
б) весна, літо, осінь, зима (рік).
На уроках природознавства можна практикувати «Запитання Мудрої Сови».
— Коли в природі закінчується літнє життя і починається осіннє? (У дні перших заморозків).
— Чим осінні дощі відрізняються від літніх? (осінній дощ моросить малими краплями, не перестає сипати день, два, три, тиждень).
— 3 яких дерев найпізніше опадає листя? (з верби, осики).
Доцільно в класному календарі природи вести рубрику «Чи знаєш ти, що...»:
швидкість польоту сокола під час падіння на здобич розвивається до 36 км/год;
жайворонка не видно, коли він злітає на висоту 300 м, а його пісню чути навіть з висоти 600 м;
найбільше зубів у звичайного слимака — 14175;
довжина деяких китів 33 м, вага — 120 т; серце важить 600—800 кг, тобто як великий кінь.
Використання художньої та науково-популярної літератури на уроках природознавства
“Я і Україна” — один із найцікавіших предметів, який ґрунтується на безпосередніх дитячих спостереженнях за навколишніми явищами та об’єктами з наступним їх обговоренням, узагальненням на уроці. Тут діти висловлюють власні думки про побачене і почуте, діляться з товаришами своїми знаннями, розповідають про те, що вразило їх у лісі, полі, на морі чи в горах, в музеї, в театрі тощо. Для пояснення окремих явищ потрібно вчити дітей звертатися до художньої та науково-популярної літератури. Потрібна вона і для того, щоб дібрати цікаві й потрібні відомості про суспільство, а також про життя тварин, рослин та неживу природу. А без довідкової літератури взагалі не обійтись. Наприклад, щоб викликати інтерес і збагатити уявлення учнів про властивості підземної води на уроці природознавства під час опрацювання теми «Вода нашої місцевості», учитель може розповісти не тільки про звичайні мінеральні джерела, а й про існування в природі джерел з гарячою мінеральною водою. Щоб полегшити сприймання і збагатити зміст понять, варто зачитати уривок із книжки І.Багмута «Гарячі джерела» та запропонувати дітям інші літературні джерела.
Доцільно готувати виставки книжок із коротенькими анотаціями. Наприклад: В.С.Мальт. «Море диявола». 158 коротеньких оповідань, з яких довідаєтесь, що дощ може випаровуватися в повітрі, ріки утворюють пустиню, піски співають, маленький павучок може з’їсти верблюда.
Цікавим посібником для вчителя може стати «Книга рекордів Гіннеса». На уроках, під час пояснення нового матеріалу, доречно наводити відомості з неї.
Як свідчить досвід, використання науково-популярної літератури на уроках курсу “Я і Україна” в початкових класах дає позитивні результати. Під впливом почутих цікавих відомостей учні стають уважнішими на уроках, а це один з критеріїв виявлення інтересів. Найважливішим, на наш погляд, є те, що за такою постановкою роботи в школярів з’являється інтерес до літератури як до джерела знань.
Ігрова діяльність на уроках природознавства
У досвіді шкіл широко застосовуються дидактичні ігри, які проводяться під час прогулянок, екскурсій, на уроці узагальнення знань про конкретні об’єкти і явища природи, при формуванні елементарних понять про довкілля, суспільство.
Наприклад, можна запропонувати дітям у 4-му класі під час вивчення теми: «Мішані ліси» гру «Ягідні та грибні адреси». Ви прийшли у ліс по гриби і ягоди. Хто підкаже їхні адреси?
Суниця — на галявинах і вирубках;
чорниця — в сирому ялиновому бору;
брусниця — у хвойних і мішаних лісах;
малина — найкраща родюча лісова земля;
журавлина — болото із зеленим мохом;
опеньки — на вирубках;
підберезники — у березовому гаю;
маслюки — в сосняку.
Складну аналітико-синтетичну діяльність передбачають завдання: дібрати з-посеред зображених на малюнку дерев ті, на яких ростуть фрукти, перелічити їх назви, сказати, у яких овочів стебла стеляться по землі; назвати свійських тварин.
Важливим засобом активізації навчальної діяльності молодших школярів є проведення різноманітних конкурсів, вікторин, змагань, олімпіад, прес-клубів, ведення кращого щоденника спостережень, випуск класної та шкільної газети. Можна провести конкурси з різноманітної тематики: «Кращий знавець рідного краю», «Зелені патрулі», «Друзі лісy», «Знавець лікарських рослин», на звання кращого спостерігача за змінами у природі (за календарем природи і щоденником спостережень), конкурс на кращий малюнок «Сезонні зміни у природі»), вікторини «Що? Де? Коли?» та «Чи знаєш ти, що...». Обов’язково потрібні різні заохочення, призи і привітання переможцям та учасникам.
Зв’язок роботи в куточку живої природи з уроками природознавства
Куточок живої природи і правильна організація роботи в ньому — найдоступніший засіб зацікавити дітей предметом, виховувати в них працьовитість, відповідальність за доручену справу, естетичні почуття. Кожний школяр, вирощуючи рослину, починає бачити користь своєї праці, того, що він може досягти. Разом з тим, спостерігаючи за життям, наприклад, квіткових культур, учень закріплює уявлення про розвиток рослин. Корисно помістити в класному календарі природи і праці вирізки про рослини, які стали плодоносити в кутку природи.
Вирощувати треба рослини, які легко приживаються, розмножуються і насінням, і живцями, добре ростуть і цвітуть, чутливі до підживлення, поливання. Це різні бегонії, пеларгонії, гортензії. Догляд за ними складається з трудових операцій, посильних для молодших школярів. Дітей дуже зацікавлюють, навіть захоплюють, вигонкові квіти, цвітіння яких неважко прискорити у зимово-весняний період.
У школярів завжди викликає великий інтерес те, що зроблено або вирощено власними руками. Самостійно доглядаючи посаджену рослину, діти усвідомлюють, як важко створювати і зберігати все живе; перед ними розкриваються таємниці виникнення з малої насінини зелених стебел, блискучих листочків, гарних квітів.
Завдяки роботі в живому куточку у дітей виникає справжній інтерес до природи, який зберігається протягом усього життя.
Екскурсії на уроках природознавства
Екскурсії дають можливість розглядати предмети і явища в їх природній обстановці, у взаємозв’язках і в русі, вони є джерелом позитивних емоцій, які, в свою чергу, сприяють розвитку пізнавальних інтересів. Під час екскурсій у різні пори року школярів треба вчити бачити природу, помічати зміни в ній, відчувати її велич, красу. Такі екскурсії дають можливість спостерігати, порівнювати, знаходити відповіді на запитання, що хвилюють дітей. Так, поступово у дітей формується уявлення про взаємозв’язки у природі.
Ігри, проведені під час екскурсії («Чи знаєш ти лікарські рослини?», «Пізнай і скажи», «З чого плід?», «Який гриб у кошику?»), дають змогу вчителеві залучити дітей до активного пізнання природи, сприяють вихованню бережливого ставлення до неї.
Крім ігор, можна провести на лоні природи конкурси:
— «чий букет кращий?» (оформлення і назва);
— «хто знає птахів?» (окремі діти пробують імітувати голоси птахів, а інші називають їх);
— наші загадки (діти самостійно складають загадки про явища природи, пори року, лісових птахів, квіти, овочі, фрукти, тварин).
Переможці ігор і конкурсів одержують медалі, виготовлені з природного матеріалу, виконується пісня чи вірш за їхньою заявкою, надається право носити значок «За пізнавальну активність», виготовлений заздалегідь із картону за фантазією учнів, учителя, шефів.
Таким чином, екскурсії мають велике значення у розвитку інтересів учнів до навчального предмета. Вдало проведена екскурсія залишає в пам’яті дітей яскраві спогади, дає змогу краще засвоїти основні поняття відповідного курсу, стає багатим джерелом нових знань.
ВИСНОВОК
Уроки курсу “Я і Україна” та сільськогосподарської праці потрібно будувати так, щоб вони були захоплюючими, цікавими, щоб успіхи у навчанні породжували в учнів почуття радості, пізнавальні інтереси. Дитяча допитливість і цікавість поступово має переростати у практичний інтерес до знань.
Аналіз психолого-педагогічних і методичних досліджень свідчить про те, що в сучасній школі є всі можливості для вдосконалення і створення нових ефективних засобів розвитку пізнавальних інтересів дітей до навчання, для виявлення закономірностей, що допомагають спрямувати їхню навчальну діяльність.
На вихованні дитячих інтересів позначаються:
глибоке знання вчителем свого предмета і любов до нього, прагнення до постійного вдосконалення педагогічної майстерності;
використання наочних посібників, ТЗН;
залучення всіх учнів до роботи шляхом створення проблемно-пошукових ситуацій, дослідницького підходу до засвоюваного матеріалу;
формування загально-пізнавальних умінь (аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, встановлювати різного роду зв’язки та відношення, різнобічно розглядати предмет тощо), створення в класі атмосфери справжньої захопленості предметом;
практична спрямованість викладання з урахуванням вимог науки і виробництва, а також особистого досвіду учнів;
індивідуалізація підходу до дітей і диференціація вимог до них;
створення моделі педагогічної структури особистості;
тісний зв’язок уроків із позакласними заняттями. Різноманітність позакласних занять.
Постійне створення умов, за яких виникає зацікавленість, забезпечить розвиток глибокого пізнавального інтересу, що значною мірою гарантує успіх у навчанні.
Завдання для самостійної роботи студентів
Запитання
1. Дайте визначення пізнавального інтересу. Яка його роль у навчальній діяльності молодших школярів?
2. Визначте шляхи формування пізнавального інтересу учнів на уроках курсу “Я і Україна” та сільськогосподарської праці. Обґрунтуйте свою відповідь.
Завдання
1. Під час педагогічної практики вивчіть досвід роботи класовода з проблеми активізації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках курсу “Я і Україна”.
2. При підготовці до лабораторного заняття з методики курсу “Я і Україна” використайте надбання усної народної творчості для формування інтересу молодших школярів (тема уроку за вибором).
3. Із журналів «Початкова школа», «Рідна школа», «Розкажіть онуку» тощо підберіть статті, в яких висвітлюються питання активізації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках курсу “Я і Україна” та сільськогосподарської праці. Висловіть свої думки стосовно формування інтересу в учнів 1—4-х класів до вивчення природничих дисциплін вчителями-практиками.
Короткий глосарій
Активізація пізнавальної діяльності — складний процес, пов’язаний із використанням інтелектуальних і вольових зусиль учнів, умінням і здатністю переборювати труднощі, активною самостійністю у навчанні.
Завдання з логічним навантаженням — вправи і завдання, виконання яких потребує всебічного врахування взаємозв’язків між даним і шуканим, правильного оцінювання окремих компонентів завдання, поданого в нестандартній формі.
Пізнавальні завдання — це комплекс тренувальних, частково-самостійних, пошукових вправ, спрямованих на утворення в учнів повноцінних уявлень про предмети і явища навколишнього світу, на формування елементарних понять, нагромадження конкретних відомостей про властивості й ознаки природних об’єктів, виділення та диференціацію істотних і неістотних ознак.
Пізнавальний інтерес — інтерес до предмета. Його особливість полягає в тому, що він має інтелектуальний характер (у предметі, який цікавить учня, виявляються нові сторони, розкривається суть спостережуваних явищ, встановлюються причинно-наслідкові зв’язки і залежності), мислительну діяльність супроводжують переживання, в учнів виникає стан емоційного піднесення.
Орієнтовні теми курсових робіт
1. Проблема активізації пізнавальної діяльності молодших школярів у викладанні природознавства і сільськогосподарської праці.
2. Дослідницька діяльність учнів 1—4-х класів на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці та уроках природознавства як засіб формування їх пізнавальних інтересів.
3. Проблема активізації пізнавальної діяльності молодших школярів у викладанні громадянської освіти.