5.2. Навчально-дослідна земельна ділянка
У 1995 році МО України затверджено Положення про навчально-дослідну земельну ділянку загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів.
На відміну від попереднього Положення про навчально-дослідну ділянку в даному зазначені деякі зміни, зокрема:
введено в початковій школі додатково об’єкти ділянки: парники та крільчатник;
у районах зрошуваного землеробства розміри пришкільних навчально-дослідних земельних ділянок відводяться в половинному розмірі;
орієнтовний розподіл площі шкільної земельної ділянки для шкіл гірських районів та Чорноморського узбережжя Криму встановлюють управління освіти Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій разом з обласними відділами освіти та обласними управліннями сільського господарства.
Даним Положенням про навчально-дослідну земельну ділянку користуються загальноосвітні школи та позашкільні навчально-виховні заклади нашої країни.
Значний внесок у комплексну розробку даної проблеми зробили А.І.Дьомін, П.А.Завітаєв, П.І.Боровицький, В.Ф.Шалаев, М.А.Горбунов, Л.К.Нарочна, Ф.С.Кисельов, К.А.Іванович, Н.Г.Ничкало та ін. У їхніх дослідженнях у тісному зв’язку з вивченням сільськогосподарського виробництва у загальноосвітній школі розглядається зміст, методика й організація дослідницької роботи учнів на шкільних навчально-дослідних ділянках.
Значення роботи на навчально-дослідній ділянці
Навчально-дослідна земельна ділянка закладу освіти є базою для проведення навчальних та практичних занять, передбачених програмами з курсу „Я і Україна”, трудового навчання; засвоєння знань, формування вмінь і навичок, організації позакласної юннатської, дослідницької, природоохоронної роботи, продуктивної праці учнів.
Працюючи на навчально-дослідній ділянці, учні вже в початкових класах мають одержати найперші (вихідні) відомості про сільське господарство. Вчитель повинен так поставити роботу, щоб учні не лише застосовували і поглиблювали знання, а й набували нових знань про навколишнє середовище, переконувались у тому, що рослини живуть у відповідних умовах, що їх ріст і розвиток відбуваються за певними законами, що результат (отриманий урожай) обумовлений певними причинами, що людина може керувати розвитком рослин.
Доглядаючи за тваринами, молодші школярі переконуються в тому, що тварина, як і рослина, також може жити лише в певних умовах. Отже, учні початкових класів підходять до розуміння залежності організму від умов життя.
Зелені насадження на земельній ділянці повинні не тільки прикрашати її, а й забезпечувати санітарно-гігієнічні умови для перебування дітей (чистоту повітря, затінення місць для занять тощо).
Навчально-дослідна ділянка також слугує для заготівлі необхідного демонстраційного й роздаткового матеріалу, створює великі можливості для самостійної дослідницької роботи молодших школярів, прояву їх творчої ініціативи.
При вирощуванні рослин учні на практиці засвоюють послідовність прийомів вирощування і способи їх виконання: як правильно підготувати ґрунт, як відібрати насіння до посіву і провести посів, як доглядати за рослинами, коли і як збирати врожай.
Правильно організована робота на пришкільній ділянці має велике виховне значення. Вона розвиває спостережливість, мислення, виховує любов до природи, дбайливе ставлення до неї, бережливе ставлення до знарядь праці, почуття колективізму, відповідальність за доручену справу, повагу до праці, до трударів, виробляє трудову дисципліну.
Вимоги до функціонування навчально-дослідної земельної ділянки початкових класів
Згідно з Положенням про навчально-дослідну земельну ділянку загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів (1995 р.) розміри навчально-дослідної земельної ділянки встановлюються залежно від кількості учнів, які навчаються в початкових класах, і місцевих умов. Для початкових шкіл під земельну ділянку рекомендується не менше 5 тис. кв. м (0,5 га).
Слід відмітити, що Положенням передбачено у системі сівозмін овочевих культур вирощувати основні сільськогосподарські культури даної зони.
У відділку подово-ягідних культур (сад, ягідник або виноградник) вирощуються кращі районовані і місцеві сорти плодових і ягідних культур, а також нові для даної місцевості культури, проводиться дослідницька робота з ними.
Квітково-декоративний відділок складається з колекційної ділянки, квітників з одно-, дво- та багаторічними квітковими рослинами (клумби, рабатки, рокарії тощо) та декоративних насаджень.
Орієнтовний розподіл площі шкільної навчально-дослідної земельної ділянки всіх ґрунтово-кліматичних зон України, за винятком гірських районів, Чорноморського узбережжя Криму та районів, що зазнали наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено у табл.
На колекційній земельній ділянці вирощуються типові представники основних сільськогосподарських рослин, що передбачені програмою курсу „Я і Україна”:
-
Назва об’єктів ділянки
Площа, м2
1. Овочева сівозміна
1000
2. Ягідник або виноградник
450
3. Квітники
300
4. Плодові та декоративні насадження
3000
5. Парники
50
6. Крільчатник
200
У с ь о г о
5000
Примітка. Для роботи зі школярами початкових і старших класів виділяються окремі земельні ділянки в овочевому, плодово-ягідному, квітково-декоративному та колекційному відділках.
Згідно програми на земельній ділянці вирощують:
технічні (прядильні, олійні);
кормові (овес, конюшина);
лікарські;
зернові (пшениця, ячмінь, жито, тощо);
занесені до Червоної книги України тощо.
У тваринницькому відділку залежно від місцевих умов, етнічних особливостей певних регіонів України можуть бути крільчатник, пташник тощо. До складу відділку входить також куточок живої природи. У тваринницькому відділку утримується така кількість тварин, яка забезпечувала б проведення навчальної і дослідної роботи.
Догляд за тваринами та їхню годівлю відповідно до встановленого режиму здійснюють за графіком учні 2—4-х класів.
Кормова база для тварин забезпечується продукцією сільськогосподарських культур, що вирощуються в овочевому відділку.
Закритий ґрунт (парники) створюється для вирощування розсади овочевих і квітково-декоративних рослин.
У районах, що зазнали наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, роботи на навчальне-дослідній земельній ділянці зводяться до навчально-дослідної діяльності у закритому ґрунті за умови завезення ґрунту з екологічно чистих зон.
Навколо земельної ділянки створюється живопліт з витких рослин або штучна огорожа. Земельна ділянка забезпечується водою для поливу рослин.
На кожній ділянці повинна бути розроблена та затверджена директором освітнього закладу інструкція з техніки безпеки (окремо з усіх видів робіт, що проводяться).
Діти допускаються до роботи після проведення з ними інструктажу та перевірки знань з охорони праці. Учні працюють лише в денний час та не допускаються до роботи з отрутохімікатами.
Планування й організація роботи учнів на навчально-дослідній земельній ділянці
Основними напрямами діяльності учнів на земельній ділянці є вирощування рослин і тварин, спостереження за їх ростом і розвитком, проведення сільськогосподарських дослідів згідно з програмами курсу „Я і Україна”, трудового навчання, гурткових занять.
Для організації роботи на навчально-дослідній ділянці вчитель має скласти план роботи, який включає приблизно такі розділи:
планування території навчально-дослідної земельної ділянки (розміщення відділків, полів, сівозміни, ротаційні таблиці, розподіл території ділянки між класами, ланками, гуртками, групами продовженого дня);
зміст і організація роботи (перелік рослин, що вирощуються на земельній ділянці, тварин; тематика спостережень та дослідів; список навчально-наочних посібників, що треба виготовити; календарні строки і порядок виконання учнями робіт, графік роботи учнів у літній період);
матеріальне забезпечення роботи (визначення потреб в інвентарі, обладнанні, добривах, посівному і посадковому матеріалах, кормах для тварин тощо);
керівництво роботою учнів у літній період (закріплення класоводів, вихователів груп продовженого дня тощо);
підведення підсумків (оформлення результатів роботи, організація виставки, проведення Свята врожаю тощо).
Планування ділянки відбувається згідно зі змістом практичних робіт щодо вирощування рослин. Розміщення полів залежно від форми земельної ділянки може мати різні варіанти. При плануванні навчально-дослідної ділянки необхідно дотримуватись таких вимог:
можливість організації правильної сівозміни;
ділянка повинна мати „зелений клас” для проведення бесід, інструктажів, зі зручними підходами до кожного поля і місця для зберігання ручних знарядь праці.
Для ділянки відводиться незатінене рівне місце, що знаходиться недалеко від школи і джерела води. Центральна алея має бути завширшки 1,5—2,0 м, доріжки між полями — 80 см, грядки — 60—70 см, відстань між грядками — 35—40 см.
При плануванні роботи на навчально-дослідній ділянці потрібно враховувати навчально-виховні завдання, зміст практичної роботи, а також розміри ділянки.
