Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Бда О.А. Методика викладання Природознавство_но...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4.55 Mб
Скачать

9.5. Роль інтеграції у підвищенні якості проведення уроків курсу “я і Україна”

Стан сучасної системи освіти вимагає нових шляхів удосконалення методів навчання у зв’язку з тим, що з кожним роком до шкільних програм включається все більше нової інформації, що збільшує навантаженість дітей.

Особливість сучасної науки — інтеграція знань про розвиток навколишнього світу і суспільства. Для дітей дошкільного віку характерна цілісність сприймання навколишнього. Зі вступом до школи ця цілісність руйнується через кордони між окремими предметами. У результаті знання, які здобувають діти при вивченні різних предметів, мало пов’язані між собою. Якісно новий рівень синтезу знань — інтегровані предмети й уроки, які об’єднують навколо певного поняття чи теми різнорідні знання. Синтез цих знань допомагає показати об’єкт з різних боків, розкрити взаємозв’язок явищ, навчити аналізувати, порівнювати, узагальнювати. Спостереження показують, що учні початкових класів, одержавши підготовку з тих чи інших предметів, не можуть застосувати набуті знання і вміння під час вивчення інших предметів, їм не вистачає самостійності мислення, вміння застосовувати ці знання в подібних або нових ситуаціях. Це відбувається внаслідок взаємної неузгодженості занять з різних предметів.

Одним із ефективних шляхів вирішення такої проблеми можуть стати інтегровані уроки, спрямовані на творчий пошук, всебічний розвиток особистості кожного школяра зокрема. Інтеграція тісно пов’язана з диференціацією навчання.

Диференціація переважно пов’язана з використанням методів аналізу, індукції і передбачає розподіл цілісної системи на окремі галузі знань, а інтеграція застосовує методи синтезу, дедукції, узагальнення та ін. й об’єднує окремі галузі знань у певну систему.

Основними закономірностями сучасного наукового знання виступають:

  • діалектична єдність інтеграції та диференціації, які складають дві взаємопроникаючі сторони розвитку наукового пізнання;

  • перевага тенденцій інтеграції над диференціацією;

  • зростання рівня складності інтеграції науки у зв’язку з ускладненням її предмета, структури та функцій;

  • зростання швидкості та потужності інтегративних процесів;

  • інтенсивне формування нових дисциплін, які виникають на стику старих, виникнення комплексних наук;

  • зміцнення зв’язків між суспільними, природничими і технічними науками.

Одним із напрямків методичного оновлення уроків у початкових класах є проведення їх на основі інтеграції навчального матеріалу з кількох предметів, які об’єднані навколо однієї теми. Цей підхід має за мету інформаційне й емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок використання цікавого матеріалу, що дає змогу різнобічне пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань. Цим самим вирішують існуючу в предметній системі суперечність між розрізненим по предметах засвоєнням знань учнів і необхідністю їх комплексного застосування на практиці, у трудовій діяльності та в житті людини.

Окремі аспекти вдосконалення навчання і виховання школярів з питання інтеграції, міжпредметних зв’язків у навчанні розглядались такими видатними педагогами-класиками, як Я.А.Коменський, Д.Локка, І.Гербарт, М.Песталоцці, К.Ушинський та ін., у роботах сучасних педагогів І.Д.Зверева, М.А.Данілова, В.М.Максимової, О.Я.Савченко, М.М.Скаткіна, В.І.Бондаря, О.А.Комар та ін. і вчених-психологів О.Н.Кабанової-Меллер, Н.Ф.Тализіної, Ю.А.Самаріна, Г.І.Вергелеса та ін.

Інтеграція — процес зближення і зв’язку наук, який відбувається разом із процесами диференціації. Він являє собою високу форму втілення міжпредметних зв’язків на якісно новому ступені навчання.

Суттєвими ознаками інтеграції є:

  • на основі взаємодії різнопредметні знання, що інтегруються (забезпечується об’єднання часткового знання в загальне), систематизуються в окремі ознаки, поняття, категорії за рахунок операцій групування, класифікації, типізації;

  • у процесі інтеграції здійснюються якісні та кількісні перетворення взаємодіючих елементів, які сприяють становленню цілісності. Окремі навчальні предмети тісно пов’язані із предметами і явищами довкілля. І чим більше їх злиття, тим повніше знання дітей про предмет;

  • процес інтеграції різних навчальних дисциплін має свою логіко-змістову структуру, яка виникає на базі подібності, що визначається шляхом порівняння, групування і класифікації;

  • інтегрування змісту навчальних дисциплін має особливу структуру, яка дає можливість практично формувати загальнопредметні вміння.

Інтеграція змісту навчальних дисциплін сприяє підвищенню наукового рівня навчання, бо забезпечує природні зв’язки між виучуваними процесами і явищами навколишнього світу, розкриваючи його матеріальну єдність. При цьому розвивається діалектичне і системне мислення учнів, гнучкість розуму, вміння переносити і узагальнювати знання з різних предметів і наук.

Реалізація ідеї інтеграції може підняти початкову освіту на новий рівень розвитку, підвищити ефективність навчально-виховного процесу в школі. Одним із перспективних шляхів інтеграції є створення нових курсів за рахунок об’єднання (злиття) двох чи більше споріднених навчальних дисциплін. Такий шлях дозволить зменшити число предметів, які вивчають в школі, знизити обов’язкове навантаження, уникнути неефективного вивчення предметів, на які відводиться мало часу.

У концепціях створення національної школи інтеграція змісту освіти розглядається як важлива умова повноцінної реалізації всіх її функцій, на основі інтеграції навчальних курсів уже створені окремі програми. До них, у першу чергу, належить художня праця, оскільки художньо-трудова діяльність учнів на заняттях безпосередньо пов’язана з розвитком зору, координацією рухів, мовленням і мисленням.

У початкових класах вивчається інтегрований предмет “Я і Україна” (Навколишній світ. Природознавство. Громадянська освіта), автор Т.М. Байбара, Н.С. Коваль, який містить різноманітні відомості з багатьох галузей — географії (включаючи краєзнавство), біології, геології, фізики, астрономії, техніки, хімії, історії, екології. Фактично це не один навчальний предмет, а послідовність із декількох цілком самостійних інтегративних предметів. Він вирішує ряд завдань — реалізує раннє формування багатьох природознавчих понять, дає уявлення про картину світу в цілому та місце людини в ньому, забезпечує серйозну підготовку до наступного вивчення природничих предметів. Предмет курсу “Я і Україна”, з урахуванням вікових особливостей учнів, їх реальних пізнавальних можливостей, можна розглядати як початок роботи із засвоєння школярами таких категоріальних зв’язків, як людина — людина, людина — природа, людина — суспільство, людина — історія, які в цілому відображають зв’язок людина — світ. Ознайомлення з навколишнім світом синтезує не лише природничі знання, а й елементи фольклору, етнографії, суспільствознавства, етики тощо.

У багатьох областях України класоводи проводять уроки з курсу “Довкілля” для 1—4-го класів (автори В.Р.Ільченко, К.Ж.Гуз, С.І.Собокар), рекомендованого Міністерством освіти України. Це інтегрований курс, програмою якого передбачені елементи знань з екології, народознавства, краєзнавства, валеології, філософії, фізики, хімії, астрономії, об’єднаних на основі фундаментальних закономірностей природи та основ народної педагогіки.

Згідно з експериментальною програмою з природознавства (розділ «Довкілля», 1—3-й класи) вийшла рекомендована Міністерством освіти України хрестоматія для початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів (Упорядник О.А.Біда).

Однією зі спроб інтегрування змісту навчання грамоті, математиці та ознайомленню з навколишнім у 1-му класі чотирирічної початкової школи є підручник «Горішок» (автори Н.М.Бібік, М.С.Вашуленко, Л.П.Кочіна).

Завдяки підручникові нового типу молодші школярі зможуть засвоювати базовий рівень умінь і навичок читати, лічити, розв’язувати задачі, спілкуватися, а також опановувати загальні уявлення, поняття, уміння виконувати дії, необхідні для спеціальної орієнтації в навколишній дійсності.

Крім інтегрованих курсів слід зазначити можливу інтеграцію різних предметів. Інтеграція між навчальними предметами не відштовхує предметної системи, а є шляхом її удосконалення, подолання недоліків і направлена на поглиблення взаємозв’язків і взаємозалежностей між предметами.

Матеріал чинних програм та підручників для початкової школи дозволяє об’єднувати деякі близькі за змістом теми, поняття з різних предметів для формування у школярів цілісного уявлення про явища, події, світ у цілому.

Проведення інтегрованих уроків у початковій школі — справа досить нова. Тому деякі класоводи мають проблеми з вибором тематики, добором матеріалу; плутають використання міжпредметних зв’язків з інтеграцією матеріалу.

Міжпредметні зв’язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів, що мають допоміжне значення для вивчення теми. Це деякі моменти уроків, що сприяють глибшому сприйманню й осмисленню певного конкретного поняття. Припустимо, на уроках читання у 3-му кл. під час проходження теми «Прийди, весно, з радістю!» учитель у вступній чи узагальнюючій бесіді активізує увагу дітей на ознаки картин природи в середині чи наприкінці весни, використовуючи дитячі малюнки на весняну тематику. У даному випадку вочевидь міжпредметний зв’язок уроків природознавства і малювання. Якщо ж класоводом проводиться урок на тему «Художній образ весни», на якому зінтегрований зміст з кількох предметів, а учні включаються у різні види діяльності, створюючи у своїй свідомості й уяві літературно-художній образ весни, то такий урок вважатиметься інтегрованим. Особливість інтегрованого уроку — поєднання блоків знань з різних предметів.

Розглянемо, чим відрізняється інтеграція від міжпредметних зв’язків:

Інтеграція

Міжпредметні зв’язки

поєднання змісту матеріалу в єдине ціле;

пригадуються окремі ознаки поняття стосовно певного предмета;

взаємопроникнення предметів за змістом;

пригаданому матеріалу приділяється мало часу;

матеріал вивчається досконало, а не лише згадується;

поняття згадується поверхово, мимохідь;

поняття розглядається з точки зору різних предметів.

між поняттями в предметах проводяться паралелі.

На інтегрованому уроці завдяки організації пізнання кожному учневі програмується шлях від дій спільних з учителем до самостійних; від діяльності за наслідуванням — до творчої.

Керуючись сукупністю дидактичних цілей кожного уроку, зокрема тих, що відводяться на вивчення того чи іншого розділу програми, вчитель знаходить найоптимальніше поєднання інтегрованих засобів навчання, уникаючи небажаного нагромадження видів діяльності, що тільки стомлює дітей.

Співвідношення видів інтегрованих уроків на різних етапах навчання визначається віком, ступенем підготовленості, розвитком дитини. Чим слабше підготовлений учень, чим менше розвинені його пізнавальні можливості, тим більшою має бути питома вага уроків з ігровою, предметно-практичною, образотворчою та музичною діяльностями. Основне завдання школи — надання знань дитині та підготовка її до життя в суспільстві. Для цього треба встановити певну залежність між поняттями. Тобто об’єднати розрізнені предмети, інтегрувати їх. У початковій школі знання доцільно інтегрувати на рівні предмета і на рівні споріднених предметів. У початковому навчанні доцільно використовувати, розвивати і впроваджувати внутрі- та міжпредметні зв’язки для використання інтеграції навчальних предметів. Проводячи уроки з її елементами, вчителеві доводиться самостійно визначати зміст навчального матеріалу, питому вагу видів діяльності з різних предметів. При цьому важливо чітко визначити, яку головну мету має цей інтегрований урок, як він сприятиме цілісності навчання, формуванню знань на якісно новому рівні. Залежно від цього на ньому буде рівне співвідношення між матеріалом, який долучається з різних предметів. Метою уроків, побудованих на інтегрованому змісті, є створення передумов для різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно-емоційного ставлення до пізнання.

Для того щоб здійснювати інтеграцію навчального матеріалу, спочатку треба встановити зв’язки при вивченні основних програмних понять на основі аналізу діючих програм для 1—4-го класів. Щоб визначити кількість уроків інтегрованого змісту, треба завчасно проаналізувати календарне планування і добрати питання з програми, близькі за змістом або метою використання.

Щоб зінтегрувати уроки, можна об’єднати певні теми в блоки. Розглянемо приклад.

Тема «Рослинний світ» вивчається протягом року, весь матеріал поєднується в єдиний блок знань з різних предметів за даною темою. На уроках природознавства цю тему широко розкривають розділи «Рослини поля, лісу, луків», «Охорона природи (екологічне виховання)». На уроках математики учні роблять обчислювальні розрахунки, порівнюючи і використовуючи числові дані про рослини, їх застосування у господарстві, медицині, побуті тощо. На уроках трудового навчання учні безпосередньо мають справу з деревиною (виготовлення стека, який потім використовується у роботі з пластиліном). Дитячі твори, малюнки, пісні, вірші, присвячені рослинам, повніше розкривають суть теми.

Про воду як джерело життя для всього живого на Землі учні дізнаються з уроків природознавства, читання; про роботу води, її використання у кількісному відношенні повідомляють на уроках математики; вода як чудодійний живий образ — тема з рідної мови; ріка (озеро, море) у художньому відтворенні — тема уроку з образотворчого мистецтва, а свято Трійці у народних звичаях висвітлює урок народознавства. І як узагальнення вивченої теми — презентація знань учнів, де кожна відповідальна за певне завдання група учнів має змогу відтворити воду як «головного героя» у своїх цікавих розповідях і повідомленнях, у малюнках, віршах, піснях, загадках, прислів’ях, вишивках тощо, тобто у всіх творчих напрацюваннях з попередніх уроків.

Розділи «Вода» і «Водойми» дають можливість спланувати інтегровані уроки на весь навчальний рік. Ті самі наочні посібники, таблиці, картини, діафільми тощо можуть бути використані на багатьох уроках лише з певним творчим підходом відповідно до мети, теми, що висвітлюється.

Таким чином, увесь навчальний матеріал можна вивчити у певному зв’язку різних предметів, за допомогою учнів, а самі уроки при цьому не будуть дублюватись.

У 1-му класі школярі на уроках математики набувають поняття про відрізок.

На основі знань про відрізок на уроках громадянської освіти вивчаються правила дорожнього руху (розмітка, пішохідний перехід). Тобто використовуються опорні зв’язки.

Супутні зв’язки можна виділити під час здійснення учнями сільськогосподарських робіт. Вони висівають насіння та висаджують розсаду, вимірюють відстань між лунками, проводять обчислення.

У разі ознайомлення з таким поняттям, як температура, можна виділити перспективні зв’язки між уроками природознавства та праці. Адже макет термометра виготовляється учнями на уроках праці, а на уроках природознавства проводяться вимірювання температури повітря, тіла, води тощо. Перспективні зв’язки також можна встановити під час проведення уроків сільськогосподарської праці. Спостереження за температурою ґрунту, обчислення часу посадки культур, або їх збирання, полив та ін.

Сформована в нашій країні система початкової шкільної освіти потребує достатнього для даного віку дітей обсягу знань, формування яких здійснюється під час вивчення окремих дисциплін: читання, мова, математика, “Я і Україна” та ін. Зрозуміло, що завдання початкової школи — надати міцні знання й уміння з основ наук. Але такий диференційований підхід не завжди себе виправдовує, не дозволяє сформувати в учнів цілісне уявлення про природу, місце і роль людини в ній та взагалі життя людини в суспільстві.

Інтегровані уроки найкраще проводити як вступні до теми або узагальнюючі. Враховуючи конкретність мислення молодших школярів, неуважність, важливого значення слід надати опорним таблицям для проведення інтегрованих уроків.

Етапи підготовки і проведення інтегрованого уроку:

а) аналіз рівня підготовленості учнів;

б) ознайомлення вчителя з матеріалом суміжних предметів:

  • аналіз і зіставлення програмного матеріалу кожного навчального предмета;

  • визначення міжпредметних об’єктів для вивчення;

  • добірка матеріалу, що найбільшою мірою відповідає головній меті уроку, рівню підготовки учнів, матеріальному оснащенню класу;

  • складання логічних завдань, добір унаочнення, підготовка ТЗН;

в) оформлення вчителем матеріалів, підібраних з кожного навчального предмета, у сценарій, продумування переходів, висновків. В основі цієї роботи лежить забезпечення формування в учнів цілісних уявлень;

г) безпосереднє проведення інтегрованого уроку, на якому оцінки учням виставляються з кількох предметів одночасно (О.А.Комар).

У проведенні інтегрованих уроків існують певні проблеми: корегування розкладу, новий підхід до структури уроку, його методики.

До числа методів і прийомів, які сприяють успішному здійсненню інтеграційного підходу, належать:

  • евристичні бесіди;

  • екскурсії;

  • творчі роботи;

  • робота з наочністю;

  • самостійні роботи;

  • розв’язування математичних задач на краєзнавчій основі з природничим сюжетом;

  • робота з підручником з кількох предметів;

  • інтегровані тексти;

  • практичні роботи;

— розв’язування інтегрованих пізнавальних задач тощо. Можна провести два уроки разом: урок розвитку мови і мовлення та урок образотворчого мистецтва, об’єднавши їх спільною темою. За таких умов інтеграція навчання може бути засобом зменшення тижневого навантаження.

Інтегрований урок містить різноманітні прийоми збагачення чуттєвого досвіду, активізації уяви та управління словесною творчістю: способи організації спостережень за весняними квітами та побудова евристичної бесіди за враженнями від духовного спілкування з природою.

На цих уроках поєднуються спостереження зі словесною творчістю, щоб не перевтомлювати учнів одноманітністю. Дітям пропонується групова діяльність — скласти діалоги і виразно, з елементами сценічного мистецтва прочитати іх. Заслуговує уваги також використання перфокарток за мірою допомоги та рівнем творчості, їх мета — індивідуалізувати словесну творчість дітей, активізувати в них запас образних висловлювань, способів творення мистецьких образів.

Мета інтегрованого уроку — збагачення чуттєвого досвіду, розширення кругозору дітей, створення мотиву мистецької діяльності — бажання передати власне бачення краси; удосконалення узагальнених способів мовленнєвої діяльності.

Різноманітні способи інтеграції навчального матеріалу особливо необхідні у малокомплектних школах.

Найчастіше інтегровані уроки у початкових класах проводить один учитель. Але в деяких випадках їх можуть вести і два спеціалісти (наприклад, класовод і викладач інтегрованого курсу «Народознавство» — урок удвох).

ВИСНОВОК

Синтез деяких ознак, властивостей, що вивчаються окремо у споріднених навчальних предметах, може забезпечуватися на інтегрованих уроках. Такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають учителю різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення та поняття. Різні види діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання тощо), притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають втомлюваності дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому.

Інтегровані уроки вносять привабливу для учнів новизну, знімають суворі кордони предметного викладання, дають відчутні результати в розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів, а найголовніше – допомагають дітям сприймати важливі поняття, явища цілісно й різнобічно.

Інтегрування навчального матеріалу є якісно відмінним способом структурування та засвоєння програмного змісту, що робить системний виклад знань можливим у нових органічних взаємозв’язках. Інтегроване навчання дозволяє систематизувати й узагальнити знання, набуті під час вивчення різних предметів, сформувати цілісне уявлення про навколишній світ.

Інтегровані уроки дають можливість ліквідувати дублювання, економлять час, дають більші можливості для взаємного використання знань.

Створення інтегрованих курсів — один із перспективних шляхів удосконалення навчально-виховного процесу.

Завдання для самостійної роботи студентів

Запитання

  1. Розкрийте основні ознаки інтеграції курсу “Я і Україна” з іншими навчальними предметами.

  2. Чим відрізняються уроки інтегрованого змісту від використання міжпредметних зв’язків? Змотивуйте свою відповідь. Наведіть приклади.

  3. Які етапи підготовки і проведення інтегрованого уроку можна виділити? Охарактеризуйте їх.

  4. Які, на вашу думку, методи і прийоми сприяють успішному засвоєнню інтеграційного підходу? Змотивуйте відповідь. Наведіть приклади.

Завдання

  1. Використовуючи орієнтовну тематику і зміст програмного матеріалу для проведення уроків інтегрованого змісту, які пропонує Н.Присяжнюк у журналах «Початкова школа» (№ 8, 10 за 1996 p., № 2, 6 за 1997 p.), розробіть і проведіть інтегрований урок на лабораторному занятті з методики курсу “Я і Україна” (інтеграція уроків за вибором).

  2. Під час проходження педагогічної практики у школі розробіть і проведіть інтегрований урок з природознавства і математики; природознавства і позакласного читання.

Короткий глосарій

Інтеграція — 1) об’єднання частини в одне ціле; 2) об’єднання, злиття у відомих межах в одному навчальному предметі узагальнених знань тієї чи іншої галузі; 3) єдність яких-небудь елементів, а також їх об’єднання, яке супроводжується ускладненням, зміцненням зв’язків між ними; 4) процес зближення і зв’язку наук, який відбувається разом із процесами диференціації. Він являє собою високу форму втілення міжпредметних зв’язків на якісно новому ступені навчання, що сприяє створенню нового цілого «моноліту знань». Визначаються зміст і умови інтеграції:

а) наявні елементи, які мають бути засвоєними;

б) знання об’єктивних передумов для об’єднання елементів;

в) не сумативне, а синтезуюче об’єднання елементів;

г) результатом синтезу елементів є система, якій притаманні якості цілісності.

Вважається, що поняття «інтеграція» було впроваджено в науку в 1927 році англійським ученим Г.Спенсером.

Інтегрований урок — будь-який тип уроку, до загального змісту якого входить інтегрований матеріал для:

а) засвоєння;

б) застосування;

в) кращого розуміння учнями;

г) перевірки засвоєного учнями інтегрованого змісту.

Міжпредметні зв’язки — дидактична форма відображених у навчально-виховному процесі зв’язків, залежностей між предметами і явищами об’єктивного світу.

Орієнтовні теми курсових робіт

1. Підвищення ефективності уроків курсу “Я і Україна” через інтегрування змісту навчання.

2. Шляхи забезпечення інтеграції природознавства з іншими навчальними предметами: математикою, читанням тощо.

3. Шляхи забезпечення інтеграції громадянської освіти з читанням.