8.7. Узагальнюючий урок та особливості його проведення

Основна мета узагальнюючого уроку — у процесі повторення матеріалу виділити найважливіше, закріпити й систематизувати знання учнів про предмети та явища неживої і живої природи, узагальнити вивчені факти, продовжити формувати та розвивати поняття, поглиблювати та впорядковувати набуті знання.

Значення узагальнюючих уроків

Значення узагальнюючих уроків полягає в тому, що на цих уроках:

• учні осмислюють і закріплюють знання, уміння і навички;

• учитель, використовуючи різноманітні прийоми, ігри, вправи, перевіряє, як учні засвоїли матеріал;

• увесь матеріал приводиться в певну систему;

• розкриваються елементарні причинно-наслідкові зв’язки, що існують у природі.

Узагальнюючі уроки сприяють міцному і свідомому засвоєнню знань, розвитку пам’яті, мислення, мови. На таких уроках є широкі можливості для застосування графічних форм узагальнення матеріалу, різних розвивальних завдань, класифікації тощо.

На узагальнюючих уроках потрібно мати всі навчальні посібники, що використовувались на попередніх уроках, матеріал яких узагальнюється, щоб учні не лише розповідали про предмети та явища, а й мали можливість показати їх. Під час підготовки до узагальнюючого уроку вчитель має ретельно продумати запитання: в них слід включити певний фактичний матеріал, передбачити порівняння, зіставлення, питання повинні допомогти учням встановити зв’язки між предметами та явищами. Отже, щоб стимулювалась активна мислительна діяльність школярів (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), методи і прийоми проведення узагальнюючих уроків повинні бути різноманітні. Крім того, обов’язково треба вносити у зміст цих уроків елемент нового, щоб засвоєні учнями знання поглиблювались, збагачувались новими фактами, доказами, прикладами.

Програмою з природознавства передбачено такі теми для узагальнюючих уроків: підсумки спостережень за неживою і живою природою та працею людей у літній, осінній, зимовий і весняний сезони.

Структура узагальнюючого уроку

Структура та різноманітність узагальнюючих уроків залежить від їх змісту й навчально-виховних завдань. На деяких уроках доцільно продемонструвати фрагменти фільму чи діафільм, нові для учнів досліди, запропонувати провести спостереження за новими об’єктами тощо. Усі методи і прийоми, що використовуються на цьому уроці, повинні пов’язуватись з раніше вивченим навчальним матеріалом, сприяти його збагаченню, поглибленню та узагальненню.

Як приклад наведемо узагальнюючий урок з теми «Пори року. Осінь». Цей урок проводиться після завершення осіннього сезону. Організовуючи спостереження, вчитель протягом сезону повинен систематично включати учнів у самостійний пошук інформації про стан та зміни, що відбуваються у живій і неживій природі та праці людей, вчити їх фіксувати отриману інформацію в щоденниках спостережень і класних календарях природи.

На узагальнюючому уроці, підводячи підсумки проведених спостережень, класовод має озброїти учнів відповідними прийомами навчальної діяльності щодо узагальнення результатів спостережень, використовуючи для цього завдання на порівняння, аналогію, класифікацію, виділення головного, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

На такому уроці доцільно здійснити такі етапи.

І етап. Організаційний момент (0,5-1 хв).

II етап. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети і завдань уроку (2-3 хв).

Наприклад, мета узагальнюючого уроку у 3-му класі за підсумками спостережень за неживою, живою природою та працею людей упродовж осіннього сезону — узагальнити наслідки спостережень за осінній період у своїй місцевості; виявити найхарактерніші ознаки осені; продовжувати формувати вміння аналізувати, встановлювати прості закономірності в природі; розвивати спостережливість, бережливе ставлення до природи; виховувати бажання примножувати красу природи.

Для оголошення теми уроку доцільно підібрати ребуси, які можуть підказати дітям суттєві ознаки даного сезону (хмари, дощ, відлітають у вирій птахи, жовкне й опадає листя). На основі цього учні самі визначають тему уроку. На цьому ж етапі вчитель зазначає завдання, які мають виконати учні на даному уроці.

ІІІ етап. Узагальнення результатів спостережень, проведених учнями протягом осіннього сезону (35 хв).

Роботу на цьому етапі вчитель може організувати таким чином. Використовуючи дані щоденників спостережень і класного календаря природи та праці, учні з’ясовують основні ознаки осені. Перш за все вони уточнюють, які зміни відбулись у неживій природі протягом осіннього сезону. З цією метою вчитель пропонує їм підрахувати, скільки днів у кожному місяці було сонячних, хмарних, похмурих та відобразити результати підрахунків у вигляді діаграми . Діти аналізують накреслену ними діаграму хмарності та відзначають різницю між місяцями сезону.

Побудова діаграми — методичний прийом, який сприяє узагальненню проведених спостережень протягом вересня, жовтня, листопада та встановленню взаємозалежностей, що існують у природі.

Після побудови діаграми хмарності з метою узагальнення проведеної дітьми тривалої роботи щодо визначення щоденної температури (в один і той самий час) та її фіксації учні будують температурні криві.

Криві краще зобразити різними кольорами: вересень — зелений, бо на деревах і кущах переважають зелені листки, жовтень — жовтим, що характеризує період золотої осені, листопад — простим олівцем, що підкреслює період глибокої осені (дерева і кущі в більшості скинули своє чудове вбрання).

Далі здійснюється аналіз температурних кривих. Діти порівнюють, зіставляють температуру в різні осінні місяці.

На основі проведеної роботи вчитель разом із дітьми під час бесіди встановлює взаємозв’язки, що відбувались у неживій природі протягом осіннього сезону. При цьому важливо не лише з’ясувати, скільки було ясних, похмурих, хмарних днів, а й встановити, чому в певний час переважали сонячні чи дощові дні.

Використовуючи записи в зошиті з природознавства і класному «Календарі природи та праці людей», діти розповідають про зміни, які відбулися в рослинному, тваринному світі та праці людей протягом усього осіннього сезону, встановлюють зв’язки між змінами погоди й поведінкою тварин та змінами у житті рослин, взаємозалежності між живою та неживою природою тощо. Під час бесіди доцільно з’ясувати такі питання:

1. Якого кольору бувають листки дерев та кущів восени?

2. Чому відбувається листопад?

3. Які птахи і чому відлітають з нашої місцевості восени?

4. Які птахи і чому залишаються у нас на зимівлю?

5. Які роботи проводяться восени на городі, у саду, полі?

6. Назвіть ознаки осені.

IV етап. Підсумок уроку.

На цьому етапі уроку на основі аналізу проведених протягом сезону спостережень учні складають характеристику даного сезону, основну увагу приділяючи встановленню причинно-наслідкових зв’язків, а також виявляють найсуттєвіші ознаки даного сезону, з’ясовуючи його відмінності від інших сезонів. Діти встановлюють взаємозв’язки між погодними змінами та змінами в живій природі. Вони переконуються в тому, наскільки важливо завчасно передбачати погоду за народними прикметами. Кілька прикмет називають на уроці.

V етап. Домашнє завдання.

Якщо протягом уроку виявилось, що якесь питання недостатньо засвоєно, варто дати учням його повторити. Крім того, учитель знайомить дітей із зимовими прикметами, пов’язаними з народним календарем, і пропонує провести тривалі спостереження щодо їх перевірки.

Такий узагальнюючий урок дає можливість молодшим школярам усвідомити, наскільки важливо проводити щоденні спостереження за змінами, що відбуваються у неживій, живій природі та праці людей, фіксувати їх результати у щоденнику спостережень та класному «Календарі природи і праці».