8.2. Вимоги до сучасного уроку

1. Кожний урок повинен перш за все розв’язувати певне завдання.

Мета навчальної діяльності може бути ближня, тобто даного уроку, і дальня, перспективна (за А.С.Макаренком).

Перспективну мету вчитель визначає на навчальну чверть, півріччя, рік згідно з програмами для кожного класу. Наприклад, перспективна виховна мета — формування матеріалістичного світогляду. Виходячи з перспективної мети, учитель визначає мету і завдання даного уроку. Наприклад, на уроці з теми «Тверді тіла» вчитель домагається, щоб діти зрозуміли те, що в природі тверді тіла змінюються, руйнуються, тобто рухаються.

Перспективна навчальна мета — навчити учнів вести спостереження за погодою (відмічати в календарі природи й праці людей температуру повітря, напрям вітру, сонячний, хмарний чи похмурий день тощо). Мета і завдання уроку мають бути конкретними. Наприклад, визначення температури повітря.

Зрозуміло, як важливо правильно визначити мету і завдання уроку. Коли неправильно визначена мета, вчитель неправильно встановлює і тип уроку, його структуру і методику. В поурочних планах учителів трапляються, наприклад, такі формулювання дидактичної мети уроків: „Ознайомити учнів з перелітними і зимуючими птахами...”, „Показати учням, яке значення має і як здійснюється колообіг води в природі...”. В умовах сучасної школи таке визначення мети ні до чого не зобов’язує вчителя, не покладає відповідальності за результати уроку, не закликає учнів до активної та наполегливої навчально-пізнавальної діяльності.

Якщо мета формулюється так «Сформувати поняття про тверді тіла чи воду», «Засвоєння учнями властивостей твердих тіл чи води», то це означає, що вже під час уроку учні мають глибоко осмислити всі властивості, вміти їх пояснити, навести приклади і застосувати свої знання в нових умовах.

Таким чином, тип уроку визначається залежно від основної дидактичної мети.

2. У початковій школі, вивчаючи курс “Я і Україна”, зазвичай використовують уроки таких типів: комбіновані, предметні, уроки-екскурсії, узагальнюючі, уроки засвоєння нових знань.

Залежно від типу уроку намічається його структура. Під структурою (побудовою) уроку розуміють, з яких етапів (елементів) складається урок, в якій послідовності ці елементи входять до заняття і як вони між собою пов’язані. Кожний тип уроку має свої основні етапи.

Готуючись до уроку, вчитель має визначити основні етапи уроку, послідовність методів і прийомів навчання, характер завдань для учнів і способи керування навчально-пізнавальною діяльністю школярів.

Учням на уроці треба чітко сформулювати тему, поставити навчальну мету, визначити конкретні завдання уроку. В поурочному плані, який відбиває структуру уроку, обов’язково потрібно передбачити всі структурні елементи уроку, зокрема, зміст і послідовність різних педагогічних прийомів. На уроці необхідно раціонально використати кожну хвилину для здійснення навчального процесу.

Отже, однією з вимог до сучасного уроку є організаційна чіткість проведення уроку.

3. На уроках курсу “Я і Україна” вчитель має забезпечити формування в учнів світогляду на основі осмислення зв’язків і взаємозалежностей, глибокого проникнення в сутність виучуваних явищ.

4. Важливою вимогою до сучасного уроку є дотримування дидактичних принципів в їх взаємозв’язках та єдності (науковості викладу, доступності, наочності, сезонності, зв’язку теорії з практикою тощо).

5. На уроках курсу “Я і Україна” вчитель має звернути особливу увагу на наявність оперативного зворотного зв’язку. Якщо на уроках математики, мови класовод може опитати учня за чверть 4—7 разів, провести 3—4 контрольні роботи, то на уроках курсу “Я і Україна” переважає усне опитування. Тому зворотного зв’язку тут не вистачає. Це найслабкіше місце в роботі вчителя. Оперативний зворотний зв’язок допоможе забезпечити програмне навчання.

6. Необхідно на уроці здійснювати індивідуальний та диференційований підхід до учнів.

Досягти високих показників у навчанні можна лише за умови врахування індивідуально-психологічних особливостей школярів. Учитель повинен повністю використовувати потенційні можливості кожного учня.

Учителеві важливо правильно визначити систему вправ для самостійних завдань з поступовим нарощуванням труднощів.

Нині широкого поширення набули розробка і використання дидактичного матеріалу (у вигляді карток), в якому всі завдання розміщуються у наростаючій складності.

Крім того, необхідно додатково проводити з учнями роботу після уроків. При цьому додаткові заняття треба проводити не тоді, коли виявились незнання, відставання, а перед тим, як вивчатиметься новий, більш важкий матеріал. Тому учням на додаткових заняттях треба дати вправи, які б допомогли їм оволодіти новим матеріалом.

7. Учитель має бути справедливо вимогливим до учнів, дотримуватись педагогічного такту, критеріїв оцінювання й оцінювати знання учнів об’єктивно.

8. На уроках курсу “Я і Україна” вчитель має запобігати розумовому перевантаженню дітей. Для цього потрібно уникати одноманітності в навчальній роботі — чергувати словесну інформацію з виконанням практичних завдань, вправ, заповненням схем тощо.

9. Перед сучасною національною школою стоїть одне з найголовніших завдань — цілеспрямоване формування творчої особистості, яка самостійно обирає свої дії, досягає значної професійної майстерності, здатна до нестандартних дій. Тому класовод на уроках курсу “Я і Україна” та сільськогосподарської праці має здійснювати особистісно зорієнтоване навчання і виховання учнів.

10. Щоб підвищити рівень викладання курсу “Я і Україна” та сільськогосподарської праці, вчитель має активізувати навчально-пізнавальну діяльність молодших школярів на уроках, здійснювати диференціацію завдань та інтеграцію предметів, а також здійснювати екологічне, естетичне та національне виховання молодших школярів за допомогою засобів довкілля.

11. Класовод повинен стежити за тим, щоб освітлення та температурний режим у класі відповідали нормам гігієни.