6.6. Вибір та оптимальне поєднання методів у навчанні

Жоден із розглянутих методів не можна вважати універсальним і придатним для розв’язання всіх завдань, що стоять перед викладанням природознавства, суспільствознавства та сільськогосподарської праці.

Вибір методів залежить від ряду факторів, головними з яких є:

• завдання і зміст навчання;

• рівень знань, умінь і навичок учнів;

• матеріальна база викладання вказаних дисциплін;

• особистість учня.

Однак, обираючи методи, наявність обладнання вчитель не може вважати основною, вирішальною. Якщо матеріал такий, що урок найзручніше проводити практичними чи наочними методами, а потрібного для цього обладнання немає, вчитель повинен заздалегідь подбати про забезпечення уроку належними наочними посібниками.

Чим різноманітніші методи навчання, тим всебічнішим і осмисленішим буде сприймання учнями навчального матеріалу.

Застосовуючи різні методи навчання, вчитель має постійно дбати про те, щоб самостійність учнів поступово підвищувалась. Тому він повинен планувати, до яких міркувань і умовиводів приведе учнів. При цьому чим ретельніше класовод приховуватиме висновок, до якого підводить учнів, тим з більшим напруженням та інтересом підійдуть молодші школярі до цього висновку і тим краще засвоять матеріал. Розвивати самостійність учнів можна застосовуючи будь-який метод.

У курсі “Я і Україна” на одному уроці доцільно застосовувати кілька різних методів, переважно використовуючи практичні та наочні. Специфіка вибору методів для проведення уроків визначається тим, що об’єктом вивчення стає сама природа — нежива і жива. Кожний метод по-своєму розвиває учнів, їх мислення і навички.

Отже, у процесі підготовки до занять з курсу “Я і Україна” та сільськогосподарської праці вчителеві слід пам’ятати, що вибір і оптимальне поєднання методів, прийомів і засобів повинні вирішувати завдання: навчання, розвитку і формування особистісних якостей школяра.

ВИСНОВОК

Використання різних методів, зокрема слово вчителя, і демонстрування різних засобів наочності та проведення практичних робіт відіграє значну роль у вивченні курсу “Я і Україна” та сільськогосподарської праці. У дітей молодшого шкільного віку мислення переважно конкретне. Тому навчання в початкових класах повинно бути наочним і предметним. Для передання нових знань учитель повинен використовувати насамперед ті методи, які дозволяють знайомити дітей із предметами та явищами природи шляхом чуттєвих сприймань. Наприклад, демонстрація дослідів, натуральних об’єктів, наочного приладдя, спостереження в природі та в класі, роботи на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці тощо. Це сприяє формуванню у дітей чітких уявлень про предмети та явища довкілля і соціуму. Але не можна не зважати на роль слова вчителя, яке відіграє значну роль у формуванні відповідних уявлень і понять.

У процесі викладання курсу “Я і Україна” та сільськогосподарської праці дуже важливо, щоб кожний метод займав своє місце, тобто використовувався відповідно до змісту предмета в цілому, теми уроку і навіть його окремих частин, вікових особливостей учнів та умов школи. Учитель початкових класів має чітко уявити можливості використання різних видів словесних, наочних і практичних методів, щоб правильно вибирати і застосовувати їх. Застосовуючи той чи інший метод у процесі викладання, вчитель привчає учнів до певних логічних операцій, розвиває такі якості, як здібність, воля, інтерес.

Отже, на уроках курсу “Я і Україна” та сільськогосподарської праці треба застосовувати словесні методи разом із демонструванням наочності (словесно-наочні), а також практичні методи із застосуванням наочності та слова вчителя (словесно-наочно-практичні).

Завдання для самостійної роботи студентів

Запитання

1. Які підходи до класифікації методів вам відомі?

2. З якою метою і як використовується порівняння у навчанні курсу „Я і Україна”?

3. Які загальні вимоги ставляться до методів навчання курсу „Я і Україна” та сільськогосподарської праці в сучасній школі?

4. Дайте визначення методу та прийому. Покажіть на прикладі їх взаємозв’язок.

5. Дайте аналіз словесним методам навчання. Яку роль у процесі навчання природознавству та громадянській освіті відіграють бесіда, розповідь, опис, пояснення?

6. У чому полягає специфіка організації роботи дітей з підручником при вивченні теми „Корисні копалини”?

7. Яка пропедевтична робота здійснюється на уроці сільськогосподарської праці під час догляду за овочевими культурами.

8. Наведіть приклади застосування наочних посібників на уроках курсу “Я і Україна” і доведіть їх вплив на якість засвоєння знань учнями (теми за вибором).

9. Розкрийте роль технічних засобів і особливості їх використання у навчанні курсу “Я і Україна”.

10. Наведіть приклади використання індукції та дедукції у викладанні курсу “Я і Україна”.

11. Обґрунтуйте вибір методів і прийомів навчання.

12. Доведіть, що метод спостереження є основним при вивченні природознавства та сільськогосподарської праці.

Завдання

1. Дайте класифікацію методів навчання природознавству. Мотивуйте свої судження.

2. Схарактеризуйте словесно-наочні методи навчання. Яка роль слова вчителя при використанні наочності? Доведіть свої судження прикладами. Занотуйте їх.

3. На яких основних принципах базуються лабораторні досліди і практичні заняття. Опишіть методику їх проведення.

4. Розробіть завдання для спостереження та визначте об’єкти.

Тести

1. На уроці курсу “Я і Україна” бесіду можна застосувати:

а) під час опитування вивченого матеріалу;

б) на різних етапах уроку;

в) під час закріплення матеріалу.

2. При вивченні природничого матеріалу розповідь доцільно використати:

а) коли вивчається тема, з якої в дітей немає відомостей;

б) коли діти мають незначні відомості (або зовсім їх не мають) з даної теми, а текст підручника не дає повних уявлень про предмети або явища;

в) коли текст підручника не дає повних уявлень про предмети або явища.

3. У „Щоденниках спостережень” учні 4-го класу користуються умовними позначеннями:

а) стан неба, опади, температура повітря, довжина тіні від гномона, сила вітру;

б) стан неба, опади, температура повітря, довжина тіні від гномона, напрям вітру;

в) стан неба, температура повітря, опади, довжина тіні від гномона.

4. Максимальна тривалість розповіді для учнів 1-го класу на уроці природознавства повинна бути:

а) 5-6 хв;

б) 3-5 хв;

в) 6-8 хв.

5. Найбільше значення на уроках природознавства відводиться спостереженням за природою і працею людей у розділі:

а) „Наша Батьківщина на глобусі та карті”, „Різноманітність природи нашої країни”;

б) „Природа рідного краю”;

в) „Будова організму людини й охорона здоров’я”.

6. Використовуючи екранні наочні посібники на уроці курсу “Я і Україна”, треба стежити, щоб відстань від екрана до дитини становила не менше:

а) 5 м;

б) 2 м;

в) 3 м.

Короткий глосарій

Аналогія — умовивід, що будується на властивості одного предмета на основі його схожості з іншим предметом, з іншими ознаками. Умовиводи за аналогією є гіпотетичними, і лише наступна перевірка визначає їх достовірність або помилковість.

Бесіда — метод навчання, при якому вчитель, спираючись на досвід і знання учнів, користуючись питаннями, підводить учнів до розуміння і засвоєння нових знань, повторення і перевірки навчального матеріалу.

Дедуктивний метод забезпечує перехід від загального до одиничного.

Індуктивний метод забезпечує перехід від одиничного до загального.

Метод означає шлях, спосіб пізнавальної та практичної діяльності людини. Чим складніша діяльність, тим різноманітніші методи.

Метод навчання — 1) конкретний вид цілеспрямованої спільної діяльності вчителя й учнів, яка забезпечує активну пізнавальну роботу останніх; 2) спосіб передачі вчителем і засвоєння учнями знань, умінь і навичок, розвитку пізнавальних сил учнів, формування їх світогляду і підготовки підростаючих поколінь до життя. Методи навчання включають різноманітні прийоми, які є їх складовими частинами; 3) спосіб досягнення мети, певним чином упорядкована діяльність.

Методичний прийом — 1) елемент того чи іншого методу, який виражає певну дію вчителя й учнів у процесі навчання; 2) складова частина, деталь методу навчання. Одні й ті самі прийоми застосовуються у різних методах.

Перевірка (навчальна) — виявлення стану знань, умінь і навичок, складова частина процесу навчання.

Повторення в навчанні — повернення у процесі навчальної роботи до пройденого матеріалу з метою закріплення, поглиблення та систематизації знань, умінь і навичок учнів.

Поняття — складне узагальнення, яке відбиває істотні ознаки об’єкта або групи об’єктів.

Репродуктивна бесіда застосовується тоді, коли вчитель стимулює учня до відтворення.

Спостереження — цілеспрямоване сприйняття предметів і явищ природи, у процесі якого виділяють спільні та відмінні ознаки, встановлюють закономірності і на цій основі роблять висновки й узагальнення.

Уявлення — відтворення в пам’яті образів об’єктів чи явищ природи, раніше сприйнятих.

Фенологія — наука, яка вивчає сезонний розвиток органічної природи (рослин і тварин), зумовлений зміною пір року.

Орієнтовні теми курсових робіт

1. Екранні засоби навчання природознавству.

2. Використання практичних методів на уроках курсу “Я і Україна” та сільськогосподарської праці.

3. Метод спостереження — основний метод викладання природознавства та сільськогосподарської праці.