2. Методологічні основи методики викладання і методи наукового дослідження

Методологічною основою будь-якої наукової дисципліни, в тому числі і методики викладання курсу „Я і Україна” та сільськогосподарської праці, є діалектичний матеріалізм, що розкриває об’єктивні закони розвитку природи, суспільства і людського мислення. Відповідно процес навчання природознавству та суспільствознавству і компоненти, що їх складають, повинні розглядатись у взаємозв’язку і залежності: зміст шкільних курсів „Я і Україна” та сільськогосподарської праці залежно від їх завдань, методи навчання — від змісту, навчальне обладнання та організацію навчального процесу — від змісту і методів. Разом з тим завдання і зміст курсу „Я і Україна” повинні розглядатись залежно від економічних потреб суспільства в даних історичних умовах, зміст навчального предмета — від розвитку природничих і суспільствознавчих наук, а також від можливостей освоєння учнями матеріалу відповідно до їх віку й розвитку.

Знайомство молодших школярів із природою починається зі спостережень, з яких вони усвідомлюють матеріальність навколишнього світу.

Вивчаючи властивості твердих тіл, води, повітря, проводячи досліди, учні доходять висновку, що вони мають вагу, змінюються, рухаються. Навіть гори, які хоч і стоять віками, під впливом вітру, води, температури поступово змінюються.

У молодших школярів накопичується фактичний матеріал про властивості природних тіл і початкові узагальнення про їхні зміни.

У процесі вивчення курсу „Я і Україна. Природознавство та сільськогосподарська праця” необхідно формувати в учнів поняття про існуючий у природі перехід кількісних змін (ріст рослин, тварин) у якісні (розвиток рослин, тварин).

Діалектика розглядає розвиток як боротьбу і єдність протилежностей. Під час формування поняття «Пори року» вчитель має можливість не тільки навчити учнів відрізняти їх за певними ознаками, а й показати існуючі в природі єдність і боротьбу протилежностей. Наприклад, ознайомлюючи учнів з ознаками зими, він звертає увагу на те, що поля ще вкриті снігом і за вікном завірюха, але вже є й перші ознаки весни (довше затримується сонце на небосхилі; дедалі частіше воно з’являється з-за сірих хмар, навколо стовбурів дерев і на південних схилах ярів та пагорбів збільшуються проталини). Отже, взимку існують протилежні ознаки — зимові і весняні. З кожним днем ознак весни стає дедалі більше, і згодом вони стають домінуючими. Настає весна, але поряд виникають ознаки наступної пори року — літа, які потім змінить осінь, тощо.

Процес навчання курсу „Я і Україна” не можна розглядати поза цим законом. Необхідно навчитись помічати ці суперечності і розв’язувати їх у процесі навчання. А полягають вони в тому, що учневі необхідно опанувати науку з її труднощами для засвоєння. Ось чому при визначенні змісту навчального предмета поряд зі здійсненням принципу науковості істотне значення має здійснення принципу доступності. Суперечність між цими принципами долається у разі здійснення їх єдності.

У процесі навчання методика викладання курсу „Я і Україна” та сільськогосподарської праці застосовує ряд методів наукового дослідження.

Одне з чільних місць серед методів дослідження займає педагогічний експеримент — спеціально організована перевірка певного методу чи прийому роботи з метою виявлення його ефективності, педагогічної доцільності.

Насамперед дослідник на основі вивчення літератури й досвіду роботи в школі обирає проблему дослідження, визначає її об’єкт і предмет й формулює гіпотезу. Як правило, експеримент проводиться з метою доведення гіпотези, на основі якої дослідник визначає конкретні завдання дослідження й обирає методи.

Під час проведення педагогічного експерименту, дослідника цікавить стан проблеми, що вивчається. Тому доцільно використати історичний метод, який дає можливість проаналізувати те, що досягнуто з даної проблеми, конкретизувати завдання дослідження й намітити шляхи її подальшого вивчення. Застосовуючи цей метод, дослідник опрацьовує педагогічну, психологічну та методичну літературу, навчальні програми, підручники та посібники. Він застосовує також метод вивчення та узагальнення досвіду роботи своїх колег – вчителів початкових класів інших шкіл і регіонів. Цей метод використовується для дослідної перевірки нових програм, підручників, наочних посібників тощо. При вивченні досвіду роботи класоводів широко використовується педагогічне спостереження – це коли дослідник, спостерігаючи педагогічний процес, виявляє досягнення класоводів, узагальнює й теоретично осмислює зібраний матеріал. Спостереження застосовуються спостереження як самостійний метод наукового дослідження, а також як прийом під час проведення експерименту та вивчення й узагальнення та застосування продуктивних ідей педагогічного досвіду. Разом з тим можна застосувати й анкетування учнів і вчителів, вивчення шкільної документації тощо. Серед інших методів варто звернути увагу на бесіду як самостійний чи додатковий метод педагогічних досліджень. Вона часто поєднується з такими методами, як спостереження, анкетування, експеримент. У ході такої роботи дослідник виявляє стан проблеми, що вивчається (констатуючий експеримент).

Наступний етап дослідження — розроблення та впровадження дослідно-експериментальної методики, нововведень тощо (формуючий експеримент). Для цього необхідно розробити дидактичні матеріали, методичні рекомендації, запитання, завдання тощо. Важливою умовою є те, що експеримент має проводитись у двох групах класів:

—експериментальні, в яких перевіряється ефективність нововведень;

—контрольні, в яких навчання здійснюється за старими програмами й змістом. Проводячи педагогічний експеримент, слід ураховувати здібності та рівень підготовки учнів. Вони мають бути приблизно рівними.

Під час проведення експерименту доцільно використовувати технічні засоби (звукозапис, фото- і кінозйомку, відеозапис тощо), що дає можливість проводити ретельний аналіз навчального процесу.

Важливим етапом дослідження є обробка й аналіз результатів експерименту, уточнення окремих положень, розроблення практичних рекомендацій для вчителів початкових класів.

Для встановлення кількісних залежностей між дослідженими педагогічними явищами застосовують математично-статистичні методи.

Практичне застосування результатів дослідження в школі дає можливість вести навчально-виховну роботу на належному рівні. Така схема методичних досліджень має лягти в основу курсових і дипломних робіт студентів з методики викладання курсу „Я і Україна. Природознавство та сільськогосподарська праця”.