Мал. 3. Граніт і його складові
Аналогічно можна монтувати колекції піску, глини та інших корисних копалин. Так, при виготовленні колекції „Глина та вироби з неї” потрібно під час екскурсії зібрати зразки грудкової та порошкуватої глини різних кольорів, куски цегли, черепиці, черепки глиняного, порцелянового і фаянсового посуду.
Для оформлення матеріалу про пісок необхідно зібрати зразки крупнозернисного і дрібнозернистого піску різного кольору та скалки скла різного кольору.
Для вивчення матеріалу про вапняки треба підготувати зразки різних вапняків, що відрізняються зовнішнім виглядом, формою, кольором, щільністю (крейда, мармур, черепашник тощо).
При формуванні понять про такі корисні копалини, як торф, кам’яне вугілля, нафта, бажано мати різноманітні зразки викопного вугілля (бурого, щільного чорного й антрациту), як роздатковий матеріал — нафту, вазелін, парафін, гас, бензин, машинне масло тощо. На цьому матеріалі учні зможуть ознайомитись із зовнішнім виглядом речовин, з їх запахом та іншими характерними властивостями.
Ілюстративні наочні посібники
До цієї групи належать спеціально виготовлені для навчальних потреб посібники, що допомагають утворити у дітей чіткі та правильні уявлення про предмети, які недоступні для безпосереднього сприймання. Але можна використати ці посібники одночасно з натуральними об’єктами, коли потрібно пов’язати їх із середовищем, в якому вони перебувають.
Ілюстративні наочні посібники можна поділити на дві основні групи:
площинні зображення;
об’ємні зображення.
Площинні зображення, у свою чергу, поділяються на статичні та динамічні посібники.
До статичних площинних зображень належать таблиці, картини, атласи, діапозитиви, карти. Наприклад, набори картин „Корисні копалини”, „Рослинний і тваринний світ”, картини пір року. Найбільш вдалими є видані таблиці з природознавства для 2-го класу (В.П.Горощенко, В.С.Нікітін); таблиці з природознавства для 3-го класу (І.Д.Звєрєв); серія картин „Світ тварин” (А.А.Яхонтов, А.Г.Вербловська), які знайомлять учнів із зовнішнім виглядом тварин у природній для них обстановці; анатомічний атлас „Людина” (Л.Н.Аршеневський, В.А.Бєляєв).
На відповідних уроках курсу „Я і Україна” не обійтись без карт (півкулі, природні зони, фізична карта України, карта своєї області).
Кожний учитель початкових класів повинен мати кілька яскравих казкових героїв для створення ігрових ситуацій на уроках (мал. 4).
З метою розвитку логічного мислення і свідомого сприймання природничого матеріалу варто на ватмані заготовити опорні схеми типу:
-
поміркуйте
проаналізуйте
порівняйте
класифікуйте
виявіть причину
доведіть
зробіть висновок
Мал. 4. Казкові герої (Дюймовочка, Чиполліно)
Класоводам доцільно виготовити промовисті картки, на одному боці яких зображено об’єкт, а на зворотному — цікаві відомості про нього. Такі картки можна заготовити на різні теми. Доцільно мати в класі набори загадок та папки з ребусами, чайнвордами, кросвордами, тестами, диференційованими завданнями тощо. Картини, таблиці, промовисті картки повинні бути таких розмірів, щоб забезпечити організацію одночасної бесіди з усім класом.
До динамічних площинних ілюстративних зображень належать кінофільми, відеофільми (наприклад, „Осінь”, „Зима”, „Весна”, „Літо”, „Риби”, „Птахи”, „Тварини водойм”, „Будова людського тіла” тощо), комп’ютерні програми („Народний одяг українців”, „Пасхальні дійства”, „Угруповання риб” тощо).
Роль динамічних площинних зображень на уроках курсу „Я і Україна” значна:
відео-, кінофільм долає простір і переносить дії в ліс, степи, гори; в українське суспільство тощо;
показує об’єкти в русі (процес проростання насіння, процес розвитку метелика, процес добування кам’яного вугілля, процеси взаємозв’язків у суспільстві);
допомагає сформувати у дітей більш конкретні уявлення, поняття, бо дає реальне уявлення про життя рослин, тварин, людей.
Об’ємні ілюстративні наочні посібники поділяються на статичні (нерухомі) та динамічні.
До статичних об’ємних ілюстративних посібників належать моделі, муляжі, макети. Наприклад, модель шахти, доменної печі, земної кулі (глобус), тіла людини (торс); муляжі плодів, органів рослин; макети „Ліс”, „Водойма” тощо. До динамічних — діючі моделі. Наприклад, флюгер (за допомогою якого діти визначають напрямок вітру), телурій (прилад, за допомогою якого встановлюються причини відповідного клімату в даній місцевості). Можна виготовити для демонстрації на уроці схему колообігу води в природі.
Допоміжне обладнання
До допоміжного належить устаткування, що не є предметом вивчення на уроці. Його можна поділити на такі групи:
для постановки дослідів;
екскурсійне;
для демонстрування наочних посібників;
для роботи в кутку живої природи;
для роботи на навчально-дослідній земельній ділянці;
для роботи на географічному майданчику.
Обладнання для постановки дослідів, проведення екскурсій та демонстрування наочних посібників
Для постановки дослідів потрібно мати відповідні прилади, посуд: терези аптекарські з важками, штативи, триніжок, спиртівку (мал. 5), азбестову сітку (використовують при нагріванні скляного посуду), сухе пальне, пробіркотримач, пробірки, колби, лійки, склянки, скляні палички і трубки, гумові корки, фільтрувальний папір, термометри (для проведення
