12. Одяг, взуття, прикраси

1.Одяг (загальна назва): лахи [ла́хи].

2. Чоловічий пояс для підперізування штанів: ремінь [ре̃´м’і̃н′].

3. Очіпок, давній головний убір заміжньої жінки у формі шапочки: опецок [опе´ц◦ок].

4. Стрічка, вузька смужка кольорової тканини, що використовується як прикраса, для оздоблення і т. ін.: лента [ле̃´нта].

5.Жіноча вушна прикраса: кульчик [ку́л’чик].

13.Сім'я, спорідненість, свояцтво

1. Пестливо-зменшувальні форми до мати: мамуля [ма̃м̃◦у̃∙´л′∙а].

2.Покоління, сукупність родичів однакового ступеня спорідненості щодо спільного предка: рід [р′ід].

3.Значення баба [ба́ба]: "мати матері чи батька"; 2. "всяка стара жінка"; 3. зневажл."жінка, дівчина"; 4."чоловік, що має бабську вдачу"; 5."людська фігура із снігу"; 5."корж"; 6."подорожник".

14. Анатомічні назви

1.Кутній зуб: кутняк [к◦у∙т′н′∙а̃´к].

2. Зіниця: зеница [зе̃ини̃´ца].

3.Значення руда [руда́]: 1 ."гірська порода або мінеральне утворення, що містить у собі метали та їх сполуки"; 2."коричневі плями, які виникають на фруктах після дощу в сонячний час"; 3. "лисиця".

4.Значення жила [жи́ла]: 1 ."судина, по якій тече кров у тілі людини чи тварини"; 2."сухожилля"; 3."тріщина земної кори, заповнена якоюсь гірською породою, а також сама гірська порода в тріщині"; 4.перен."вроджена, спадкова риса характеру".

5.Значення горло [го́рло]: 1."передня частина шиї, з середини якої починаються стравохід і дихальні шляхи"; 2."передня частина шиї"; 3."вхід у рибальський сак"; 4."шийка будь-якого посуду"; 5."місце впадання річки";

6.Значення цівка [ц’івка].: 1."трубочка в ткацькому човнику, на яку навивають нитки піткання"; 2."струмінь рідини".

15. Людина та її риси

1. Високий худий чоловік: дилда [ди´лда].

2. Кремезний, міцної будови тіла: бугай [б◦уга´ĭ].

3. Поговір, свідомо неправдиві висловлювання про кого-небудь з метою скомпрометувати, викликати зневагу: слава [сла´ва].

4. Тямкий, здатний добре і швидко міркувати, розуміти що-небудь: тямущий [т′∙а̃м◦у̃шчиеĭ].

5. Сміливець, смілива людина: смільчак [с′м’і̃л′ча´к].

6. Розбійник: розбишака [р◦оузбиеша´ка].

7. Підбурювач, той, хто підмовляє на злі, недостойні вчинки: намовник [на̃м◦о̃´ўниек].

16.Медицина, ветеринарія, гігієна і санітарія

1. Одужати, позбутися хвороби, стати здоровим: очуняти [оч◦у̃∙´н′∙а̃тие].

2. Ґуля, заокруглена опуклість на тілі від удару: шишка [ши´шка].

3. Нежить, запалення слизової оболонки носа, супроводжуване слизисто-гнійними виділеннями і чханням: насморк [на̃´см◦о̃рк].

4. Радикуліт: радікуліт [ра∙д′ік◦у∙л′і´т].

5. Лунатик, хворий на лунатизм, хворобу, яка виявляється у несвідомих діях під час нічного сну: сновида [с◦н◦о̃ви´да].

6. Заїка: заїкало [за∙јі´кал◦о ].

7. Повитуха, жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах: баба [ба´ба].

8.Масове поширення якоїсь інфекційної хвороби: зараза [зара́за].

17. Ткацтво

1. Мечик, дерев'яна рухома частина бительні: язик [ј∙ази´к].

2. Найкращий гатунок конопляного чи лляного волокна: прядиво [п’р′∙а´диев◦о].

3. Найгірший гатунок конопляного чи лляного волокна: клоча [к◦л◦о´ча].

4. Нижній гострий кінець веретена: гуска [г◦у´ска].

5. Один з чотирьох стоячків, що вкладаються в дірочки на кінцях, перехрестя витушки, на які поміщають міток (при прядінні): бабка [ба´бка].

6. Прутик, на якому крутиться цівка в ткацькому човнику: сваток [сват◦о´к].

7. Поперечна кольорова смужка на зітканому полотнищі: прутик [п◦р◦у´тиек].

8. Грубе полотно з найгіршого гатунку прядива: полотно [п◦ол◦от◦н◦о̃´].