Лекційні заняття № 4-5

Модуль ІІ. ТЕОРІЯ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ (ДИДАКТИКА)

Тема: Зміст освіти і навчання в початковій школі

Кількість навчальних годин: 4

Актуальність теми Головною функцією освіти є передача підростаючим поколінням культури, соціального досвіду старших поколінь з метою їх засвоєння, використання, розвитку та примноження. Різні підходи до визначення змісту освіти впродовж історії розвитку шкільництва ґрунтувалися на співвідношенні у змісті освіти теоретичних і практичних знань. Зміст освіти в нашій країні має бути надійним фундаментом для відродження і розбудови національної системи освіти. Особливості життєдіяльності людини в умовах розвитку Української державності вимагають розвитку освіти, ґрунтуючись на концепції комплексності.

Мета, завдання лекції сприяти засвоєнню студентами основних понять теми, а саме “зміст освіти”, “загальна, політехнічна та професійна освіта”, “навчальні плани, програми”, “підручник”; виробити у студентів уміння та навички аналізувати навчальні плани, програми. підручники; сприяти розвитку педагогічного мислення майбутніх учителів.

Опорні (ключові) поняття: зміст освіти; теорія формальної освіти; теорія матеріальної освіти; прагматична освіта; національний компонент змісту освіти; навчальний план; навчальна програма; навчальний предмет.

Міжпредметні зв’язки: -забезпечуючі: історія педагогіки, вступ до спеціальності, психологія, історія, філософія, методики викладання фахових дисциплін.

- забезпечувані: історія педагогіки, вступ до спеціальності, культурологія, психологія, соціальна педагогіка, педагогічна майстерність, філософія, методики викладання фахових дисциплін.

Література:

1. Волкова Н.П. Педагогіка : навч. посіб. 3-тє вид., стер. / Н.П. Волкова. – К. : Академвидав, 2009. – 616 с. 

2. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія : навч. посіб. / В.М. Галузинський, М.Б. Євтух. – К. : Вища школа, 1995. – 237 с. 

3. Практикум з педагогіки: Навчальний посібник: Видання 3-тє, перероблене і доповнене / За заг. ред. О.А.Дубасенюк. – Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004. – 464 c.

4. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: підручник / О.Я. Савченко. – К. : Ґенеза, 2002. – 368 с.

5. Семиченко В.А. Психологія педагогічної діяльності: Навч посіб. – К.: Вища шк.., 2004, С. 29 – 40.

6. Чайка В. Основи дидактики : навч. посіб. / В. Чайка. – Тернопіль : Астон, 2002. – 244 с.

7. Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах: Навч. посіб. . – К.: Вища шк.., 2004. – 207с., іл.

8. Ягупов В.В. Педагогіка : навч. посіб. / В.В. Ягупов. – К. : Либідь, 2003. – 560 с.

План і організаційна структура лекції 4:

1. Поняття про зміст освіти, його складові.

2. Історичний характер змісту освіти. Теорії освіти.

3. Основні принципи відбору змісту початкової освіти на сучасному етапі.

4. Види освіти.

5. Освітні рівні в Україні.

1. Поняття про зміст освіти, його складові.

Зміст освіти на кожному етапі суспільного буття залежить від рівня розвитку науки та економіки, специфіки системи народної освіти певної країни, відведеного на освіту часу, теоретичного і практичного значення окремих галузей науки в загальній системі людських знань, завдань суспільства і держави у галузі політики, економіки і виховання (соціального замовлення для системи народної освіти).

Зміст освіти — система наукових знань, практичних умінь і навичок, засвоєння й набуття яких закладає основи для розвитку та формування особистості (Волкова).

Зміст освіти — це чітко окреслена система знань, умінь та навичок, якими учні оволодівають у навчальних закладах. За тисячолітню історію своєї діяльності людство накопичило величезний обсяг знань про природу, суспільство, виробничу діяльність. Зміст освіти виокремлює лише частину узагальненого досвіду людей (Кузьмінський).

На зміст освіти впливають об'єктивні (потреби суспільства у розвитку людини, науки й техніки, що супроводжуються появою нових ідей, теорій і докорінними змінами технологій) та суб'єктивні чинники (політика панівних сил суспільства, методологічні позиції вчених тощо).

В історії дидактики відомі різні підходи до визначення змісту освіти, які формували специфіку функціонування різних типів навчальних закладів.

Складові змісту освіти

Зміст загальної освіти складається з таких структурних ча­стин (І.Я.Лернер):

1) система знань про природу, суспільство, техніку і способи мислення; засвоєння яких є основою формування в учнів наукового світо­гляду;

2) досвід здійснення відомих способів діяльності, що втілюються разом зі знаннями в уміннях і навичках особистості, яка засвоїла цей досвід;

3) досвід творчої, пошукової діяльності з вирішення нових проблем, які виникають перед суспільством, вимагають самостійного перетворення раніше засвоєних знань і умінь у нових ситуаціях, формування нових способів діяльності на основі вже відомих;

4) досвід ціннісного ставлення до об’єктів або засобів діяльності людини, його прояв у ставленні до навколишнього світу, до інших людей.

Ці елементи освіти забезпечують три типи навчальних предметів:

а) НП з провідним компонентом “наукові знання” або основи наук (фізика, хімія, біологія, астрономія, географія, та ін.);

б) НП з провідним компонентом “способи діяльності” (іноземна мова, креслення, фізкультура, інформатика, трудове навчання)

в) НП з провідним компонентом “художня освіта і морально - естетичне виховання” (образотворче мистецтво і музика) Ф 136

Знання — це ідеальне вираження в знаковій формі об'єктив­них властивостей і зв'язків світу, природного і людського; це результат відображення навколишньої дійсності.

В програмах, підручниках і в самому навчальному процесі передбачені основні поняття і терміни, без яких не можна зро­зуміти жодного тексту, жодного елементу знань; фактів повсяк­денної дійсності і науки; основних законів науки, що розкрива­ють об'єктивні зв'язки і відношення між різними об'єктами і явищами дійсності; теорій, що містять систему наукових знань про певну сукупність об'єктів, про зв'язок між законами і про методи пояснення і передбачення явищ певної предметної га­лузі; знань про способи діяльності, методів пізнання й історії отримання знань, історії науки.

Уміння — це здатність людини свідомо виконувати певну дію на основі знань та навичок; це інтелектуальна діяльність, завжди пов'язана із застосуванням знань; тому уміння часто називають знанням у дії.

Навички — це автоматизована дія; діяльність, що виконується учнем безпомилково і багаторазово повторюється, автоматизу­ється, здійснюється значною мірою без участі свідомості.

Серед умінь та навичок виділяють інтелектуальні та прак­тичні, спеціальні та загальнонавчальні.

Досвід творчої діяльності характеризується такими риса­ми: самостійне перенесення знань, умінь, навичок у нову ситуа­цію; бачення нової проблеми в знайомій ситуації; бачення но­вої функції об'єкта; самостійне комбінування відомих способів діяльності в новий; бачення структури об'єкта; альтернативне мислення.

Досвід ціннісного ставлення включає оцінні знання, знання про норми ставлення до різних явищ життя, уміння та навички їх дотримання.

Рис. Структура змісту загальної освіти