Допомога дитині у разі легеневої кровотечі

Місце проведення: дитячий ста­ціонар, поліклініка, домашні умови. Оснащення робочого місця:

1. Міхур із льодом.

2. Стерильний столик, на якому під­готовлено: марлеві турунди, ватні кульки (20—25 штук), пінцети (2— З штуки), спирт 96 %, одноразові шприци, препарати в ампулах: 1 % розчин вікасолу — 1 мл, 5 % роз­чин аскорбінової кислоти — 1 мл, 10 % розчин кальцію глюконату —

10. м

    12 - 1-1034

    л; у флаконах: перекис вод­ню — 10 мл, 5 % розчин амінокап­ронової кислоти — 100 мл.

3. Стерильний лоток.

4. Лоток для забруднених пінцетів.

5. Стерилізатори для промивання і замочування шприців у 5 % роз­чині хлораміну на 1 год. Попередня підготовка:

У разі легеневої кровотечі з'являю­ться домішки свіжої крові в мокро­тинні, свіжа кров виділяється під час: кашлю. Дитину потрібно заспокоїти, надати їй напівсидячого положення, заборонити розмовляти, рухатися. За­безпечити доступ свіжого повітря.

Підготовка рук медичного праців­ника (розділ 1, пункт 1).

Основний етап виконання:

1. Забезпечувати дитині повний спо­кій, напівсидяче положення.

2. Проводити інгаляції зволоженим киснем по 10 хв щогодини.

3. Покласти холод на грудну клітку.

4. Внутрішньовенно краплинно вво­дити 5 % розчин амінокапронової кислоти — 5 мл на 1 кг маси.

5. Струминно внутрішньовенно ввес­ти 10 % розчин кальцію глюкона­ту — 0,2—0,4 мл на 1 кг маси тіла,

4. % розчин аскорбінової кисло­ти — 1 мл, внутрішньом'язово —

1. % розчин вікасолу — 1 мл.

6. Терміново доставити дитину в ста­ціонар.

Оцінка результатів

Результати догляду і лікування оці­нюють під час тривалого диспансер ного спостереження за хворою дити­ною. Дитина повинна отримувати за- місну терапію, яка полягає у введенні антигемофільного (VIII) фактора в до­статній кількості.

До препаратів, які містять VIII фак­тор, належать: кріобілін-Б, гемофіл-М, гемате-П, когенат, рекомбінат, хіат- С. Зазначені препарати дорого кош­тують, тому в Україні застосовують свіжозаморожену плазму (від 10—15 до ЗО—50 мл на 1 кг маси тіла на до­бу) і кріопреципітат (в 1 дозі містить­ся 100 або 200 ОД активності VIII фак­тора, дітям вводять від 15 до 40 ОД на 1 кг маси тіла на добу).

Усі антигемофільні препарати вво­дять тільки струминно, з іншими пре­паратами не поєднують. Внутрішньо- м’язові ін'єкції протипоказані.

Матір дитини, яка хворіє на гемо­філію, не повинна бути донором для своєї дитини.

Еритроцитарну масу використову­ють тільки за наявності анемії.

Широко застосовують препарати для місцевої зупинки кровотечі: ге- лоспон та гельфоум — губка з жела­тину; тахокомб — пластинки з кола­геном, фібриногеном, тромбіном (різ­них розмірів); берипласт ХС — суха речовина, фібриновий клей; тампони, змочені розчинами амінокапронової кислоти, адреналіном.

Реабілітаційну терапію потребу­ють діти з гемартрозами. Після іммо­білізації кінцівки у фізіологічному по­ложенні на 3—5-ту добу починають АФК, масаж, електрофорез з гідро­кортизоном, призначають преднізо­лон усередину.

Для запобігання кровотечі медич­на сестра повинна проводити в сім'ї

санітарно-просвітню роботу, яка ба­зується на таких положеннях:

• враховуючи, що у чоловіків, хво­рих на гемофілію, народжуються дочки — носії гемофілії, в такій сім'ї потрібно переривати вагіт­ність плодом жіночої статі;

• діти, хворі на гемофілію, не повин­ні відвідувати дитячий садок; за­боронені заняття спортом; реко­мендуються вправи у воді, на м'я­ких матах, велоергометрах та захист суглобів поролоновими щитками;

• щеплення проводять у звичайно­му порядку;

• при собі дитина завжди повинна мати документ, у якому вказані діагноз і група крові;

• вдома необхідно мати препарати для місцевої зупинки кровотечі;

• батьки повинні вміти внутрішньо­венно вводити антигемофільні препарати;

• профорієнтація: інтелектуальна праця;

• з медичних препаратів протипока­зані ацетилсаліцилова кислота, не- стероїдні протизапальні препара­ти, пеніцилін, карбеніцилін.