- •Тема 1 Предмет фінансової науки. Суть і функції фінансів
- •1) Предмет фінансової науки
- •2) Соціально-економічна сутність фінансів
- •3) Функції фінансів
- •4) Фінансові категорії
- •5) Моделі фінансових відносин у суспільстві
- •Структурно-логічні схеми до теми 1
- •Тема 2 Фінансова політика держави
- •1) Сутність, складові і типи фінансової політики
- •2) Фінансовий механізм
- •3) Поняття і система фінансового права
- •4) Фінансове планування
- •5) Фінансовий контроль
- •Структурно-логічні схеми до теми 2
- •Тема 3 Фінансова система
- •1) Структурна будова та засади функціонування фінансової системи
- •2) Управління фінансовою системою
- •3) Правові та організаційні основи фінансової системи
- •Структурно-логічні схеми до теми 3
- •С хема 3.3. Склад органів та інституцій фінансової системи України
- •Тема 4 Фінанси суб’єктів господарювання
- •1) Поняття суб’єкта господарювання. Класифікація суб’єктів господарювання
- •2) Основи організації фінансів суб’єктів підприємництва
- •3) Фінансові ресурси підприємств
- •4) Організація фінансів неприбуткових підприємств
- •5) Фінансова діяльність підприємців – фізичних осіб
- •6) Прибуток підприємства: його роль, формування, розподіл та використання
- •Тема 5 Податки
- •1) Сутність та необхідність податків
- •2) Елементи та функції податків
- •3) Види податків
- •4) Податкова політика і податкова система
- •6) Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби
- •Структурно-логічні схеми до теми «Податки»
- •Тема 6 Бюджет
- •1) Суть та необхідність бюджету
- •2) Функції бюджету
- •3) Бюджетна політика та бюджетний механізм
- •4) Бюджетний устрій та бюджетна система
- •5) Економічна сутність та склад доходів бюджету
- •6) Суть та класифікація видатків бюджету
- •7) Бюджетний процес
- •1. Складання проекту бюджету.
- •2. Розгляд і затвердження бюджету.
- •3. Виконання бюджету.
- •8) Поняття дефіциту бюджету
- •9) Методи обмеження та шляхи подолання дефіциту бюджету
3) Поняття і система фінансового права
Фінансове право є галуззю публічного права, оскільки предмет фінансового права обмежений сферою публічних фінансів, і при здійсненні фінансово-правового регулювання постає завдання задоволення передусім публічного інтересу.
Специфіка відносин, що регулюються нормами фінансового прана, полягає в тому, що вони складаються в особливій сфері життєдіяльності суспільства - фінансовій діяльності.
Як і будь-яка інша галузь права фінансове право характеризується специфічним предметом і методом правового регулювання.
Предметом фінансового права є суспільні відносини, що виникають, змінюються й припиняються в галузі формування, розподілу й використання фондів коштів держави й місцевого самоврядування та врегульовані фінансово-правовими нормами.
Методом правового регулювання фінансового права є система юридичних прийомів (способів), за допомогою яких здійснюється регулювання фінансових правовідносин, юридичний пилив на учасників останніх.
Основним методом фінансово-правового регулювання є метод владних приписів (імперативний), який полягає у державно-владних вказівках одному учаснику фінансових відносин з боку іншого. Цей останній виступає від імені держави чи місцевого самоврядування та наділений у зв'язку з цим відповідними повноваженнями. Для державно-владних приписів у сфері фінансової діяльності характерні такі риси, як категоричність та відсутність оперативної самостійності. У нормах фінансового права жорстко закріплюються вимоги органу державної влади чи органу місцевого самоврядування в галузі фінансової діяльності.
Окрім методу владних приписів, фінансово-правовому регулюванню властиві й інші методи: узгодження, рекомендації, координації і т.п. Найчастіше ці методи застосовуються не як самостійні, а в тому чи іншому поєднанні з основним методом фінансово-правового регулювання - методом владних приписів.
Отже, фінансове право - це самостійна галузь права, яка є системою норм прав, що регулюють суспільні відносини у процесі формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів держави та місцевого самоврядування, необхідних для реалізації їхніх завдань і функцій і задоволення публічного інтересу.
Система фінансового права - це об'єктивно обумовлена внутрішня організація фінансового права, що полягає в єдності й узгодженості фінансово-правових норм та їх згрупуванні у фінансово-правові інститути й підгалузі.
Основними структурними елементами системи фінансового права є:
фінансово-правова норма як базовий структурний елемент;
фінансово-правовий інститут як сукупність фінансово-правових норм, які регулюють певну групу однорідних фінансово-правових відносин. Інститути фінансового права можна класифікувати:
за функціональною роллю: регулятивні (наприклад, інститут місцевих податків і зборів) та охоронні (наприклад, інститут фінансової відповідальності);
за змістом: матеріальні (наприклад, інститут бюджетного устрою) та процесуальні (наприклад, інститут бюджетного процесу);
3) підгалузь фінансового права як об'єднання інститутів фінансового права, що регулюють окремий вид фінансових правовідносин (наприклад, бюджетне право).
Фінансове право складається із Загальної та Особливої частин.
Загальна частина включає такі норми, які є спільними для всіх фінансово-правових відносин і становлять підґрунтя для регулювання правовідносин у сфері фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування.
Особлива частина фінансового права складається з норм, які регулюють окремі напрями фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування, різні ланки фінансової системи, зокрема суспільні відносини в галузі:
державного й місцевого бюджетів;
спеціальних цільових фондів коштів;
державних і місцевих доходів;
державного й муніципального кредиту;
обов'язкового державного страхування;
державних і місцевих видатків;
грошового обігу й розрахунків;
банківського кредитування (щодо задоволення публічного інтересу);
валютного регулювання; фінансів суб'єктів господарювання тощо.
Отже,норми Загальної частини фінансового права конкретизуються в його Особливій частині.