- •Тема 1 Предмет фінансової науки. Суть і функції фінансів
- •1) Предмет фінансової науки
- •2) Соціально-економічна сутність фінансів
- •3) Функції фінансів
- •4) Фінансові категорії
- •5) Моделі фінансових відносин у суспільстві
- •Структурно-логічні схеми до теми 1
- •Тема 2 Фінансова політика держави
- •1) Сутність, складові і типи фінансової політики
- •2) Фінансовий механізм
- •3) Поняття і система фінансового права
- •4) Фінансове планування
- •5) Фінансовий контроль
- •Структурно-логічні схеми до теми 2
- •Тема 3 Фінансова система
- •1) Структурна будова та засади функціонування фінансової системи
- •2) Управління фінансовою системою
- •3) Правові та організаційні основи фінансової системи
- •Структурно-логічні схеми до теми 3
- •С хема 3.3. Склад органів та інституцій фінансової системи України
- •Тема 4 Фінанси суб’єктів господарювання
- •1) Поняття суб’єкта господарювання. Класифікація суб’єктів господарювання
- •2) Основи організації фінансів суб’єктів підприємництва
- •3) Фінансові ресурси підприємств
- •4) Організація фінансів неприбуткових підприємств
- •5) Фінансова діяльність підприємців – фізичних осіб
- •6) Прибуток підприємства: його роль, формування, розподіл та використання
- •Тема 5 Податки
- •1) Сутність та необхідність податків
- •2) Елементи та функції податків
- •3) Види податків
- •4) Податкова політика і податкова система
- •6) Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби
- •Структурно-логічні схеми до теми «Податки»
- •Тема 6 Бюджет
- •1) Суть та необхідність бюджету
- •2) Функції бюджету
- •3) Бюджетна політика та бюджетний механізм
- •4) Бюджетний устрій та бюджетна система
- •5) Економічна сутність та склад доходів бюджету
- •6) Суть та класифікація видатків бюджету
- •7) Бюджетний процес
- •1. Складання проекту бюджету.
- •2. Розгляд і затвердження бюджету.
- •3. Виконання бюджету.
- •8) Поняття дефіциту бюджету
- •9) Методи обмеження та шляхи подолання дефіциту бюджету
5) Моделі фінансових відносин у суспільстві
Розподіл і перерозподіл ВВП може здійснюватись за різними схемами, згідно з якими будуються моделі фінансових відносин у суспільстві. В основі побудови фінансової моделі суспільства лежать роль і місце в ній держави. Моделі розрізняються за двома ознаками:
а) за послідовністю розподілу ВВП;
б) за рівнем державної централізації ВВП.
За послідовністю розподілу ВВП розрізняють дві моделі:
1) Фінансова модель ринкової економіки є основною, вона пройшла значний історичний шлях розвитку і домінує у світі. Сутність її дуже проста і логічна: спочатку вартість реалізованого національного доходу розподіляється між тими, хто зайнятий у його створенні. Це власники засобів виробництва, котрі отримують прибуток, і робітники та службовці, яким виплачується заробітна плата. Характерна ознака моделі полягає в тому, що держава отримує свої доходи насамперед на основі перерозподілу національного доходу.
2) Сутність фінансової моделі адміністративної економіки, яка застосовувалась у колишньому СРСР та інших соціалістичних країнах, полягає в тому, що переважна частина національного доходу одразу централізувалась у бюджеті й виключалась із розподільних відносин. Держава спрямовувала в бюджет централізований чистий дохід - податок з обороту і частину децентралізованого чистого доходу - прибутку підприємств (через систему платежів з прибутку). Частина прибутку (до 40%) залишалась на підприємстві, інша частина національного доходу виплачувалась робітникам і службовцям у вигляді заробітної плати, яка підлягала прибутковому оподаткуванню.
Характерна ознака моделі полягає в тому, що переважну частину своїх доходів держава отримує в процесі первинного розподілу національного доходу.
За рівнем державної централізації ВВП у рамках фінансової моделі ринкової економіки умовно можна виділити три основні моделі:
1) Американська модель, яка заснована на максимальному рівні самозабезпечення фізичних і самофінансування юридичних осіб, характеризується незначним рівнем бюджетної централізації близько 25-30%. Фінансове втручання в економіку зведене до мінімуму. У соціальній сфері забезпечуються тільки ті верстви населення, які не в змозі обійтися без державної допомоги. Модель створює максимальну фінансову стимуляцію: з одного боку, вона дає можливість заробляти, з іншого - вимагає цього. Це досить жорстка і жорстока модель, але вона водночас і високоефективна, оскільки заснована, по суті, на примусовій фінансовій стимуляції.
2) Західноєвропейська модель характеризується поміркованим рівнем централізації ВВП у бюджеті близько 35-45%. За рахунок вищого рівня централізації ВВП більш розгалуженою є і державна соціальна сфера, насамперед у галузі освіти. Сутність моделі зводиться до паралельного функціонування державних і комерційних установ у соціальній сфері.
3) Скандинавська модель передбачає досить високий рівень бюджетної централізації ВВП – близько 50-60%. Відповідно вона характеризується розгалуженою державною соціальною сферою як у галузі освіти, так і охорони здоров’я. Вона створює клімат упевненості й соціальної врівноваженості. Однак така модель можлива тільки за умов, по-перше, високого рівня ВНП на душу населення, який забезпечує високий рівень і суспільного, і індивідуального споживання, і, по-друге, високого рівня культури та свідомості народу, відповідного ставлення до праці й поваги до дер жавного сектора.
Вибір моделі фінансових відносин залежить від багатьох чинників. Це і рівень розвитку суспільства, і характер та масштаби діяльності держави, її втручання в економіку, і тип здійснюваної нею соціальної політики, і характер міжнародної діяльності та воєнної доктрини, це й історичні традиції народу, рівень розвитку культури тощо. Основний критерій вибору — вплив на суспільство через установлення стимулів до праці й ефективного господарювання та забезпечення надійної системи соціальних гарантій.