- •Тема 1 Предмет фінансової науки. Суть і функції фінансів
- •1) Предмет фінансової науки
- •2) Соціально-економічна сутність фінансів
- •3) Функції фінансів
- •4) Фінансові категорії
- •5) Моделі фінансових відносин у суспільстві
- •Структурно-логічні схеми до теми 1
- •Тема 2 Фінансова політика держави
- •1) Сутність, складові і типи фінансової політики
- •2) Фінансовий механізм
- •3) Поняття і система фінансового права
- •4) Фінансове планування
- •5) Фінансовий контроль
- •Структурно-логічні схеми до теми 2
- •Тема 3 Фінансова система
- •1) Структурна будова та засади функціонування фінансової системи
- •2) Управління фінансовою системою
- •3) Правові та організаційні основи фінансової системи
- •Структурно-логічні схеми до теми 3
- •С хема 3.3. Склад органів та інституцій фінансової системи України
- •Тема 4 Фінанси суб’єктів господарювання
- •1) Поняття суб’єкта господарювання. Класифікація суб’єктів господарювання
- •2) Основи організації фінансів суб’єктів підприємництва
- •3) Фінансові ресурси підприємств
- •4) Організація фінансів неприбуткових підприємств
- •5) Фінансова діяльність підприємців – фізичних осіб
- •6) Прибуток підприємства: його роль, формування, розподіл та використання
- •Тема 5 Податки
- •1) Сутність та необхідність податків
- •2) Елементи та функції податків
- •3) Види податків
- •4) Податкова політика і податкова система
- •6) Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби
- •Структурно-логічні схеми до теми «Податки»
- •Тема 6 Бюджет
- •1) Суть та необхідність бюджету
- •2) Функції бюджету
- •3) Бюджетна політика та бюджетний механізм
- •4) Бюджетний устрій та бюджетна система
- •5) Економічна сутність та склад доходів бюджету
- •6) Суть та класифікація видатків бюджету
- •7) Бюджетний процес
- •1. Складання проекту бюджету.
- •2. Розгляд і затвердження бюджету.
- •3. Виконання бюджету.
- •8) Поняття дефіциту бюджету
- •9) Методи обмеження та шляхи подолання дефіциту бюджету
3) Види податків
З’ясувати сутність податків і їх вплив через податковий механізм на економіку можливо завдяки класифікації податків за певними ознаками:
за формою оподаткування;
за економічним змістом об’єкта оподаткування;
залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки;
за способом стягнення;
залежно від порядку зарахування.
За формою оподаткування всі податки поділяються на дві групи: прямі і непрямі, або опосередковані.
Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об’єкта оподаткування. Коли об’єктом оподаткування є прибуток, земля, капітал або дохід юридичної чи фізичної особи, то це податок прямий, він залежить від величини певної власності..
Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Підкреслюємо, тільки прямо, бо оскільки непрямі податки включаються в ціни, то їх платить в абсолютному розмірі більше той, хто більше споживає, а більше споживає той, хто має вищі доходи. Тому непрямі податки вважаються найнесправедливішими, фіскальними. Найхарактернішими прикладами непрямого оподаткування є податок на додану вартість, акцизний податок, мито.
За економічним змістом об’єкта оподаткування податки поділяються на три групи: податки на доходи, споживання і майно. Податки на доходи стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб. Безпосередніми об’єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток або валовий дохід підприємств. Податки на споживання сплачуються не під час отримання доходів, а при їх використанні. Вони справляються у формі непрямих податків. Податки на майно встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна.
Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві.
Загальнодержавні податки встановлюють вищі органи влади. Їх стягнення є обов’язковим на всій території країни, незалежно від того, до якого бюджету (державного чи місцевого) вони зараховуються.
Місцеві податки встановлюються місцевими органами влади та управління. Можливі різні варіанти встановлення місцевих податків:
у вигляді надбавок до загальнодержавних податків. Рівень надбавки визначають місцеві органи відповідно до встановлених обмежень;
введення місцевих податків за переліком, що встановлюється вищими органами влади. Вибір податків здійснюється місцевими органами влади;
упровадження місцевих податків на розсуд місцевих органів без будь-яких обмежень з боку центральної влади.
За способом стягнення податки бувають: розкладні та квотарні, або окладні.
Розкладні податки - це історична форма справляння податків. Вона відповідала низькій податковій техніці. Механізм оподаткування був таким: спочатку уряд визначав загальну суму податкових надходжень, яка необхідна була для фінансового забезпечення функціонування держави, потім ця сума розподілялась між адміністративними одиницями залежно від обраного масштабу. Пізніше уряд адміністративної одиниці доводив до кожного платника відповідну суму нарахованого податку.
За квотарних, або окладних, податків для кожного платника нарахована до сплати сума податку визначається залежно від обсягу податкової бази, або об’єкта оподаткування, і ставок (квот) податку.
Залежно від порядку зарахування податки поділяють на регульовані та закріплені (директивні). Регульовані податки - це податки, які можуть зараховуватися до різних бюджетів, тобто держава розподіляє їх між рівнями бюджетної системи. В основному як регульовані виступають загальнодержавні податки. Закріплені або директивні податки - це податки, які повною мірою надходять до певного бюджету. Директивними можуть бути як загальнодержавні, так і місцеві податки.