Відділи аптек та їх функції

Від величини річного товарообігу залежить організаційна структура аптек, тобто число відділів у них. Так, у виробничих аптеках з великим річним товарообігом можливе відкриття чотирьох відділів, а саме:

• відділу запасів (функції: визначення поточної потреби в лікарських засобах і виро­бах медичного призначення, своєчасне подання замовлень на них, приймання товарів за кількістю і якістю, забезпечення правильного зберігання, організація предметно-кількісного обліку, проведення лабораторних і фасувальних робіт, від­пуск товару іншим відділам, відокремленим структурним підрозділам, лікувально-профілактичним закладам);

• рецептурно-виробничого відділу (функції: прийом рецептів на екстемпоральні ліки, виготовлення і оформлення ліків, контроль їх якості, відпуск ліків);

• відділу готових лікарських форм (функції: прийом рецептів на готові лікарські засоби аптечного і промислового виготовлення та їх відпуск);

• відділу безрецептурного продажу (функції: реалізація лікарських засобів, які відпускаються без рецепта, а також виробів медичного призначення та супутніх товарів).

Завідувачем відділом запасів, рецептурно-виробничим відділом, відділом готових лікарських форм та його заступниками повинні бути фахівці з вищою фармацевтичною освітою, відділом безрецептурного продажу - фахівці з середньою фармацевтичною освітою.

В аптеках меншого обсягу роботи можлива організація двох відділів. При цьому залежно від специфіки роботи можливі такі варіанти:

а) відділ запасів та рецептурно-виробничий, готових лікарських форм і безрецептур­ного продажу;

б) відділ рецептурно-виробничий із запасами та відділ готових лікарських форм і безрецептурного продажу;

в) відділ рецептурно-виробничий, запасів і готових лікарських форм та відділ без­рецептурного продажу. Варто зазначити, що в аптеках готових лікарських форм з великим обсягом роботи також можлива організація тільки двох відділів: відділу відпуску готових лікарських форм за рецептами лікарів і відділу безрецептурного продажу.

У малих аптеках відділи відсутні.

Мінімальний площа і склад приміщень аптек залежно від характеру діяльності

Аптеки в залежності від характеру діяльності повинні мати певний мінімальний склад і площу приміщень:

а) аптека з реалізації (торгівлі) готових лікарських засобів у містах повинна мати загальну площу не менш як 50 кв. м (площа торговельного залу - не менш як 18 кв. м), а у сільській місцевості - не менш як 40 кв. м; мінімальна загальна площа приміщень зберігання лікарських засобів не може бути меншою 10 кв. м;

Раціональна організаційна структура аптек з двома відділами наведена на рис. 2.3.

Окрім зазначених вище, в аптеках залежно від специфіки роботи можуть бути орга­нізовані також інші відділи. Серед них:

• відділ з обслуговування ветеранів, де здійснюється відпуск ліків цій категорії хво­рих за пільговими цінами;

• дитячий відділ - забезпечення лікарськими засобами і виробами медичного при­значення, продуктами харчування та різноманітними аксесуарами осіб дитячого віку;

• гомеопатичний відділ - виготовлення і відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів-гомеопатів;

• відділ косметичних засобів - виготовлення і відпуск косметичних лікувальних засобів;

• відділ товарів з ПДВ - відпуск супутніх товарів, які обкладаються податком на додану вартість;

• відділ оптики - задовольняє потреби населення в окулярах, окулярних оправах та аксесуарах. При відділі може працювати майстерня, яка оснащується обладнанням, на якому проводиться ремонт окулярів та обробка лінз усіх модифікацій, а також кабінет контактної корекції зору, який оснащується необхідними приладами для підбору м'яких контактних лінз. У такому випадку до штату аптеки входить технік та/або лікар-офтальмолог. Якщо аптека планує надавати послуги щодо перевірки зору і підбору окулярів, то їй необхідно отримати ліцензію на такий вид медичної практики.

Розміщення аптеки та її приміщення

Аптека повинна розміщуватися у виведеному із житлового фонду окремому будинку або у вбудованому (прибудованому) ізольованому приміщенні на першому поверсі з окремим самостійним виходом назовні із торгівельного залу. Допускається розміщення аптеки у приміщеннях торгівельних центрів, лікувально-профілактич­них та санаторно-курортних закладів, готелів, аеропортів, вокзалів в ізольованому приміщенні не тільки на першому поверсі та без улаштування окремого самостійного виходу назовні. У сільській місцевості дозволяється також розміщення аптеки у гро­мадських будинках сільради, пошти без улаштування окремого самостійного виходу назовні.

Дозволяється влаштування загального вхідного тамбура за умови забезпечення віль­ного доступу до аптеки та дотримання в тамбурі санітарно-гігієнічних вимог, установле­них для аптек.

Аптека повинна мати зал обслуговування населення та виробничі приміщення: необ­хідну зону або приміщення для приймання лікарських засобів, приміщення (зони) для зберігання різних груп лікарських засобів у відповідності до вимог, визначених вироб­ником. Аптечне приміщення виробниче - це приміщення та/або зони, у яких виготов­ляються, контролюються, упаковуються та етикетуються, приймаються, зберігаються та відпускаються лікарські засоби. До них відносяться: асистентська, фасувальна, дистиля­ційна, мийна, кокторій (приміщення для виготовлення водних витяжок з рослинної сиро­вини), стерилізаційна, кабінет провізора-аналітика, матеріальні кімнати (приміщення збе­рігання), кімната для обслуговування населення в нічний час тощо. Зал обслуговування населення не належить до виробничих приміщень. Прохід до приміщень зберігання не може здійснюватися через приміщення загального користування з населенням (коридори, тамбури тощо).

Приміщення для виготовлення нестерильних ліків обладнується спеціальним вироб­ничим устаткуванням та приладами. В цьому приміщенні допускається організація робо­чого місця для проведення контролю за якістю та фасуванням ліків.

Приміщення для одержання води очищеної обладнується апаратами, ємкостями для отримання та зберігання води. Одержання води для ін'єкцій проводиться в окремій кім­наті асептичного блоку, де категорично забороняється виконувати будь-які роботи, не пов'язані з отриманням води для ін'єкцій.

Приміщення для зберігання запасів лікарських засобів обладнується стелажами, шафами, холодильниками, сейфами тощо та засобами для здійснення контролю за темпе­ратурою і відносною вологістю повітря з метою забезпечення умов зберігання отруйних, наркотичних, психотропних, сильнодіючих, вогненебезпечних, термолабільних та інших лікарських засобів, лікарської рослинної сировини, виробів медичного призначення від­повідно до чинних вимог.

Зал обслуговування населення, як зазначалося вище, не належить до виробничих при­міщень. Він повинен бути обладнаний устаткуванням для забезпечення відповідного збе­рігання лікарських засобів під час реалізації (шафи, стелажі, холодильники, сейфи тощо) та засобами для здійснення контролю за температурою, пристроями для захисту праців­ників від прямої крапельної інфекції.

Дозволяється розміщення торгівельного залу не тільки на першому поверсі, якщо позначка його підлоги не нижче/вище планувальної позначки землі, ніж 0,5 м. У випадку, коли аптека займає ізольоване кількаповерхове (в т. ч. підвальне, напівпідвальне чи цокольне) приміщення і має декілька залів обслуговування населення - один із них пови­нен бути розташований на першому поверсі. Допускається:

• облаштування залу обслуговування з вільним доступом населення до лікарських засобів, які відпускаються без рецептів, та інших товарів, визначених законодав­ством, при наявності в залі фахівців-консультантів (провізорів, фармацевтів);

• відсутність залу обслуговування населення в аптеках, що здійснюють виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки та не відпускають готові лікарські засоби (в тому числі виготовлені в аптеці) безпосередньо населенню.

Аптека також повинна мати службово-побутові приміщення. Аптечне приміщення службово-побутове - це приміщення, призначене для здійснення адміністративних і гос­подарських функцій. До них належать: кабінет завідувача, бухгалтерія, кімната персоналу, гардеробна, туалет (вбиральня), душова, кімната занять з персоналом, кімната (або шафа) для зберігання господарського інвентарю.

Для аптек, розташованих у сільській місцевості та місцевості, де відсутні комунікації (водопровід, каналізація), дозволяється розташування вбиральні поза межами аптек, при цьому в аптеці обов'язково повинне бути обладнане окреме місце для санітарної обробки рук, приміщення або шафа для зберігання господарського інвентарю.

Для аптек, розташованих у приміщеннях, де відсутня каналізація, дозволяється влаш­тування біотуалету.

Кімната персоналу повинна бути обладнана шафами для одягу, холодильником, меблями для організації вживання їжі, а також відпочинку персоналу. Приміщення та її устаткування повинні забезпечити утримання та охорону особистого та спеціального одягу відповідно до вимог санітарно-епідемічного режиму, а також можливість уживання їжі та відпочинку.

Прохід до службово-побутових приміщень не може здійснюватись через виробничі приміщення.

В аптеці допускається поєднання таких приміщень:

• асистентської з фасувальною та кабінетом (робочим місцем) провізора-аналітика;

• мийної і стерилізаційної аптечного посуду;

• матеріальної кімнати засобів санітарії та гігієни, виробів медичного призначення та матеріальної допоміжних матеріалів (у сільських аптеках - матеріальної лікарських засобів і засобів санітарії, гігієни та виробів медичного призначення);

• кабінету завідувача і бухгалтерії;

• кімнати персоналу і гардеробної.

В окремих приміщеннях аптеки, до яких є доступ не через виробничі та службово-побутові приміщення цієї аптеки, дозволяється здійснення медичної практики у порядку, встановленому законодавством. Такі приміщення зазначаються у паспорті аптечного закладу, а їх площа не включається до мінімальної площі аптеки.

Мінімальний склад виробничих приміщень наведено нижче, кількість і склад служ­бово-побутових приміщень визначається суб'єктом господарювання.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПРИНЦИПИ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Основні вимоги вільного доступу до аптеки осіб з обмеженими фізичними можливостями

Відповідно до вимог ДБН В.2.2-17:2006 "Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення" вхідна площадка при входах, доступних для маломобільних груп населення, повинна мати: навіс, водовідвід, а в залежності від місцевих кліматичних умов - підігрів. Поверхні покриття вхідних площадок і тамбурів повинні бути твердими, не допускати ковзання при намоканні і мати поперечний уклон у межах 1-2 %. Глибина тамбурів і тамбурів-шлюзів повинна бути не менше 1,8 м. Дре­нажні і водозбірні грати в підлозі тамбурів або вхідних площадок повинні встановлюва­тися врівень з поверхнею покриття підлоги.

Приміщення аптеки, а саме торговий зал, де можуть знаходитися інваліди на кріс-лах-колясках, слід розміщувати на рівні входу, найближчого до поверхні землі. При іншому розташуванні приміщень по висоті будинку, крім сходів, слід передбачати пандуси, піднімальні платформи, ліфти або інші пристосування для переміщення інвалідів.

Ширина маршу сходів повинна бути менше 1,35 м. При ширині маршу сходів 2,5 м і більше слід передбачати додаткові розділювальні поручні. Усі сходинки в межах маршу повинні бути однакової геометрії і розмірів за шириною проступу і висотою підйому сходинок. Допускається змінювати малюнок проступів нижніх сходинок пер­шого маршу відкритих сходів. Ширина проступів сходів повинна бути не менше 0,3 м, а висота підйому сходинок - не більше 0,15 м. Уклони сходів повинні бути не більше 1 : 2. Сходинки сходів повинні бути суцільними, рівними, без виступів і з шорстку­ватою поверхнею. Ребро сходинок повинне мати заокруглення радіусом не більше 0,05 м. Бічні краї сходинок, що не примикають до стін, повинні мати бортики висотою не менше 0,02 м.

Максимальна висота одного підйому (маршу) пандуса не повинна перевищувати 0,8 м при уклоні не більше 8 %. При перепаді висот підлоги на шляху руху 0,2 м і менше допускається збільшувати уклон пандуса до 10 %. У виняткових випадках допуска­ється передбачати гвинтові пандуси. Ширина пандуса при виключно однобічному русі повинна бути не менше 1,0 м, в інших випадках - приймати по ширині смуги руху. Пло­щадка на горизонтальній ділянці пандуса при прямому шляхові руху або на повороті повинна бути глибиною не менше 1,5 м.

Прозорі двері й огородження слід виконувати з ударостійкого матеріалу. На про­зорих дверних полотнах слід передбачати яскраве контрастне маркування висотою не менше 0,1 м і шириною не менше 0,2 м, розташоване на рівні не нижче 1,2 м і не вище 1,5 м від поверхні пішохідного шляху.

На шляхах руху маломобільних груп населення не допускається застосовувати обертові двері і турнікети шириною менше ніж 0,85 м. При цьому рекомендується застосовувати двері на завісах однобічної дії з фіксаторами у положенні "відчинено" і "зачинено". Слід також застосовувати двері, що забезпечують затримку автоматичного зачинення дверей тривалістю не менше 5 сек.

Ділянки підлоги на шляхах руху на відстані 0,6 м перед дверними прорізами та вхо­дами на сходи і пандуси повинні мати попереджувальну рифлену і (або) контрастно забарвлену поверхню. Допускається передбачати світлові маячки.

У залі обслуговування слід передбачати місця для інвалідів та інших маломобіль-них груп населення із розрахунку не менше 5 % загальної місткості. Ширина шляху руху в торговому залі повинна бути не меншою: при русі крісла-коляски в одному напрямку- 1,5 м, при зустрічному русі - 1,8м. Ширину проходу в приміщенні з обладнанням і меблями слід приймати не менше 1,2 м. Підходи до різного обладнання і меблів повинні бути не менше 0,9 м, а при необхідності повороту крісла-коляски на 90° - не менше 1,2 м. Діаметр зони для самостійного розвороту на 90-180° інваліда на кріслі-колясці слід приймати не менше 1,5 м. Біля прилавків та інших місць обслуго­вування слід передбачати вільний простір розмірами в плані не менше 0,9 х 1,5 м. Гли­бина простору для маневрування крісла-коляски перед дверима при відчиненні "від себе" повинна бути не менше 1,2 м, а при відчиненні "до себе" - не менше 1,5 м при ширині не менше 1,5 м.

При проектуванні інтер'єрів, підбиранні та розміщенні торговельного обладнання слід виходити з того, що зона досяжності для відвідувача у кріслі-колясці повинна зна­ходитися в межах:

• при розташуванні збоку від відвідувача - не менше 1,4 м і не нижче 0,3 м від під­логи;

• при фронтальному підході - не менше 1,2 м і не нижче 0,4 м від підлоги. Поверхня прилавків та інших місць обслуговування, що використовуються відвіду-

вачами на кріслах-колясках, повинна знаходитися на висоті не більше 0,8 м над рівнем підлоги.

Мінімальний площа і склад приміщень аптек залежно від характеру діяльності

Аптеки в залежності від характеру діяльності повинні мати певний мінімальний склад і площу приміщень:

а) аптека з реалізації (торгівлі) готових лікарських засобів у містах повинна мати загальну площу не менш як 50 кв. м (площа торговельного залу - не менш як 18 кв. м), а у сільській місцевості - не менш як 40 кв. м; мінімальна загальна площа приміщень зберігання лікарських засобів не може бути меншою 10 кв. м;

б) аптека з правом виготовлення нестерильних лікарських засобів, крім приміщень, перелічених у пункті "а", повинна мати такі окремі виробничі приміщення:

- асистентську - не менше 20 кв. м;

- для одержання води очищеної - не менше 8 кв. м;

- для миття та стерилізації посуду - не менше 8 кв. м;

- окреме приміщення - кабінет провізора-аналітика або окреме робоче місце провізора-аналітика в асистентській;

в) аптека з правом виготовлення стерильних лікарських засобів в асептичних умовах, крім приміщень, перелічених у пунктах "а" і "б", повинна мати ще такі окремі виробничі приміщення:

- для отримання води для ін'єкцій - площею від 8 кв. м (можливе суміщення із приміщенням для одержання води очищеної);

- асептична асистентська зі шлюзом - від 13 (10 + 3) кв. м;

- для стерилізації виготовлених лікарських засобів - від 10 кв. м;

- приміщення для контрольного маркування та герметичного закупорювання лікарських засобів - від 10 кв. м.

Для аптек, які виготовляють в асептичних умовах лише очні краплі, наявність у складі асептичного блоку окремих приміщень для стерилізації, контрольного марку­вання і герметичного закупорювання виготовлених лікарських засобів не обов'язкова.

Допускається зменшення площ зазначених вище виробничих приміщень при обов'язковому виконанні суб'єктом господарювання вимог законодавства щодо якості виготовлених ліків.

Крім цього, аптекам слід мати:

• службово-побутові приміщення для персоналу (кімната персоналу, гардеробна -можливе суміщення кімнати персоналу та гардеробної; вбиральня), окреме при­міщення або шафа для зберігання господарського та іншого інвентарю;

• приміщення або створені зони для зберігання сировини, внутрішньоаптечних заго­товок, готових лікарських засобів, допоміжних матеріалів, тари тощо.