1. Історія виникнення міжнародного руху«Спорт для всіх».

2. Завдання проекту та його мета

3. Вимоги до формування програм.

Україна як незалежна, самостійна держава є суб'єктом міжнародного спортивного руху. Вона репрезентує свої команди на Олімпійські ігри, чем­піонати світу, інші міжнародні змагання. Але у сфері міжнародного спортив­ного руху працюють не лише організації, що мають за мету розвиток спорту вищих досягнень. Є й такі, які розповсюджують та пропагують різноманітні оздоровчі програми та проекти.

Знання про оздоровчий міжнародний рух, а також досвід організації зазначеної діяльності в зарубіжних країнах стануть у пригоді фахівцям оздо­ровчої фізичної культури України під час розв'язання різноманітних організа­ційних питань. Саме це стало головною причиною введення у посібник зазна­ченого розділу.

-1- Історія виникнення міжнародного руху«Спорт для всіх».

У травні 1949 року міністерствами іноземних справ 10 європейських країн-учаспиць НАТО засновано нову економічну спілку - Раду Європи. У січні 1962 року в ній утворено спеціальну структуру з питань культурного співробітництва, а у 1966 році - прийнято довгострокову програму розвитку спорту, фізичного виховання і рекреації на природі, девізом якої стали слова "Спорт для всіх" [1].

Цей проект ставить і розв'язує двоєдине завдання - фізичне й соціальне задоволення людських потреб в умовах сучасної цивілізації.

-2- Завдання проекту та його мета

Мета руху - залучення якомоіа більшої кількості населення різних країн до систематичних занять фізичними вправами для оздоровлення та активного відпочинку.

У 1970 році на міжнародному симпозіумі у Страсбурзі розроблено та прийнято як основний документ європейської співпраці так звану "Рекомендацію №588". У ній систематизовано весь накопичений досвід з організації фізкультурно-оздоровчого руху й визначено шляхи його подальшого розвит­ку.

Рада Європи виступає як орган, що здійснює загальну координацію, формування спільної програми, планування. Вона виконує три основні функції:

- створює умови для обміну інформацією з питань розвитку руху "Спорт для всіх" між країнами - учасницями;

- надає консультативну допомогу;

- ініціює здійснення спільних європейських акцій у різних аспектах руху "Спорт для всіх".

Особлива увага Ради привернена до обміну інформацією, експеримен­тальними даними й досвідом, визначенню спортивної політики, практичного здійснення програм "Спорт для всіх" [1].

Новий етап у розвитку руху був закріплений Європейською Хартією "Спорт для всіх" (1975р.), у якій визначено цілі та засоби організації руху, напрями діяльності урядових і неурядових організацій.

Згідно з Європейською Хартією, оздоровчі програми, які поширюються в країнах-членах міжнародного руху, повинні враховувати їх особливості: політико-адміністративні, культурні, соціальні, економічні та ін. Саме тому кожна країна має свої програми. Вони можуть бути подібними або значно відрізнятися одна від одної.

-3- Вимоги до формування програм.

Одночасно єдиними є вимоги до формування програм:

— різноманітність, варіативність, можливість вибору оздоровчих за-нять;

— поступові, індивідуальні навантаження у межах можливостей тих, хто займається;

— підтримка й заохочення з боку державних та самодіяльних структур для підвищення мотивації до занять.

Тема №9. Досвід організації оздоровчої діяльності в зарубіжних країнах.

План.