
- •Тема 1 Вступ в предмет План.
- •Тема 2 Рекреаційні ресурси, функції рекреації у суспільстві
- •Тема 3 Форми рекреації та її основні засоби
- •2. Заклади рекреаційно-оздоровчої діяльності
- •Тема 4 Організація оздоровчої фізичної культури в різних сферах суспільства.
- •Тема 5 Нормативно-правова база рекреаційно-оздоровчої діяльності
- •Складання плану фізкультурно-спортивних заходів.
- •Завдання та принципи заходів спортивної спрямованості.
- •Аспекти діяльності оргкомітету з проведення фізкультурно-спортивного заходу.
- •Завдання, принципи та форми пропагандистської діяльності.
- •Реклама фізкультурно-оздоровчих послуг.
- •Засоби розповсюдження реклами.
- •Історія виникнення міжнародного руху«Спорт для всіх».
- •Завдання проекту та його мета
- •Вимоги до формування програм.
- •Моделі менеджменту зарубіжних фізкультурно-оздоровчих клубів.
- •Основні розбіжності між муніципальними та приватними клубами спортивно-оздоровчої спрямованості.
- •Література:
Завдання, принципи та форми пропагандистської діяльності.
Реклама фізкультурно-оздоровчих послуг.
Засоби розповсюдження реклами.
Ефективні пропаганда та реклама є запорукою масового залучення населення до фізкультурно-оздоровчих занять. Зазначена діяльність входить до функціональних обов'язків фахівців, які обіймають різні посади в системі фізкультурного руху. Саме тому важливо знати принципи пропаганди та реклами, їх форми та види.
-1- Завдання, принципи та форми пропагандистської діяльності
Пропаганда фізкультурно-оздоровчої діяльності - цілеспрямоване розповсюдження та популяризація фізкультурних знань з метою переконання населення в необхідності систематичних фізкультурних занять.
Пропаганда являє собою безперервний освітньо-виховний процес, який можна умовно поділити на чотири етапи:
1. Переконання в необхідності оздоровчих занять. Тематика пропаганди даного етапу може бути така: вплив фізкультурних занять на стан здоров'я, тривалість життя, підвищення рівня працездатності, гармонійний розвиток, вирішення соціальних проблем (корисне дозвілля, підтримання правопорядку тощо).
2. Підвищення рівня фізкультурної грамотності. На даному етапі пропагандистського впливу до відома населення доводяться основи методики фізкультурних занять, засоби оздоровлення, напрями фізкультурно-оздоровчої діяльності та ін.
3. Залучення населення до регулярних фізкультурно-оздоровчих занять. Третій етап передбачає вплив на свідомість людей, які вже переконані в необхідності оздоровчих занять і мають відповідний рівень фізкультурних знань. Саме тому настає черга інформації про доступність, можливості та зміст занять у реально існуючих фізкультурно-оздоровчих групах, умови прийому до них. До пропагандистської тематики можуть також включатися матеріали про організацію нових фізкультурно-оздоровчих груп, проведення масових заходів змагальної спрямованості й туристських рекреаційних заходів. Послідовність проведення пропагандистської роботи дає змогу переходити до наступного етапу.
4. Підтримка, подальше підвищення фізкультурної активності та ефективності фізкультурно-оздоровчих занять. Даний етап передбачає пропагування передового досвіду оздоровчої роботи, нових досягнень науки, методичних засобів, раціональних оздоровчих технологій, програм та комплексів для групових і самостійних фізкультурних занять, рекомендацій щодо використання тренажер-них пристроїв, проведення самоконтролю, самомасажу, аутотренінгу тощо.
Залежно від етапу проведення пропагандистська діяльність розв'язує такі
завдання:
• формування свідомого ставлення населення до занять фізичною культурою та спортом;
• інформування населення про раціональні форми й методи занять фізичними вправами;
• розповсюдження передового досвіду роботи тренерів, інструкторів, викладачів фізичної культури та інших спеціалістів;
• інформування населення про найбільш яскраві події спортивного життя в нашій країні та за її межами.
Ефективність пропаганди фізкультурно-оздоровчої діяльності залежить від дотримання принципів її проведення. Одним із них є науковість та вірогідність усієї пропагандистської інформації. Він передбачає, відповідність змісту всіх, без винятку, методичних рекомендацій, порад, ідей, фактів сучасним науковим досягненням, вимогам вірогідності. Принцип стосується не тільки змісту матеріалу, а також організації пропаганди, розробки найбільш ефективних засобів, форм, прийомів пропагандистського впливу, методики проведення різноманітних форм та жанрів пропаганди.
Наступний принцип - диференційованість і конкретність - необхідна умова доступності та впливовості пропагандистської роботи. Він означає, що, використовуючи арсенал методів та засобів пропаганди, необхідно враховувати соціальне-демографічні особливості населення: професійні, вікові, освітні, статеві, національні. Аргументуючи ті чи інші положення, необхідно зосередити увагу на конкретних, простих фактах, які близькі та зрозумілі конкретній групі людей, аудиторії слухачів або глядачів. Поради та методичні рекомендації фізкультурно-оздоровчої діяльності повинні враховувати рівень фізичної підготовки та індивідуальну психологію. Не досягають мети узагальнені, розраховані одночасно на всіх, заклики до фізкультурно-оздоровчих занять. Лише конкретний досвід, методика конкретних занять та вправ, конкретні поради справляють ефективний пропагандистський вплив.
Головною метою пропаганди фізкультурно-оздоровчої діяльності є переконання населення в її користі та повсякденній необхідності. Дотримання вищезазначених принципів - запорука успіху в досягненні цієї мети.
Основними формами пропаганди фізкультурно-оздоровчої діяльності є усна, друкована, наочна. Кожна з них має свої специфічні засоби впливу.
Усна форма пропаганди. Основними її засобами є лекції, доповіді, бесіди, диспути, дискусії.
Лекцією називають виступи спеціаліста за визначеною темою. Оптимальна тривалість такого виступу - 40-50 хв. Підготовка до лекції включає: вибір теми, який відповідає завданням та етапу проведення пропаганди; розробку плану лекції; залучення необхідного матеріалу, вивчення інформації про місце проведення, контингент слухачів; підготовку тексту або тез лекції.
Організація лекції передбачає визначення місця та часу її проведення, порядок інформування, залучення слухачів, підготовку та обладнання приміщення; узгодження дій лектора з діями відповідальних за організацію лекції.
Іншим засобом усної пропаганди виступають доповіді - фіксовані повідомлення з окремих питань тієї чи іншої теми. Такі доповіді можуть бути ' присвячені висвітленню наукових положень, теорій, передового досвіду оздоровчої діяльності в Україні та за її межами.
Дієвим засобом пропаганди фізкультурно-оздоровчої роботи є бесіди, за участю одного або декількох фахівців. Упродовж бесіди компетентні особи відповідають на запитання присутніх, висловлюють свою точку зору з тих чи інших проблем. У практиці фізкультурно-оздоровчої діяльності доцільно організовувати бесіди, у яких одночасно беруть участь тренери (інструктори), які ведуть заняття; члени фізкультурно-оздоровчих осередків; лікарі; працівники-організатори.
Значну пропагандистську ефективність мають диспути за умови їх старанної підготовки. До участі в диспутах можуть залучатися всі, хто бажає висловити свою думку з приводу заданої теми, поділитися особистим досвідом, ознайомити присутніх зі своїм баченням проблеми, своєю точкою зору на питання, які
обговорюються.
Усна пропаганда може проводитись у формі лекторіїв, де читаються цикли або окремі лекції; конференцій, на яких представлені доповіді ч наукових та методичних проблем, обміну досвідом оздоровчої діяльності; тематичних вечорів, під час яких застосовуються різні форми усної пропаганди.
Значну роль в активізації проведення усної пропаганди відіграє радіо, яке має величезну аудиторію слухачів різних соціально-вікових верств населення.
Друкована форма пропаганди. В Україні видаються спеціалізовані часописи: "Спортивна газета", "Україна туристична", "Український футбол", "Команда" та журнали: "Старт", "Олімпійська арена", "Фізичне виховання в школі",
"Туристичні новини".
Розміщують на своїх сторінках фізкультурну інформацію газети "Ваше здоров'я", "Краєзнавство та шкільний туризм", "Освіта України", "Патріот України". Поради з фізкультурно-оздоровчої діяльності розміщують журнали "Академія", "Академія здоров'я", "Будьмо здорові", "Дошкільне виховання", "Туризм сільський зелений" та ін.
Спеціальну літературу зі спортивної та фізкультурно-оздоровчої тематики випускають видавництва "Здоров'я", "Олімпійська література", "Вища школа". Книжкова палата України видає "Літопис книг України", у якому міститься перелік літератури, яка випускається в Україні впродовж року.
Друкована форма пропаганди здебільшого обирається та використовується самостійно. Одначе фізкультурно-оздоровчий осередок спроможний формувати інтереси та потреби своїх членів у друкованих виданнях.
Друкована форма пропаганди, що може застосовуватись у фізкультурно-оздоровчому осередку, включає розташування на спеціальних стендах спортивних газет, формування бібліотечки рекомендованої літератури, організацію випуску власної стінної газети.
Періодичне оформлення стінної газети може відіграти активну пропагандистську роль. Викликати зацікавленість читачів здатна стінна газета, у якій передбачені такі розділи:
1. Фізкультурно-оздоровча інформація. Розділ передбачає висвітлення цікавих подій, відомості про наявність у продажу та якість інвентарю, обладнання, одягу, анотації фахових видань.
2. Методика самостійних оздоровчих занять. У розділі вміщено поради лікарів, фахівців початківцям та досвідченим членам оздоровчих секцій і груп про • зміст занять, реакцію організму на навантаження, загартування, режим харчування тощо.
3. Життя фізкультурно-оздоровчого клубу (осередку). У розділі систематично висвітлюється досвід роботи клубу, розповідається про здобутки його членів, перемоги на змаганнях тощо.
Наочна форма пропаганди є достатньо розповсюдженою у фізкультурно-оздоровчій сфері, її засобами виступають стенди, вітрини, плакати, фотоальбоми та ін.
Стендами називають стаціонарні форми пропаганди, які містять інформацію тривалого використання: плани роботи, таблиці досягнень, графіки, схеми, діаграми, які супроводжуються текстовим матеріалом агітаційного та програмно-методичного характеру. На вітринах може бути розміщена виставка газет, книг, грамот, дипломів, вимпелів, призів, фотографій тощо. Комплексна інформація з тих чи інших питань фізкультурно-оздоровчої роботи може бути подана у вигляді * плакатів. Як правило, на них розміщується декілька взаємопов'язаних нарисів, які я висвітлюють ту чи іншу подію, фотоматеріали. Доступною формою наочної пропаганди можуть виступати фотоальбоми, які розповідають про яскраві події з ; життя фізкультурно-оздоровчого осередку: змагання, тренування, заходи різного змісту. Фотоальбоми завжди цікаві для ветеранів клубу і для молоді. Вони сприяють збереженню та зміцненню найкращих традицій.
Значне місце в наочній пропаганді посідає телебачення. У його програмах можна виділити декілька функціонально-жанрових груп передач оздоровчої
спрямованості:
• інформаційні (трансляція змагань, "Проспорт" новини, спортивні огляди);
• пізнавально-агітаційні передачі ("Планета здоров'я", "Бувайте здорові"
та ін.);
• трансляції розважально-змагальних заходів ("Веселі старти", "Мрії
збуваються", "Ключі від форту Буаяр" та ін.);
• передачі практичного змісту (ранкова гімнастика, шейпінг, аеробіка,
уроки плавання та ін.);
• телевізійні фільми (художні, хронікально-документальні, навчально-методичні).
Показ тих чи інших фізкультурних заходів, різноманітних форм занять у супроводі відповідних професійних коментарів, бесід із лікарями, тренерами-інструкторами допомагає залученню населення до регулярних фізкультурно-оздоровчих занять.
Успіх пропаганди фізкультурно-оздоровчої діяльності залежить від комплексного активного використання всіх її форм.
-2-Реклама фізкультурно-оздоровчих послуг.
Реклама виступає однією з активних форм пропаганди фізкультурно-оздоровчої діяльності. Сучасна фахова література визначає рекламу як скероване, неособисте звернення, яке здійснюється через засоби масової інформації та інші види комунікацій. Воно містить інформацію про споживчі властивості та якість товарів або послуг з метою їх реалізації та формування споживчого попиту.
Реклама у фізкультурно-оздоровчій сфері - це сукупність відомостей про послуги оздоровчого характеру, які здатні зацікавити споживачів та задовольнити попит різних соціально-демографічних груп населення. Достатньо розповсюдженою є імідж-реклама, яка переслідує мету формування сприятливого образу (іміджу) клубу, осередку в максимальної кількості громадян, потенційних споживачів.
Ймовірний споживач фізкультурно-оздоровчих послуг іде до їх вибору через серію визначених кроків: поінформованість, зацікавленість, оцінювання, апробування, вирішення, підтвердження.
На стадії поінформованості споживач дізнається про існування тієї чи іншої послуги. Зацікавленість, що зростає, вимагає додаткової інформації про оздоровчі заняття або послуги. Стадія оцінювання дає змогу зіставити отриману інформацію з власними враженнями від побаченого. На стадії апробування клієнт остаточно розв'язує питання про придбання послуги, а на стадії рішення - фактично оплачує її. За прийняттям рішення наступає період роздумів, чи правильним воно було? Настає стадія, яка вимагає підтвердження правильності розв'язання.
Усі зазначені етапи повинна враховувати рекламна діяльність. Рекламування фізкультурно-оздоровчих послуг має бути зрозумілим, доступним для усного переказу. Спеціалісти з реклами зазначають основні елементи рекламних кампаній: рекламне оголошення, особистий контакт та безпосередньо рекламу.
Рекламне оголошення - це повідомлення про перелік фізкультурно-оздоровчих послуг, яке розміщується в засобах масової інформації.
Слід звернути увагу на повноту та правдивість інформації, стиль викладення. Рекламні об'яви можуть бути суто інформаційного характеру; містити аргументацію корисності конкретного виду занять, послуг; сполучати мотиваційний та психологічний вплив. Рекламні об'яви можуть бути командно-репрезентативного характеру, передбачати влив на поведінку майбутніх клієнтів. Характер об'яви може бути імітаційно-наслідувальним і асоціювати програму або послуги з відомими, вартими наслідування особами.
Важливе значення має стиль викладання рекламного повідомлення. Деякі повідомлення, на думку фахівців, можуть демонструвати одночасно декілька різних стилів, то дає змогу привернути увагу різних груп населення. Серед них називають стилі: настрою, персонально-символічний, фантастичний, музичний, життєвий, технічний, науково-доказовий, наочний та ін. [4; 5}.
Рекламне повідомлення повинно включати: заголовок, основну частину та висновок. Увагу потенційних клієнтів можна привернути заголовком, основна частина повинна формувати зацікавленість, а заключна - давати інформацію про умови занять, їх ціпу та скеровувати споживача за конкретною адресою.
Рекламу фізкультурно-оздоровчих послуг можна здійснювати за допомогою особистих контактів співробітників клубу з цінішими клієнтами. Такі контакти відбуваються безпосередньо у клубах або за телефоном. Необхідно вміти спілкуватися, мати відповідний зовнішній вигляд, а також залучати до проведення рекламної кампанії постійних споживачів послуг.
Щоб бути ефективною, реклама повинна відповідати таким принципам:
1. Безперервність впливу. Епізодична інформація стирається з пам'яті людини іншою, що надходить постійно. Тільки вдало продумана частота реклами здатна привернути увагу навіть недовірливих людей і переконати їх у необхідності оздоровчих занять.
2. Оригінальність, наочність інформації. У пам'яті, в першу чергу, фіксується незвичайна, яскрава, оригінальна, не дуже велика за обсягом інформація. Скласти ефективний рекламний текст можна лише за умови вдалого вибору слів, відповідного їх розташування. Бажане залучення до цієї роботи літераторів та психологів.
3. Врахування потреб та особливостей населення. Реклама може бути дієвою за умови відповідності того, що рекламують, потребам та фізичним можливостям різного вікового контингенту населення.
4. Доступність того, що рекламується. Сутність принципу полягає в недоречності рекламування того, що за вартістю, змістом, складністю або іншими ознаками недоступне широким верствам населення. Необхідно пам'ятати, що реклама недоступних, дорогих форм фізкультурно-оздоровчих занять призводить до зниження зацікавленості в доступних та дешевих.
5. Правдивість реклами означає, що ознаки, якості та переваги, про які повідомляється в рекламі, повинні існувати реально. Недотримання названого принципу призводить до розчарування, недовірливості та негативного ставлення до того, що рекламується.
Окремі фахівці сфери оздоровчої фізичної культури дотримуються помилкової думки, що рекламувати - означає розміщувати окремі однотипні оголошення [6]. Насправді це не так. Для рекламної діяльності необхідні різноманітні засоби її розповсюдження: друкована, кінореклама, телевізійна, радіореклама, відеореклама, реклама на транспорті, реклама на місці надання оздоровчих послуг тощо [5].
Тільки за умови застосування різноманітних засобів рекламу можна трактувати як форму комунікації, що намагається перевести якість послуг на мову .потреб та запитів споживачів.
-3- Зупинимося детальніше на окремих засобах розповсюдження реклами.
''Прямою рекламою" називають поштові відправлення. Цей вид реклами ефективний своєю адресністю, якщо чітко розв'язано запитання: кому розіслати? Таким чином визначено коло можливих споживачів. Корисно застосовувати так звану "директ-мейл" (пряму пошту) для керівників установ та організацій, співробітники яких можуть бути потенційними членами оздоровчих клубів.
Тема №8. Міжнародний рух «Спорт для всіх».
План.