Протиалергічні засоби

Алергічні реакції розповсюджені дуже широко. Алергія, в основі своїй це патологічно підвищена імунна реакція, яка виникає при попаданні в сенсибілізований організм антигену (алергену). В окремих випадках алергічна реакція розвивається дуже швидко – через декілька хвилин і триває годинами (реакції швидкого типу), в інших – розвивається через декілька годин або днів і триває тижнями (реакції сповільненого типу). Здебільшого природа алергену залишається невизначеною, тому лікування алергій проводять методом неспецифічної гіпосенсибілізації, тобто за допомогою препаратів, що впливають на процеси алергії незалежно від природи антигену.

Розрізняють 3 стадії в розвитку алергічних реакцій:

- імунологічну – утворення антитіл;

- вивільнення медіаторів алергії;

- реакції органів і систем на ці медіатори.

Алергічні реакції розвиваються внаслідок продукції антитіл (гуморальний механізм). Клітинний механізм розвивається при участі імунокомпетентних клітин. Імунна

відповідь формується взаємодією між фагоцитами, регуляторними лімфоцитами (Т-хелпери і Т- супресори), ефекторними лімфоцитами (цитотоксичними Т-клітинами; В-клітинами), які продукують антитіла. Лімфоцити, активовані антигеном, продукують біологічно активні пептидні сполуки, які регулюють і посилюють імунну відповідь (лімфокіни або цитокіни). Лімфокіни відіграють важливу роль у регуляції взаємодії імунокомпетентних клітин, а значить, у розвитку імунної реакції.

Виділяють такі реакції гіперчутливості:

1) реакції швидкого типу (через декілька хвилин або годин після повторного контакту з антигеном);

2) реакції сповільненого типу (через декілька днів).

Реакції швидкого типу обумовлені взаємодією антигену з антитілом (алергічний бронхоспазм, риніт, анафілактичний шок, кропивниця).

Реакції сповільненого типу пов’язані з клітинним імунітетом і залежать від присутності сенсибілізованих Т-лімфоцитів (туберкулінова проба, дерматит контактний, трансплантація органів, аутоімунні пошкодження).

Класифікація протиалергійних препаратів:

1. Антигістаміні препарати:

1) антигістамінні препарати, що пригнічують ЦНС, - димедрол, супрастин, тавегіл

(клемастин), дипразин (піпольфен);

2) антигістамінні препарати, що мало впливають на ЦНС, - діазолін, фенкарол, гісманал

(астемізол), азелазин (алергодил), лоратадин (Кларисин), дедалон.

2. Антимедіаторні препарати та мембраностабілізатори (перешкоджають виділенню медіаторів алергії): глюкокортикостероїди, кромолін-натрій (інтал), кетотіфен (задитен).

3. Препарати, що усувають прояви алергійних реакцій:

1) адреноміметики (адреналіну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид);

2) бронхолітики;

3) препарати кальцію.

Глюкокортикоїди – гормони кіркової речовини наднирників, справляють виражену проти алергійну дію, впливають на всі стадії розвитку алергійних реакцій. Механізм дії:

1) імунодепресивні властивості (пригнічують розвиток лімфоцитів, плазмоцидів, зменшують продукцію антитіл);

2) попереджують де грануляцію (руйнування) тучних клітин і виділення з них медіаторів алергії;

3) чинять дію, протилежну медіаторам алергії: зменшують проникність судин, підвищують артеріальний тиск.

Препарати застосовують при будь-яких алергійних реакціях тяжкого та середнього ступеня (анафілактичний шок, набряк Квінке, сироваткова хвороба), прогресуючих тяжких захворюваннях алергійної природи – бронхіальній астмі, колагенозах, поліартритах, ревматизмі. При застосуванні глюкокортикоїдів сід пам’ятати про їх виражену побічну дію.

Кромолін-натрій (інтал) - стабілізатор лаброцитів, який запобігає їх руйнуванню і виділенню медіаторів алергії.У шлунково-кишкового тракті кромолін-натрій не всмоктується, тому його призначають інгаляційно 3 – 4 рази на день за допомогою спеціального турбоінгалятора. Систематичне введеня – профілактика нападів бронхіальної астми. На фоні розвинувшогося приступу препарат неефективний, оскільки не діє на перебіг алергічних процесів після виділеня медіаторів алергії. Протипоказаний дітям до 5 років, в

І триместр вагітності.

Кетотіфен (задітен) за механізмом дії подібний до кромоліну. Гальмує вивільнення

гістаміну та інших медіаторів з тучних клітин, а також чинить блокуючи дію на Н1 – гістамінові рецептори, тому може послабити або навіть зняти реакцію на гістамін. Добре розчиняється у ліпідах. Швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Використовується при бронхіальній астмі, алергічних бронхітах, ринітах, харчовій алергії, алергічних шкірних реакціях. Чинить седативну дію, посилює дію седативних, снодійних, алкоголю. Протипоказаний при вагітності.