1) Западнюк в.Г., Гарбарець м.О. Фармакологія з рецептурою. – к.: Вища шк., 1989.

2) Скакун М.П., Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою. –Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.

3) Майский В.В., Муратова В.К. Фармакология с рецептурой. – М.: Медицина, 1986.

ЗАПАЛЕННЯ – патологічний процес, що виникає у відповідь на дію пошкоджу вальних факторів, які стимулюють утворення, виділення медіаторів запалення, ейкозаноїдів (простагландини, лейкотріени, тромбоксани), брадикініну, гістаміну, серотоніну.

Запалення є основним патогенетичним компонентом багатьох захворювань різної етіології і однією із найважливіших проблем загальної патології і клініки. Ця реакція організму на пошкодження приймає участь у формуванні багатьох захворювань, які зустрічаються в практичній діяльності медика.

Протизапальні засоби поділяють на:

І. Стероїдні протизапальні засоби (глюкокортикоїди – кортизон, гідрокортизон, преднізолон, триамцинолон, дексаметазон)

ІІ. Нестероїдні протизапальні засоби – ненаркотичні анальгетики.

КласифікаціяНпзп за хімічною будовою:

1. Блокатори циклооксигенази 1 і 2 (цог 1, 2):

1. Похідні індолу – індометацин (метиндол), суліндак.

2. Похідні фенолоцтової кислоти – диклофенак-натрій (вольтарен, ортофен).

3. Похідні пропіонової кислоти – ібупрофен (бруфен), кетопрофен, напроксен.

4. Оксиками - піроксикам.

5. Похідні піразолону – бутадіон (фенілбутазон), анальгін.

6. Похідні кислоти саліцилової – кислота ацетилсаліцилова(аспірин), аспізол, ацелізин.

2. Селективні блокатори ЦОГ 2 (мелоксикам – моваліс; целебрекс).

Стероїдні протизапальні засоби

Механізм протизапальної дії глюкокортикоїдів:

• пригнічують фермент фосфоліпази А2, яка на певному етапі бере участь в утворенні простагландинів – медіаторів запалення;

• гальмують утворення інших медіатор них речовин – брадикініну, лейкотріенів, гістаміну, серотоніну;

• знижують чутливість тканинних рецепторів до медіаторів запалення;

• послаблюють продуктивну та поліферативну фази запалення.

• зменшують проникливість судин, підвищують їх тонус, послаблюють набряк,

обмежують міграцію лейкоцитів.

При окремих захворюваннях (ревматизм, колагенози), коли запалення обумовлене і

підтримується алергічними процесами, в механізмі дії стероїдів має значення також їх імунодепресивна та протиалергічна дія. Протизапальний ефект стероїдних засобів проявляється на всіх фазах запального процесу, незалежно від його причини і пояснюється прямим впливом на осередок запалення.

Глюкокортикоїди застосовують при колагенозах, ревматизмі, ревматоїдному артриті, поліартритах, запальних захворюваннях шкіри, кератиті, іриті, при алергічних захворювання.

Побічні дії та рпотипокази до застосування препаратів цієї групи були розглянуті на попередній лекції (див. лекцію « Препарати гормонів, їх синтетичні аналоги та антагоністи»).

Нестероїдні протизапальні засоби.

Механізм протизапальної дії не стероїдних протизапальних препаратів:

• пригнічують фермент циклооксигеназу і порушують синтез простагландинів;

• пригнічують синтез інших медіаторів запалення (гістаміну, серотоніну тощо);

• зменшують енергозабезпечення в ділянці запалення;

• пригнічують підкіркові больові центри.

Пригнічення синтезу простагландинів пов’язане з пригніченням ферменту циклооксигенази (ЦОГ) – ключового ферменту метаболізму арахідонової кислоти.

Встановлено, що існує щонайменше два ізоферменти ЦОГ, які блокуються нестероїдними протизапальними засобами. Перший ізофермент – ЦОГ 1 (існує в нормі) бере участь у регуляції життєво необхідних функцій, в тому числі роботи шлунка та системи згортання крові, контролює продукцію простагландинів, які регулюють цілість слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, функцію тромбоцитів і нирковий кровотік. Другий ізофермент – ЦОГ 2 (індукований) бере участь у виникненні болю і запалення, синтезі простагландинів при запаленні.

Протизапальна дія нестероїдних засобів обумовлена блокуванням ЦОГ 2, а небажані реакції – блокуванням ЦОГ 1. Розроблені нові нестероїдні протизапальні засоби, які здатні селективно блокувати ЦОГ 2, мають високу протизапальну і мінімальну ульцерогенну дію (мелоксикам – моваліс; целебрекс, німесулід) . Встановлено, що після прийому всередину вищезгадані засоби повністю всмоктуються у шлунково-кишковому тракті, біодоступність 90%. Період напіввиведення складає 22 години при прийомі всередину і 20 годин при внутрішньовенному введенні. Застосовують 1 раз на день при коксартрозі, ревматизмі, деформуючому остеоартрозі, тендовагініті, бурситі, а також при болях післяопераційних.

Більш вираженою протизапальною активністю ніж мелоксикам володіють набуметон і целекоксиб. Ці препарати впливають на ЦОГ 2 не самі, а їх метаболіти. Мають менш виражені побічні ефекти.

За силою протизапальної дії розміщуються в такому порядку: моваліс=целебрекс > індометацин > диклофенак натрію > піроксикам > кетопрофен > напроксен > ібупрофен > кислота ацетилсаліцилова.

За аналгезуючим ефектом нестероїдні протизапальні засоби розміщуються у такій послідовності: моваліс=целебрекс > диклофенак натрію > індометацин > ібупрофен > кислота ацетилсаліцилова > кетопрофен.

За інтенсивністю жарознижувальної дії нестероїдні протизапальні засоби можна розмістити в такому порядку: ортофен > індометацин > анальгін > мефенамова кислота > парацетамол > ацетилсаліцилова кислота.

Жарознижувальні препарати показані тільки при температурі тіла вище 38,5 С.

Застосовують НПЗП при міальгіях, артритах, радикулітах, бурситах, ревматизмі, болю на фоні травматичних пошкоджень тощо (див.лекцію 6 «Лікарські засоби, що впливають на ЦНС. Анальгетичні засоби»).

Необхідно пам’ятати, що ацетилсаліцилову кислоту не можна поєднувати з іншими НПЗП, бо це посилить її ульцерогенна дію (утворення виразки шлунка), бутадіон несумісний з ГКК.

На сьогоднішній день синтезовані комбіновані препарати для застосування при різних ревматичних захворюваннях: “Артротек“ – диклофенак + мізопростол; “Амбене” – фенілбутазон+дексаметазон;“Аспіфат” – кислота ацетилсаліцилова+сукралфа).