1) Западнюк в.Г., Гарбарець м.О. Фармакологія з рецептурою. – к.: Вища шк., 1989.

2) Скакун м.П., Посохова к.А. Основи фармакології з рецептурою. –Тернопіль:

Укрмедкнига, 1999.

3) Майский В.В., Муратова В.К. Фармакология с рецептурой. – М.: Медицина, 1986.

Засоби, що впливають на ЦНС , можуть пригнічувати або стимулювати функцію ЦНС.

Класифікація.

1. Засоби для наркозу:

а) засоби для інгаляційного наркозу;

б) засоби для неінгаляційного наркозу.

2. Спирт етиловий.

3. Снодійні засоби.

4. Протисудомні засоби.

5. Протипаркінсонічні засоби.

6. Анальгетичні засоби:

а) наркотичні анальгетики;

б) ненаркотичні анальгетики.

7. Психотропні засоби.

8.Аналептичні засоби.

Спирт етиловий

• речовина, що має загальний пригнічу вальний вплив на ЦНС (нагадує ефект засобів для наркозу). Прозора безбарвна рідина, пекуча на смак, із характерним запахом. У фармацевтичній практиці використовують для виготовлення настойок, екстрактів, розчинів для зовнішнього застосування.

Пререзорбтивна дія: подразнювальна, в’яжуча, припікаюча, анестезуюча, протимікробна.

Механізм виникнення цих ефектів зумовлений згортанням білків і дегідратацією тканин.

Подразнююча дія найбільш виражена у 40% спирту, в’яжуча – у 95%.

Протимікробна дія розвивається досить швидко: відбувається денатурація білків цитоплазми мікроорганізмів. Звикання до спирту етилового у мікробів не виникає. При застосуванні для дезінфекції рук спирт етиловий виявляє досить значний ефект. Потимікробна дія збільшується при підвищенні його концентрації від 10 до 70 %. У концентрації понад 70% спирт етиловий утворює плівку на поверхні шкіри (дубильна дія), адсорбція його припиняється, протимікробна дія зменшується.

Резорбтивна дія передусім поширюється на ЦНС, потім серцево-судинну, дихальну, травну, впливає на діурез, обмін речовин.

Щодо впливу спирту етилового на ЦНС розрізняють 3 стадії:

І стадія – збудження. Відбувається ослаблення процесів гальмування, зявляється ейфорія, самовпевненість, знижена реакція на навколишнє середовище, неможливість виконувати точні дії, зменшення витривалості.

ІІ стадія – пригнічення, зменшується відчуття страху, помірна аналгезія, снодійний ефект, наркотична дія. Спирт етиловий не використовують як засіб для наркозу через малу наркотичну широту і тривалий період збудження.

ІІІ стадія – агональна.

В І стадії вивільнення катехоламінів під впливом спирту етилового викликає підвищення артеріального тиску, тахікардію, підвищення потреби міокарда в кисні, напади стенокардії.

В ІІ стадії артеріальний тиск знижується. Спостерігається специфічна зміна периферичних судин (параліч судин обличчя, кон’юнктиви ). Пригніченя судинорухового центру викликає параліч судин шкіри. Збільшується тепловіддача.

Спирт етиловий в малих дозах збуджує дихання, в більших – пригнічує, при тяжких інтоксикаціях настає параліч дихального центру.

У концентрації до 4% спирт етиловий підвищує ферментативну здатність шлункового соку, 20% і вище – пригнічує секрецію, понад 50 % - значною мірою подразнює, припікає слизову оболонку, пригнічує рухову здатність.

Спирт етиловий негативно впливає на клітини печінки (викликає алкогольний цироз).

Збільшує діурез.

Негативно впливає на статеві органи, на репродуктивну функцію. У хворих на алкоголізм діти народжуються з психічними і фізичними вадами.

При гострому отруєнні спиртом етиловим швидко розвивається стан коми: шкіра стає холодною, липкою, червоніє обличчя, кон’юнктива, знижується температура тіла, неодноразове блювання, мимовільне виділення сечі та випорожнення.

Лікування при гострому отруєні: негайне промивання шлунка кілька разів (алкоголь може виділятись слизовою оболонкою шлунка), очисна клізма. Введення сорбентів, гіпертонічного розчину глюкози з інсуліном, 4% розчину натрію гідрокарбонату. 5 – 10 крапель нашатирного спирту на ½ склянку води або молока. Стимуляція дихання, кровообігу, зігрівання тіла. Симптоматичні засоби.

Хронічна інтоксикація (алкоголізм) розвиваєтьсяу випадках регулярного вживання пирту етилового.Розвивається психічна та фізична залежність з абстинент ним синдромом.Порушується психічна діяльність, знижується інтелект, розумові здібності. Уражаються периферичні нерви. Відбувається руйнівний вплив на внутрішні органи (гастрит, цироз печінки, жирова дегенерація міокарда, нирок). Розвивається психічна та фізична деградація особи.

При хронічному отруєнні застосвують тетурам, еспераль.

Покази до застосування спирту етилового: дезінфекція шкіри, інструментарію, лікування опіків (95%), обтирання, компреси (40%). Застосовують як піногасник для інгаляцій при набряку легень. Для резорбтивної дії також використовують у випадках гангрени, абсцесу легень, як антидот при отруєнні спиртом метиловим (в/в 10%). Для парентераьного годування хворих на кахексію, що перебуває у критичному стані (додають 5% розчину етанолу в протишокові рідини; іноді – для припинення передчасних пологів. Анальгетична дія спирту етилового може бути використана для профілактики больового шоку при травмах, пораненнях (спирт вводять в/в в складі протишокових рідин чи призначають всередину).