Подразнюючі засоби

- це речовини, що збуджують закінчення чутливих нервів шкіри та слизових оболонок. Завдяки цьому виникають рефлекторні реакції.

Всі подразнюючі засоби, за винятком ментолу, при нанесені на шкіру або слизові оболонки викликають розширення судин (почервоніння), набряк, місцеве підвищення температури. При цьому покращується кровопостачання, посилюється обмін речовин, створюються сприятливі умови для ліквідації місцевих патологічних процесів. При збудженні чутливих рецепторів шкіри та слизових оболонок під впливом подразнюючих речовин посилюється дихання, підвищується артеріальний тиск, покращується серцева діяльність. Це відбувається за рахунок рефлекторного підвищення тонусу дихального та судинорухового центру довгастого мозку.

Речовини, подразнюючи рецептори шкіри та слизових оболонок, порушують рефлекси з патологічного вогнища, бо створюють домінуюче вогнище збудження в ЦНС .Створене штучно вогнище збудження гасить збудження від хворого органа. Таким чином, під впливом подразнюючих засобів створюється ефект відволікаючої дії та послаблюється больовий синдром. Крім того, таке збудження захоплює центри симпатичної нервової системи спинного мозку і завдяки цьому посилюються трофічні впливи на внутрішні органи: поліпшується їх кровопостачання, посилюється реактивність, функціональна активність та тонус. Для вибіркового впливу на конкретні внутрішні органи треба подразнювати ділянку шкіри на рівні того сегменту, з якого здійснюється інервація хворого органа.

Деякі подразнюючі засоби проявляють і резорбтивну дію. Зокрема камфора стимулює серцеву діяльність шляхом посилення обмінних процесів в міокарді, підвищення його чутливості до симпатичних імпульсів.

Розчин аміаку 10 %, або нашатирний спирт (SolutioAmmonii caustici 10%) – летюча рідина з характерним запахом. При вдиханні дуже подразнює рецептори слизової оболонки верхніх дихальних шляхів і рефлекторно збуджує дихальний та судиноруховий центри. Дія його короткочасна, тому цей препарат для тривалого піднімання тонусу нервових центрів непридатний. Розчин аміаку призначають при знепритомленні ( дають понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом), при сильному алкогольному сп’янінні (всередину 5 – 10 крапель на півсклянки води). Як протимікробний засіб використовують в хірургії для миття рук за методом Спасокукоцького-Кочергіна (25 мл нашатирного спирту розчиняють у 5 л води). Необхідно пам’ятати, що у великих концентраціях нашатирний спирт викликає рефлекторну зупинку дихання.

Ментол (Mentholum) – основний компонент ефірної олії м’яти перцевої. Препарат мало розчинний у воді, добре розчиняється в спирті та оліях. При втиранні у шкіру та нанесенні на слизові оболонки ментол викликає подразнення нервових закінчень (холодових рецепторів у тому числі), що супроводжується місцевим звуженням судин, відчуттям холоду, легкого паління та поколювання. Він проявляє слабку місцевоанестезуючу та антисептичну дію. Застосовують як відволікаючий засіб при невралгія, міальгіях, артралгіях у вигляді1 – 2% спиртового розчину. При запальних процесах дихальних шляхів олійний розчин ментолу застосовують для змащування, інгаляцій, в краплях для носа. При мігрені натирають ділянку скронь ментоловим олівцем. Внутрішньо призначають як заспокійливий засіб разом з настойками конвалії, валеріани тощо та сублінгвально 2 – 3краплі 5% спиртового розчину на грудочку цукру або в складі таблеток валідолу) , при стенокардії, оскільки рефлекторно розширює вінцеві судини.

Гірчичники (Charta Sinapisata) - це листи паперу, вкриті тонким шаром знажиреного порошку гірчиці. Є лікарська форма у вигляді гірчичників-пакетів. Як відволікаючий, протизапальний засіб використовують при бронхітах, пневмонії, міальгіях, артралгіях, радикулітах. При стенокардії накладають на грудину. При гіпертензивному кризі, ларингоспазмі накладають на литкові м’язи або роблять ніжні ванни.

Під час роботи з гірчичниками слід знати, що їх занурюють на 5 – 10 с у воду температурою37 – 40 ◦С, тому що під впливом ферменту міозину виділяється гірчична ефірна олія, яка має подразнюючі властивості. Якщо змочити гірчичники холодною водою, то фермент не утворюється, а якщо змочити в окропі, то фермент (білок) під впливом високої температури коагулює (руйнується). Гірчичники не застосовують при гнійничкових ураженнях шкіри, її ушкодженні, нейродермітах, екземі, псоріазі.

Для відволікаючої дії використовують різні спиртові компреси або лініменти, що містять подразнюючі речовини рослинного походження (олія соняшникова, олія терпентонова очищена, ментол), синтетичні (мазь «Фіналгон»), препарати, що містять отрути бджіл та змій (мазь «Апізатрон» та «Віпроксол») тощо.

Подразнюючі засоби не призначають дітям до 2 років, тому що можливі рефлекторне пригнічення та зупинка дихання.

№

Назва препарату

Форма випуску

Спосіб застосування

Засоби для місцевої анестезії

1	Анестезин Anaesthesinum	Порошок; т. 0,3; мазь 5%. Входить до складу комбінованих таблеток «Беластезин» та «Павестезин», ректальних свічок «Анестезол», препарату «Меновазин», лініменту «Спедіан»	Для поверхневої анестезії Всередину 0,3г; на шкіру, виразкову та ранову поверхню – 1 – 10% мазь, паста, присипки; ректально – 0,05 – 0,1 г
2	Дикаїн Dicainum	Порошок, очні плівки по 0,00075 г	Для поверхневої анестезії в офтальмологічній практиці – 0,25 – 0,5% та 1 – 2% р-ни (2 – 3 краплі); для тривалої анестезії – очні плівки; в ЛОР-практиці – 0,5 – 3% р-н
3	Лідокаїну гідрохлорид, ксикаїн Lidocaini hydrohloridum	Амп. 10, 20 мл 1% р-н; 2 і 10 мл 2% р-н; по 2 мл 10% р-н; гель 2% в тубах по 30 г	Для інфільтраційної анестезії – не більше 1000 мл 0,25% р-ну або 500 мл 0,5% р-ну; Для провідникової анестезії – до 50 мл 1 – 2% р-ну; Для поверхневої анестезії – не більше 20 мл 1 – 2% р-ну; Як протиаритмічний засіб – в/в спочатку 0,05 – 1 г протягом 3 -4 хв., потім крапельно 0,002 г/хв. або спочатку в/в струминно 0,08 г і одночасно в/в крапельно 0,04 г (4 мл 10% р-ну), потім в м′язи через кожні 3 год. 2 – 4 мл 10% р-ну
4	Новокаїн Novocainum	Порошок; в амп. по 1, 2, 5, 10, 20 мл 0,25% і 0,5% р-ну; Амп. по 1, 2, 5, 10 мл 1 – 2% р-ну; Фл. По 200 та 400 мл стерильного 0,25 – 0,5% р-ну; Мазь 5% та 10%; Ректальні супозиторії по 0,1	Для інфільтраційної анестезії – 0,25 – 0,5% р-н; Для провідникової анестезії – 1 – 2% р-н Для перидуральної анестезії – 20 -25 мл 2% р-ну; Для спинномозкової анестезії – 2 – 3 мл 5% р-ну

В’яжучі засоби

1	Танін Tanninum	порошок	Для полоскання при запальних захворюваннях рота, носа, зіву, гортані 1 – 2% водний чи гліцериновий р-н; для змащувань (5% -10%) при опіках, виразках, тріщинах, пролежнях (3 – 5 -10% мазі та р-ни)
2	Листя шавлії Folia Salviae	В пачках по 50 г	Настій для полоскання 1:10
3	Кора дуба Cortex Quercus	В пачках по 100 г	Відвар: для полоскання – 1:10, для обробки опікової поверхні – 1:5
4	Вісмуту нітрат основний Bismuthi subnitras	Порошок; т.0,25 та 0,5; Мазь 10%; входить до складу таб. «Вікалін», «Вікаїр».	Всередину в таб. та порошках по 0,25 – 0,5 г 3 – 4 р/д за 15 – 30 хв. до їди при шлунково – кишкових захворюваннях ( виразкова хвороба, гастрити, ентерити, коліти); Зовнішньо – при запальних захворюваннях шкіри та слизових оболонок – в мазях та присипках (5 – 10%)
6	Квітки ромашки Flores Chamomillae	В пачках по 100 г	Настій 1:10 всередину, в клізмах, зовнішньо для полоскання, примочок

Адсорбуючі засоби

1

Вугілля активоване Carbo activatus

Порошок; т. 0,25 та 0,5

Всередину: при отруєннях алкалоїдами, солями тяжких металів, при харчових інтоксикаціях – по 20 – 30 г; При метеоризмі, диспепсії – по 1 – 2 т. 3 – 4 р/д

Обволікаючі засоби

1	Крохмаль Amylum	порошок	Всередину, ректально – слиз по 15 – 30 г; зовнішньо – в складі присипок, паст
2	Насіння льону Semina Lini	В картонних пачках по 200 г	Слиз всередину, ректально – по 15 – 30 г
3	Алтея лікарська Althaea officinalis	В картонних пачках по 100 г	Всередину – настій чи відвар 0,6:200 – по 1 ст.л. 3 – 4 р/д; зовнішньо – полоскання, примочки, компреси з настою 1:5

Подразнювальні засоби

1	Розчин аміаку Solutio Ammonii caustici	Фл. По 30 мл 10% р-ну; Амп. 1 мл 10% р-ну	Для інгаляцій - для рефлекторного збудження дихального центру; Всередину по 5 – 10 крапель на 100 мл води – при алкогольному отруєнні; Зовнішньо 0,5% р-н – для миття рук
2	Ментол Mentholum	Порошок, 1 та 2% олійний та спиртовий р-н; олівець ментоловий	Зовнішньо – втирання 2% спиртового-ну при невралгія, міалгіях, артралгіях; При мігрені натирають скроневу ділянку ментоловими олівцями; При запальних захворюваннях ВДШ - в розчинах для змащувань, в інгаляціях, в краплях для носа (1%) Всередину – як заспокійливий та спазмолітичний засіб – по 2 – 3 краплі 5%р-ну, приготованого на 70% спирті, при стенокардії
3	Валідол Validolum	Фл. По 5 мл; Т.0,06; капс. по 0,05 та 0,1	Сублінгвально - при легких формах стенокардії, неврозах, істерії, як проти блювотний засіб при закачуванні – по 1 т. чи капсулі; 4 – 5 крапель на цукрі; Зовнішньо – 5 – 10% р-н для заспокоєння шкірного свербіжа
4	Гірчичники Charta Sinapisata	Листки паперу 8Х12,5 см, пакети	Зовнішньо накладати на визначені зони

Предмет: «Фармакологія з рецептурою»

Спеціальність: «Акушерська справа»

Тема: ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ДІЮТЬ В ДІЛЯНЦІ ХОЛІНЕРГІЧНИХ СИНАПСІВ

Мета: знати: класифікацію, фармакодинаміку та застосування холінергічних засобів, симптоматику та невідкладну допомогу при отруєннях грибами, препаратами беладонни, ФОС

Оснащення: таблиці за темою

План

1. Анатомо-фізіологічні особливості еферентної інервації.

2. Холінергічний синапс.

3. Класифікація засобів, що впливають на холінергічні синапси.

4. М-холіноміметики: фармакодинаміка, застосування. Отруєння мускарином (симптоматика, невідкладна допомога).

5. Н-холіноміметики: фармакодинаміка, застосування, негативна дія нікотину на організм людини, засоби, що полегшують відвикання від тютюнопаління.

6. Антихолінестеразні засоби: фармакодинаміка, застосування. Отруєння ФОС (симптоматика, невідкладна допомога).

7. М-холіноблокатори: фармакодинаміка, застосування. Отруєння м- холіноблокуючими засобами (симптоматика, невідкладна допомога).

8. Гангліоблокатори: фармакодинаміка, застосування.

Література: