- •Література:
- •Існує 3 форми рецептурних бланків:
- •Рецепт складається з таких частин:
- •Тверді лікарські форми
- •М’які лікарські форми
- •Рідкі лікарські форми
- •Лікарські форми для ін′єкцій
- •Методична розробка до лекції № 1
- •План та організаційна структура заняття
- •1) Западнюк в.Г., Гарбарець м.О. Фармакологія з рецептурою. – к.: Вища шк., 1989.
- •2) Скакун м.П., Посохова к.А. Основи фармакології з рецептурою. –Тернопіль:
- •3) Майський в.В., Муратова в.К. Фармакология с рецептурой. – м.: Медицина, 1986.
- •Ентеральні шляхи введення
- •Парентеральні шляхи введення
- •Види дії лікарських засобів:
- •Чинники, що впливають на дію лікарських засобів
- •Комбінована дія лікарських засобів
- •Методична розробка до лекції № 1
- •План та організаційна структура заняття
- •1) Западнюк в.Г., Гарбарець м.О. Фармакологія з рецептурою. – к.: Вища шк., 1989.
- •2) Скакун м.П., Посохова к.А. Основи фармакології з рецептурою. –Тернопіль:
- •3) Майський в.В., Муратова в.К. Фармакология с рецептурой. – м.: Медицина, 1986.
- •1) Западнюк в.Г., Гарбарець м.О. Фармакологія з рецептурою. – к.: Вища шк., 1989.
- •2) Скакун м.П., Посохова к.А. Основи фармакології з рецептурою. –Тернопіль:
- •Класифікація препаратів, що діють в ділянці закінчень аферентних нервів
- •В’яжучі засоби
- •Обволікаючі засоби
- •Адсорбуючі засоби
- •Подразнюючі засоби
- •1) Западнюк в.Г., Гарбарець м.О. Фармакологія з рецептурою. – к.: Вища шк., 1989.
- •2) Скакун м.П., Посохова к.А. Основи фармакології з рецептурою. –Тернопіль:
- •Антихолінестеразні засоби
- •Препарати беладонни
- •Гангліоблокатори
- •1) Западнюк в.Г., Гарбарець м.О. Фармакологія з рецептурою. – к.: Вища шк., 1989.
- •2) Скакун м.П., Посохова к.А. Основи фармакології з рецептурою. –Тернопіль:
- •Основні ефекти, пов’язані із стимуляцією α – та β – адренорецепторів
- •Адреноміметики
- •Адреноблокатори
- •Симпатолітики
- •1) Западнюк в.Г., Гарбарець м.О. Фармакологія з рецептурою. – к.: Вища шк., 1989.
- •2) Скакун м.П., Посохова к.А. Основи фармакології з рецептурою. –Тернопіль:
- •Класифікація.
- •Спирт етиловий
- •Снодійні засоби
- •Анальгетичні засоби
- •Ненаркотичні анальгетики
- •Побічні явища ненаркотичних анальгетиків:
- •1) Западнюк в.Г., Гарбарець м.О. Фармакологія з рецептурою. – к.: Вища шк., 1989.
- •2) Скакун м.П., Посохова к.А. Основи фармакології з рецептурою. –Тернопіль:
- •Класифікація психотропних засобів:
- •Нейролептики
- •Транквілізатори
- •Аналептики
- •1) Западнюк в.Г., Гарбарець м.О. Фармакологія з рецептурою. – к.: Вища шк., 1989.
- •Класифікація антиангінальних засобів
- •Препарати нітратів
- •Антагоністи іонів кальцію
- •Коронаролітики
- •Усунення приступу стенокардії
- •Інфаркт міокарда
- •Антигіпертензивні засоби
- •Класифікація антигіпертензивних препаратів
- •Класифікація антигіперетнзивних препаратів (згідно з національними программами профілактики гіпертензії і лікуваня хворих та рекомендаціями вооз)
- •Інгібітори апф
- •Антагоністи іонів кальцію (блокатори кальцієвих каналів)
- •Міотропні судинорозширювальні засоби
- •Засоби, що застосовуються при іхс
- •Антигіпертензивні (гіпотензивні) засоби
- •1) Западнюк в.Г., Гарбарець м.О. Фармакологія з рецептурою. – к.: Вища шк., 1989.
- •Засоби, що впливають на апетит
- •Засоби, що застосовують при гіпосекреції шлункового соку
- •Засоби, що застосовують при гіперсекреції шлункового соку
- •Блокатори протонної помпи
- •Антацидні засоби
- •Блювотні засоби
- •Протиблювотні засоби
- •Засоби, що призначають при порушенні секреції підшлункової залози
- •Жовчогінні засоби
- •Гепатопротектори
- •Засоби, що впливають на моторику кишок:
- •1) Западнюк в.Г., Гарбарець м.О. Фармакологія з рецептурою. – к.: Вища шк., 1989.
- •Класифікація:
- •Засоби, що викликають ритмічні скорочення біометрію
- •Засоби, що підвищують тонус міометрію
- •Засоби, що послаблюють ритмічні скорочення міометрію
- •Засоби, що впливають на систему крові Засоби, що впливають на згортання крові:
- •Класифікація коагулянтів (гемостатиків)
- •Класифікація препаратів, що знижують згортання крові
- •Лікарські засоби, що впливають на кров
- •1) Западнюк в.Г., Гарбарець м.О. Фармакологія з рецептурою. – к.: Вища шк., 1989.
- •Препарати гормонів кори наднирників та їх синтетичні аналоги
- •Мінералокортикоїди
- •Глюкокортикоїди
- •Препарати жіночих статевих гормонів
- •Естрогени
- •Гестагени (прогестини)
- •Контрацептивні (протизаплідні) засоби
- •Препарати чоловічих статевих гормонів (андрогени)
- •Анаболічні стероїди
- •1) Западнюк в.Г., Гарбарець м.О. Фармакологія з рецептурою. – к.: Вища шк., 1989.
- •Протизапальні засоби поділяють на:
- •КласифікаціяНпзп за хімічною будовою:
- •1. Блокатори циклооксигенази 1 і 2 (цог 1, 2):
- •Стероїдні протизапальні засоби
- •Нестероїдні протизапальні засоби.
- •Протиалергічні засоби
- •Класифікація протиалергійних препаратів:
- •Протигістамінні засоби
- •Анафілактичний шок
- •Протизапальні засоби
- •Протиалергічні засоби
- •1) Западнюк в.Г., Гарбарець м.О. Фармакологія з рецептурою. – к.: Вища шк., 1989.
- •Основні принципи хіміотерапії:
- •Класифікація антибіотиків за хімічною будовою:
- •Класифікація антибіотиків за спектром протимікробної дії
- •Цефалоспорини
- •Макроліди
- •Макроліди застосовують при:
- •Тетрацикліни
- •Побічні явища та ускладнення:
- •Хлорамфеніколи
- •Аміноглікозиди
- •Поліміксини
- •Сульфаніламідні препарати
- •Класифікація сульфаніламідних препаратів
- •Похідні нітрофурану
- •Похідні 8 – оксихіноліну
- •Похідні 4 – оксихіноліну ( фторхінолони)
- •Сульфаніламідні препарати
- •Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної будови
1) Западнюк в.Г., Гарбарець м.О. Фармакологія з рецептурою. – к.: Вища шк., 1989.
2) Скакун м.П., Посохова к.А. Основи фармакології з рецептурою. –Тернопіль:
Укрмедкнига, 1999.
3) Майський в.В., Муратова в.К. Фармакология с рецептурой. – м.: Медицина, 1986.
Предмет: «Фармакологія з рецептурою»
Спеціальність: «Акушерська справа»
Тема: ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ДІЮТЬ ПЕРЕВАЖНО В ДІЛЯНЦІ ЗАКІНЧЕНЬ АФЕРЕНТНИХ НЕРВІВ.
Мета: знати: класифікацію, фармакодинаміку та застосування місцевоанестезуючих засобів, в′яжучих, адсорбуючих, обволікаючих та подразнюючих засобів, ускладення, що виникають при їх використанні та їх попередження.
Оснащення: таблиці за темою
План
1. Основні поняття про центральну та периферичну нервову систему, аферентні та еферентні нерви.
2. Класифікація засобів, що діють в ділянці аферентних нервів.
3. Місцевоанестезуючі засоби: загальна характеристика, види місцевої анестезії, порівняльна характеристика препаратів, застосування при різних видах анестезії.
4. В’яжучі засоби.
5. Обволікаючі засоби.
6. Адсорбуючі засоби.
7. Подразнююі засоби: вплив подразнювальних засобів на рецептори, їх рефлекторна та відволікаюча дія.
Література:
1) Западнюк в.Г., Гарбарець м.О. Фармакологія з рецептурою. – к.: Вища шк., 1989.
2) Скакун м.П., Посохова к.А. Основи фармакології з рецептурою. –Тернопіль:
Укрмедкнига, 1999.
3) Майский В.В., Муратова В.К. Фармакология с рецептурой. – М.: Медицина, 1986.
Нервова система складається з двох відділів: центрального (головний та спинний мозок) і периферичного (чутливі, вегетативні, рухові нервові волокна). По чутливих (аферентних, доцентрових) нервах до головного та спинного мозку надходять імпульси, які несуть інформацію про стан організму та навколишнього середовища. По еферентних (відцентрових) нервах від центральної нервової системи надходять імпульси до посмугованих м’язів і внутрішніх органів.
Класифікація препаратів, що діють в ділянці закінчень аферентних нервів
1. Засоби, що знижують чутливість закінчень аферентних нервів або захищають їх від подразнювального впливу різних агентів:
а) засоби для місцевої анестезії ( новокаїн, анестезин, дикаїн, лідокаїн, ультракаїн)
б) адсорбуючі (вугілля активоване)
в) обволікаючі (слиз із крохмалю, насіння льону, відвар кореня алтеї)
г) в’яжучі:
- неорганічного походження: вісмуту нітрат основний
- органічного походження: танін, листя шавлії, кора дуба, квітки ромашки
д) пом’якшувальні: вазелін, ланолін, лляна, маслинова олія.
2. Засоби, що стимулюють закінчення аферентних нервів:
а) подразнюючі (розчин аміаку, гірчичники, ментол)
б) гіркоти
в) блювотні
г) проносні
д) відхаркуючі
Місцевоанестезуючі засоби – це речовини, які здатні тимчасово зворотно блокувати чутливі рецептори ( в першу чергу больові рецептори, а потім нюхові, смакові, температурні, тактильні) а також порушувати проведення збудження по нервових волокнах.
Види анестезії:
1. Термінальна (поверхнева): місцевий анестетик у вигляді мазі чи розчину наносять на слизову оболонку, рани, виразки. При нанесенні на непошкоджену шкіру жоден місцевий анестетик не подіє, оскільки він не проникає через неї. Широко застосовують в стоматології, офтальмології, урології, дерматології, при захворюваннях вуха, горла, носа. Використовується анестезин, дикаїн, ксикаїн, тримекаїн.
2. Провідникова (реґіонарна) анестезія передбачає введення місцевого анестетика поблизу великого нервового стовбура. При цьому втрачається чутливість у ділянці інервації цим нервом. ЇЇ варіантами є: стовбурова, або власне провідникова анестезія, плексусна або анестезія нервових сплетень, паравертебральна – анестезія нервових вузлів, спинномозкова та перидуральна. Провідникова анестезія використовується в акушерстві при знеболені при абортах, при епізіотомії та ін. невеликих оперативних втручаннях. Для проведення стовбурової анестезії використовують новокаїн, ксикаїн, тримекаїн.
3. Інфільтраційна анестезія – це вид місцевого знеболення, при якому розчин анестетика в невеликій концентрації, але у великій кількості (400 -800 мл і більше) під тиском вводять в тканини (шкіру, підшкірну клітковину, м’язи, тканини внутрішніх органів). Відбувається пошарове просякнення тканин розчином місцево анестезуючого засобу. При цьому блокуються чутливі нервові закінчення та нервові волокна, які входять до в зону дії анестетика. Для інфільтраційно анестезії використовують новокаїн, ксикаїн, тримекаїн .
З метою подовження дії місцево анестезуючих речовин, зменшення їх всмоктування і попередження інтоксикації під час проведення стовбурової, перидуральної та інфільтраційної анестезії до розчинів анестетиків додаються невеликі кількості судинозвужуючих речовин (1 крапля 0,1% р-ну адреналіну гідрохлориду на 5 – 10 мл місцевого анестетика).
Анестезуючі засоби більш активі в лужному середовищі і втрачають активність в кислому середовищі. Наприклад, анестетики малоефективні при введенні у запалені тканини, середовище яких завжди кисле.
Першим анестезуючим засобом був кокаїн – алкалоїд кокаїнового куща, що росте в Південній Америці. Однак на сьогоднішній день кокаїн витіснений більш активними та менш токсичними анестетиками. Резорбтивна дія кокаїну проявляється у збудженні ЦНС , яке при збільшенні дози змінюється пригніченням (смерть при отруєнні кокаїном настає внаслідок параліча дихального центру). Здатність кокаїну збуджувати НС, викликати підвищення настрою, відчуття бадьорості, приливу сил стало причиною зловживання цим засобом. При систематичному прийомі кокаїну у людини виникає сильна потреба у повторних введеннях препарату, оскільки при його відсутності проявляється відчуття в’ялості, розбитості, різко знижується настрій. Іншими словами, розвивається залежність до кокаїну (кокаїнізм).
Анестезин (Anaesthesinum) практично нерозчинний у воді, тому використовується лише для термінальної анестезії. У вигляді 5 – 10% присипок, мазей, паст застосовують при сверблячих дерматозах, для знеболення ран та виразок. У свічках по 0,05 – 0,1 г використовують при захворюваннях прямої кишки (при тріщинах, геморої, свербінні), у порошках і таблетках – при спазмах та болю в шлунку, при блювоті вагітних, морській та повітряній хворобі.
Дикаїн (Dicainum) у 8 -15 разів активніше за новокаїн, але його токсичність також вища в 10 разів. В зв’язку з високою токсичністю дикаїн використовують лише для поверхневої анестезії: для анестезії слизової оболонки ока, носа та носоглотки. Однак навіть при такому способі застосування дикаїн може всмоктуватись через слизові оболонки і чинити резорбтивну токсичну дію (збудження ЦНС, яке швидко змінюється її паралічем, смерть настає від паралічу дихального центру).
Новокаїн (Novocainum) є похідним параамінобензойної кислоти. При гідролізі його естеразами тканин остання вивільняється. Враховуючи, що ця кислота є фактором росту бактерій, новокаїн не можна призначати пацієнтам, які лікуються сульфаніламідами, тому що їх ефективність за такої комбінації буде зменшуватись. Новокаїн є активним анестетиком, дія його продовжується 30 -60 хв. Препарат добре розчинний у воді та стерилізується звичайними методами. Має порівняно невисоку токсичність. Застосовують для інфільтраційної (0,2 - 0,5% р-н), провідникової анестезії (1 – 2%). Препарат мало активний при поверхневій анестезії. Розчин новокаїну призначають внутрішньо (при гіпертонічній хворобі, пізніх гестозах вагітних, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки) та ректально (при спазмах кишок ). Розчин новокаїну використовуюь для розчинення деяких антибіотиків з метою подовження тривалості їх дії. Перед введенням новокаїну (як і ін. місцевих анестетиків) необхідно ретельно зібрати алергологічний анамнез та провести внутрішньо пробу на чутливість до антибітиків. При застосуванні новокаїну, крім алергічних реакцій, можливе зниження артеріального тиску.
Лідокаїн, або ксикаїн (Lidocainum, Xycainum) універсальний місцвоанестезуючий засіб, що застосовується для всіх видів місцевої анестезії. В 2 рази сильніше, ніж новокаїн, токсичність препарату також дещо вища, ніж у новокаїну, особливо у високих концентраціях. Тривалість дії препарату – до 2 год., при додаванні до нього р-ну адреналіну гідрохлориду – до 4 год. У процесі його біотрансформації не утворюється параамінобензойна кислота, тому може застосовуватись у хворих, які лікуються сульфаніламідними препаратами. Важливою особливістю препарату є його анти аритмічна дія при шлуночкових аритміях, особливо при гострому інфаркті міокарду. У таких випадках препарат застосовують в/в крапельно або струминно повільно у вигляді 0,2% р-ну. Лідокаїн можна застосовувати у людей, які сенсибілізовані до новокаїну та ін. анестетиків з групи складних ефірів(дикаїну, анестезину).
З інших анестетиків слід вказати тримекаїн, подібний до лідокаїну, застосовується для інфільтраційної та провідникової анестезії, а також совкаїн, який використовують в основному для спинномозкової анестезії.
У процесі застосуваня місцевих анестетиків при перевищенні максимальних доз або при їх швидкому введенні розвиваються явища інтоксикації. Це проявляється зниженням артеріального тиску, порушенням серцевого ритму, зупинкою серця, пригніченням НС, запамороченням, пригніченням дихання, судомами . При виникненні їх хворому вводять судинозвужувальні засоби (норадреналіну гідротартрат, адреналіну гідрохлорид), кардіотонічні (строфантин, корглікон), протисудомні (тіопентал-натрій, діазепам) засоби. У разі необхідності налагоджують штучне дихання, проводять масаж серця.
Для попередження інтоксикації місцевими анестетиками в усіх випадках їх застосування необхідно дотримуватись правила: для досягнення ефективності місцевої анестезії використовувати найменшу можливу кількість препарату в найбільшому розведені.
