Предмет: «Фармакологія з рецептурою»

Спеціальність: «Акушерська справа»

Тема: Вступ. Рецепт, його структура. Правила виписування рецептів на тверді, м’які, рідкі лікарські форми та лікарські форми для ін′єкцій.

Мета: знати: визначення фармакології, її зв'язок з іншими науками, шляхи пошуку нових

лікарських засобів; структуру рецепту, види рецептурних бланків, сучасні

лікарські форми, основні правила складання рецептів;

Оснащення: таблиці за темою

План

1. Визначення фармакології, її зв'язок з іншими медичними та біологічними науками.

2. Шляхи пошуку нових лікарських засобів, клінічне випробування нових ліків.

3. Поняття про лікарську сировину, речовину, лікарський засіб та лікарську форму.

4. Рецепт, структура рецепта.

5. Форми рецептурних бланків, правила оформлення рецептів відповідно із сучасними

наказами та документами, які регламентують правила виписування рецептів.

6. Тверді лікарські форми: порошки, капсули, таблетки, драже, збори. Правила випису-

вання рецептів на них.

7. М’які лікарські форми: мазі, пасти, лініменти, супозиторії. Правила виписування

рецептів на них.

8. Рідкі лікарські форми: розчини, настої та відвари, настойки та екстракти, новогаленові

Препарати, мікстури. Правила виписування рецептів на них.

9. Лікарські форми для ін′єкцій. Вимоги, що ставляться до них. Методи стерилізації.

Правила виписування рецептів на лікарські форми для ін′єкцій.

.

Література:

1) Западнюк В.Г., Гарбарець М.О. Фармакологія з рецептурою. – К.: Вища шк., 1989.

2) Полив′яна У.В. основи лікарської рецептури.-Чортків, 2002.

3) Скакун М.П., Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою. –Тернопіль:

Укрмедкнига, 1999.

4) Майський В.В., Муратова В.К. Фармакология с рецептурой. – М.: Медицина, 1986.

Фармакологія ( грец. pharmacon – лікарський засіб або отрута і logos – наука, вчення) – наука, що вивчає дію лікарських та інших біологічно активних речовин на організм людини та тварин.

Фармакологія вивчає такі головні питання:

1. Зміни, які відбуваються в організмі під впливом лікарських засобів.

2. Перетворення лікарських речовин в організмі.

3. Залежність між хімічною будовою, фізико-хімічними властивостями і

фармакологічною дією лікарських речовин.

4. Використання лікарських засобів для лікування хворих та з профілактичною метою.

Одним з важливих завдань фармакології є створення нових високоефективних лікарських засобів на основі продуктів хімічного та напівхімічного синтезу, сировини природного походження (рослини, тканини, органи тварин, мінерали, продукти життєдіяльності мікроорганізмів і грибів) , на основі генно-інженерних технологій, а також вивчення механізмів їхньої дії з наступним впровадженням у медичну практику.

Природничо-наукова основа фармакології – це насамперед фізіологія, а також деякі хімічні, медичні та загальнобіологічні науки: патологічна фізіологія, мікробіологія, фізична хімія, біофізика, біохімія та ін. Без засвоєння цих дисциплін неможливо правильно орієнтуватись в складних процесах, які відбуваються в організмі людини, а, отже, призначати ті чи інші лікарські засоби з лікувальною чи профілактичною метою. З іншого боку, фармакологія є основою сучасної терапії, зокрема фармакотерапії.

Останнім часом розроблено велику кількість методик пошуку та створення лікарських засобів, серед яких найпродуктивнішими слід вважати скринінг ( від англ. screen – просіювати) та моделювання молекул фармакологічно активних сполук. Принцип моделювання сполук з різною спрямованістю фармакологічної дії став значним кроком вперед, порівняно з емпіричним (від грец. empeiria - дослід) шляхом пошуку лікарських засобів.

Клінічне вивчення нового препарату проводиться звичайно у великих клініках, на великій кількості хворих, із застосуванням об′ективних методів реєстрації фармакологічних ефектів. Під час клінічного дослідження нової лікарської речовини для визначення її фармакотерапевтичної дії (вилучення психогенного чинника) використовують плацебо (пустишку), тобто фармакологічно індиферентну речовину, яка за зовнішнім виглядом та смаком імітує досліджувану. При цьому хворого не слід інформувати про властивості речовини, яку він приймає. Такий метод дослідження називають сліпим. Лікувальну дію досліджуваної речовини вважають доведеною, якщо вона істотно переважає ефект плацебо, який може бути у 25 – 30 % випадків. Сьогодні більш адекватним вважають подвійний сліпий метод, коли в невідомій для хворого і лікаря послідовності почергово застосовують лікарську речовину та плацебо. Про застосування такого методу повідомляють третю особу (наприклад, керівника дослідження). Такий підхід дає змогу усунути суб′єктивність як з боку хворого, так і з боку лікаря під час клінічних випробувань.

Лікарська сировина – це матеріал бактеріального, рослинного, мінерального, тваринного чи синтетичного походження, з якого виготовляють лікарські препарати. Лікарська сировина має бути дозволена до використання Державним фармакологічним центром МОЗ України.

Лікарська речовина – це окрема хімічна сполука або біологічно активна речовина для використання з лікувальною, профілактичною чи діагностичною метою.

Лікарський засіб – це фармакологічний засіб, дозволений для застосування уповноваженим на це Державним фармакологічним центром МОЗ України. Оостаточне рішення про впровадження фармакологічного засобу до медичної практики приймає міністр охорони здоров’я України відповідним указом.

Лікарський препарат- це лікарський засіб у вигляді певної лікарської форми (таблетки, драже, мазь та ін.)

Лікарська форма - це наданий лікарському засобу чи лікарській рослинній сировині зручний до застосування стан, при якому досягається потрібний лікувальний ефект.

Всі лікарські препарати поділяють на 3 групи:

1. Отруйні (Venena), список А – лікарські засоби, що входять до списку А, встановленого Державною фармакопеєю та зберігаються в аптеці в шафі А і є високо токсичними. За їх витратою ведеться суворий облік, після закінчення роботи шафа, де зберігаються ці лікарські засоби, опечатується.

2. Сильнодіючі (Heroica), список В – лікарські засоби, що входять до списку В встановленого Державною фармакопеєю, в меншій мірі токсичні, ніж отрути. Зберігаютьсяв шафі з надписом «Heroica» і після закінчення роботи цю шафу закривають ключем.

3. Інші лікарські засоби. Varia/

РЕЦЕПТ – це письмове (за встановленою формою) звернення лікаря, фельдшера чи акушерки в аптеку про виготовлення та відпуск лікарського засобу певній особі із детальним зазначенням способу застосування. Він є важливим медичним та юридичним документом, на підставі якого відпускається з аптеки та застосовується хворим більшість лікарських засобів. У випадках відпуску лікарських засобів безкоштовно або з частковою оплатою рецепт є фінансовим документом і становить основу для розрахунків між аптекою і медичною установою.

Рецепти, відповідно до наказу МОЗ України №117 від 30.06.94 р. «Про порядок виписування рецептів та відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек», виписують на стандартних бланках.