2. Опис предмета навчальної дисципліни «підприємницьке право»

Дисципліна: Підприємницьке право	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів ECNTS - 3	Галузь знань – 0304 „Право”	Дисципліна, затверджена радою університету
Кількість залікових модулів – 4	Спеціальність – 7.03040101 –“Правознавство”	Рік підготовки: Денна - 5 Заочна - 5 Семестр: Денна - 2 Заочна - 2
Кількість змістових модулів - 2	Освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст	Лекції: Денна - 24 (год.) Заочна - 12 (год.) Практичні заняття: Денна - 24год.) Заочна - 4 (год.)
Загальна кількість годин – 108		Самостійна робота: Денна - 57 (год.) Заочна – 92 (год.) Індивідуальна робота (КПІЗ) - 3 (год.)
Тижневих годин: Денна форма навчання: 2 семестр – 9 год., з них аудиторних – 4 год.		Вид підсумкового контролю – екзамен

3. Структура навчального процесу з дисципліни «підприємницьке право»

Навчальний процес по вивченню дисципліни «Підприємницьке право» здійснюється в таких формах: навчальні заняття (лекції, практичні, консультації), виконання комплексних індивідуальних завдань (КПІЗ), самостійна робота студентів, контрольні заходи.

Лекції, як одні з основних форм проведення навчальних занять призначені для засвоєння в першу чергу теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, які охоплюють основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем даної навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій, а також обсяг лекційного матеріалу визначається робочою навчальною програмою до курсу. Мета проведення лекцій полягає в тому, щоб ознайомити студентів із правовими засадами функціонування господарсько-правового ринку, його інструментарієм та правовим статусом учасників.

Мета проведення лекцій полягає у:

• викладенні студентам у відповідності із програмою дисципліни та робочим планом основних аспектів діяльності суб’єктів господарювання в Україні, звертаючи, головним чином, увагу на особливостях їх правового статусу та регулювання господарської діяльності, а також можливості використання знань в практичній фахово-юридичній діяльності;

• сформувати у студентів цілісну систему теоретичних знань з пропонованого курсу.

Практичні заняття призначені для поглибленого вивчення дисципліни. Головною метою (напрямом) цих занять є не повторення, а доповнення і поглиблення лекційного матеріалу, вивчення проблемних аспектів певних питань, вироблення вмінь студентів аналізувати законодавчі акти, господарсько-правову та арбітражну практику, формулювати поняття, робити узагальнення та висновки з правових питань тощо.

На цих заняттях відбувається осмислення теоретичного матеріалу, формуються уміння переконливо формулювати власну точку зору, отримуються навики професійної діяльності. Форми проведення практичних занять: заняття по вивченню нормативних актів, вирішення практичних задач та завдань і/чи тестів, наукові практикуми, колоквіуми та інші.

Практичні заняття за методикою їх організації передбачають:

• засвоєння інфраструктури системи господарювання України, правовий статус його учасників, особливостей їх діяльності в окремих сферах господарювання;

• розвиток умінь узагальнювати і систематизовувати знання отримані в ході підготовки до занять, а також розвиток у студентів самостійного мислення, здібностей до вільного обміну думками, уміння знайти правильний підхід до вирішення практичних правових завдань, що стоять перед економікою України;

• розвиток умінь розкривати відмінності в трактуванні розглядуваних положень про підприємництво, проводити порівняльний аналіз питань, що висвітлюються, здійснювати системний аналіз законодавства та господарської практики;

• глибше засвоєння та закріплення теоретичних знань, отриманих на лекційних заняттях.

Семінарські заняття формують дослідницький підхід до вивчення учбового і наукового матеріалу. Головною метою семінарів є обговорення найбільш складних теоретичних питань курсу, їх методологічне і методичне опрацьовування. На семінарських зайняттях організовується дискусія навколо попередньо визначеної теми чи групи тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань.

На консультаціях забезпечується оперативний зворотній зв'язок у формі звернень до викладача з боку студента в процесі вивчення курсу як особлива самостійна форма організації навчального процесу, що включена в інші форми учбової діяльності (лекції, практичні, семінари, практикуми і т.д.).

Виконання комплексного практичного індивідуального завдання (КПІЗ), є видом поза аудиторної індивідуальної роботи студента навчального чи навчально-дослідницького характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу, і є окремим заліковим модулем із дисципліни. КПІЗ — це завершена теоретична та/або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських та практичних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Самостійна робота студентів (СРС) є невід'ємною частиною навчального процесу. СРС є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується планом підготовки студентів з курсу. СРС забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення курсу: підручники, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо. Зміст ти види СРС по вивченню курсу визначається програмою дисципліни, поданими тобі методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Контрольні заходи. Протягом навчального семестру, в якому викладається навчальний курс, з метою якісного контролю та оцінювання теоретичних і практичних знань, набутих умінь і навичок студентів, їх рівень – впроваджено, так званий, комплекс контрольних заходів, які виступають як одні із основних форм організації оцінювання навчання. Контрольні заходи проводяться на основі попередньо визначеного плану залікових модулів. Модуль – це логічна завершена частина теоретично та практично опрацьованого студентом навчального матеріалу з окремої теми чи групи тем. Їх кількість та об’єм завдань визначається робочою програмою курсу. Модульний контроль має на меті стимулювати регулярну самостійну роботу студентів для досягнення високого рівня їхньої професійної підготовки.