Міністерство аграрної політики та продовольства України

Львівський національний університет ветеринарної медицини

та біотехнологій імені С.З.Гжицького

Кафедра історії України та економічної теорії

Модульні завдання та методичні поради до курсу «історія україни» (для студентів і курсу факультету харчових технологій та екології)

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри історії України

та економічної теорії

Протокол № 3 від 12.02.2014 р.

Львів- 2014

Укладач: к.і.н., старший викладач кафедри історії України та економічної теорії – Войтович Надія Миколаївна

Рецензент: кандидат історичних наук, доцент Бежук Ольга Миколаївна.

Рекомендовано до друку методичною комісією Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені с.З.Гжицького

Інтеграція України до загальноєвропейського освітнього простору вимагає ґрунтовного реформування вітчизняної вищої школи, переходу до принципово нових форм викладання гуманітарних дисциплін.

Гуманітарні знання, набуті студентами, сприяють подоланню вузькофахового мислення, вихованню спеціалістів вищої кваліфікації, духовно багатих особистостей, які відчувають моральну відповідальність за сучасне і майбутнє своєї Батьківщини.

Однією з найважливіших гуманітарних дисциплін, що вивчаються в університеті, є курс “Історія України», який вбирає в себе важливі етапи історичного шляху українського народу. Цей курс не є повторенням шкільної програми, а становить концептуально нову навчальну дисципліну, що поглиблює та систематизує істо­рич­ні знання студентів. Основу курсу складає суспільно-політична та державницька проблематика, внутрішня та зовнішня політика України, діяльність партій, рухів, громадських об’єднань, соціально-економічний та культурний розвиток України.

Основним завданням курсу «Історія України» є:

– використання новітніх здобутків історичної науки у викладанні історії України;

– реалізація в навчальному процесі принципів історизму та наукової об’єктивності в оцінці історичних фактів, явищ і подій;

– гуманістична спрямованість історичної освіти в навчальному закладі, її орієнтація на пріоритет загальнолюдських цінностей.

Метою вивчення історії України у вищій школі є:

– виховання майбутніх спеціалістів як свідомих громадян України;

– розвиток почуття патріотизму та глибоких морально-етичних переконань, усвідомлення молоддю власної причетності до багатовікової історії українського народу;

– сприяння усвідомленню студентами належності України до європейського історико-культурного простору та важливості її інтеграції до Європи;

– прищеплення майбутнім спеціалістам навичок самостійного аналізу історичних джерел і наукової літератури, уміння самостійного осмислення закономірностей розвитку українського народу в контексті історії людської цивілізації;

– вироблення умінь застосовувати набуті знання у повсякденній діяльності, для самостійної орієнтації в суспільно-політичному житті та визначення власної оцінки суспільних явищ і подій.

За змістом і формами організації навчального процесу курс «Історія України» побудовано відповідно до вимог Болонського процесу. Вони спрямовані на зближення національних систем освіти країн Європи та досягнення загальноєвропейських освітніх стандартів. Реалізація цих підходів сприятиме підвищенню мобільності і конкурентноспроможності випускників на вітчизняному та європейському ринках праці.

Основними формами вивчення історії України є лекції, семінарські заняття, консультації, самостійна робота студентів, підготовка та виступи з тематичними повідомленнями, доповідями та рефератами, написання контрольних робіт, участь у студентських наукових конференціях, складання іспиту.

Теми пропущених занять, а також ті, на яких студенти отримали незадовільну оцінку, перездаються ними викладачу.

Основними формами контролю знань студентів при вивченні курсу є: оцінки на семінарах, письмові контрольні роботи, реферати, модульні контрольні роботи та іспит.

Важливою формою навчального процесу є лек­ція. Вона визначає зміст та загальну спрямованість всіх інших форм навчальних занять. У лекціях розкриваються найбільш склад­ні та важливі проблеми курсу “Історія України”. Відвідування лекцій є обов'язковим. Лекції та семінари за змістом і тематикою проблем взаємодоповнюють одне одного як різні форми навчального процесу, що сприяє формуванню у студентів цілісного погляду на історію України.

Мета семінарських занять – поглиблення та закріплення знань, отриманих на лекціях та при самостійному вивченні окремих тем курсу. Як правило, на семінар виноситься 4-5 питань. Вони розглядаються як в традиційній формі, так і у вигляді дискусії, розгорнутої бесіди, конференції, особливо при розгляді проблемних питань. Опитування студентів на семінарі проходять як за бажанням студента, так і за викликом викладача. Крім основних виступів студентів на семінарі, оцінюються також й істотні доповнення до викладеної проблеми. На семінарських заняттях можуть обговорюватися повідомлення, доповіді та реферати.

Відповідаючи, студент може послуговуватися конспектом, але не зачитувати його повністю. У кінці заняття викладачем підводяться підсумки роботи, оцінюються виступи і доповнення кожного студента, акцентується увага на найбільш вдалих відповідях, недоліках у висвітленні теми. Крім цього, ставиться завдання студентам щодо підготовки до наступного семінарського заняття. Оцінки, одержані студентами на семінарі, враховуються при визначенні поточного балу (ПК).

Готуючись до семінарського заняття, студенти по­вин­ні опрацювати рекомендовані до даної теми джерела та літературу, продумати відповіді на кожне питання, скласти план свого виступу.

Форми самостійної роботи студентів можуть бути різноманітними: вивчення і конспектування документів та інших історичних джерел, навчальної та навчально-методичної літератури, наукових монографій та статей, написання тематичних повідомлень, доповідей та рефератів. Основна ділянка самостійної роботи – уважне читання і конс­пек­тування передбачених до семінарського заняття основних джерел та літератури. Це обов’язкова вимога при вивченні історії України, один з голов­них елементів модульно-рейтингової системи оцінки знань студентів.

Виступ студента з доповіддю на семінарі розрахований на 10–15 хвилин. Слід підкреслити, що при оцінці реферату викладач враховує не лише якість змісту написаного тексту, але й весь хід його захисту студентом на семінарі. Тому автор доповіді повинен вільно володіти опрацьованим матеріалом, дати відповіді на додаткові запитання викладача або студентів, показати вміння науково аргументувати свої власні міркування, обґрунтувати висновки у висвітленій темі.