10.5 Комплексування геофізичних методів при пошуках і розвідці нерудних корисних копалин

Алмази. Геофізичні методи застосовують, головним чином, для безпосереднього виявлення кімберлитових трубок. З цією метою використовується гравімагнітний комплекс. Основним методом є магніторозвідка. Для виділення магнітних аномалій над пластовими інтрузіями трапів від кімберлітових трубок (тіла практично нескінченного поширення на глибину) виконують погоризонтні магнітні зйомки. При цьому аномальне поле над магнітними кімберлітами згасає значно повільніше, ніж над трапами. Для вивчення природи магнітних аномалій і виділення серед них збурених кімберлітами, у комплексі з наземною магніторозвідкою застосовується електророзвідка. Кімберліти в цьому випадку виділяються на тлі симетричних ізометричних магнітних аномалій так званого “трубкового” типу, глибокими мінімумами позірного опору. Ефективно іноді ці роботи комплексувати з металометрією і капаметрією.

П’єзокварц. П’єзокварцові родовища, особливо пов`язані з камерними пегматитами, дуже неконтрастні. Геофізичні методи використовуються для виявлення оптимальної для локалізації родовищ обстановки, а в сприятливих умовах також для їх прямих пошуків. Крім класичних геофізичних методів (гравімагнітний комплекс, електропрофілювання), широко використовується п'єзоелектричний метод, безпосередньо фіксуючий наявність п`єзооптичної сировини.

Графіт. Завдяки високій провідності, легко виявляється за допомогою методів електророзвідки (природне поле, ВП, метод заряду).

Слюда. Найчастіше зв'язана з пегматитовими полями, для виявлення яких, крім гравімагнітного комплексу, широко застосовують електророзвідку. Роль останньої зі збільшенням детальності робіт зростає. Використовуються методи ВП, ЕП, електропрофілювання, п`єзоєфекту.

Корунд. Родовища цієї сировини часто приурочені до масивів вторинних кварцитів, картування яких ефективно за допомогою магніторозвідки і електророзвідки методом опору. З огляду на високу густина корунду (3,9—4,1 г/см³) при пошуках його родовищ ефективна високоточна гравірозвідка.

Азбест і тальк. Промислові родовища азбесту і тальку приурочені до серпентизованих ультрабазитів. Високі густинні і магнітні властивості останніх дозволяють ефективно картувати їх за допомогою гравімагнітного комплексу спільно з електророзвідкою, а також геохімічними методами.

Агрономічна сировина (апатити і фосфорити). Найбільший практичний інтерес серед апатитових родовищ представляють собою об'єкти магматичного походження. Класичним представником є лужні апатитоносні утворення типу Хібінського масиву. З огляду на підвищену густину апатит-нефелінових порід, для їх пошуків ефективно використовується гравімагнітний комплекс за допомогою детальних і високоточних методів. Аналогічний підхід застосовується і при пошуках апатиту, пов'язаного з інтрузіями основного складу, а також карбонатитами.

Родовища фосфоритів приурочені до осадових товщ. При їхніх пошуках ефективними в ряді випадків виявляються радіометричні методи (з огляду на високу концентрацію урану в фосфоритах). Для деяких родовищ корисне використання гравімагнітного комплексу. Визначення структурного плану родовищ часто виконується методами електророзвідки. На стадії детальних пошуків і розвідки дуже корисне застосування ядерно-фізичних методів.

Калійні солі. При загальному вивченні соленосних басейнів широко використовуються гравірозвідка і електророзвідка, застосування яких обумовлено зниженою густиною і високим опором солей. На стадії детальних робіт використовують радіометрію.

Гіпс, ангідрид, сірка. Гіпс і ангідрид утворюють пластові поклади в складі осадових товщ. Ведучим методом при їхніх пошуках є електророзвідка в модифікаціях ВЕЗ, симетричного і комбінованого електропрофілювання. Цей комплекс ґрунтується на високому питомому опорі гіпсу. У значній мірі це стосується родовищ сірки, часто зв'язаних з гіпсово-ангідридними утвореннями.

Будівельні матеріали. Провідним методом при пошуках родовищ пісків, глин, вапняків є електророзвідка в різних модифікаціях (ВЕЗ, СЕП, ДЕП). Це викликано відмінністю названих утворень від вміщуючих осадів за величиною опору.