
- •Толстой м.І., Рева м.В., Степанюк в.П., Сухорада а.В., Гожик а.П. Загальний курс геофізичних методів розвідки
- •Передмова
- •Глава 1
- •Редукції й аномалії сили тяжіння
- •1.3 Апаратура і методи вимірювання сили тяжіння
- •1.4. Методика гравіметричних досліджень
- •1.5 Інтерпретація даних гравірозвідки
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2 магнітна розвідка
- •2.1 Магнітне поле Землі і його параметри
- •2.2 Методи та прилади для вимірювання елементів геомагнітного поля
- •2.3 Методика магніторозвідувальних робіт
- •2.4 Інтерпретація даних магніторозвідки
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3 електрозвідка Вступ
- •3.1 Геоелектричний розріз
- •3.2 Електричні та електромагнітні поля
- •3.3 Класифікація методів електророзвідки
- •3.4 Електророзвідувальна апаратура
- •3.5 Методи електророзвідки на постійному струмі
- •3.6 Поляризаційні (електрохімічні) методи електророзвідки
- •3.7 Магнітотелуричні методи
- •3.8 Низькочастотні методи електророзвідки з контрольованими джерелами
- •3.9. Високочастотні методи електророзвідки
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 4 сейсмічна розвідка
- •4.1 Фізико-геологічні основи сейсморозвідки
- •4.2 Сейсморозвідувальна апаратура і обладнання
- •4.3 Методика польових робіт
- •4.4 Обробка і інтерпретація сейсмічних даних
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 5 ядерна геофізика
- •5.1 Фізичні основи радіометрії
- •5.2 Природа і властивості радіоактивних випромінювань
- •5.3 Радіоактивність гірських порід
- •5.4 Методи вимірювання радіоактивності
- •5.5 Польові радіометричні методи
- •5.6 Методи ядерної геофізики
- •5.7 Польові ядерно-фізичні методи пошуків
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 6 терморозвідка
- •6.1 Фізико-геологічні основи терморозвідки
- •6.1.1 Теплове поле Землі
- •6.1.2 Механізми теплопереносу
- •6.2 Теплові і оптичні властивості порід
- •6.3 Засоби вивчення теплового поля
- •6.4 Основні методи терморозвідки і приклади їх застосування
- •6.4.1 Радіотеплові і інфрачервоні зйомки
- •6.4.2 Регіональна терморозвідка
- •6.4.3 Терморозвідка в акваторіях
- •6.4.4 Локальні терморозвідувальні дослідження
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 7 геофізичні дослідження свердловин
- •7.1 Класифікація методів
- •Термічні методи поділяються на методи природного теплового поля та методи штучного теплового поля.
- •7.2 Технічні засоби
- •7.3 Електричні методи дослідження свердловин
- •7.3.1 Метод потенціалів власної поляризації (пс)
- •7.3.2 Методи уявного опору (уо)
- •7.3.2.1 Стандартна електрометрія
- •7.3.2.2 Форми кривих методу опору
- •7.3.2.3 Бокове електричне зондування (без)
- •7.3.2.4 Метод мікрозондів
- •7.3.2.5 Методи опору екранованого заземлення (боковий метод дослідження свердловин)
- •7.3.3 Індукційний метод
- •7.3.4 Метод потенціалів викликаної поляризації гірських порід (вп)
- •7.4 Радіоактивні та ядерно-геофізичні методи
- •7.4.1 Методи природної гама-активності гірських порід
- •7.4.2 Методи розсіяного гама-випромінювання
- •7.4.3 Нейтронні методи
- •7.4.4 Метод наведеної активності (мна)
- •7.5 Акустичний метод
- •7.6 Магнітний метод
- •Розрізняють такі магнітні методи дослідження розрізів свердловин: метод природного магнітного поля, метод магнітної сприйнятливості.
- •7.7 Термічні методи дослідження свердловин
- •7.8 Геохімічні дослідження
- •7.9 Комплексування геофізичних досліджень у свердловинах
- •7.10 Прострілювальні та вибухові роботи у свердловинах
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Частина друга Методи підвищення ефективності геофізичних досліджень
- •Глава 8
- •Методи петрофізичних досліджень
- •8.1 Петрощільнісні методи
- •8.1.1 Визначення щільнісних властивостей зразків
- •8.1.2 Густина хімічних елементів і мінералів
- •8.1.3 Щільнісні властивості гірських порід
- •8.2 Ємнісні методи
- •8.2.1 Визначення ємнісних властивостей зразків
- •8.2.2 Пористість і проникність мінералів і порід
- •8.3 Теплові властивості мінералів і порід
- •8.4 Петроакустичні методи
- •8.4.1 Визначення пружних властивостей зразків
- •8.4.2 Швидкість пружних хвиль і пружні модулі хімічних елементів та мінералів
- •8.4.3 Пружність гірських порід
- •8.5 Електричні властивості
- •8.5.1 Методи вивчення електричних властивостей зразків
- •8.5.2 Електричні властивості хімічних елементів і мінералів
- •8.5.3 Електричні властивості гірських порід
- •8.6 Петромагнітні методи
- •8.6.1 Визначення магнітних властивостей зразків
- •8.6.2 Магнітні властивості мінералів
- •8.6.3 Магнітні властивості гірських порід
- •8.7 Радіоактивність гірських порід
- •8.7.1 Визначення радіоактивності зразків
- •8.7.2 Радіоактивність мінералів і гірських порід
- •8.8. Відтворення палеогеодинамічних умов формування кристалічних утворень за даними аналізу їх петрофізичних характеристик
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 9 геохімічні методи пошуків корисних копалин
- •2.1 Літогеохімічні методи
- •2.1.1 Розподіл хімічних елементів в гірських породах
- •9.1.2 Кількісні особливості розподілу хімічних елементів в породах
- •9.1.3 Опробування кристалічних порід
- •9.1.4 Первинні геохімічні ореоли
- •9.1.5 Пошуки вторинних ореолів і потоків розсіювання
- •9.1.5.1 Ландшафтно-геохімічні дослідження
- •9.1.5.2 Пошуки вторинних ореолів розсіювання
- •9.1.5.3 Пошуки потоків розсіювання
- •9.2 Гідрогеохімічний метод пошуків
- •9.3 Біогеохімічні методи пошуків
- •Література Основна:
- •Питання для самоконтроля
- •Глава 10 комплексування геофізичних досліджень
- •10.1 Принципи комплексування геофізичних методів
- •10.2 Локальне прогнозування і прямі пошуки родовищ корисних копалин
- •10.3 Комплексування геофізичних методів при регіональних і геолого-зйомочних роботах
- •10.4 Комплексування геофізичних методів при пошуках і розвідці рудних родовищ
- •10.5 Комплексування геофізичних методів при пошуках і розвідці нерудних корисних копалин
- •10.6 Комплексування геофізичних методів при пошуках і розвідці твердих горючих корисних копалин
- •10.7 Комплексування геофізичних методів при пошуках і розвідці нафтових і газових родовищ
- •10.8 Локальне прогнозування покладів нафти і газу геофізичними методами
- •10.9 Використання геофізичних методів поза межами геології
- •Література
- •Питання для самопідготовки
8.6.2 Магнітні властивості мінералів
Ковалентні з’єднання мають, як правило, дуже слабкий магнетизм; магнітна сприйнятливість іонних з’єднань змінюється в більш широких межах і пов’язана з валентністю іонів. Так, Cu, C, Ti, які мають вільні електрони на внутрішніх орбітах, характеризуються підвищеним магнітним моментом і є парамагнітними. А в з’єднаннях іони Cu2+, C6+2-, Ti4+ не мають незв’язаних електронів, тож їх мінерали діамагнітні. Діа- або парамагнітними є беззалізисті породоутворючі та акцесорні мінерали, магнітна сприйнятливість яких визначається хімічним складом і структурою решітки, а також типом кристалічного зв’язку. Реальні значення магнітної сприйнятливості мінералів можуть дещо відрізнятися від наведених в таблиці 8.23 за рахунок впливу ізоморфних домішок, дефектів і мінеральних домішок. Так, для графіту зафіксовані значення æ в діапазоні ‑80+200010-6 од. СІ, а для кальциту - ‑7,5+3910-6 од. СІ.
Парамагнітна сприйнятливість залізовмісних силікатів і алюмосилікатів (табл.8.24) пов’язана, головним чином, із присутністю дво- і тривалентного заліза, яке, входячи до складу слюд, олівінів, піроксенів, гранатів і інших залізистих мінералів, створює підвищену парамагнітну сприйнятливість. Дослідження показали, що для більшості таких мінералів характерна змішана природа магнетизму - параферомагнітна. ЇЇ існування зумовлене парамагнітною сприйнятливістю чистих мінералів, яка не перевищує 20010-6 од. СІ, і феромагнітною сприйнятливістю сингенетичних та епігенетичних мікродомішок феромагнетиків. Вміст феромагнетиків (Сфм) у парамагнітних мінералах складає 10-5-10-1% і корелюється з залишковою намагніченістю насичення Jrs. Темноколірні мінерали метаморфічних порід у залежності від складу вихідних утворень містять різну (аж до повної відсутності) кількість мікродомішок феромагнетиків. Вищий вміст мікродомішок феромагнетиків, переважно магнетиту, є типовим для магнезіальних відмін фемічних мінералів.
Найбільш поширеними мінералами для яких є характерним прояв явища феромагнетизму є окисні з’єднання заліза - магнетит, титаномагнетит, маггеміт, гематит; із сульфідних мінералів - піротин. Слабкі магнітні властивості має ще ряд мінералів заліза (табл. 8.25). Найбільш стабільними параметрами для хімічно чистих феромагнітних мінералів є намагніченість насичення JS і температура Кюрі. Інші параметри - магнітна сприйнятливість, залишкова намагніченість насичення, коерцитивна сила змінюються в значних межах і залежать від хімічного складу, механічних домішок, дефектів кристалічної гратки, а також від розмірів кристалів. Зокрема, із зростанням розмірів кристалів магнетиту зростає магнітна сприйнятливість, а коерцитивна сила, залишкова намагніченість насичення та залишкова термонамагніченість – зменшуються.
За магнітними властивостями можна виділити чотири основні групи мінералів:
беззалізисті діамагнітні і парамагнітні мінерали, що характеризуються дуже низькою магнітною сприйнятливістю, які складають основний об’єм магматичних і метаморфічних порід кислого складу;
залізисті феропарамагнітні мінерали, які складають значну частину об’єму порід основного й ультраосновного складу;
феромагнітні мінерали з дуже високою сприйнятливістю і часто дуже високою залишковою намагніченістю - характерні акцесорні мінерали магматичних і метаморфічних порід;
феромагнітні мінерали з низькими магнітними властивостями – специфічні, головним чином, для осадових і метасоматично-змінених порід.
Таблиця 8.23 - Магнітна сприйнятливість (в 10-6 од. СІ) деяких діамагнітних і парамагнітних беззалізистих мінералів (дані наведено для хімічно чистих речовин за [9])
Мінерал |
æ |
|
Мінерал |
æ |
|
Мінерал |
æ |
Альмандин |
0 |
|
Кальцит |
-7,5 |
|
Плагіоклази |
0 |
Амфібол |
150 |
|
Каситерит |
-20 |
|
Сфалерит |
-31 |
Ангідрит |
-14 |
|
Кварц |
-13 |
|
Сфен |
25 |
Апатит |
-100 |
|
Корунд |
18 |
|
Топаз |
19 |
Галеніт |
-33 |
|
Лід |
-9 |
|
Турмалін |
100 |
Галіт |
-10 |
|
Магнезит |
-15 |
|
Флюорит |
-12 |
Гіпс |
-13 |
|
Мікроклін |
-6 |
|
Форстерит |
-12 |
Графіт |
-80 |
|
Мусковіт |
40 |
|
Целестин |
-16 |
Гросуляр |
30 |
|
Піроксен |
200 |
|
Циркон |
-12 |
Епідот |
20 |
|
Піроп |
10 |
|
Шпінель |
28 |
Таблиця 8.24 - Магнітна сприйнятливість (в 10-3 од. СІ) деяких залізовмісних мінералів (за [9])
Мінерал |
æ |
|
Мінерал |
æ |
Біотит |
1,52,9 |
|
Гематит |
0,540 |
Монтморилоніт |
0,330,35 |
|
Гетит |
1,112 |
Ортопіроксен |
1,51,8 |
|
Ільменіт |
2,23800 |
Сидерит |
1,3111 |
|
Лепідокрокіт |
1,72,9 |
Фаяліт |
5,520 |
|
Лимоніт |
2,83,1 |
Арсенопірит |
3,0 |
|
Магеміт |
20002500 |
Пірит |
0,0355,0 |
|
Магнетит |
10005700 |
Піротин |
0,41400 |
|
Титаномагнетит |
1302800 |
Халькопірит |
0,020,4 |
|
Ульвошпінель |
4,8 |
Таблиця 8.25 – Характерні значення магнітних властивостей деяких поширених феромагнітних мінералів (за [9])
Мінерал |
Формула |
IS, Ам2кг-1 |
Tc, C |
Гематит |
-Fe2O3 |
0,4 |
675 |
Ільменіт |
FeTiO3 |
|
-233 |
Магеміт |
-Fe2O3 |
7080 |
~600 |
Магнезіоферит |
MgFe2O4 |
21 |
440 |
Магнетит |
Fe3O4 |
9092 |
~575585 |
Титаномагнетит |
Fe3-xTixO4 (x=01) |
092 |
-153575 |
Піротин |
FeS1+x |
20 |
320 |
Гетит |
-FeOOH |
<1 |
~120 |