
- •Толстой м.І., Рева м.В., Степанюк в.П., Сухорада а.В., Гожик а.П. Загальний курс геофізичних методів розвідки
- •Передмова
- •Глава 1
- •Редукції й аномалії сили тяжіння
- •1.3 Апаратура і методи вимірювання сили тяжіння
- •1.4. Методика гравіметричних досліджень
- •1.5 Інтерпретація даних гравірозвідки
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2 магнітна розвідка
- •2.1 Магнітне поле Землі і його параметри
- •2.2 Методи та прилади для вимірювання елементів геомагнітного поля
- •2.3 Методика магніторозвідувальних робіт
- •2.4 Інтерпретація даних магніторозвідки
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3 електрозвідка Вступ
- •3.1 Геоелектричний розріз
- •3.2 Електричні та електромагнітні поля
- •3.3 Класифікація методів електророзвідки
- •3.4 Електророзвідувальна апаратура
- •3.5 Методи електророзвідки на постійному струмі
- •3.6 Поляризаційні (електрохімічні) методи електророзвідки
- •3.7 Магнітотелуричні методи
- •3.8 Низькочастотні методи електророзвідки з контрольованими джерелами
- •3.9. Високочастотні методи електророзвідки
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 4 сейсмічна розвідка
- •4.1 Фізико-геологічні основи сейсморозвідки
- •4.2 Сейсморозвідувальна апаратура і обладнання
- •4.3 Методика польових робіт
- •4.4 Обробка і інтерпретація сейсмічних даних
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 5 ядерна геофізика
- •5.1 Фізичні основи радіометрії
- •5.2 Природа і властивості радіоактивних випромінювань
- •5.3 Радіоактивність гірських порід
- •5.4 Методи вимірювання радіоактивності
- •5.5 Польові радіометричні методи
- •5.6 Методи ядерної геофізики
- •5.7 Польові ядерно-фізичні методи пошуків
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 6 терморозвідка
- •6.1 Фізико-геологічні основи терморозвідки
- •6.1.1 Теплове поле Землі
- •6.1.2 Механізми теплопереносу
- •6.2 Теплові і оптичні властивості порід
- •6.3 Засоби вивчення теплового поля
- •6.4 Основні методи терморозвідки і приклади їх застосування
- •6.4.1 Радіотеплові і інфрачервоні зйомки
- •6.4.2 Регіональна терморозвідка
- •6.4.3 Терморозвідка в акваторіях
- •6.4.4 Локальні терморозвідувальні дослідження
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 7 геофізичні дослідження свердловин
- •7.1 Класифікація методів
- •Термічні методи поділяються на методи природного теплового поля та методи штучного теплового поля.
- •7.2 Технічні засоби
- •7.3 Електричні методи дослідження свердловин
- •7.3.1 Метод потенціалів власної поляризації (пс)
- •7.3.2 Методи уявного опору (уо)
- •7.3.2.1 Стандартна електрометрія
- •7.3.2.2 Форми кривих методу опору
- •7.3.2.3 Бокове електричне зондування (без)
- •7.3.2.4 Метод мікрозондів
- •7.3.2.5 Методи опору екранованого заземлення (боковий метод дослідження свердловин)
- •7.3.3 Індукційний метод
- •7.3.4 Метод потенціалів викликаної поляризації гірських порід (вп)
- •7.4 Радіоактивні та ядерно-геофізичні методи
- •7.4.1 Методи природної гама-активності гірських порід
- •7.4.2 Методи розсіяного гама-випромінювання
- •7.4.3 Нейтронні методи
- •7.4.4 Метод наведеної активності (мна)
- •7.5 Акустичний метод
- •7.6 Магнітний метод
- •Розрізняють такі магнітні методи дослідження розрізів свердловин: метод природного магнітного поля, метод магнітної сприйнятливості.
- •7.7 Термічні методи дослідження свердловин
- •7.8 Геохімічні дослідження
- •7.9 Комплексування геофізичних досліджень у свердловинах
- •7.10 Прострілювальні та вибухові роботи у свердловинах
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Частина друга Методи підвищення ефективності геофізичних досліджень
- •Глава 8
- •Методи петрофізичних досліджень
- •8.1 Петрощільнісні методи
- •8.1.1 Визначення щільнісних властивостей зразків
- •8.1.2 Густина хімічних елементів і мінералів
- •8.1.3 Щільнісні властивості гірських порід
- •8.2 Ємнісні методи
- •8.2.1 Визначення ємнісних властивостей зразків
- •8.2.2 Пористість і проникність мінералів і порід
- •8.3 Теплові властивості мінералів і порід
- •8.4 Петроакустичні методи
- •8.4.1 Визначення пружних властивостей зразків
- •8.4.2 Швидкість пружних хвиль і пружні модулі хімічних елементів та мінералів
- •8.4.3 Пружність гірських порід
- •8.5 Електричні властивості
- •8.5.1 Методи вивчення електричних властивостей зразків
- •8.5.2 Електричні властивості хімічних елементів і мінералів
- •8.5.3 Електричні властивості гірських порід
- •8.6 Петромагнітні методи
- •8.6.1 Визначення магнітних властивостей зразків
- •8.6.2 Магнітні властивості мінералів
- •8.6.3 Магнітні властивості гірських порід
- •8.7 Радіоактивність гірських порід
- •8.7.1 Визначення радіоактивності зразків
- •8.7.2 Радіоактивність мінералів і гірських порід
- •8.8. Відтворення палеогеодинамічних умов формування кристалічних утворень за даними аналізу їх петрофізичних характеристик
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 9 геохімічні методи пошуків корисних копалин
- •2.1 Літогеохімічні методи
- •2.1.1 Розподіл хімічних елементів в гірських породах
- •9.1.2 Кількісні особливості розподілу хімічних елементів в породах
- •9.1.3 Опробування кристалічних порід
- •9.1.4 Первинні геохімічні ореоли
- •9.1.5 Пошуки вторинних ореолів і потоків розсіювання
- •9.1.5.1 Ландшафтно-геохімічні дослідження
- •9.1.5.2 Пошуки вторинних ореолів розсіювання
- •9.1.5.3 Пошуки потоків розсіювання
- •9.2 Гідрогеохімічний метод пошуків
- •9.3 Біогеохімічні методи пошуків
- •Література Основна:
- •Питання для самоконтроля
- •Глава 10 комплексування геофізичних досліджень
- •10.1 Принципи комплексування геофізичних методів
- •10.2 Локальне прогнозування і прямі пошуки родовищ корисних копалин
- •10.3 Комплексування геофізичних методів при регіональних і геолого-зйомочних роботах
- •10.4 Комплексування геофізичних методів при пошуках і розвідці рудних родовищ
- •10.5 Комплексування геофізичних методів при пошуках і розвідці нерудних корисних копалин
- •10.6 Комплексування геофізичних методів при пошуках і розвідці твердих горючих корисних копалин
- •10.7 Комплексування геофізичних методів при пошуках і розвідці нафтових і газових родовищ
- •10.8 Локальне прогнозування покладів нафти і газу геофізичними методами
- •10.9 Використання геофізичних методів поза межами геології
- •Література
- •Питання для самопідготовки
8.2.2 Пористість і проникність мінералів і порід
Загальна пористість мінералів вивчена слабко, її величина звичайно не перевищує 1% (табл. 8.7), і лише зрідка значення цього параметру досягають 2-3 %. В переважній більшості випадків ця пористість обумовлена наявністю газово-рідинних включень, відкрита ж пористість мінералів дуже незначна (у більшості мінералів для незмінених зерен вона менша за нижню межу визначення). Водночас, різноманітні вторинні процеси (гідроліз, гідратація, вилуговування тощо) можуть призвести до суттєвих змін величини пористості мінералів.
Таблиця 8.7 – Середні значення коефіцієнтів загальної пористості деяких мінералів (за [2]).
Мінерал |
КПЗ, % |
|
Мінерал |
КПЗ, % |
|
Мінерал |
КПЗ, % |
Гросуляр |
0,095 |
|
Діалаг |
1,2 |
|
Мікроклін |
0,62 |
Піроп |
0,23 |
|
Рогова обманка |
0,89 |
|
Альбіт |
0,42 |
Діопсид |
0,15 |
|
Мусковіт |
2,14 |
|
Олігоклаз |
0,31 |
Авгіт |
2,03 |
|
Біотит |
1,56 |
|
Лабрадор |
0,40 |
Егірин |
0,58 |
|
Флогопіт |
1,65-3,17 |
|
Нефелін |
0,15 |
У будь-якому випадку, в більшості випадків вплив загальної пористості мінералів на величину загальної пористості породи не є визначальним. Навпаки, часто ми можемо вважати що значення пористості є відображенням виключно структурно-текстурних особливостей породи. І дійсно, зростанню величини пористості сприяє зростання кутастості зерен уламкових порід (ефект пов’язаний з утворенням арок), а укладка зерен по тетраедру замість укладки по кубу здатна забезпечити зменшення пористості в 1,85 рази - пористість порід складених сферами одного розміру при кубічній упаковці складає 47 %, а при тетраедричній – 27 %. Ущільнення і зневоднення порід, їх цементація, часткова перекристалізація, вилуговування з них солей і речовини твердої фази, зміна мінерального і гранулометричного складів порід сприяють як зменшенню, так і збільшенню величини пористості.
Первинна загальна пористість магматичних, метаморфічних порід і більшості ефузивних порід, як правило, невелика і є відображенням термодинамічних умов формування і флюїдного режиму. Оскільки ж в даному випадку пори переважно не з’єднані між собою то низькою є і відкрита пористість і проникність цих порід. Величина пористості порід може суттєво змінюватися внаслідок ущільнення і розтягу, стресу або розтріскування при тектонічних процесах, а також у результаті вилуговування або, навпаки, осадження мінеральних часток із розчинів у пустотах порід. Про певну однозначність прогнозованого впливу на величину пористості можна говорити лише оцінюючи процеси вивітрювання.
За величиною проникності виділяють (В.М.Кобранова) 4 класи порід:
проникні (Кпр>10-2 мкм2, КПЗ0,200,40) - грубоуламкові осадові породи, сортовані піщано-алеврито-глинисті породи, тріщинуваті і кавернозно-тріщинуваті осадові, метаморфічні і магматичні породи в яких домінують капілярні і надкапілярні розміри каналів;
напівпроникні (Кпр=10-410-2 мкм2, КПЗ0,100,15) – погано-сортовані глинисті піски, низько-пористі алевроліти і пісковики, карбонатні породи, значна частина порового простору яких представлена субкапілярними каналами;
практично непроникні (Кпр=10-610-4 мкм2, КПЗ0,060,08, крім глин де КПЗ>2) – глини, аргіліти, глинисті сланці сильно-зцементовані уламкові породи, щільні вапняки, невивітрені метаморфічні і магматичні породи в яких майже вся вода є зв’язаною силами адсорбції;
породи - екрани (Кпр<10-6 мкм2, КПЗ0,020,05, крім глин де КПЗ0,5) – кам’яна сіль, ангідрит, пластичні нетріщинуваті глини, породи зони багаторічної мерзлоти, діаметр максимальних пор менший за 1 мкм.
Таблиця 8.8 – Найбільш імовірні діапазони значень загальної пористості деяких порід (за [2])
Порода |
КПЗ, % |
|
Порода |
КПЗ, % |
Осадові та метаморфічні породи |
|
Буре вугілля |
1240 |
|
Піщаний мул |
3070 |
|
Кам’яне вугілля |
312 |
Пісок |
450 |
|
Антрацит |
12 |
Пісковик |
140 |
|
Магматогенні породи і руди |
|
Піщаний сланець |
115 |
|
Дуніт, перидотит |
0,32 |
Кварцит |
0,220 |
|
Серпентиніт |
0,812 |
Алевритовий мул |
6070 |
|
Габро |
0,23 |
Глина |
475 |
|
Еклогіт |
0,21, 5 |
Аргіліт |
130 |
|
Анортозит |
0,33,0 |
Сланець глинистий |
125 |
|
Діорит |
0,43,0 |
Гнейс |
0,42,6 |
|
Сієніт |
0,44 |
Діатоміт |
3080 |
|
Граніт |
0,34 |
Трепел, опока |
2566 |
|
Аляскіт |
0,24 |
Кремінь |
16 |
|
Сієніт нефеліновий |
0,64 |
Крейда |
1055 |
|
Базальт |
0,440 |
Вапняк |
0,548 |
|
Діабаз |
0,23 |
Вапняк мармуризований |
0,46 |
|
Андезит |
0,422 |
Мармур |
0,32,2 |
|
Порфірит |
0.46 |
Доломіт |
0,337 |
|
Трахіт |
1,222 |
Гіпсова порода |
137 |
|
Ліпарит |
4.536 |
Ангідритова порода |
0,517 |
|
Кварцовий порфір |
0,510 |
Кам’яна сіль |
0,25 |
|
Обсидіан |
112 |
Боксит |
0,555 |
|
Туфолава |
660 |
Торф |
до 95 |
|
Туф вулканічний |
357 |