7.10 Прострілювальні та вибухові роботи у свердловинах

Прострілювальні та вибухові роботи у свердловинах проводяться з метою перфорації обсадних колон і цементу для розкриття нафтогазоносних і водоносних пластів; зрізування у свердловині колон і труб для їх підняття на поверхню; відбору зразків гірських порід у незакріплених свердловинах; відбору пластових рідин і газів випробувачами пластів.

Вибухові роботи проводяться з метою підвищення продуктивності експлуатаційних свердловин, відокремлення пластів, очистки фільтрів, звільнення і підняття труб зі свердловини під час аварій, боротьби з поглинанням промивної рідини під час буріння, ліквідації відкритих фонтанів і погашення пожеж на свердловинах.

Розкриття пластів виконується за допомогою перфораторів. Для перфорації свердловин використовуються кумулятивні, кульові і торпедні перфоратори.

Зразки гірських порід та проби рідини або газу відбираються зі стінок свердловини за допомогою бокових свердлячих керновідбірників і стріляючих ґрунтоносів.

Результати лабораторних досліджень відібраних зразків порід дозволяють встановити літологію розрізу, визначити фільтраційні та ємнісні властивості, глинистість і залишкову нафтонасиченість порід.

Література

Основна:

1. Толстой М.И., Тимошин Ю.В., Сухорада А.В. и др. Основы геофизических методов разведки. Киев, Выща школа, 1985, 327 с.

2. Горбачев Ю.И. Геофизические исследования скважин. М: Недра, 1990.

3. Дьяконов Д. И., Леонтьев Е. И., Кузнецов Г.С. Общий курс геофизических исследований скважин. М: Недра, 1984.

4. Комаров С.Г. Геофизические методы исследования скважин. М: Недра, 1973.

5. Федынский В.В. Разведочная геофизика. М: Недра, 1964, 672 с, гл. VII, c. 558-664.

Додаткова:

1. Дахнов В.Н. Электрические и магнитные методы исследования скважин – М: Недра 1990.

2. Кривко Н.Н. Аппаратура геофизических исследований скважин. М: Недра, 1991.

3. Дахнов В.Н. Интерпретация результатов геофизических исследований скважин. М.: Недра, 1972.

4. Итенберг С.С. Интерпретация результатов геофизических исследований скважин. М: Недра, 1987.

5. Довідник з нафтогазової справи під ред. В.С. Бойка, Р.М. Кондрата, Р.С. Яремійчука. Львів, 1996.

Питання для самоконтролю

1. Предмет ГДС і задачі їх проведення в конкретних умовах.

2. Класифікації методів ГДС.

3. Основна апаратура та обладнання для проведення геофізичних досліджень свердловин.

4. Принципова схема вимірювання питомого опору гірських порід.

5. Призначення зондів методу опору і їх типи.

6. Класифікація зондів методів позірного опору і їх характеристика.

7. Точка запису для різних типів зондів.

8. За якою формулою розраховується коефіцієнт зонда (однополюсного, двополюсного)?

9. За якою формулою визначається позірний опір гірських порід?

10. Яка природа потенціала природної електричної поляризації?

11. Дайте визначення терміну “нульова лінія глин”?

12. Чим визначається величина і знак потенціала природної електричної поляризації?

13. Як визначаються границі пластів за даними потенціалу природної електричної поляризації?

14. Яка форма кривої для потенціал-зонда?

15. Форма кривої для градієнт-зонда (послідовного і покрівельного) проти пласта високого опору?

16. За якою формулою визначається підошва і покрівля високоомного пласта для градієнт-зондів.

17. В чому полягає принцип мікрозондування?

18. Які ви знаєте зонди мікрозондування?

19. Радіус дослідження мікрозондами?

20. Які зонди використовуються у боковому зондуванні?

21. Який характер кривих позірного опору бокового зондування?

22. В чому полягає принцип індукційного методу?

23. Які криві реєструються і в яких одиницях у індукційному методі?

24. Поняття однорідного анізотропного середовища і його реальні параметри.

25. Принцип взаємності і його практичне значення.

26. Зв’язок між позірним та істинним питомим опором середовища.

27. Стандартний електричний каротаж і вирішувані ним задачі.

28. Призначення БКЗ, його переваги та недоліки при вирішенні основних геологічних задач.

29. Роль мікрозондування при дослідженнях свердловин.

30. Фізичні основи методу ПС і область його застосування.

31. Використання резистивіметрії для вирішення геологічних і технологічних задач.

32. Роль пластової похилометрії при вирішенні геологічних задач.

33. Модифікації бокового каротажу з циліндричними електродами і принципова схема вимірювання питомого опору порід.

34. Бокове мікрозондування, його роль при вирішенні основних геологічних задач.

35. Фізична суть і принцип вимірювання позірного опору боковими мікрозондами.

36. Метод ВП і області його застосування.

37. Фізична суть методу ВП і вирішувані ним задачі.

38. Різновиди магнітного каротажу і області їх застосування.

39. Фізична суть каротажу магнітної сприйнятливості, принцип вимірювання і вирішувані задачі.

40. Методи природної радіоактивності, їх призначення і вирішувані ними задачі.

41. Нейтронні методи, їх призначення і вирішувані ними задачі.

42. Методи розсіяного гама-випромінювання, їх призначення і вирішувані ними задачі.

43. Фізична суть акустичних методів, їх призначення і вирішувані ними задачі.

44. Роль термічних методів при дослідженні розрізів свердловин.

45. Принципи комплексування методів ГДС для вирішення основних геологічних, технічних і технологічних задач.

46. Прострілювально-вибухові роботи у свердловинах, їх призначення для вирішення основних геологічних, технічних і технологічних задач.

47. Фізичні основи і задачі ГДС у вугільних свердловин.

48. Виділення окремих видів корисних копалин за даними ГДС рудних родовищ.