7.3.2.4 Метод мікрозондів

Результати вимірів мікрозондами полягають у визначенні опору тієї частини пласта, яка прилягає до стінки свердловини.

В проникних пластах це відповідає зоні проникнення фільтрату промивної рідини в пласт, в непроникних – питомому опорові самого пласта. Крім цього, між башмаком з електродами та пластом існує проміжний шар, який складається із глинистої кірки та плівки глинистого розчину.

Уявний опір проникного пласта, зареєстрований мікрозондами, залежить, в основному, від опору ближньої зони, товщини глинистої кірки, її питомого опору.

Внаслідок незначної довжини зондів, при дослідженнях мікрозондами вимірюють опір невеликого об’єму порід, які знаходяться під башмаком мікрозонда. Це дозволяє розчленувати розріз за літологією, виділити границі окремих пластів та прошарків.

Використовуються градієнт-зонди A 0.025 M 0.025 N і потенціал-зонди A 0.05 M  N.

Радіус дослідження мікроградієнт-зондом складає – 3.75 см, а мікропотенціал-зондом - 1012 см.

Дані методу використовуються для детального розчленування розрізів з виділенням тонких прошарків, уточнення літології розрізів, виділення пластів-колекторів, оцінки товщини продуктивних горизонтів, визначення пористості й тріщинуватості порід, виділення продуктивних пластів та оцінки їх нафтогазонасичення та нафтовіддачі.

Як правило, проти колектора пісковику спостерігається додатній приріст , тобто  (рис. 7.6)

Рисунок 7.6 Схематичні криві мікрозонда в свердловині

1 – глинистий не кавернозний пласт, 2 – нафтоносний пісковик; 3 – водоносний пісковик; 4 – щільне непроникна порода; 5 – глинистий кавернозний пласт.

7.3.2.5 Методи опору екранованого заземлення (боковий метод дослідження свердловин)

На результати електрометрії свердловин, на заміри опору, розрізи яких складені породами високого опору, сильно впливає мінералізована промивна рідина. За таких умов криві опорів, зареєстровані звичайними зондами, спотворюються.

Для підвищення ефективності електричного методу дослідження розрізів таких свердловин застосовують зонди з фокусуючими пристроями, так щоб струм живлення направлявся безпосередньо в породи. Це досягається за допомогою екранних електродів, через які пропускають струм у тому ж напрямку, що й через основний електрод живлення. Сила струму в екранних електродах регулюється автоматично так, щоби він із основного електрода поступав би тільки в породи.

Боковий метод виконують трьохелектродними та багатоелектродними зондами.

Криві опору бокового методу дослідження свердловин симетричні відносно середини пласта. За формою нагадують криві, записані звичайним потенціал-зондом (рис. 7.7).

За допомогою результатів досліджень бокового та мікробокового зондувань проводиться детальне розчленування геологічних розрізів, установлення їх літології, виділення пластів-колекторів і уточнення їх будови, визначення параметрів зони проникнення фільтрату промивної рідини, дійсного питомого опору і характеру насичення пластів.

Рисунок 7.7 Криві уявного опору, записані трьохелектродним (б) та семиелектродним (а) зондами

1 –високоомний пласт, 2 – криві _еф/_п, 3 - _п/_{розчину.}

На практиці геофізичних досліджень застосовують і мікробоковий метод, схема зонда приведена на рис. 7.8. Віддаль між електродами становить до 2 см.

Рисунок 7.8 Схема фокусованого мікрозонда фірми Шлюмберже