7.3.2.2 Форми кривих методу опору

Форма кривої методу електричного опору може мати різне зображення проти пласта в залежності від багатьох факторів: типу зонда, співвідношення розміру зонда і товщиною пласта та ін. Форма кривої потенціал-зонда має симетричний характер, тобто екстремальні значення (максимальні або мінімальні) – в центрі пласта і різка зміна при підході до границь пласта.

Для градієнт-зондів форма кривої має несиметричний характер, тобто екстремальні значення в підошві (максимальне) і в покрівлі (мінімальне) для послідовних зондів проти високоомного пласта, і дзеркальне відображення форми кривої має місце для оберненого (покрівельного) градієнт-зонда.

Для вивчення границі пластів і їх товщини за даними кривої УО, виходячи з аналізу поведінки форми кривої, доцільно використовувати градієнт-зонд, для якого розмір менший товщини пласта (L₃<h) (рисунок 7.4).

Підошва і покрівля високоомного пласта можуть бути визначені за формулами

(а); ;

або

(а); (б).

тоді: h=H_під.-Н_покр.

Значення геофізичних параметрів пласта можна вирахувати, знаючи величину відхилення кривої (“l” в см) від лінії відліку з врахуванням горизонтального масштабу реєстрації: Г_пар=l·M, де: Г_пар – значення геофізичного параметру пласта; l – відхилення кривої від лінії відліку в см; М – горизонтальний масштаб реєстрації геофізичного параметру (n·Омм/см).

Для кривих геофізичних параметрів, які мають симетричний характер, відхилення кривої (l) береться навпроти середини пласта.

Для градієнт-зондів враховуючи несиметричний характер кривої, проти пласта можемо мати різне значення геофізичного параметру (уявного опору): ^max - максимальне, ^min - мінімальне, ^сер – середнє, ^опт – оптимальне (рис. 7.5)

В залежності від співвідношення товщини пласта (h) до розміру зонда (L₃) – слід визначити _уо таким чином:

якщо то , якщо то , якщо то .

а	б

Рисунок 7.4 Форма кривих градієнт-зондів (а) і потенціал-зондів (б) проти пластів різної товщини і співвідношення опорів породи (_п) і бурового розчину (_р).

Оптимальне значення методу УО береться в точці на кривій, яка знаходиться на відстані від середини пласта вниз для послідовного, або вверх – для оберненого зонда (покрівельного).

Середнє значення визначається за формулою: ; ,

де: S – площа проти пласта охопленої кривою УО – без інтервалу екранування (L₃)_.

Максимальне значення знаходиться в підошві, або в покрівлі пласта.

Рисунок 7.5 - Приклад зняття оптимального, середнього та екстремальних значень уявного опору.

7.3.2.3 Бокове електричне зондування (без)

Значення уявного опору та форма кривих опору залежать від багатьох факторів: питомого опору і товщини пластів, кута нахилу їх, типу і розміру зонда, діаметру свердловини, питомого опору промивної рідини. Крім цього, на величину уявного опору великий вплив має проникнення фільтрату промивної рідини в пласт.

Більшість наближених методів визначення опору порід базується на використанні особливостей в залежностях між розміром зонда, діаметром свердловини та товщини пласта, між його питомим опором, опором вміщуючих порід, промивної рідини та зони проникнення фільтрату промивної рідини в пласт.

Найбільш точно дійсний питомий опір порід визначається за даними БЕЗ, мікрозондів при відсутності проникнення фільтрату промивної рідини в пласт, екранованого заземлення з фокусуванням струму живлення.

Суть БЕЗ полягає в реєстрації серії кривих уявного опору зондами різних розмірів на одній і тій ж ділянці свердловини. Для БЕЗ використовують зонди різних типів, частіше градієнт-зонди. В практиці досліджень використовують покрівельні і підошовні градієнт-зонди, довжина яких змінюється від 1 до 30 діаметрів свердловини. Довжини зондів, що входять в комплект БЕЗ, утворюють геометричний ряд з показником 2-2.5, тобто довжина зонда при переході від попереднього до наступного збільшується в 2-2.5 рази.

Найбільш часто вживається такий комплект зондів А 0.4 M 0.1 N; A 1.0 M 0.1 N; A 2.0 M 0.5 N; A 4.0 M 0.5 N; A 8.0 M 0.5 N та обернені зонди

Бокове електричне зондування потенціал-зондами проводять у пластах великої потужності, проти яких можна отримати криві опору, які близькі до істинних.

Сприятливими геолого-технологічними умовами для застосування методу є однорідність досліджуваних пластів і порід.

Результати досліджень використовуються для виявлення пластів з проникненням промивної рідини, визначення питомого електричного опору незміненої частини пластів і зони проникнення, оцінки глибини проникнення, уточнення опору промивної рідини, визначення пористості та нафтогазонасиченості.