7.3.2 Методи уявного опору (уо)

Цю групу методів складають: стандартна електрометрія, бокове (електричне) зондування, метод мікрозондів (мікрометод), пластова похилометрія, резистивіметрія.

7.3.2.1 Стандартна електрометрія

Вимірювання уявного опору звичайними зондами. Електричний опір (ρ) гірських порід вимірюють за допомогою зонда, який опускається в свердловину на кабелі. Переважно для визначення питомого електричного опору порід у свердловинах застосовується установка із 4 електродів A, M, N, B.

Е лектричний струм I вводиться в породу через електроди живлення А і В. Між електродами М і N вимірюється різниця потенціалів ΔU, яка пропорційна величині струму І та питомому електричному опорові порід, у яких розміщується зонд, що дає можливість за даними вимірів ΔU та I визначити ρ. Електроди А, М, N або А, В, М, які розташовані на різних віддалях між собою по одній лінії на ізольованому каркасі і мають назву зонда. Він опускається на кабелі в свердловину. Четвертий електрод В, коли A, М, N знаходиться у свердловині або N, коли B, A, M у свердловині, розміщують близько гирла свердловини (рисунок 7.3).

Рисунок 7.3 Принципова схема виміру ΔU у свердловині

У залежності від комбінації розташування електродів між собою електричні зонди поділяють на: потенціал-зонди і градієнт-зонди, послідовні (підошвенні) і обернені (кровельні), двополюсні (взаємного живлення) і однополюсні (прямого живлення). Крім цього зонди характеризуються коефіцієнтом, розміром, точкою запису. В таблиц 7.1 наведена класифікація зондів методу УО.

Потенціал-зонди - такі, в яких віддаль між однойменними (парними) електродами А, В або M,N набагато більша (в 5-10 разів), ніж між різнойменними (непарними) А і М (L), тобто lL.

Градієнт-зонди - такі, для яких l<<L. Послідовні зонди – такі, у яких однойменні електроди знаходяться нижче від різнойменного. Обернені (покрівельні) зонди – такі, у яких однойменні електроди знаходяться вище від різнойменного. Однополюсні – такі, у яких в свердловині знаходяться один електрод струму (А). Двополюсні – такі, у яких в свердловині знаходяться два електроди струму А і В.

Точка запису у потенціал-зондів знаходиться на середині між різнойменними електродами:

Таблиця 7.1 Класифікація зондів методу електричного опору

Потенціал – зонди				Градієнт – зонди
Послідовні		Обернені		Послідовні		Обернені
Однополюсні	Дво- полюсні	Одно- полюсні	Двополюсні	Однополюсні	Двополюсні	Одно- Полюсні	Дво- Полюсні
А * М L N	M * L A l B	N l M * A	B L A * L N	A L M * l N	N L A * l B	N * l M A	B * l A L M

Умовні позначення:  - електроди (А, В, M, N); * - точка запису; l – віддаль між однойменними електродами А і В або M і N, в м; L – віддаль між різнойменними електродами А і М, в м.

Точка запису у градієнт-зондів знаходиться на середині між однойменними електродами:

Розмір потенціал-зонда L₃ - віддаль в метрах між різнойменними електродами (L), тобто: L₃ =L

Розмір градієнт-зонда L₃ - віддаль між точкою запису і різнойменними електродом (А або М), тобто: L₃ =L+

Для позначення зонда записують літерні назви його електродів у порядку розміщення їх у свердловині зверху вниз, вказуючи віддалі між ними у метрах:

A0.5M0.1N – послідовний градієнт-зонд прямого живлення.

N7.0M0.5A – обернений потенціал-зонд прямого живлення.

Для умовної оцінки глибини дослідження зондом застосовують термін “радіус дослідження”. Під “радіусом дослідження” умовно розуміють радіус сфери в однорідному середовищі необмеженої потужності, яка впливає на покази зонда так, як і та частина середовища, яка розміщена за межами даної сфери. Виходячи з цього вважають, що “радіус дослідження” градієнт-зондом співпадає з його довжиною, а потенціал-зондом в 2-3 рази більший за його довжину. Таким чином “радіус дослідження” потенціал-зонда в 2-3 - рази більший за “радіус дослідження” градієнт-зонда такого ж розміру.

Застосовувані зонди мають властивість взаємозамінності струмових та вимірних електродів.