Література

Основна:

1. Толстой М.И., Тимошин Ю.В., Сухорада А.В. и др. Основы геофизических методов разведки. Киев, Выща школа, 1985, 327 с.

2. Геофизические методы поисков и разведки. Под. ред. В.П. Захарова, Л.: Недра, 1982, 304 с. гл. 4. Сейсморазведка. – С. 131 – 165.

3. Гурвич И.П., Боганик Н.П.. Сейсмическая разведка. 3-е изд. М.: Недра, 1980, 324 c.

Додаткова:

1. Знаменский В.В. Полевая геофизика. – М.: Недра, 1980. 351 с, разд. 4. С. 173 – 349.

2. Alistair R. Brown. Interpretation of Three-Dimensional Seismic Data. 514 pages. 1999. Fifth Edition. SEG Investigations in Geophysics, № 9.

3. Oz Yilmaz. Seismic Data Analysis. 2027 pages. 2 Volumes. 2001. SEG Investigations in Geophysics, № 10.

Питання для самоконтролю

1. Предмет сейсморозвідки і області її застосування.

2. Класифікація методів сейсморозвідки.

3. Пружне тіло, його особливості.

4. Модулі пружності твердого тіла.

5. Модуль Юнга і коефіцієнт Пуасона, їх фізична природа.

6. Зв’язок повздовжніх і поперечних хвиль з пружними властивостями і густиною середовища (кількісні вирази).

7. Принципи Гюйгенса і Ферма.

8. Що таке ізохрони?

9. Що таке сейсмічний годограф?

10. Який годограф називають лінійним?

11. Повздовжній, неповздовжній, поверхневий годограф прямої хвилі, його вираз.

12. Типи сейсмічних годографів.

13. Закон відбиття (Снелліуса), його вираз.

14. Що таке кут повного внутрішнього відбиття?

15. Типи сейсмічних хвиль.

16. Рівняння лінійного годографа відбитих хвиль (при горизонтальній і похилій границі).

17. Рівняння годографа заломленої хвилі для горизонтальної границі.

18. Графічне зображення заломленої, відбитої і прямої хвиль.

19. Сейсмічні корисні хвилі і хвилі завади.

20. Послідовність реєстрації типів сейсмічних хвиль в напрямку від джерела вибуху.

21. Що таке зона малих швидкостей?

22. Що таке сейсмічний канал?

23. Типи сейсмоприймачів. Принцип роботи електродинамічного сейсмоприймача.

24. Основні типи реєстраторів сейсмічних коливань.

25. Що таке сейсмічне зондування, профілювання?

26. Основні типи збуджувачів у сейсморозвідці?

27. Сейсмогеологічні умови застосування метода відбитих хвиль. Різновиди метода.

28. Сутність метода спільної глибинної точки.

29. Поняття про метод сейсмічної міграції.

30. Сейсмогеологічні умови застосування метода заломлених хвиль. Різновиди метода.

31. Різновиди сейсморозвідувальних зйомок, їх задачі.

32. Основні етапи обробки сейсморозвідувальних даних, їх послідовність.

33. Основні дані які отримають при інтерпретації годографів.

34. Побудова сейсмічного розрізу.

Глава 5 ядерна геофізика

Під ядерною геофізичною розвідкою розуміють сукупність методів вирішення геологічних задач і розвідки корисних копалин, які основані на реєстрації радіоактивного випромінювання. В залежності від природи випромінювання, що реєструється, ядерну геофізичну розвідку можливо умовно розділити на радіометрію, або на радіометричну розвідку, яка заснована на вимірюванні випромінювання природних радіоактивних елементів і ядерну геофізику, яка вивчає випромінювання штучно створених радіоактивних елементів, або відповідних генераторів штучного випромінювання.

Зараз важко назвати область геологічних досліджень, де в тій чи іншій мірі, не використовувалися б методи радіометрії чи ядерної геофізики. Причому, завдяки вдосконаленню техніки і методики досліджень, поглибленню знань про геохімічні особливості розподілу радіоактивних і інших хімічних елементів в природному середовищі, фізики процесів взаємодії випромінювання з речовиною, область застосування цих методів і коло вирішальних задач безперервно поширюється.

Серед основних напрямків, які вирішуються в теперішній час, можна назвати:

1. пошуки і розвідка родовищ радіоактивної сировини і інших корисних копалин;

2. радіометричне і радіогеохімічне картування геохімічних утворень;

3. розчленування, співставлення і кореляція геологічних розрізів і об’єктів за радіоактивністю, за розподілом радіоактивних і інших хімічних елементів;

4. вивчення характеру розподілу радіоактивності і радіоактивних і інших елементів у геологічних об’єктах;

5. вивчення ряду фізико-механічних властивостей гірських порід і мінералів (густини, пористості, нейтронних тощо);

6. пошуки і картування гідротермально- чи метаморфічно-змінених ділянок, зон тектонічних порушень;

7. пошуки колекторів, водонасичених порід і ін.;

8. рішення технологічних задач, контроль якості руд і матеріалів, контроль процесу збагачення руд і ін.;

9. оцінка енергії і енергетики геологічних процесів;

10. оцінка абсолютного і відносного віку порід і мінералів;

11. використання радіоактивних ізотопів (природних і штучних) в геології і інших галузях науки і техніки;

12. радіогеоекологічні дослідження і картування.