- •Толстой м.І., Рева м.В., Степанюк в.П., Сухорада а.В., Гожик а.П. Загальний курс геофізичних методів розвідки
- •Передмова
- •Глава 1
- •Редукції й аномалії сили тяжіння
- •1.3 Апаратура і методи вимірювання сили тяжіння
- •1.4. Методика гравіметричних досліджень
- •1.5 Інтерпретація даних гравірозвідки
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2 магнітна розвідка
- •2.1 Магнітне поле Землі і його параметри
- •2.2 Методи та прилади для вимірювання елементів геомагнітного поля
- •2.3 Методика магніторозвідувальних робіт
- •2.4 Інтерпретація даних магніторозвідки
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3 електрозвідка Вступ
- •3.1 Геоелектричний розріз
- •3.2 Електричні та електромагнітні поля
- •3.3 Класифікація методів електророзвідки
- •3.4 Електророзвідувальна апаратура
- •3.5 Методи електророзвідки на постійному струмі
- •3.6 Поляризаційні (електрохімічні) методи електророзвідки
- •3.7 Магнітотелуричні методи
- •3.8 Низькочастотні методи електророзвідки з контрольованими джерелами
- •3.9. Високочастотні методи електророзвідки
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 4 сейсмічна розвідка
- •4.1 Фізико-геологічні основи сейсморозвідки
- •4.2 Сейсморозвідувальна апаратура і обладнання
- •4.3 Методика польових робіт
- •4.4 Обробка і інтерпретація сейсмічних даних
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 5 ядерна геофізика
- •5.1 Фізичні основи радіометрії
- •5.2 Природа і властивості радіоактивних випромінювань
- •5.3 Радіоактивність гірських порід
- •5.4 Методи вимірювання радіоактивності
- •5.5 Польові радіометричні методи
- •5.6 Методи ядерної геофізики
- •5.7 Польові ядерно-фізичні методи пошуків
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 6 терморозвідка
- •6.1 Фізико-геологічні основи терморозвідки
- •6.1.1 Теплове поле Землі
- •6.1.2 Механізми теплопереносу
- •6.2 Теплові і оптичні властивості порід
- •6.3 Засоби вивчення теплового поля
- •6.4 Основні методи терморозвідки і приклади їх застосування
- •6.4.1 Радіотеплові і інфрачервоні зйомки
- •6.4.2 Регіональна терморозвідка
- •6.4.3 Терморозвідка в акваторіях
- •6.4.4 Локальні терморозвідувальні дослідження
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 7 геофізичні дослідження свердловин
- •7.1 Класифікація методів
- •Термічні методи поділяються на методи природного теплового поля та методи штучного теплового поля.
- •7.2 Технічні засоби
- •7.3 Електричні методи дослідження свердловин
- •7.3.1 Метод потенціалів власної поляризації (пс)
- •7.3.2 Методи уявного опору (уо)
- •7.3.2.1 Стандартна електрометрія
- •7.3.2.2 Форми кривих методу опору
- •7.3.2.3 Бокове електричне зондування (без)
- •7.3.2.4 Метод мікрозондів
- •7.3.2.5 Методи опору екранованого заземлення (боковий метод дослідження свердловин)
- •7.3.3 Індукційний метод
- •7.3.4 Метод потенціалів викликаної поляризації гірських порід (вп)
- •7.4 Радіоактивні та ядерно-геофізичні методи
- •7.4.1 Методи природної гама-активності гірських порід
- •7.4.2 Методи розсіяного гама-випромінювання
- •7.4.3 Нейтронні методи
- •7.4.4 Метод наведеної активності (мна)
- •7.5 Акустичний метод
- •7.6 Магнітний метод
- •Розрізняють такі магнітні методи дослідження розрізів свердловин: метод природного магнітного поля, метод магнітної сприйнятливості.
- •7.7 Термічні методи дослідження свердловин
- •7.8 Геохімічні дослідження
- •7.9 Комплексування геофізичних досліджень у свердловинах
- •7.10 Прострілювальні та вибухові роботи у свердловинах
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Частина друга Методи підвищення ефективності геофізичних досліджень
- •Глава 8
- •Методи петрофізичних досліджень
- •8.1 Петрощільнісні методи
- •8.1.1 Визначення щільнісних властивостей зразків
- •8.1.2 Густина хімічних елементів і мінералів
- •8.1.3 Щільнісні властивості гірських порід
- •8.2 Ємнісні методи
- •8.2.1 Визначення ємнісних властивостей зразків
- •8.2.2 Пористість і проникність мінералів і порід
- •8.3 Теплові властивості мінералів і порід
- •8.4 Петроакустичні методи
- •8.4.1 Визначення пружних властивостей зразків
- •8.4.2 Швидкість пружних хвиль і пружні модулі хімічних елементів та мінералів
- •8.4.3 Пружність гірських порід
- •8.5 Електричні властивості
- •8.5.1 Методи вивчення електричних властивостей зразків
- •8.5.2 Електричні властивості хімічних елементів і мінералів
- •8.5.3 Електричні властивості гірських порід
- •8.6 Петромагнітні методи
- •8.6.1 Визначення магнітних властивостей зразків
- •8.6.2 Магнітні властивості мінералів
- •8.6.3 Магнітні властивості гірських порід
- •8.7 Радіоактивність гірських порід
- •8.7.1 Визначення радіоактивності зразків
- •8.7.2 Радіоактивність мінералів і гірських порід
- •8.8. Відтворення палеогеодинамічних умов формування кристалічних утворень за даними аналізу їх петрофізичних характеристик
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 9 геохімічні методи пошуків корисних копалин
- •2.1 Літогеохімічні методи
- •2.1.1 Розподіл хімічних елементів в гірських породах
- •9.1.2 Кількісні особливості розподілу хімічних елементів в породах
- •9.1.3 Опробування кристалічних порід
- •9.1.4 Первинні геохімічні ореоли
- •9.1.5 Пошуки вторинних ореолів і потоків розсіювання
- •9.1.5.1 Ландшафтно-геохімічні дослідження
- •9.1.5.2 Пошуки вторинних ореолів розсіювання
- •9.1.5.3 Пошуки потоків розсіювання
- •9.2 Гідрогеохімічний метод пошуків
- •9.3 Біогеохімічні методи пошуків
- •Література Основна:
- •Питання для самоконтроля
- •Глава 10 комплексування геофізичних досліджень
- •10.1 Принципи комплексування геофізичних методів
- •10.2 Локальне прогнозування і прямі пошуки родовищ корисних копалин
- •10.3 Комплексування геофізичних методів при регіональних і геолого-зйомочних роботах
- •10.4 Комплексування геофізичних методів при пошуках і розвідці рудних родовищ
- •10.5 Комплексування геофізичних методів при пошуках і розвідці нерудних корисних копалин
- •10.6 Комплексування геофізичних методів при пошуках і розвідці твердих горючих корисних копалин
- •10.7 Комплексування геофізичних методів при пошуках і розвідці нафтових і газових родовищ
- •10.8 Локальне прогнозування покладів нафти і газу геофізичними методами
- •10.9 Використання геофізичних методів поза межами геології
- •Література
- •Питання для самопідготовки
4.2 Сейсморозвідувальна апаратура і обладнання
Призначення сейсморозвідувальної апаратури і обладнання полягає у забезпеченні реєстрації сейсмічного хвильового поля в межах заданої на поверхні спостережень ділянки (апертури) чи профілю, що дозволяє вирішити зворотну задачу сейсморозвідки, тобто провести інтерпретацію даних спостережень. Для цього необхідно зафіксувати зміщення ґрунту під дією пружних хвиль, виділити корисні хвилі на тлі хвиль-завад і зареєструвати їх.
Для запису сейсмічних коливань у даній точці поверхні спостереження застосовують сейсмічний реєструючий канал, який являє собою сукупність послідовно з’єднаних апаратів, які здійснюють прийняття механічних коливань ґрунту, їх перетворення в електричні коливання, підсилення і запис на носієві.
Сейсмоприймачі - це електромеханічні пристрої, в яких енергія коливань ґрунту перетворюється на електричну, на основі використання принципу інертної маси.
Сейсмоприймачі бувають електромагнітні, електродинамічні, п’єзоелектричні та ін. Частіше використовуються електродинамічні сейсмоприймачі. В електродинамічних сейсмоприймачах створюється радіальне магнітне поле, що виникає між полюсом центрального магніту і магнітопроникним корпусом. В цьому полі розміщується циліндрична котушка, яка підвішується на пружинах. Котушка інколи має додаткове навантаження, що служить інертною масою. При підході пружної хвилі до сейсмоприймача корпус останнього змішується разом з ґрунтом, а інертна сила, в силу інерції, зберігає початковий стан. В результаті відбувається відносне переміщення котушки і магнітного поля і у котушці створюється електрорушійна сила пропорційна швидкості руху котушки відносно поля. Для зменшення часу коливань інертної маси в електродинамічних сейсмоприймачах застосовується електромагнітне згасання. Останнє досягається за рахунок струмів наведених в електропровідному каркасі котушки при її переміщенні в магнітному полі , а також за рахунок зовнішнього активного опору, яким шунтується обмотка котушки.
Відрізняють сейсмоприймачі, які реєструють тільки вертикальну компоненту зміщення ґрунту (вертикальний сейсмоприймач) чи тільки горизонтальну компоненту зміщення (горизонтальний сейсмоприймач). Перші використовуються для реєстрації повздовжніх сейсмічних хвиль, другі – поперечних хвиль. В останні роки розроблені трикомпонентні сейсмоприймачі, які дозволяють визначити напрямок і величину повного вектору зміщення ґрунту.
Величина зміщення ґрунту вимірюється сотими і тисячними долями мікрон. Тому, імпульси, які виникають, дуже незначні за амплітудою. Щоб їх підсилити, застосовують спеціальні електронні підсилювачі, в яких, крім підсилення, передбачено також і фільтрацію коливань у смузі частот, де знаходяться корисні хвилі. При цьому всі коливання з більш високими і більш низькими частотами, які відносяться до завад послаблюються. Корисні ж хвилі підсилюються.
Зараз застосовують цифрову реєстрацію сейсмічних коливань. Цифрові записи є більш точними, ніж аналогові. Вони не змінюються із часом і не зазнають додаткових спотворень і перешкод при відтворенні. Для запису у цифровій формі підсилені сейсмічні сигнали подають на електронний комутатор із n-входами (n-число реєструючих каналів станції), який опитує послідовно всі канали кожні 2(4) мс. Отримані таким чином вибірки сигналів із всіх каналів надходять з виходу комутатора на перетворювач аналог-цифра, який дозволяє виразити величини амплітуд сейсмічних коливань у кожному каналі у вигляді чисел двоїчного коду, котрі далі реєструються.
У зв’язку з великими динамічним діапазонами сейсмічні сигнали безпосередньо не можуть бути представлені ні в аналоговій ні в цифровій формах внаслідок обмеженості динамічного діапазону електронних підсилювачів і низки інших параметрів. Тому, в сейсмічних підсилювачах цифрових і аналогових станцій під час реєстрації коливань застосовують ступеневе або неперервне програмне регулювання підсилення (ПРП), компенсуючи розбіжність хвиль у середовищі. Частіше здійснюють автоматичне регулювання підсилення (АРП) за законом оберненої пропорційності енергії хвилі, що надходить. На цифрових станціях це реалізується за рахунок автоматичної зміни коефіцієнту підсилення сейсмічного каналу, за двоїчним законом. При цьому величина зміни коефіцієнту підсилення сигналу кожного каналу на кожному відліку записується, що дозволяє відновити його дійсні амплітуди при відтворенні запису. Підсиленні сигнали поступають до реєструючого пристрою.
Зараз велике значення у сейсморозвідці має магнітний запис. Його перевага полягає у можливості багатократного відтворення записаної інформації з метою подальшої обробки її на комп`ютерах.
Тепер широко застосовуються багатоканальні сейсморозвідувальні станції з числом каналів 500-1000 або більше. За допомогою багатоканальної станції можна реєструвати сейсмічні коливання одночасно у великій кількості точок при одному акту збудження пружних коливань.
Сейсмоприймачі розміщують на певній відстані один від одного (від 1 до 200 м), що залежить від методу, діапазону частот, умов робіт. З’єднуючі дроти сейсмоприймачів звичайно зібрані у багатоканальний кабель – косу, які підключаються до станції через роз’єми. У багатоканальних станціях застосовують спеціальні телеметричні лінії зв’язку з часовим ущільненням сигналів від різних каналів.
Для виконання сейсмічних спостережень поряд із сейсмічними станціями необхідне і інше обладнання: бурові станки, змотувальні машини, автоцистерни, вибух-пункти і вибухові машинки для проведення вибухових робіт із метою збудження сейсмічних коливань. В останній час, для збудження пружних коливань досить широко застосовують так звані невибухові джерела ударного чи вібраційного типу.
Вказані джерела змонтовані на транспортних засобах (автомобілях, тракторах) і здійснюють збудження коливань прямо на денній поверхні. Інтенсивність збуджених невибуховими джерелами коливань значно менша, ніж при вибуховому збудженні. Це потребує повторних дій, тобто застосування накопичення багатьох послідовно збуджених сигналів (сейсмограм). Для цього на сучасних сейсмічних станціях встановлюють блоки підсумовування і корелятори для перетворення результатів таких робіт у звичайні сейсмограми.
