3. Основні характеристики цінних паперів

Характеристика акцій

Акція – цінний| папір (именний|), який свідчить майнові права його власника (акціонера), включаючи право на:

- отримання дивіденду;

- отримання частини майна акціонерного суспільства у разі його ліквідації;

- право на управління акціонерним суспільством.

Емітентом акцій є тільки акціонерне суспільство. Акція має номінальну вартість, встановлену в національній валюті, мінімальна номінальна вартість акції не може бути менше, ніж 1 коп. Акціонерні товариства розміщують тільки іменні акції. У сертифікаті акцій указують: вид цінного паперу, найменування і місцезнаходження акціонерного товариства, серія і номер цінного паперу, дата випуску, міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу, тип і номінальна вартість, ім'я власника, кількість акцій.

Види акцій:

- проста акція – дає право на отримання частини прибутку акціонерного суспільства у вигляді дивіденду, на управління підприємством, на отримання частки у разі ліквідації підприємства;

- привілейована акція – наділяє її власника переважними правами: фіксований дивіденд у разі ліквідації підприємства погашається насамперед.

Частка привілейованих акцій в статутному капіталі акціонерного товариства не може перевищувати 25%.

Приклад:

Статутний фонд акціонерного суспільства складає 950000 грн., номінальна вартість акції 0,5 грн. Зобов'язання підприємства складають 560000 грн., серед випущених акцій прості і допустима кількість привілейованих акцій. Розрахувати вартість погашення простих акцій у разі ліквідації підприємства.

Рішення:

1. Розрахуємо суму коштів, яка залишається після погашення всіх зобов'язань:

950000 грн – 560000 грн = 390000 грн.

2. Розрахуємо кількість випущених акцій:

Но = 950000 грн / 0,50 грн = 1900000 шт.

3. Розрахуємо кількість привілейованих акцій:

1900000 шт. * 25% = 475000 шт.

4. Розрахуємо суму погашення привілейованих акцій:

475000 шт. * 0,5 грн = 237500 грн.

5. Розрахуємо суму погашення простих акцій:

390000 грн – 237500 грн = 152500 грн.

6. Розрахуємо кількість простих акцій:

1900000 – 475000 = 1425000 шт.

7. Розрахуємо суму погашення простих акцій:

152500 грн / 1425000 шт. = 0,11 грн.

8. Розрахуємо збитки акціонера, який володіє простою акцією:

0,5 грн – 0,11 грн = 0,39 грн.

Вартість акцій:

- номінальна – вартість, по якій акція продається при первинному продажі. Вона вказана на акції.

На = УФ / Ка

де:

На – номінал акції;

УФ – статутний фонд;

Ка – кількість акцій.

- емісійна – вартість, по якій акція продається на первинному ринку.

Еа = На + Дк

де:

Еа – емісійна вартість акції

Дк – додатковий капітал.

Приклад:

Статутний фонд підприємства 1200 тис. грн. Кількість випущених акцій 6000 тис. шт. 40% від загальної кількості акцій продані за ціною вище за номінал на 0,6 грн. Розрахувати емісійну вартість однієї акції і загальну суму додаткового капіталу, привернутого акціонерним суспільством від продажу акції понад номінал.

Рішення:

1. Розрахуємо номінал 1 акції:

На = УФ / Но = 1200 / 6000 = 0,2 грн.

2. Розрахуємо емісійну вартість 1 акції:

0,2 + 0,6 = 0,8 грн.

3. Розрахуємо кількість акцій, проданих за ціною вище за номінал:

6000 * 40% = 2400 тис. шт.

4. Розрахуємо суму додаткового капіталу:

2400 * 0,6 = 1440 тис. грн.

- балансова – вартість акції, яка розраховується по балансу підприємства:

БВа = ЧА / Ка

Де ЧА – чисті активи підприємства

Ча = БВ активів – БВ зобов'язань

- ринкова ціна акції:

Ца = На * курс акції

Курс акції = Дивіденд на акцію / Банківський % * 100%

Приклад:

Акція є простою і дає щорічно дивіденд 12 грн. Рівень позикового відсотка 4. Розрахувати ціну акції, якщо її номінал 0,5 грн.

Рішення:

1. 12 / 4 * 100% = 300

2. 300 * 0,5 грн. = 150 грн.

Основні характеристики облігацій

Облігація – цінний папір, який свідчить внесення її власником грошей, визначає відношення позики між власником і емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість і виплатити дохід, якщо інше не передбачене умовами розміщення.

Види облігацій:

1. Процентні – передбачають виплату процентного доходу. Він виплачується щокварталу по купонах. Сума процентного доходу розраховується по формулі:

Вдк = НВ (1Сцо / 100) (1Сц1 / 100) (1Сц2 / 100) (100,25 / 100) – НВ

де:

Вдк – процентний дохід за квартал;

НВ – номінальна вартість облігації;

1Сцо – офіційний індекс цін за період, який передує 1 місяцю купонний, - періоду;

1Сц1 – за перший місяць купонний - періоду;

1Сц2 – за другий місяць купонний – періоду.

Приклад:

Облігація внутрішньої державної позики випущена 1 квітня строком на 6 місяців. Номінальна вартість 1 облігації 50,00 грн., виплата доходу здійснюється щокварталу по купонах, відсотки збільшуються на темп інфляції. Інфляція за цей період складає: березень – 100,8%, квітень – 100,8%, травень – 103,1%, червень – 100,5%, липень – 101,5%, серпень – 100,1%.

Рішення:

Вд1 = 50 * (100,8 / 100) (100,8 / 100) (103,1 / 100) (100,25 / 100) – 50 = 2,5 грн

Вд2 = 50 * (100,5 / 100) (101,5 / 100) (100,1 / 100) (100,25 / 100) – 50 = 1,18 грн

2. Дисконтні – облігації, які відшкодовуються за ціною нижче за їх номінальну вартість. Різниця між ціною придбання і номінальною вартістю облігації виплачується власникові облігації під час її погашення і складає дисконт по облігації.

Дисконт = Номінал – Ціна

Облігації випускаються именные| і на пред'явника. Погашення може здійснюватися грошима або майном відповідно до умов розміщення облігацій. Облігації мають номінальну вартість, виражен|виказувати|у в національній або в іноземній валюті, мінімальна номінальна вартість не може бути менше, ніж 1 коп.

3. Цільові – облігації, виконання зобов'язань по яких вирішується товарами або послугами відповідно до вимог, встановлених умов розміщення таких облігацій.

Приклад:

У 1999 році державне підприємство «Укртелеком» випустило на 5 років цільові безпроцентні облігації в бездокументній формі. Номінальна вартість – 10,00 грн., ціна продажу і кількість облігацій, які дають право на отримання послуги з позачергової установки телефону встановлюється емітентом за кожним договором купівлі-продажу окремо.

Казначейське зобов'язання України - державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов'язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України.

Обсяг емісії казначейських зобов'язань України у сукупності з емісією державних облігацій внутрішніх державних позик України не може перевищувати граничного обсягу внутрішнього державного боргу та обсягу пов'язаних з обслуговуванням державного боргу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Емісія казначейських зобов'язань України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Погашення та сплата доходу за казначейськими зобов'язаннями України гарантується доходами Державного бюджету України.

Казначейські зобов'язання України можуть бути:

• довгострокові - понад п'ять років;

• середньострокові - від одного до п'яти років;

• короткострокові - до одного року.

Емітентом казначейських зобов'язань України виступає держава в особі Міністерства фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України.

Казначейські зобов'язання України можуть бути іменними або на пред'явника.

Казначейські зобов'язання України розміщуються у документарній або бездокументарній формі.

У разі розміщення казначейських зобов'язань України у документарній формі видається сертифікат. У сертифікаті казначейського зобов'язання України зазначається ім'я власника.

Емісія казначейських зобов'язань України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Погашення та сплата доходу за казначейськими зобов'язаннями України гарантується доходами Державного бюджету України.

Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.

Емітентом інвестиційних сертифікатів виступає інвестиційний фонд, інвестиційна компанія або компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду.

Кількість проголошених інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду зазначається у проспекті емісії.

Строк розміщення інвестиційних сертифікатів відкритого та інтервального пайових інвестиційних фондів не обмежується.

Інвестиційні сертифікати можуть надавати його власнику право на отримання доходу у вигляді дивідендів. Дивіденди за інвестиційними сертифікатами відкритого та інтервального пайового інвестиційних фондів не нараховуються і не сплачуються.

Ощадний (депозитний) сертифікат - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.

Ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються на певний строк (під відсотки, передбачені умовами їх розміщення). Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються у бездокументарній формі, а на пред'явника - у документарній.

Доход за ощадними (депозитними) сертифікатами виплачується під час пред'явлення їх для оплати в банк, що розмістив ці сертифікати.

У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банк виплачує суму вкладу та відсотки (за вкладами на вимогу),

Приватизаційні папери являють собою різновид державних цінних паперів, які випускають у країнах, що здійснюють перехід від централізовано-планового управління економікою до державно-ринкового (змішаного). Приватизаційні папери ви­даються громадянам. В Україні згадані цінні папери є тільки іменними. Вони свідчать про право власника приватизаційного папера на безкоштовне отримання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, а також земельного фонду.

Під приватизацією державного майна слід розуміти відчуження майна, що перебуває в загальнодержавній і комунальній власності, на користь фізичних і недержавних юридичних осіб. Для забезпечення повноправної участі громадян України в приватизації законодавством передбачено випуск особливого виду державних цінних паперів - приватизаційних паперів, які за­свідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду та земельного фонду.

Приватизаційні цінні папери - особливий вид державних цінних паперів України, що свідчать про право власника на безкоштовне одержання в процесі приватизації частини майна державних підприємств, державних житлового і земельного фондів. Емітент - Національний банк України. Використовуються для обміну на документи, що свідчать про право власності на придбані об'єкти приватизації. За законодавством України до них належать: приватизаційний майновий сертифікат, житловий чек, земельна бона.

Право на отримання у власність приватизаційних паперів мають усі громадяни України, які постійно проживали або переїхали на постійне проживання в Україну до 1 січня 1992 р.

В Україні існують такі види приватизаційних паперів:

• майнові сертифікати;

• житлові чеки;

• земельні бони.

Законодавство встановлює можливість вибору сфер приватизації, а також застосування різних видів приватизаційних паперів в одній, обраній власником, сфері. Тобто під час приватизації державного підприємства власник може використовувати і майнові сертифікати, і житлові чеки, і земельні бони; під час приватизації землі - і земельні бони, і житлові чеки, і май­нові сертифікати і так далі.

Приватизаційний майновий сертифікат - це цінний папір, що має 15 ступенів захисту, вартість якого відповідає одній 52-мільйонній частині державного майна.

Що ж стосується житлового чека, то, відповідно до статті 4 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержують громадяни України і використовують для приватизації державного житлового фонду.

Крім того, на відміну від приватизаційного сертифіката, житловий чек видається на безстроковий термін, може успадковуватися за умови виплати податку на спадщину.

Щодо земельної бони сказати що-небудь складно, бо її ще не існує, хоча "Концепція роздержавлення і приватизації підприємств, землі і житлового фонду" передбачала, що всі три види приватизаційних паперів будуть мати обіг одночасно, а холдингові компанії забезпечуватимуть взаємообмін (конвер­тацію) приватизаційних паперів у відповідній пропорції, причому земельні бони, на думку авторів Концепції, мали бути найдорожчими.

Приватизаційні папери можуть бути використані лише в період проведення приватизації, який визначається Державною програмою. Використання цих паперів здійснюється тільки шляхом їх обміну на акції, паї, інші документи, що засвідчують право власності на частку приватизовуваного державного май­на. Зазначені папери можуть бути лише іменними.

Обіг приватизаційних паперів має низку специфічних рис:

• приватизаційні папери вільному обігу не підлягають;

• їх продаж або відчуження іншим способом є недійсним;

• за приватизаційними паперами дивіденди або відсотки не нараховуються і не сплачуються;

• зазначені папери не можуть використовуватися як засіб розрахунку або як застава для забезпечення платежів та кредитів;

• приватизаційні папери, придбані з порушенням законо­давчих вимог, вважаються недійсними.