Грамота Великого Новгорода про надання на рік "чорного бору" з Новоторзьких волостей великому князю Василію Васильовичу 1448−1461 рр.

Від посадника Великого Новгорода степенного Афанасія Ос­тафійовича, від усіх старих посадників, і від тисяцького Великого Новгорода степенного Михайла Андрійовича, і від всіх старих ти­сяцьких, і від бояр, і від житьїх людей, і від купців, і від чорних людей, і від усього Великого Новгорода... На вічі на Ярославовому дворі. Це дали чорний бор на цей рік великому князю Василію Васи­льовичу всея Русі...

• Грамота Великого Новгорода о предоставлении на год "чор­но­го бора" с Новоторжских волостей великому князю Василию Ва­сильевичу 1448−1461 рр. // Грамоты Великого Новгорода и Пскова. – М.−Л., 1949. – С. 38−39.

ДОКУМЕНТ № 6

Жалувана грамота Великого Новгорода Соловецькому монастирю на Соловецький та інші острови 1459−1469 рр.

І по благословенню господина преосвященного архієпископа Великого Новгорода і Пскова владики Івони господин посадник Ве­ликого Новгорода степенний Іван Лукиничко і старі посадники, і господин тисяцький Великого Новгорода степенний Труфан Юр’є­вич і старі тисяцькі, і бояри, і житьї люди, і купці, і чорні люди, і весь господин государь Великий Новгород, всі п’ять кінців, на віче на Ярославовом дворі дарували ігумену Івоні і всім старцям, обителі святого Спаса і святого Миколи ті острови Соловки, і острів Анзер, і острів Нерес, і Заячий острів, і малі острови, на тих островах зем­лею, і ловищами, і тонями, і повнями, і лісовими озерами: землю їм обробляти, і пожні косити, і в лісових озерах ловити, і в тонях ло­вити добровільно.

• Жалуваная грамота Великого Новгорода Соловецкому мо­на­стирю на Соловецкий и другие острова 1459−1469 рр. // Грамоты Великого Новгорода и Пскова. М.−Л., 1949. – С. 151−153.

ДОКУМЕНТ № 7

Новгородська Судна грамота

К оментар

Новгородська Судна грамота − найважливіший правовий документ Новгородської республіки, який містить відомості про особливості суспільно-політичного устрою Новгородської респуб­лі­ки, економічного розвитку цього найкрупнішого торгового і реміс­ничого центру Північно-Західної Русі. Питання про час складання Новгородської Судної грамоти залишається дискусійним, учені від­носять її до різних періодів XV ст. (1440, 1446, 1456).

У ривки

Про суд новгородського архієпископа

Стаття 1. Нарéченому на архієпископство Великого Новго­рода і Пскова священому іноку Феофілу судити суди свої, суд свя­ти­тельський по святих отців правилу, по манакануну²⁴; а судити йому всіх однаково, як боярина, так і житьєго, так і молодшого чоловіка.

К оментар

Суду архієпископа Новгорода підсудні не тільки церковні лю­ди, а й світські (бояри, житьї − середні землевласники, молодші − ниж­чі верстви міського населення). Стаття свідчить не тільки про збереження архієпископського суду, а й про великий політичний вплив архі­єпископа Великого Новгорода до кінця існування в ньому республіки.

Про судові функції посадника

Стаття 2. А посаднику судити суд свій з намісником великого князя, по старині; а без намісників великого князя посаднику суда не кінчати.

К оментар

Стаття свідчить про намагання московського уряду посилити вплив своїх представників − намісників. Якщо раніше в Новгороді бу­ла ситуація, при якій князь не міг судити без посадника ("А без по­садника ти, княже, суда не судити"), то в XV ст. зростаючий вплив посадника, з одного боку, і намагання підпорядкувати Новгород Мос­ковській державі − з другого, призвели до виникнення нової фор­мули організації суду в Новгороді ("А посаднику судити суд свій з намісником великого князя...").

Про розгляд справ у вищій судовій інстанції

Стаття 3. А намісникам великого князя і тіунам пересуд²⁵ свій вершити по старині.

К оментар

Вищою судовою інстанцією був намісник великого князя з тіуном − посадовою особою новгородської адміністрації. В Новго­роді були тіуни князівські і тіуни новгородські. Князівські тіуни роз­глядали справи тільки спільно з представниками новгородської адмі­ністрації (новгородськими приставами).

Про судові функції тисяцького

Стаття 4. А тисяцькому судити свій суд. А судити йому право по хресному цілуванню.

К оментар

Стаття підтверджує право тисяцького на здійснення судових функцій. Грамота не визначає сферу діяльності суду тисяцького, під­креслюючи лише, що до неї відноситься свій суд, тобто справи, під­суд­ні тисяцькому. Судити право, тобто згідно з законом. Ма­буть, пе­ред­бачалася спеціальна процедура принесення присяги (хрес­не цілу­ван­ня) посадовими особами, що вони будуть діяти за за­коном − по грамоті.

Про невтручання в суд

Стаття 5. А сажати в суду по два чоловіка; а хто кого в суду посадить, іно той з тим і відається. А посадника і тисяцького і вла­дичного намісника і їх суддів не збивати.

К оментар

Відповідач або позивач, які мали представників у судовому процесі, повинні вирішувати усі питання тільки через них. Заборо­ня­лося втручання в суд посадника, тисяцького, владичного намісника і їхніх суддів. Мабуть, йдеться про випадки, коли сторони намагалися вплинути на суд з допомогою своїх родичів або прихильників. Вперше згадується про владичного намісника, до юрисдикції якого входило широке коло питань, у тому числі майнові суперечки (а та­кож поземельні) світських осіб. Це свідчило про посилення ролі нов­городського владики в системі державного управління.

Про перелік судових органів Новгорода

Стаття 6. А позивачу на відповідача наводки не наводити, ні на посадника, ні на тисяцького, ні на владичного намісника, ні на суддів, ані на докладчиків. А хто наведе наводку на посадника, або на тисяцького, або на владичного намісника, або на інших суддів, або на докладчиків, або позивач на відповідача у суда або у до­клада²⁶, або у поля, то взяти великим князем і Великому Новгороду на винному на боярину 50 рублів, а на житьєм двадцять рублів, а на молодчому 10 рублів за наводку; а позивачу збитки відшкодувати.

К оментар

Заборонялося наводити наводки, тобто, підбурювати натовп до нападу на суд або на протилежну сторону. Цей термін має ще інше тлумачення − дискредитувати, обмовляти. Подається низка всіх судових органів Новгорода: суди посадника, тисяцького, владичного намісника, докладчиків (члени вищої судової колегії), нижчі міські і провінційні суди; згадуються судді − сотські і рядовичі, виборні від новгородських сотен і рядів. Встановлюються рівні права князя і Новгорода на одержання штрафів з винних. Є вказівка на поле, тобто двобій − примітивну форму змагального процесу.

Про порядок ведення судової справи про землю

Стаття 7. А у кого буде про землю справа, про село, або про два, або більше, або менше: то йому до суда на землю не нападати, ні людей своїх не посилати, а про землю позвати к суду. А відсудить землю, то взяти йому грамоту у судді в землі і в збитках на позивачі; а від землі судді кун²⁷ не взяти.

К оментар

Порядок ведення судового спору про землю, при якому забо­ронялося її самовільне захоплення. Сторона, яка виграла судовий спір, одержувала в суді грамоту і право вимагати відшкодування збитків у протилежної сторони. За земельні суперечки суд мита не отримував.

Про розміри судових мит

Стаття 8. А від судного рубля взяти владиці, і його наміс­ни­ку, і ключнику від печатки гривну, а від безсудного рубля від гра­мо­ти взяти владиці і його наміснику і ключнику три деньги; а посад­нику і тисяцькому, і їх суддям, і іншим суддям мати від судного рубля по семи деньги, а від безсудного рубля − по три деньги.

К оментар

Встановлювали розміри судових мит у випадку судового роз­гляду, а також при вирішенні справ без судового розгляду, що пе­редбачало прийняття безсудної грамоти. Безсудна грамота могла бу­ти видана одній стороні у випадку неявки іншої сторони в суд.

Про строки розгляду справ

Стаття 9. А справу судити посаднику, і тисяцькому і владич­ному посаднику²⁸, і їхнім суддям, і іншим суддям місяць: а далі того їм справу не волочити.

К оментар

Встановлювався місячний термін розгляду справи в суді. Ви­няток становили справи про землю − для них термін збільшувався до двох місяців.

Про порядок складання присяги

Стаття 14. А хто на кому яку справу почне, а хреста не цілував на сій грамоті: лише хрест поцілував одинова та іскать: а кому буде відповідати, а хреста не цілував на сій грамоті, то йому хрест поцілувати та відповідати, а не поцілує хреста, тим його зви­нуватити.

К оментар

Порядок складання присяги визначався перед початком про­це­су. Присягу складали шляхом цілування на Новгородській Судній гра­моті; це було не звичайне хрестоцілування, а присяга (зобов’язання) виконувати вимоги Новгородської Судної грамоти.

Про становище жінки в судовому процесі

Стаття 16. А кому буде яка справа до старійшої жінки²⁹ або до житьї, які вдови, а у якої є син, то сину її цілувати хрест на сій грамоті за себе і за матір однова; а не поцілує хреста син за матір, то цілувати хрест матері однова у себе вдома перед позивачем і перед приставом Новгородським.

К оментар

Визначалося становище жінки в судовому процесі; вдови бояр і житьїх людей могли замість себе виставляти свого сина, який по­винен був скласти присягу за себе і за свою матір. Якщо ж син цього не зробив, вдова могла складати присягу вдома в присутності пози­вача і пристава (судової посадової особи) Новгорода. Вдови бояр та житьїх людей звільнялися від особистої присутності в суді.

Стаття 17. А цілувати боярину і житьєму і купцю як за свою землю, так і за жінку.

Стаття 18. А покличуть боярина і житьєго і купця о його зем­лі або жінки, то йому відповідати, або відповідача³⁰ послати замість себе і жінки, по тому хресному цілуванню.

Стаття 19. А відповідачу з послухом³¹ на учані³² хрест ці­лувати.

К оментар

Боярину, житьєму і купцю надавалися права вести судовий спір щодо своєї землі, а також щодо землі, яка належала жінці. Чо­ловік був представником жінки в судовому процесі. Представник сторони в процесі і свідок повинні були складати присягу.

Про процесуальні вимоги

Стаття 20. А при яких докладчиках суд розкаже, то тим до­кладчикам той суд закінчити.

К оментар

Закріплена важлива процесуальна вимога − ведення справи у вищій судовій інстанції одними й тими ж суддями від початку до кінця процесу.

Порядок оцінки показів свідків

Стаття 22. А послуху на послуха не бути, а псковитянину не послуховати, ні одерноватому холопу³³, а холоп на холопа послух.

К оментар

Показання одного свідка (послух) не могли бути відкинуті че­рез покази іншого свідка. Для цього вимагалися додаткові докази. Обмежувалися права одерноватого (повного) холопа, який не міг бу­ти свідком у суді, за винятком справ про холопів. Не міг бути свід­ком у суді мешканець Пскова як незалежної держави.

Про порядок суду вищої інстанції

Стаття 26. А докладу бути во владичній кімнаті, а у докладу бути з кінця по боярину та по житьєму та які люди в суді сиділи, та і приставам, а іншому нікому у доклада не бути. А докладчикам за­сідати тричі на тиждень, в понеділок, в середу і п’ятницю. А який докладчик не сяде на той день, то взяти з боярина два рубля, а з житьєго − рубль. А докладчикам з докладу посула не брати, а у до­клада не дружити ніякою хитрістю, по хресному цілуванню. А кому сіс­ти на докладі, то йому хрест цілувати на сій на хресній грамоті однова.

К оментар

На суді були присутніми по одному боярину і житьєму з кожного кінця Новгорода, судді першої судової інстанції і пристави. Суд відбувався у владичній кімнаті три рази на тиждень. Члени суду (докладчики), які не з’явилися на засідання, каралися спеціальним штрафом. Заборонялося брати хабарі (посули) і вирішувати справи по дружбі (не дружити ніякою хитрістю).

• Новгородская Судная грамота // Российское законо­да­тель­ство Х−ХХ веков. Т. 1. Законодательство Древней Руси / Отв. ред. В. Янин. – М., 1984. – С. 301−317.

ДОКУМЕНТ № 8