
- •Тема 1 великий новгород як державне утворення XII−XV ст. 18
- •Тема 2 північно-східна русь та золота орда 52
- •Тема 3 судебник івана ііі 1497 р. 95
- •Тема 4 політика опричнини івана іv грозного (XVI ст.) 118
- •Тема 5 громадянська війна (смута) в московській державі (кінець хvі − початок хvіі ст.) 164
- •Глава IV. Про купецтво 265
- •Глава V. Про ремесло 269
- •Глава viі. Про селян 273
- •Тема 8 соціальна політика катерини іі (друга половина XVIII ст.) 285
- •Тема 1 великий новгород як державне утворення XII−XV ст.
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Повість минулих літ
- •Новгородський перший літопис
- •Грамота великого князя Мстислава Володимировича і сина його Всеволода Новгородському Юр’єву монастирю на село Буйци. Полюддя і срібне блюдо 1130 р.
- •Договірна грамота Новгорода з великим князем тверським Ярославом Ярославовичем. 1270 р.
- •Грамота Великого Новгорода про надання на рік "чорного бору" з Новоторзьких волостей великому князю Василію Васильовичу 1448−1461 рр.
- •Жалувана грамота Великого Новгорода Соловецькому монастирю на Соловецький та інші острови 1459−1469 рр.
- •Новгородська Судна грамота
- •Герцен о. Про розвиток революційних ідей в Росії
- •Костомаров м. Про значення Великого Новгорода в історії Росії
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Федотов г. Доля і гріхи Росії
- •Алексєєв ю. Государ всея Русі
- •Тема 2 північно-східна русь та золота орда
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Суздальський літопис за Лаврентіївським списком
- •Патріарший або Никоновський літопис
- •Лаврентіївський літопис
- •Лист брата Юліана про монгольську війну
- •Духовна грамота Московського князя Івана Калити 1339 р.
- •Карамзін м. Історія держави Російської
- •Герцен о. Про розвиток революційних ідей у Росії
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Чичерін б. Про народне представництво
- •Савицький п. Степ і осілість
- •Трубецькой м. Спадщина Чингізхана
- •Вернадський г. Історія Росії
- •Гумільов л. Давня Русь і Великий степ
- •Гумільов л. Від Русі до Росії: нариси етнічної історії
- •Афанасьев ю. Небезпечна Росія
- •Тема 3 судебник івана ііі 1497 р.
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Судебник 1497 року
- •Сигізмунд Герберштейн. Нотатки про Московські справи
- •Бєлінський в. Літературні мрії
- •Афанасьєв ю. Небезпечна Росія
- •Тема 4 політика опричнини івана іv грозного (XVI ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Царська книга 1539–1543 рр.
- •Судебник 1550 року
- •Стоглавий собор 1551 р.
- •Глава 28. Про книжних писців.
- •Глава 32. Про хрестящихся не по чину.
- •Глава 72. Про викуп полонених.
- •Глава 75. Про вотчини і про куплі, які боголюбці давали святим церквам на помин своїм душам і по своїх батьків у вічний помин...
- •Глава 92. Про ігрище еллінського129 бісування.
- •Глава 98.
- •Вибрана тисяча 1550 р.
- •Д. Флетчер. Про державу Російську
- •Перше послання Курбського Івану Грозному
- •Третє послання Курбського Івану Грозному
- •Перше послання Івана Грозного Курбському
- •Друге послання Івана Грозного Курбському
- •Послання Івана Грозного про зраду Андрія Курбського (1564 р.)
- •Витяги із доповнень до Никоновського літопису. Про запровадження опричнини. 1565 р.
- •Горсей Джером. Скорочена розповідь або меморіал мандрівок
- •Пискарьовський літопис 1538−1565 рр.
- •Поссевіно а. Історичні твори про Росію хvі ст.
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Костомаров м. Цар Іван Васильович Грозний
- •Пипін о. Історія російської літератури
- •Ліхачов д. На шляху до нової літературної свідомості
- •Веселовський с. Дослідження з історії опричнини
- •Афанасьєв ю. Небезпечна Росія
- •Витяг із Псковського 1–го літопису
- •Тема 5 громадянська війна (смута) в московській державі (кінець хvі − початок хvіі ст.)
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Сказання Авраамія Паліцина. 1620 р.
- •Указ 1597 р. Про п’ятирічний пошук селян–утікачів
- •Указ 1597 р. Про холопів
- •1603 Р., серпень 16. Указ про видачу відпускних грамот холопам, володарі яких вигнали їх під час голодомору без оформлення вольної
- •1606 Р., раніше листопада 29. Грамота патріарха Гермогена про становище повстанців у Коломенському і про "листи" Болотникова до боярських холопів із закликом "побивати" господ
- •1607 Р., березня 7. Указ про заборону примусово оформлювати служилі кабали на добровільних холопів незалежно від строку їх служби
- •1607 Р., березня 9. Соборне уложення про заборону переходу селян і про 15–річний строк пошуку біглих селян
- •Горсей Джером. Скорочена розповідь або меморіал мандрувань
- •Маржерет Жак. Стан Російської імперії і великого князівства Московії
- •Буссов к. Московська хроніка 1584-1613 рр.
- •Із "Московської хроніки" Конрада Буссова
- •Флетчер Джильс. Про державу Російську
- •Временнік Івана Тимофєєва
- •Ісаак Масса. Коротке повідомлення про Московію
- •Джон Мерік. Стан Російської держави після смерті останнього претендента Дмитрія
- •Флетчер Джильс. Про державу Російську
- •Карамзін м. І що була тоді Росія
- •Костомаров м. Борис Годунов
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Платонов с. Нариси з історії Смути в Московській державі хvі−хvіі cт.
- •Ахієзер о. Росія: критика історичного досвіду
- •Тема 6 соборне уложення 1649 року
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Соборне Уложення 1649 року
- •Глава і
- •Глава іі
- •Глава ііі
- •Глава іv
- •Глава V
- •Глава хі
- •Глава хіі
- •Глава хvі
- •Гордон Патрік. Щоденник, ведений ним під час його перебування в Росії 1661−1678 рр.
- •Котошихін г. Про Росію за царювання Олексія Михайловича
- •Глава іі
- •Глава IV
- •Костомаров м. Цар Олексій Михайлович
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Тема 7 реформи петра і (перша чверть XVIII ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Указ про утворення урядового Сенату і про його персональний склад 22 лютого 1711 р.
- •Указ про порядок успадкування в рухомому і нерухомому майні (про єдиноуспадкування) (березня 1714 р.)
- •Указ про фіскалів і про їхні посади і дії (17 березня 1714 р.)
- •Устав військовий 30 березня 1716 р.
- •Прохання сенаторів царю Петру і про прийняття ним титулу "Батько Вітчизни, Імператор Всеросійський, Петро Великий" (22 жовтня 1721 р.)
- •Табель про ранги (січень 1722 р.)
- •Указ про посаду Сенату (27 квітня 1722 р.)
- •Указ про посаду генерал–прокурора (27 квітня 1722 р.)
- •Посошков і. Книга про бідність і багатство
- •Глава і. Про духовність
- •Глава іі. Про військові справи
- •Глава ііі. Про судочинство
- •Глава IV. Про купецтво
- •Глава V. Про ремесло
- •Глава viі. Про селян
- •Погодін м. Петро Великий
- •Аксаков і. Як почався і проходив розвиток російського суспільства
- •Плєханов г. Новий захисник самодержавства або "Горе" г. Л. Тихомірова
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Шмурло є. Петро Великий та його спадщина
- •Мілюков п. Петро Великий та його реформа
- •Ковалевський п. Історичний шлях Росії
- •Анісімов є. Час петровських реформ
- •Жидков в., Соколов к. Десять століть російської ментальності: картина світу і влада
- •Тема 8 соціальна політика катерини іі (друга половина XVIII ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Наказ Катерини іі про підготовку проекту нового Уложення 1767 р.
- •Указ від 11 січня 1765 р. "Про надання поміщикам права віддавати селян на каторжну роботу"
- •Указ від 22 серпня 1767 р. "Про заборону селянам скаржитися на поміщиків"
- •Грамота на права, вольності і переваги благородного російського дворянства (21 квітня 1785 р.)215
- •Грамота на права і вигоди містам Російської імперії (21 квітня 1785 р.)216
- •Ковалевський п. Історичний шлях Росії
- •Практикум з історії Росії від найдавніших часів до кінця XVIII століття
Ключевський в. Курс російської історії
К оментар
Василь Ключевський − історик, критично оцінив результати реформ, указавши на невідповідність між їхнім задумом та наслідками.
У ривок
Реформа, здійснена Петром Великим, не мала своєю прямою метою перебудувати ані політичний, ані суспільний, ані моральний порядок, який встановився в цій державі, не ставила за мету поставити російське життя на незвичні їй західноєвропейські основи, ввести в неї нові запозичені начала, а обмежилася намаганням озброїти Російську державу і народ готовими західноєвропейськими засобами, розумовими та матеріальними, і тим поставити державу врівень із завойованим нею становищем в Європі. ... Він мав надію грозою влади викликати самодіяльність в закабаленому суспільстві і через рабовласницьке дворянство ввести в Росії європейську науку, народне просвітництво як необхідну умову суспільної самодіяльності, хотів, щоб раб, залишаючись рабом, діяв свідомо і вільно. Спільна дія деспотизму і свободи, просвітництва і рабства – це політична квадратура кола, загадка, яка вирішується у нас з часів Петра два століття і донині нерозв’язана.
... Ставши перетворювачем в європейському дусі, він зберіг в собі надто багато московського, допетровського царя, не рахувався ані з правосвідомістю народу, ані з народною психологією, і мав надію викорінити віковий звичай, ввести нове поняття так само легко, як змінювати покрій одягу або ширину фабричного сукна. Вводячи все примусово, навіть суспільну самодіяльність визиваючи примусом, він будував правомірний порядок на загальному безправ’ї, тому в його правомірній державі поряд із владою і законом не виявилося всеоживляючого елемента, свобідної особи, громадянина.
Ключевский В. Курс русской истории. Соч.: В 9-ти т. Т. 4. – М., 1989. – С. 202−203, 330.
ДОКУМЕНТ № 14
Шмурло є. Петро Великий та його спадщина
К оментар
Євген Шмурло (1853−1934) – відомий російський історик, після більшовицького перевороту емігрував, жив у Римі, Празі; у працях, присвячених Петру І, намагався визначити його місце і роль у російській історії.
У ривок
Ще за життя Петро став для одних втіленням зла, уособленням пекла, антихристом; для інших – навпаки, світлим генієм, джерелом блага і добра.
... Більш ґрунтовне і детальне ознайомлення з ХVІІ ст. поглибило питання і дало підстави говорити про тісний зв’язок з епохою Петра не одного Федора, а взагалі всіх перших Романових і таким чином відсунути початок нової історії значно далі вглиб. ... Петро не стільки починає собою нову історію, скільки завершує стару московську, що, якщо розміри його справи, діапазон його голосу, проявлена ним енергія, а разом з тим, і досягнуті результати кількісно невимірно грандіозніші, то якісно вони мало чим відрізнялися від роботи і напряму його брата, батька і діда...
... Петро Перший запровадив у нас початок ОСОБИСТОСТІ, поваги до неї.
... При усій своїй брутальності саме він поставив російську особистість в умови, необхідні для її розвитку і самовизначення.
... Хіба, підносячи людей лише за заслуги, Петро не завдав рішучого удару місництву і цим хіба не звільнив особистість із духовного полону, в якому вона перебувала? ... Хіба це не визнання особистості – вимога, щоб шлюби здійснювалися за взаємною згодою, без примусу з боку батьків? Хіба не одержала визнання особистість жінки внаслідок звільнення зі своєї хати?
... Окрім виховання особистості, Петро здійснив ще іншу велику роботу: він виховав у нас ПОЧУТТЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ, усвідомлення наших обов’язків, нашого кровного обов’язку перед Вітчизною...
... Фрідріх Великий ще не народився зі своїм знаменитим висловом "Правитель є перший слуга своєї держави", він ще не народився, а Петро вже встиг втілити в життя цей принцип власним прикладом.
... Ще одна особливість Петра Великого: його ВІРОТЕРПИМІСТЬ...
... У Лондоні Петро вільно відвідує богослужіння квакерів; у Відні молиться і залишається присутнім на обідні у єзуїтів; у себе в Москві дозволяє відкрите богослужіння за католицьким обрядом.
... Багато ще можна було б сказати про те, що зроблено Петром у галузі ПРОСВІТНИЦТВА і ЗНАНЬ. ... Він заклав міцний фундамент світському просвітництву, об’єктивним знанням.
... Який це був ДОПИТЛИВИЙ РОЗУМ! Що за думка, вічно діяльна, завжди напружена, яка ніколи не слабне, не втомлюється! Яка наполеглива постійна праця – все його життя!
Шмурло Е. Петр Великий и его наследие // История и историография России. Т. 3. – М., 2006. – С. 153−160.
ДОКУМЕНТ № 15