Погодін м. Петро Великий

Михайло Погодін (1800−1875) – російський історик, письмен­ник, публіцист, апологет реформ Петра І.

У ривок

Про наслідки петровських реформ

Місце в системі європейських держав, управління, розподіл, судочинство, права станів, Табель про ранги, військо, флот, податки, ревізії, рекрутські набори, фабрики, заводи, гавані, канали, дороги, пошти, землеробство, лісоводство, скотарство, рудокопство, садо­вод­ство, виноробство, торгівля, внутрішня і зовнішня, одяг, зовніш­ність, аптеки, шпиталі, ліки, літочислення, мова, преса, друкарні, війсь­кові училища, академії – все це пам’ятники його [Петра Великого − Н. Л.] невтомної діяльності та його Генія.

• Погодин М. Петр Великий // Историко-критические отрывки, М. Погодина. – М., 1846. – Кн. 1. – С. 342−343.

ДОКУМЕНТ № 11

Аксаков і. Як почався і проходив розвиток російського суспільства

Іван Аксаков (1823−1886) – представник слов’янофільської те­чії в суспільному русі Росії, публіцист, літератор. Стверджував, що політика "європеїзації" Петра І "спаплюжила" народну культуру.

У ривок

Про культурну політику Петра І

Більшого перевороту не бачила історія. Поряд із створенням ар­мії, флоту, фортець, сенату, колегій, магістратів, ратуш, замов­ля­лася наука, наказувалося бути мистецтву, поезії, літературі. ... І от могут­ньою волею Петра пересаджуються науки і мистецтва, зовсім готові бе­руться під державне покровительство, поступають на дер­жав­ну службу.

... Потрібен поет для прославлення подвигів ... скульптор для створення статуй великих державних діячів ... потрібен письменник з добрим стилем, щоб міг створити на потрібні державі випадки, уро­чистості та інші потреби – урочисту промову, похвальне слово, істо­рію подій, ... потрібен актор для увесеління двору і публіки...

І от з’являються і поети, і скульптори, і живописці, і письмен­ники, і актори, і балетмейстери, і вчені, і веселі люди, і всі посту­пають на службу, ... утримуються за рахунок держави і віддають звіт уряду у своїй художній, ученій, літературній і увеселяючій діяль­ності. ... Держава не шкодувала видатків на виховання суспільства – у напрямі і в дусі, які відповідали державній меті.

• Аксаков И. Как началось и шло развитие русского общества // Цит. по: Жидков В. С., Соколов К. Б., Десять веков российской мен­тальности: картина мира и власть. – СПб., 2001. – С. 216.

ДОКУМЕНТ № 12

Плєханов г. Новий захисник самодержавства або "Горе" г. Л. Тихомірова

К оментар

Георгій Плєханов (1856−1918) − революційний діяч, історик, філософ. Критично оцінював петровські реформи та їх наслідки в іс­торії Росії.

У ривок

... До азіатського тулуба московської Русі "цар-тесля" приро­бив європейські руки. ... Сила нових, європейських рук, здійснюючи Росії значні послуги в її міжнародних відносинах, невигідно позна­ча­лася на багатьох сторонах її внутрішнього побуту. Поставивши Росію, за висловом Пушкіна, "на диби", великий цар розчавив народ тягарем податків і довів деспотизм до нечуваного ступеня могутності.

• Плеханов Г. Новый защитник самодержавия или "Горе" Г. Л. Ти­хомирова. Соч.: В 24-х т. Т. 3. – М., 1922. – С. 74.

ДОКУМЕНТ № 13