Указ про посаду Сенату (27 квітня 1722 р.)

Указ Петра І містить детальні приписи найважливіших питань діяльності Сенату: регламентується його склад, визначаються права та обов’язки, встановлюються правила, які стосуються відносин Се­нату з колегіями, губернською владою, генерал-прокурором.

У ривок

Про принципи комплектування Сенату

Розділ І. Стаття 1. Сенат повинен складатися з таємних дійс­них і таємних радників, кому від нас нині наказано і надалі наказано буде, і сидіти за рангами.

Стаття 2. І крім їх, також генерала, і обер-прокурорів, і обер-секретаря, і секретарів, і протоколіста, ніякій незваній персоні не входити в той час, коли відбувається засідання Сенату.

К оментар

Згідно з указом, Сенат складався з осіб, які призначалися са­мим імператором. У засіданнях брав участь генерал-прокурор. Суворо за­боронялася присутність сторонніх осіб.

Про коло питань, які вирішує Сенат

Розділ ІІ. Стаття 1. Справа сенатська²⁰⁴ та, коли кому в ко­легії така справа станеться, яку в тій колегії вирішити неможливо, то ті справи президенту колегії принести і оголосити генералу проку­рору, який повинен представити в Сенаті.

Розділ ІІІ. Стаття 1. В ту ж канцелярію повинні всі губер­натори і воєводи писати про ті справи, які не належать колегії − про початок війни, мору, заворушень або будь-яких безладів.

Розділ ІV. Стаття 1. Які чолобитні подані будуть рекет­мей­стеру на несправедливий суд колегій і канцелярій, які колегіям не підпорядковані, то йому, рекетмейстеру, їх прийнявши, по них допо­відати нам.

Розділ VІ. Стаття 1. В Сенаті належить чини поділяти...

К оментар

Визначалося коло питань, які відносилися до компетенції Се­нату, зокрема: а) справи, які не могли вирішувати колегії; б) пи­тан­ня, пов’язані з початком на території держави військових дій, стихій­ними лихами, заворушеннями; в) скарги на несправедливий суд ко­легій і канцелярій; г) призначення на посади чиновників державного апарату.

• Указ о должности Сената 27 апреля 1722 г. // Российское зако­нодательство Х−ХХ веков: В 9-ти т. Т. 4. Законодательство пери­ода становления абсолютизма / Ред. А. Маньков. – М., 1986. – С. 190−193.

ДОКУМЕНТ № 8

Указ про посаду генерал–прокурора (27 квітня 1722 р.)

Створення прокуратури свідчило про подальше зміцнення вла­ди необмеженого монарха. Якщо фіскали перебували у віданні Се­нату, то генерал-прокурор і обер-прокурор підпорядковувалися тіль­ки суду самого імператора.

Розділ І. Стаття 1. Генерал-прокурор повинен сидіти в Сенаті і пильно стежити, щоб Сенат свою посаду зберігав і у всіх справах, які сенатському розгляду і вирішенню підлягають, істинно, сумлінно і порядно, без втрати часу, за регламентом і указом вирішувати, хіба яка законна причина у вирішенні йому завадить, що все записувати повинен у свій журнал.

К оментар

З утворенням прокуратури нагляд був поширений і на Сенат.

Розділ ІІ. Стаття 2. А коли що побачить супроти цього, тоді в той же час повинен запропонувати Сенату явно, з повним пояс­нен­ням, в чому вони або деякі з них не так роблять, як належить, щоб виправили.

Стаття 3. А якщо не послухають, то повинен у той час запро­тестувати і цю справу зупинити.

К оментар

Стаття врегульовувала питання про методи і форми проку­рор­ського нагляду, які відрізнялися від форм діяльності фіскалів. У Се­нат генерал-прокурор приносив протест і зупиняв справу, інформу­ючи про це імператора – негайно або в усталені строки, залежно від важливості справи.

Розділ ІІІ. Стаття 1. Повинен наглядати за всіма прокуро­рами, щоб на своїй посаді істинно і сумлінно чинили.

Також, якщо на прокурорів будуть доносити, що вони обо­в’яз­ків своїх істинно і сумлінно не виконують, то їх у суді пред­ставляти Сенату.

К оментар

Стаття встановлювала керівне становище генерал-прокурора в системі прокурорських органів.

Розділ ІV. Стаття 2. Також за фіскалами стежити, і якщо що погане побачить, негайно доповідати Сенату.

К оментар

Фіскальні органи підпорядковувалися прокуратурі.

Розділ ІХ. Стаття 1. Генерал і обер-прокурори жодному суду не підпорядковуються, крім нашого.

К оментар

Встановлювався принцип відповідальності генерал-прокурора і обер-прокурорів лише перед імператором.

• Указ о должности генерал-прокурора 27 апреля 1722 г. // Рос­сийское законодательство Х−ХХ веков: В 9-ти т. Т. 4. Зако­но­да­тель­ство периода становления абсолютизма / Ред. А. Маньков. – М., 1986. – С. 196−199.

ДОКУМЕНТ № 9