Методичні рекомендації

Мета – з’ясувати передумови петровських реформ і про­ана­лізувати зміст та основні напрями реформ Петра І; визначити їх ха­рактер та результати.

Розглядаючи перше питання заняття, з’ясуйте, чи були ре­фор­ми Петра І закономірним результатом попереднього розвитку Росії? Проаналізуйте: чи була Росія рівноправним партнером європейських держав з середини ХVІІ ст.? Зверніть увагу, що упродовж ХVІІ ст. відсталість Росії, бідність власних матеріальних та духовних засобів, порівняно з європейськими державами, відчувалися доволі гостро. Зробіть порівняльний аналіз соціально-політичного, економічного і культурного розвитку європейських країн і Росії. Розкрийте досяг­нення європейських країн в економіці, військовій справі, суспільних відносинах упродовж ХVІІ ст. З’ясуйте, у чому причини відставання Росії? При цьому зверніть увагу на екстенсивний характер еконо­міки, старий апарат і методи управління, повільність накопичення грошових засобів, неефективність експлуатації залежного сільського населення, відсутність власної морської торгівлі, повноцінної і добре озброєної армії, фахівців у різних галузях і системи їх підготовки. Висновок: у другій половині ХVІІ ст. Росія зазнала кризи тради­ціоналізму¹⁹⁸.

Проаналізуйте, чи було усвідомлення такого стану в сере­до­вищі російської еліти. Чи зазнала Росія європейських впливів і як во­ни проявилися? Безперечно, зміни, які відбувалися в європейських країнах (створення регулярної армії, світового ринку, різке приско­рення темпів економічного розвитку) не могли не позначитися на Росії: почалося форсування державою розвитку великого промис­ло­вого виробництва (з’явилися перші мануфактури, концесії інозем­ців); ринкові відносини міцніше стягували воєдино окремі регіони дер­жави; відбувалося реформування армії (полки "іноземного строю", запрошення іноземних фахівців, модернізація і стандартизація арти­лерії, спроба реформування стрілецьких військ і помісної кавалерії); робилися спроби побудувати перші морські кораблі; відбувалася централізація та бюрократизація в системі управління, "порода" де­далі поступалася професійним рисам людей влади (аж до відміни "місництва" за правління Федора Олексійовича); культура набувала світського характеру (все більше з’являлося культурно-освітних дія­чів українського та білоруського походження, вихованців Києво-Мо­гилянського колегіуму); запрошувалися на російську службу іно­зем­ці тощо. Наведіть конкретні приклади. Отже, модернізація¹⁹⁹ в Росії почалася ще у другій половині ХVІІ ст. (див. документи № 14, 15). Був зроблений значний крок у наближенні до європейських зразків розвитку. Пояність, чому перші спроби модернізації в Росії часто за­кінчувалися невдачами; прокоментуйте вислів: "... Сконструйована європейським розумом і зібрана в Москві колісниця морозівських реформ швидко ув’язла в багнистому роздоріжжі російської дійс­ності". Дайте відповідь: які загрози виникали перед Росією за умови непроведення радикальних реформ? Зверніть увагу на дилему: залишатися державою переважно азіатською, продовжувати відгоро­джуватися від Заходу "залізною завісою" чи робити ставку на про­грес, пов’язаний із західноєвропейським досвідом. Отже, петровські перетворення витікали вже з усвідомлених раніше потреб держави і логічно продовжували основні тенденції попереднього часу. За влуч­ним виразом В. Ключевського, ХVІІ ст. не тільки створило атмо­сфе­ру, в якій виріс і якою дихав реформатор, а й накреслило програму його діяльності, яка де в чому навіть випереджала те, що він зробив.

Предметом розгляду другого питання є реформи Петра І. Яку мету, на Вашу думку, ставив перед собою Петро І, намагаючись європеїзувати Росію? Чому саме Петром І була проведена військова реформа? Зауважте, що метою військової реформи було формування регулярної армії (проаналізуйте основні етапи та зміст військової реформи). Водночас було створено морський флот (розкрийте істо­рію його створення). Доведіть, що регулярна армія і флот ставали надійною опорою абсолютизму.

Потреби армії відразу ж зіткнулися з техніко-економічною відсталістю Росії, гостро засвідчили необхідність реформ у промис­ловості та торгівлі. Перетворення в цих галузях призвели, з одного боку, до певного економічного піднесення (будівництво заводів, ма­нуфактур, створення нових галузей металургійного комплексу на Ура­лі, проведення політики меркантилізму²⁰⁰ тощо), а з другого − про­мис­лове піднесення і часткове подолання технічної відсталості до­сягалися гальмуванням розвитку капіталістичних тенденцій в еконо­міці (державною монополією на торгівлю, державними замовлен­ня­ми, жорстким державним контролем та регулюванням, повним за­кріпаченням більшості категорій селян і використанням кріпацької праці у фабрично-заводському виробництві, розоренням середнього та дрібного купецтва, гальмуванням процесу формування буржуазії тощо). Потлумачте вислів "промисловості ставало більше, а капі­та­лізму менше?" Адже, попри господарські успіхи в першій чверті ХVІІІ ст., Росія залишалася державою з кріпосницькою економікою. Чому, на вашу думку, Петро І розвивав промисловість на кріпос­ницькій основі? Опрацюйте документ № 9 і доведіть, що створення промисловості, торгівлі тощо у часи Петра І було здійснено завдяки вирішальній ролі держави. Чим це було зумовлено?

Реформи державного апарату були зумовлені потребами зміц­нення абсолютистської держави, створення уніфікованого, чіткого у функціонуванні апарату управління та примусу. При цьому Петро І намагався застосувати на російському грунті відомі йому західно­євро­пейські структури і методи управління (переважно шведські). Мо­дер­нізація адміністративного апарату полягала насамперед у руйну­ванні старої системи традиційних державних установ та створенні нової – Сенату, колегій, Головного магістрату (опрацюйте докумен­ти № 1, 7). Проаналізуйте структуру, характер та організацію назва­них установ. Якісно новими рисами петровської реформи держав­ного апарату, порівняно зі старою системою, стали уніфікація, цент­ралізація, диференціація функцій апарату управління, а також його мілітаризація (поясність ці поняття). Окремо приділіть увагу важли­вій політичній реформі – утворенню Синоду. Що це означало у взаємовідносинах світської влади та церкви?

Наслідком реформ державного апарату стала бюрократизація системи управління. Бюрократія перетворювалась у стан, статус і вплив якого дедалі зростали. Створений бюрократичний державний апарат значно зміцнив владу монарха, став його опорою. Загалом нова дер­жавна машина працювала ефективніше, ніж стара. Однак в умовах російського самодержавства бюрократичний апарат почав працю­вати за внутрішніми законами – заради зміцнення свого становища. Назвіть вади, якими був вражений бюрократичний апарат. Чим це, на вашу думку, можна пояснити? Чому нововведення, перенесені з європейських країн на російську землю, зводились тут нанівець? З метою обмеження зловживань бюрократичних установ та чіткої ор­ганізації їх роботи було створено інститут фіскалів і прокуратури, затверджено регламенти, введено Табель про ранги (1722 р.) (див. документи № 3, 6, 8). Наскільки ефективними були ці заходи?

Ідеалом Петра І стало створення "регулярної держави" (раціо­нальне та ефективне управління суспільством, в якому виконуються добре продумані закони). Така "регулярна держава" була невід­діль­ною від бюрократизації влади та зумовлювалася абсолютизацією ро­лі служби в ім’я державної користі. На зміну середньовічній ідеї "цар служить Богу, а народ − государю" прийшла інша: "і цар, і його піддані служать "загальному благу" держави Російської". Вперше ідея служіння державі поширилася на самого імператора. Вітчизна – це держава, втілена в особі і волі монарха, який "нікому на світі про свої справи звітувати не повинен" (див. документи № 4, 5). Чи стала ідея "регулярної держави" панацеєю у вирішенні всіх проблем росій­ського суспільства?

Проаналізуйте зміни, які відбулися в соціальній структурі су­спільства (зокрема, формування дворянського стану). Охарак­тери­зуй­те основні фактори, які сприяли консолідації дворянства в єди­ний стан. Обов’язок кожного дворянина перебувати на постійній держав­ній службі стало єдиною законодавчою гарантією всіх його приві­леїв, передусім володіння землею і селянами. Дворянство одержало законодавчо оформлену структуру за чиновницьким рангом і служ­бо­вим становищем, були вироблені нові принципи соціальної мо­біль­ності (див. документи № 2, 6). Важливі зміни відбулися й в інших станах (юридичне оформлення нової категорії селян – дер­жавних селян; уніфікація та злиття інших категорій селян; поси­лен­ня кріпосної залежності). Чому, на Вашу думку, соціальні відносини надалі розвивалися на кріпосницькій основі?

Проаналізуйте перетворення в галузі освіти, науки і культури, відзначте нововведення й організацію вищих спеціальних шкіл, дру­кування книг, випуск газет, запровадження арабських цифр і нового цивільного шрифту, західноєвропейського літочислення, організа­цію наукових експедицій, заснування Академії наук, театру, зміни у побуті тощо. При цьому наголосіть на обмеженому характері "євро­пеїзації" культури (на браку політичної демократії, створенні умов для розвитку культури лише для привілейованих станів тощо).

Третє питання заняття присвячене аналізу наслідків реформ Петра І. Акцентуйте увагу на тому, що внаслідок петровських ре­форм Росія перетворилась у велику світову державу з розвинутою індустрією і з сильною владою абсолютного монарха, який опирався на політичні структури, засновані на принципі регулярності. Наго­ло­сіть на тому, що реформи Петра І забезпечили економічне зростання Росії, призвели до глибоких змін у російському суспільстві, його культурі, побуті, ментальності. Проаналізувавши наслідки петров­сь­ких реформ, зверніть увагу на такі проблеми: якою ціною здійс­ню­валися реформи; чи були протиріччя в реформах і в чому вони най­більше проявилися; чи стала Росія європейською державою; у чому полягає найбільший парадокс петровської модернізації? Опрацюйте документи № 10−18.

Як підсумок: реформи Петра І були відгуком на внутрішні по­треби розвитку Російської держави кінця ХVІІ ст. Вони зумовили модернізацію соціально-політичного, економічного і духовного роз­витку Росії, однак за суттю на європейську державу не перетворили. Одночасно з реалізацією реформ відбувалося придушення будь-яких початків саморегуляції суспільства адміністративним регулюванням, що в перспективі надовго залишило Росію кріпосницькою країною.