Платонов с. Нариси з історії Смути в Московській державі хvі−хvіі cт.

К оментар

Сергій Платонов (1860−1933) – російський історик, автор най­біль­шого монографічного дослідження про Смуту, яке не втратило свого наукового значення і сьогодні. Початковий етап у розвитку московської Смути охарактеризував як династичний і соціальний; припинення династії, на думку автора, наприкінці ХVІ ст. породило політичну кризу; вважав, що опричнина Івана Грозного підготувала умови для Смути; розвинув відому схему В. Ключевського, згідно з якою всі класи московського суспільства послідовно входили в Сму­ту у тому порядку, в якому розташовувалися в тогочасному су­спільстві – почали Смуту бояри, потім підключилися дворяни, піз­ніше – низи.

У ривок

Про Василія Шуйського

… Охоче використовував натовп для своїх цілей, тепер же по­винен був стати сам на сам з народною масою, яка ще вирувала і бу­ла небезпечна тим, що пізнала свою силу, набула звичку до руху і, сподіваючись на безкарність, була згідна, за виразом Маржерета, що­тижня міняти государя в надії на грабунок.

• Платонов С. Очерки по истории Смуты в Московском госу­дарстве ХVІ−ХVІІ вв. – СПб., 1901. – С. 239−240.

ДОКУМЕНТ № 20

Ахієзер о. Росія: критика історичного досвіду

К оментар

Олександр Ахієзер (1929−2007) − російський культуролог, со­ціо­лог, політолог, філософ, дослідник історичних закономірностей російської історії.

У ривок

Про сприйняття народом державної влади

Примус, який упродовж віків культивували в народі як го­ловний і єдиний спосіб вирішення всіх проблем, вийшов на перше місце і набув такого розмаху, що лунали заклики до повного вини­щення правлячої еліти. Двояке ставлення народу до влади призвело до парадоксального поєднання відданості реальному царю і бороть­би з ним. З одного боку, держава була втіленням Правди царя, а з другого − підступної і злої кривди.

• Ахиезер А. Россия: критика исторического опыта. В 3-х т. Т. 1. – М., 1991. – С. 112.

Тема 6 соборне уложення 1649 року

1 . Московська держава після Смути: соціально-політич­ний розвиток.

2. Зміст Соборного Уложення:

а) політичний устрій та тенденції його розвитку;

б) характер, форми та розвиток землеволодіння;

в) юридичне оформлення кріпосного права;

г) реформа міського посаду;

д) право та судочинство.

Теми індивідуальних завдань

• Праця Г. Котошихіна «Про Росію за царювання Олексія Михайловича» як важливе історичне джерело епохи.

• Іноземні джерела про особливості державно-політич­но­го устрою Московської держави в першій половині та се­редині ХVІІ ст.

Джерела

1. Базилевич К. Городские восстания в Московском госу­дар­стве XVII в. Сборник документов / Под ред. С. Пионтковского. – М.−Л., 1936.

2. Законодательные акты Русского государства второй поло­вины XVІ − первой половины XVII века / Под ред. Н. Насонова. – Л., 1986.

3. Котошихин Г. О России в царствование Алексея Михайло­вича. – С.-П., 1906.

4. Московия и Европа. – М., 2000.

5. Общественная мысль России в XVI−XVII вв.: В 2-х т. Т. 2. Московское царство / [Сост., автор вступ. ст. и коммент. И. Л. Анд­реев]. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2010.

6. Памятники русского права / Под ред. К. Софроненко. Вып. 6. – М., 1957.

7. Практикум по истории СССР (период феодализма) / Под ред. А. Пронштейна. – М., 1969.

8. Россия ХV−ХVІІІ вв. глазами иностранцев / Подб. текстов, вступ. статья и коммент. Ю. Лимонова. – Л., 1986.

9. Российское законодательство Х−ХХ вв. / Под ред. А. Мань­кова. Т. З. – М., 1985.

10. Соборное Уложение 1649 года: текст, коммент. – Л., 1987.

11. Тихомиров М., Епифанов П. Соборное Уложение 1649 го­да. – М., 1961.