Маржерет Жак. Стан Російської імперії і великого князівства Московії

К оментар

Жак Маржерет (1550−1618) – французький капітан, завербо­ва­ний на службу Московською державою. Брав участь у боротьбі проти Лжедмитрія І, а з його приходом до Москви перейшов до нього на службу.

У ривок

Про голодомор

Сума, яку імператор Борис витратив на бідних, неймовірна; не беручи до уваги витрат, які він здійснив у Москві; по всій Росії не було міста, куди б він не послав більше чи менше для прогодування бідних. Мені відомо, що він надіслав у Смоленськ з одним моїм знайомим двадцять тисяч рублів. Його хорошою рисою було те, що він зазвичай щедро роздавав милостині і багато передавав священ­но­служителям, які, в свою чергу, всі були за нього. Цей голодомор значно зменшив сили Росії і прибуток імператора.

Про Бориса Годунова

... Зрадив звичай вислуховувати кожне прохання і замість того ховався, показувався народу рідко і зі значно більшими церемоніями і небажанням, ніж будь-хто з його попередників.

... Увесь цей час його занепокоєння і підозрілість постійно зрос­тали; він багато разів висилав Шуйських, підозрюючи їх більше за будь-кого, хоча середній брат був одружений з сестрою його жінки; багато безвинно зазнали тортур за те, що відвідували їх навіть тоді, коли вони були в милості. Без наказу імператора ні один лікар під страхом вигнання не міг відвідувати вельмож або давати їм будь-що, бо по всій Росії ніколи не було жодних лікарів, окрім тих, які слу­жать імператору, навіть жодної аптеки. Врешті, почувши у 1600 році розмови, що дехто вважає Дмитрія Івановича живим, він з того часу цілі дні тільки і робив, що катував і мучив з цього приводу. Віднині, якщо слуга доносив на свого господаря, оббріхуючи, маючи надію одержати свободу, його нагороджували, а господаря або будь-кого з його головних слуг катували, щоб змусити їх зізнатися в тому, чого вони ніколи не робили, не бачили і не чули.

• Маржерет Жак. Состояние Российской империи и великого княжества Московии // Россия начала XVII в. Записки капитана Мар­жерета / Сост. Ю. Лимонов. – М., 1982. – С. 189−190.

ДОКУМЕНТ № 10

Буссов к. Московська хроніка 1584-1613 рр.

К оментар

Конрад Буссов (1552−1617) – саксонець, типовий кондоть­єр, служив у Московській державі Борису Годунову, Лжедмитрію І і "тушинському злодію". Написав твір про події 1606−1607 рр., в яко­му не приховував свого негативного ставлення до В. Шуйсь­кого. Під Москвою перейшов на бік І. Болотникова, завдяки чому мав мож­ливість особисто спостерігати за діями повстанців у Ка­лу­зі і Тулі.

У ривок

Про Бориса Годунова

... Виконував свої обов’язки настільки розумно і сумлінно, що майже усі дивувалися і говорили, що на усій Русі немає рівного йому за розумом, оскільки багато невирішених справ привів у повний по­рядок, багато зловживань припинив, багатьом вдовам і сиротам до­по­міг домогтися справедливості.

• Буссов К. Московская хроника 1584−1613 гг. – М., 1961. – С. 79.

Із "Московської хроніки" Конрада Буссова

У ривок

Про пошуки повстанцями на чолі з І. Болотниковим кандидатури на роль Лжедмитрія ІІ

... Безчестя і ганьба надзвичайно розсердили Істому, він задумав, у свою чергу, пожартувати з Болотниковим, тому вступив у таємні переговори з московським ворогом, царем Шуйським: одер­жавши від нього значні подарунки золотом і сріблом, він повідомив йому, що дотепер ще жодна жива душа в Путивлі Дмитрія не бачила і про нього не знають. ... Чи правда, що Дмитрій утік і перебуває у Польщі і сам прислав цього Болотникова, призначивши його замість себе, чи ж поляки і Шаховський випестували нового Дмитрія, цього він знати не може...

Князь Григорій не став відкладати, написав і швидко відпра­вив до Польщі, але той, хто за домовленістю обіцяв видати себе за Дмитрія і прикинутися ним, не наважився на таку хитру справу, не захотів стати Дмитрієм, залишився в Польщі добрим дворянином...

Болотников писав і часто посилав послів до Польщі до свого правителя, який направив його в Росію, з проханням про допомогу, але той не з’явився і залишив його в біді. Козаки і всі тульські мешканці були обурені Болотниковим і Шаховським, хотіли схопити їх і відправити до ворога, до Шуйського, за те, що вони вигадали таку байку і запевнили їх, що Дмитрій живий.

• Из "Московской хроники" Конрада Буссова. // Материалы по ис­тории СССР. Под ред. А. Горского. – М., 1989. – С. 65−66, 69−70.

ДОКУМЕНТ № 11