Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практикум Лешкович_остаточне+.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.88 Mб
Скачать

Витяги із доповнень до Никоновського літопису. Про запровадження опричнини. 1565 р.

Тієї ж зими, грудня в 3 день, в неділю, цар і великий князь Іван Васильович всея Русі зі своєю царицею і великою княгинею Марією і з своїми дітьми... поїхали з Москви в село Коломенське... Від’їзд же його не такий був, як раніше їздив по монастирях моли­тися, або на які свої забави та об’їзди їздив: взявши з собою святості, ікони і хрести золоті і камінням коштовним прикрашені, і посудини золоті і срібні, і посудні шафи зі всякими посудинами, золоте і сріб­не, і сукні, і гроші, і всю свою казну наказав взяти з собою. Яким же боярам і дворянам ближнім і приказним людям наказав з собою їха­ти, то тим багатьом наказав з собою їхати з жінками і з дітьми, а дворянам і дітям боярським, вибраним зі всіх міст, які прибрав госу­дар, бути з ним154, наказав тим всім їхати з собою і з кіньми, зі всім службовим спорядженням.155 А жив у селі в Коломенському два тижні через негоду і бездоріжжя, що були дощі і в ріках була повінь велика ...І як ріки спали, і цар і государ із Коломенського поїхав в село Тонинське в 17 день, в неділю, а із Тонинського в Троїцу, а па­м’ять чудотворця митрополита Петра, грудня 21 день, святкував у Троїці в Сергієвому монастирі, а з Троїци із Сергієва монастиря поїхав у Слободу156. На Москві же тоді був Афанасій, митрополит всея Русі, Пімен архієпископ Великого Новгорода і Пскова, Никандр, ар­хієпископ Ростовський і Ярославський, та інші єпископи й архіман­дрити і ігумени, і цареві і великого князя бояри і окольничі і всі при­казні люди157; всі же проте в здивуванні і смутку були через такий государів великий незвичний від’їзд, і дорожнього його шляху не знати куди. А січня 3 день прислав цар і великий князь зі Слободи до отця свого і богомольця к Афанасію, митрополиту всея Русі, з Кон­стян­тином Дмитрійовичем, сином Поливанова, з товаришами спи­сок, а в ньому написані зради боярські і воєводські і всяких приказ­них людей, які вони зради робили і шкоду державі його до його госу­даревого віку після батька його блаженного пам’яті великого госу­даря царя і великого князя Василія Івановича всея Руси. А цар і великий князь гнів свій направив на своїх богомольців, на архі­єпископів і єпископів, і на архімандритів, і на ігуменів, і на бояр своїх, і на дворецького, і конюшного, і на окольничих, і на скарб­ників, і на дяків, і на дітей боярських, і на всіх приказних людей опалу свою поклав за те, що після батька його ...великого государя Василія ...в його государеві неповнолітні роки бояри і всі приказні люди його держави людям багато шкоди робили і казну його госу­дареву розікрали, а прибутків у казну його государеву ніяких не прибавляли, також бояри його і воєводи землі государеві собі за­бра­ли, і друзям своїм і родичам його государеві землі роздали; і бояри і воєводи, тримаючи за собою помістя і вотчини великі і жалування государеві від кормління маючи, зібрали собі великі багатства, і про государя і про його державу, і про все православне християнство не хотіли піклуватися, і від ворогів його − від Кримського і від Литов­ського, і від німців не хотіли християнство захищати, які християнам насильства робили, і самі від служби почали уникати, і за право­слав­них християн кровопролиття проти бусурман і проти латин і німців виступити не хотіли; і в чому він, государ, бояр своїх і всіх при­казних людей, також служилих князів і дітей боярських хоче яких в їх провинах покарати і перевірити, а архієпископи і єпископи, і архі­мандрити, і ігумени, об’єднавшись з боярами і з дворянами, і з дяка­ми, і зі всіма приказними людьми, почали їх перед государем царем і великим князем покривати; і цар, і государ, і великий князь від великого жалю серця не хоче їх багатьох зрадницьких справ терпіти, залишив свою державу і поїхав, де поселиться, де його, государя, бог наставить.

До гостей же і до купців, і до всього православного хрис­ти­ян­ства міста Москви цар і великий князь прислав грамоту з Кон­стан­тином Поливановим, і велів перед гостями і перед всіма людьми ту грамоту прочитати дякам Путилі Михайловичу та Андрію Василь­єву; в грамоті своїй до них писав, щоб вони собі ніякого сумніву не тримали, гніву на них і опали ніякої не мали. Почувши ж це, пре­освященний Афанасій, митрополит всея Русі, і архієпископ і єпис­копи, і весь освячений собор, що їх у гріхах звинувативши, государ державу залишив, дуже через це засмутилися і у великому здиву­ван­ні були. Бояри же окольничі, і діти боярські, і всі приказні люди, і священицький і чернечий158, і багато народу, почувши таке, що государ гнів свій і опалу на них поклав і державу свою залишив, від великого плачу слізного перед Афанасієм митрополитом всея Русі і перед архієпископами і єпископами, і перед всім священним собо­ром з плачем говорили: "Горе! Як согрішили перед богом і прогнівили государя свого багатьма перед ним гріхами і милість його велику перетворили на гнів і на лють! Нині до кого прийдемо і хто нас помилує, і хто нас врятує від нападу іновірних? Як можуть бути вів­ці без пастиря? Коли вовки бачать вівцю без пастиря, і вовки захо­чуть вівцю, хто сховає від них? Також і нам як бути без государя?". І інші словеса, подібні до цих, звернуті до Афанасія митрополита всея Русі і всього священного собору, не тільки про це говорили, багато­людно молили його зі сльозами, щоб Афанасій митрополит всея Руси з архієпископами і єпископами і з священним собором подвиг свій здійснив і плач їх і крики заспокоїв і благочестивого государя і царя на милість вмовив, щоб государ цар і великий князь гнів свій відвів, відвернув, милість показав і опалу свою віддав, а держави своєї не залишав і своєю державою володів і правив, як завгодно йому, государю; а хто буде государю злодієм, які зрадницькі справи робити, то про них знає бог і він, государ, і в помилуванні і в страті його государева воля: "А ми всі своїми головами їдемо з тобою, государем святителем, своєму государю, царю і великому князю о його государевій милості бити чолом і плакатися".

Також гості, і купці, і всі мешканці міста Москви у тому ж били чолом Афанасію митрополиту всея Русі і всьому священному собору, щоб над ними милість проявив, держави не залишав і їх на розкрадання вовкам не давав...; а хто буде государю злодій і зрад­ник, то вони за тих не стоять і самі тих знищать. Митрополит же Афанасій, почувши від них плач і прохання невблаганні, сам же їхати до государя не став для пильнування міста, що всі приказні люди прикази государеві залишили і місто залишили ніким не доглянутим, і вислав до благочестивого царя і великого князя в Олександрівську слободу від себе того ж дня, січня в 3 день, Пімена, архієпископа Великого Новгорода і Пскова, та Чудова монастиря архімандрита Левкію молити і бити чолом, щоб цар і великий князь над ними, своїм отцем і богомольцем і над своїми богомольцями, над архієпископами і єпископами і на всьому священному соборі милість показав і гнів свій відклав, також над своїми боярами і над окольничими, і над скарбниками, і над воєводами, і над всіма при­казними людьми, і над усім народом християнським милість свою показав би, гнів свій і опалу з них зняв і на державі би був і своєю державою володів і правив, як йому, государю, завгодно: і хто буде йому, государю, і його державі зрадники і злодії, і над тими в по­милуванні і в страті його государева воля. А архієпископи і єпис­копи самі про себе бити чолом поїхали в Слободу царю і государю і великому князю о його царську милість. ...Бояри князь Іван Дмит­рович Бельський, князь Іван Федорович Мстиславський і всі бояри і окольничі, і скарбники і дворяни, і приказні люди ...поїхали з митрополичого двору з міста за архієпископом і владиками в Олек­сандрівську слободу; також гості і купці, і багато чорних людей з великим плачем і сльозами міста Москви поїхали за архієпископом і єпископами бити чолом і плакатися царю і великому князю о його царській милості.

...Благочестивий же государ цар і великий князь Іван Васильо­вич всея Русі, змилувавшись над усім православним християнством для отця свого і богомольця Афанасія митрополита всея Русі і для своїх богомольців архієпископів і єпископів, боярам своїм і приказ­ним людям наказав бачити на свої очі і ... своє жалуване слово сказав: "Для отця свого і богомольця Афанасія митрополита всея Ру­сі моління ...а як нам свою державу взяти і державою своєю воло­діти, про те все прикажем к отцю своєму і богомольцю к Афана­сію..." ... і відпустив їх у Москву. А залишив у себе бояр князя Івана Дмитровича Бельського та князя Петра Михайловича Щетянєва та інших бояр, а в Москву того ж дня січня в 5 день відпустив бояр кня­зя Івана Федоровича Мстиславського, князя Івана Івановича Пронсь­кого та інших бояр і приказних людей, да будуть вони по своїх при­казах правити його державою по попередньому звичаю. Чолобитні же государ цар і великий князь архієпископів і єпископів прийняв на тому, щоб йому своїх зрадників, які зраджували йому, государю, і в чому йому, государю, були неслухняні, на тих опалу свою класти, а інших страчувати і все майно забирати; а запровадити йому в своїй державі собі опричнину159, двір собі і на все своє улаштування за­провадити окремий, а бояр і окольничих, і дворецького, і скарбників, і дяків, і всяких приказних людей, та і дворян і дітей боярських і столь­ників, і стряпчих, і жильців160 облаштуватися окремо; і на дворцах, на Ситному і на Кармовому і на Хлібному, запровадити ключників і під ключників, і ситників, і кухарів, і хлібників, та і всяких майстрів, і конюхів, і псарів, і всяких дворових людей на все улаштування, та і стрільців наказав облаштувати окремо.

...А інші волості государ взяв кормленим окупом161, з яких волостей взяв усякі доходи на його государеве облаштування, жалу­вати бояр і дворян, і усяких його государевих дворових людей, які будуть у нього в опричнині; а з яких міст і волостей доходу не візьме на його государеве облаштування, в інших містах і волостях узяти162.

А запровадив государ у себе в опричнині князів і дворян, і дітей боярських дворових, і міських 1000 голів163, і помістя їм дав в тих містах компактно, які міста взяв в опричнину; а вотчинників і поміщиків, яким не бути в опричнині, велів із тих міст вивести і дати землі, замість конфіскованих помість і вотчин в інших містах ... По­велів же і на посаді вулиці взяти в опричнину від Москви ріки ... І які вулиці і слободи взяв государ в опричнину, і в тих вулицях велів бути боярам і дворянам, і усяким приказним людям, яких государ взяв в опричнину, а яким в опричнині бути не велів, з тих всіх ву­лиць велів перевести в інші вулиці на посаді.

Державу же свою Московську, воїнство і суд і управу й усякі справи земські наказав відати і здійснювати боярам своїм, яким ве­лів бути в земських: князю Івану Дмитровичу Бельському, князю Іва­ну Федоровичу Мстиславському і всім боярам; а конюшому і дворецькому, і скарбникам, і дякам і всім приказним людям велів бути по своїх приказах і управу чинити по старині, а по великих справах приходити до бояр; а військові, які будуть вести земські великі справи, і боярам по тих справах приходити до государя, і государ з боярами тими по тих справах велить рішення приймати.164

За підняття своє вирішив цар і великий князь взяти із земсь­кого сто тисяч рублів; а які бояри і воєводи і приказні люди дійшли за державні великі зради до смертної кари, а інші дійшли до опали, у тих все майно і залишки взяти государю на себе. Архієпископи же і єпископи, і архімандрити, і ігумени, і весь священний собор165, та бояри і приказні люди, всі погодилися на государеву волю.

  • Извлечение из Дополнения к Никоновской летописи // Хресто­матия по истории СССР с древнейших времен до 1861 года / Сост. П. Епифанов, О. Епифанова. М., 1987. – С. 145−151.

ДОКУМЕНТ № 12