Методичні рекомендації

Мета теми – визначити особливості політичного розвитку Московської держави у 30−40-х роках, розкрити характер реформ кінця 40−50-х років, з’ясувати причини запровадження політики оприч­нини, визначити її зміст та наслідки.

Розкриваючи перше питання заняття, з’ясуйте особливості по­літичної кризи в Московській державі у 30−40-ві роки. Викорис­товуючи інформацію, яка міститься в документах № 1, 2, 11, дайте відповіді на такі питання: чим зумовлена політична боротьба в цей період; хто брав у ній участь; що лежало в її основі; які її наслідки. Акцентуйте увагу на тому, що політична криза 30−40-х років була зумовлена боротьбою між різними аристократичними угрупован­нями за владу і впливи в урядовому апараті, яка набула особливої гостроти у роки малолітства нового великого князя; що в її основі лежали не розбіжності у принципових питаннях внутрішньої і зов­нішньої політики, а суто місницькі порахунки. Вкажіть, яка подія спричинила найбільшу політичну кризу у розвитку Московської дер­жави у першій половині ХVІ ст. та про що вона свідчила?

Підбиваючи підсумки політичної кризи 30−40-х років ХVІ ст., відзначте, що вона мала певні негативні наслідки, передусім, полі­тичну нестабільність, падіння авторитету влади, престижу держави у міжнародних стосунках, загибель (півтора десятка) кадрів урядовців тощо. Однак, усупереч поширеним у частині російської історіографії твердженням, період "боярського правління" не призвів до анархії, розколу єдиної держави, необмеженого свавілля, бо усі угруповання знаті, які боролися за владу, були зацікавлені у збереженні і поси­ленні засад міцної центральної влади і мали на меті лише перерозподіл на свою користь політичних впливів та прибутків. Наведіть факти на підтвердження таких висновків.

Вкажіть на те, що московське повстання 1547 р. змусило вер­хи консолідуватися. Була створена група компромісу (коло осіб, на­ближених до Івана ІV), яка стала неофіційним урядом і згодом була названа Обраною радою. Члени цієї ради намагалися підтримати рів­новагу між царською владою, боярсько-князівською верхівкою і дво­рянством, до якого увійшли різні верстви служилих людей.¹⁰¹ Дайте відповідь на питання: чому в цих умовах центральна влада вико­рис­тала елементи станово-представницької монархії – земські собори; чим відрізнялися земські собори від станово-представницьких орга­нів західноєвропейських монархій?

На підставі документів № 2, 3, 4, 5 охарактеризуйте основні на­прями та зміст реформ Обраної ради, а саме: у сфері фінансів; реорганізації центрального і місцевого управління; розвитку законо­давства; відносин центральної влади і церкви; воєнних нововведень; землекористування; соціальних перетворень. Особливу увагу звер­ніть на статті нового Судебника 1550 р. та Стоглавого собору 1551 р. Чи можна погодитися з висновком про те, що реформи 50-х років консолідували князівсько-боярську аристократію, зміцнили централь­ну владу та її бюрократичний апарат? Обґрунтуйте відповідь.

При розгляді другого питання вкажіть на те, що на початку 1560-х років Іван IV порвав з лідерами Обраної ради. Почалися роз­прави з активними діячами реформ 1550-х років. У 1564 р. за кор­дон утік князь А. Курбський, залишивши Івану IV листа. На підставі ана­лізу документів № 7, 8 дайте відповідь на питання: чим А. Курб­сь­кий пояснює свою втечу; у чому він звинувачує Івана IV; які ідеї та традиції політичного життя Московської держави захищає. За­уваж­те, що А. Курбський відстоює право участі боярсько-князів­ської аристократії в управлінні країною та заперечує принцип абсо­лютної влади московського государя.

Ознайомтесь з документами № 9, 10 та з’ясуйте головні поло­ження відповіді Івана IV А. Курбському. Зверніть увагу на те, що Іван IV уявляв себе главою православного царства і претендував на всю повноту світської і церковної влади (Єдиний суддя царю − Бог). Дайте відповідь на питання: у чому цар звинувачує А. Курбського та його однодумців; як обгрунтовує своє виняткове право: "Милувати своїх холопів ми вільні і карати їх вільні теж". Іван IV вважав себе виконавцем волі Божої на землі, який має карати людські гріхи й утверджувати істинну "благодать". Підкресліть, що відповідь Івана IV А. Курбському за змістом була маніфестом самодержавства, де вису­валася програма остаточного зрівняння всіх підданих царя в одна­ковому безправ’ї перед його необмеженою владою.

Розгляд третього питання варто розпочати з аналізу причин відмови Івана ІV від компромісної політики Обраної ради і взяття ним курсу на утвердження необмеженого самодержавства. Дайте від­повідь на питання: чи були достатні підстави для зміни політичного курсу? Чи існувала боярсько-князівська опозиція центральній владі? Підкресліть, що загострення соціально-політичної ситуації у 60-х ро­ках ХVІ ст. певною мірою було зумовлене військовими та диплома­тич­ними поразками у Лівонській війні, виснаженням держави, підривом фінансової системи, спустошенням державної казни, загостренням соціальних суперечностей. Цю кризу можна було розв’язати мирним шляхом. Однак вирішальну роль у запровадженні опричнини віді­грав суб’єктивний чинник, який проявився передусім у зміні поглядів Івана ІV на верховну владу, а також у деяких рисах його характеру. Обґрунтуйте це положення. На підставі документів № 6, 7, 8, 11, 12, 14, 15, 18 проаналізуйте погляди Івана ІV на царську владу. Від­знач­те вплив офіційної ідеології Московської держави на світогляд Івана ІV.

З’ясуйте, як Іван ІV на практиці реалізував свій задум "віль­но­го самодержавства"? Прокоментуйте події, які відбулися в Москві в грудні 1564 р. Після того, як Іван ІV сконцентрував необмежену владу в своїх руках, було оголошено про впровадження опричнини. Проаналізуйте документи № 12, 14 і дайте відповідь на питання: що означало введення опричнини? Розкрийте зміст, форму і методи цієї політики. Зверніть увагу, що на опричні і земські були поділені верховна влада, територія, державне управління, суд, фінанси. Яка мета такого поділу? Чому політика опричнини супроводжувалася репресіями і терором? У 1572 р. відбулася реорганізація опричнини. Поясність, в чому вона полягала і які причини її зумовили. Охарак­теризуйте другий період в історії опричнини: передача трону в 1575−1576 рр. "великому князю всея Руси" Симеону Бекбулатовичу.

Відзначте, що Симеон Бекбулатович − це (Сеїн-Булат) вихре­ще­ний татарський хан з гілки Тука-Тимуридів династії Чингізидів-Джу­чидів, нащадок астраханських ханів, який правив у Касимовському ханстві (1568–1573) як московський васал. Після прийняття ним християнства татари скинули його з престолу, і він знайшов при­тулок у Москві, де не мав ні володінь, ні васалів. Саме через це його посадив на престол Іван IV.

Підкресліть, що задум Івана ІV утвердити необмежену само­державну владу, звільнитися від князівсько-боярської опіки, зни­щив­ши станову монархію, яка почала складатися за його діда та бать­ка, отримати право карати чи милувати всіх підданих – вилився у по­літичне безглуздя. Опричнина не привела до "модернізації" держав­ного апарату, політичного життя. Через масовий терор соціальна опора монархії виявилася розщепленою, режим втратив стабільність, почався розлад між державною владою (монархом) і верхівкою су­спільства (князівсько-боярською аристократією, вищою приказною бюрократією, церковним керівництвом, частиною помісного дворян­ства). Політика опричнини призвела до господарського розорення, соціальної деградації, деморалізації суспільства, а з огляду на безза­коння та вироблення холопської психології до впровадження деспо­тизму азіатського типу. Використовуючи джерела, наведіть факти, які підтверджують це. Дайте відповідь на питання: чи існувала аль­тернатива опричнині? Чи були кардинально змінені інститути соці­альної організації, політичних форм, державного устрою?

По суті, опричнина стала першою спробою утвердження само­державної форми правління.