Методичні рекомендації

Головне завдання заняття − з’ясувати особливості сис­те­ми управ­ління в Московській державі в період її утворення та про­вес­ти аналіз найважливішого законодавчого зводу Судебника 1497 р.

При розгляді першого питання важливо визначити, яка цент­ральна влада сформувалася в період утворення Московської держави і як вона здійснювалася. Розгляд цієї проблеми варто почати з по­літики об’єднавчої експансії великих московських князів на північ­но-східних руських землях, яку вони послідовно проводили, інспі­ру­ючи виступи інших князівств проти Орди і придушуючи їх з до­помогою ординських військ. Визначним провідником цієї політики був Іван Калита, а найбільших успіхів було досягнено в другій половині ХV – першій третині ХVІ ст. за правління Івана ІІІ та його сина Василя ІІІ, що завершилося утворенням централізованої Мос­ковської держави. Епогеєм такої політики стало приєднання до неї Новгородської республіки – першої значної північно-західної русь­кої території, останні залишки незалежності якої московський князь зміг ліквідувати шляхом завоювання її у 1478 р. Військові походи на Новгород чергувалися з візитами дипломатів, а під час московсько-новгородських переговорів найважливішим було питанням про пре­рогативи влади великого московського князя Івана ІІІ. Новгородці наполягали на тому, щоб московський великий князь, як і раніше, йменувався "господином", а не "государем", добре усвідомлюючи безмежну владу государя над підданими, яка вже склалася на той час у Московській державі за ординським зразком. І все ж відстояти свої інтереси новгородцям не вдалося.

Проаналізуйте документи № 2, 4 і дайте відповідь: які ще північно-східні руські землі та князівства були включені за цей період до складу Московського князівства і як це позначилося на обсягу влади великого московського князя? З’ясуйте, коли до кня­зів­ського титулу московського великого князя додалося формулювання "государ всея Русі"? У чому полягає зміст цього визначення? Звер­ніть увагу, що в посланні до Новгорода у 1471 р. великий москов­ський князь апелював до Рюрика, Володимира Святого і Всеволода Велике Гніздо як послідовних носіїв єдності Русі, політичної тра­ди­ції. Отже, Іван ІІІ був першим московським князем, який не тільки опи­рався на московську традицію, а й уперше апелював до київських князів, щоб провести ідею тяглості політичних традицій Москов­ської держави від Київської Русі. Така концепція російської історії вперше поширювалася на землі поза межами територіальних кор­донів, визначених договорами з Литвою. З того часу ця ідея лягла в основу всієї політичної доктрини російської державності.

Для Івана ІІІ ця доктрина була не тільки осмисленням ро­сійської історії, а й конкретним керівництвом до дії, що ставило питання про завоювання руських земель під владою Литви і Польщі. Умовою миру з Литвою стало офіційне визнання нею великого мос­ков­ського князя "государем всея Руси". Дайте відповідь на питання: які заходи були проведені великими московськими князями на при­єднаних територіях, спрямовані на зміцнення в них своєї влади?

Розгляньте такий важливий напрям політики великих москов­ських князів у період утворення Московської держави, як ліквідація удільної системи⁵⁶. На підставі відомостей з джерел наведіть кон­кретні факти такої політики великих московських князів Івана ІІІ та Василія ІІІ. Дайте відповідь на питання: з якою метою проводилася ця політика; якими методами вона здійснювалася та які її резуль­тати? Прокоментуйте слова В. Ключевського, що "удільний князь був злочинцем якщо не за природою, то за становищем". Після Ві­лен­ського привілею 1492 р., яким великий князь литовський Олек­сандр Казимирович ліквідував право удільних князів на зносини з іноземними володарями та на інвеституру своїх васалів, зрівнявши у правах удільні князівства з приватними шляхетськими землево­ло­діннями, дрібні чернігівські та смоленські князі перейшли під мос­ковський протекторат. З огляду на це Іван ІІІ негайно призупинив політику ліквідації уділів, гарантувавши "литовським" Рюриковичам і Гедиміновичам недоторканість їхніх князівств. Попри це, вже за Василя ІІІ ці уділи були ліквідовані. Підкресліть, що важливим ре­зультатом цієї політики була заміна старої системи удільно-князів­ських договірних відносин новою системою державно-служилих відносин; васальні права удільних князів щодо великого москов­ського князя замінювалися відносинами підданства.

На підставі аналізу документів № 2, 3, 4 зробіть висновок про характер та обсяг влади великого московського князя. Дайте відпо­відь на питання: в якому напрямі змінювався її характер; чи була влада великого московського князя необмеженою; як позначилося на характері влади великого московського князя звільнення від ордин­ської залежності; чим відрізнялася влада великого московського кня­зя від характеру влади європейських монархів. Підкресліть, що за період утворення Московської держави відбулася концентрація по­літичної влади в руках великого московського князя.

Зауважте, що зміцнення своєї влади великий московський князь здійснював разом із Боярською Думою – радою, яка складалася з князів і боярської знаті⁵⁷. Дайте відповідь на питання: яку функцію вико­ну­вала Боярська Дума; який обсяг її компетенції; як формувався її персо­нальний склад; що означала формула "государ наказав, бояри приго­ворили"; яка внутрішня структура Думи, підкресліть співвід­ношення між владою государя і повноваженнями його підданих, вті­лених у Бо­ярській Думі, яка постійно змінювалася. Посилення влади великого московського князя супроводжувалося загостренням полі­тичної бороть­би. Наведіть приклади такої боротьби та її наслідки. Зауважте, що службові відносини на військовій та адміністративній службі при дворі государя офіційно регулювалися системою серед­ньовічної ієрархії – місництвом. Порядок призначення на вищі судово-адміністративні та військові посади зазвичай визначався становищем князя або боярина в станово-ієрархічній драбині − знат­ністю його роду (походження) й особливо − службою певної особи та її предків у великого князя.

Зверніть увагу на функціонування таких загальнодержавних ус­танов, як Скарбниця і Двір; визначте головні їх функції. Підкресліть, що саме тут формувалися кадри управлінського апарату – дяків і під­дячих, в чиїх руках опинилися важливі важелі державного управ­лін­ня і контролю, доходи і витрати государя. Поступово формувалися окремі галузі центрального управління, а саме: приказна система з відповідними суддями, дяками і піддячими.

У системі місцевого управління зміцнювалося становище вели­кокнязівських намісників і підпорядкованого їм апарату. Відправ­лені на певний термін у міста і волості адміністратори отримували з місцевого населення "корм"⁵⁸. Підвладне населення, а відтак, і під­судне намісникам і волостелям, зобов’язане було платити на їх ко­ристь натуральні та грошові збори (судові, митні та ін.). Кормління було і службою, і формою винагороди за неї. Отримавши кормління, колишні удільні князі інколи отримували значно більше, ніж раніше, у своїх уділах, але тепер вони нічим не відрізнялись у правовому від­ношенні від дворян, будучи повністю залежними від служби вели­кому князеві. Проаналізуйте джерела й охарактеризуйте відносини великого князя і намісників.

Розглядаючи друге питання, зверніть увагу, що у другій по­ло­вині XV − на початку XVI ст. Московська держава становила кон­гло­мерат земель, в яких ще зберігалися значні залишки їх старого устрою. При цьому єдиного принципу адміністративного устрою для всієї те­ри­то­рії Московської держави ще не було. У цьому плані важливим актом дер­жавної політики Івана ІІІ стало видання у 1497 р. Судебника Івана ІІІ.

Опрацюйте документ № 1 і на підставі аналізу статей Су­деб­ника визначте основні положення судової реформи. Зверніть увагу на створення центрального суду та єдиної системи державних судо­вих органів у Московській державі; встановлення обов’язковості ви­конання судових функцій як державної служби; обов’язкову присут­ність у суді дяків; офіційну відміну хабарів у боярському суді та усіх інших і залучення до суду представників місцевого населення; ди­ференціацію прав місцевої адміністрації; фіксацію розміру судового мита. Прокоментуйте статті, в яких визначається верховний харак­тер великокнязівської влади у формуванні і діяльності судових ор­ганів (ст. 12, 13, 21, 24, 34, 55).

Проаналізуйте також статті, які стосувалися соціальних від­но­син: інституту холопства; селянського "отказу", поземельних від­носин.

Охарактеризуйте судовий процес, судочинство у цивільних і кримінальних справах, види злочинів та покарань за Судебником 1497 р. (ст. 1, 2, 6−13, 19, 22, 24−27, 33−38, 43, 51−53, 55, 58–59, 62–63, 65, 67). Визначте, чим була обумовлена тенденція до посилення кримінальних покарань?

Особливу увагу зверніть на те, що розвиток Московської дер­жави, згідно з Судебником, ґрунтувався на пріоритеті держави над приватною особою. Законодавець розрізняв приватний інтерес та сус­пільний і надавав перевагу останньому: суспільне – вище особис­то­го; загальне – вище приватного. Прокоментуйте відповідні статті (8, 9). Порівняйте Судебник Івана ІІІ 1497 р. і Судебник короля Кази­ми­ра 1468 р., відзначте, що перший був зорієнтований на інтереси цент­ралізованої держави, а другий – на інтереси удільних володарів і при­ватно-вотчинну судову систему.

Підкресліть, що Судебник 1497 р. став важливою судово-ад­міністративною реформою.