
- •Тема 1 великий новгород як державне утворення XII−XV ст. 18
- •Тема 2 північно-східна русь та золота орда 52
- •Тема 3 судебник івана ііі 1497 р. 95
- •Тема 4 політика опричнини івана іv грозного (XVI ст.) 118
- •Тема 5 громадянська війна (смута) в московській державі (кінець хvі − початок хvіі ст.) 164
- •Глава IV. Про купецтво 265
- •Глава V. Про ремесло 269
- •Глава viі. Про селян 273
- •Тема 8 соціальна політика катерини іі (друга половина XVIII ст.) 285
- •Тема 1 великий новгород як державне утворення XII−XV ст.
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Повість минулих літ
- •Новгородський перший літопис
- •Грамота великого князя Мстислава Володимировича і сина його Всеволода Новгородському Юр’єву монастирю на село Буйци. Полюддя і срібне блюдо 1130 р.
- •Договірна грамота Новгорода з великим князем тверським Ярославом Ярославовичем. 1270 р.
- •Грамота Великого Новгорода про надання на рік "чорного бору" з Новоторзьких волостей великому князю Василію Васильовичу 1448−1461 рр.
- •Жалувана грамота Великого Новгорода Соловецькому монастирю на Соловецький та інші острови 1459−1469 рр.
- •Новгородська Судна грамота
- •Герцен о. Про розвиток революційних ідей в Росії
- •Костомаров м. Про значення Великого Новгорода в історії Росії
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Федотов г. Доля і гріхи Росії
- •Алексєєв ю. Государ всея Русі
- •Тема 2 північно-східна русь та золота орда
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Суздальський літопис за Лаврентіївським списком
- •Патріарший або Никоновський літопис
- •Лаврентіївський літопис
- •Лист брата Юліана про монгольську війну
- •Духовна грамота Московського князя Івана Калити 1339 р.
- •Карамзін м. Історія держави Російської
- •Герцен о. Про розвиток революційних ідей у Росії
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Чичерін б. Про народне представництво
- •Савицький п. Степ і осілість
- •Трубецькой м. Спадщина Чингізхана
- •Вернадський г. Історія Росії
- •Гумільов л. Давня Русь і Великий степ
- •Гумільов л. Від Русі до Росії: нариси етнічної історії
- •Афанасьев ю. Небезпечна Росія
- •Тема 3 судебник івана ііі 1497 р.
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Судебник 1497 року
- •Сигізмунд Герберштейн. Нотатки про Московські справи
- •Бєлінський в. Літературні мрії
- •Афанасьєв ю. Небезпечна Росія
- •Тема 4 політика опричнини івана іv грозного (XVI ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Царська книга 1539–1543 рр.
- •Судебник 1550 року
- •Стоглавий собор 1551 р.
- •Глава 28. Про книжних писців.
- •Глава 32. Про хрестящихся не по чину.
- •Глава 72. Про викуп полонених.
- •Глава 75. Про вотчини і про куплі, які боголюбці давали святим церквам на помин своїм душам і по своїх батьків у вічний помин...
- •Глава 92. Про ігрище еллінського129 бісування.
- •Глава 98.
- •Вибрана тисяча 1550 р.
- •Д. Флетчер. Про державу Російську
- •Перше послання Курбського Івану Грозному
- •Третє послання Курбського Івану Грозному
- •Перше послання Івана Грозного Курбському
- •Друге послання Івана Грозного Курбському
- •Послання Івана Грозного про зраду Андрія Курбського (1564 р.)
- •Витяги із доповнень до Никоновського літопису. Про запровадження опричнини. 1565 р.
- •Горсей Джером. Скорочена розповідь або меморіал мандрівок
- •Пискарьовський літопис 1538−1565 рр.
- •Поссевіно а. Історичні твори про Росію хvі ст.
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Костомаров м. Цар Іван Васильович Грозний
- •Пипін о. Історія російської літератури
- •Ліхачов д. На шляху до нової літературної свідомості
- •Веселовський с. Дослідження з історії опричнини
- •Афанасьєв ю. Небезпечна Росія
- •Витяг із Псковського 1–го літопису
- •Тема 5 громадянська війна (смута) в московській державі (кінець хvі − початок хvіі ст.)
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Сказання Авраамія Паліцина. 1620 р.
- •Указ 1597 р. Про п’ятирічний пошук селян–утікачів
- •Указ 1597 р. Про холопів
- •1603 Р., серпень 16. Указ про видачу відпускних грамот холопам, володарі яких вигнали їх під час голодомору без оформлення вольної
- •1606 Р., раніше листопада 29. Грамота патріарха Гермогена про становище повстанців у Коломенському і про "листи" Болотникова до боярських холопів із закликом "побивати" господ
- •1607 Р., березня 7. Указ про заборону примусово оформлювати служилі кабали на добровільних холопів незалежно від строку їх служби
- •1607 Р., березня 9. Соборне уложення про заборону переходу селян і про 15–річний строк пошуку біглих селян
- •Горсей Джером. Скорочена розповідь або меморіал мандрувань
- •Маржерет Жак. Стан Російської імперії і великого князівства Московії
- •Буссов к. Московська хроніка 1584-1613 рр.
- •Із "Московської хроніки" Конрада Буссова
- •Флетчер Джильс. Про державу Російську
- •Временнік Івана Тимофєєва
- •Ісаак Масса. Коротке повідомлення про Московію
- •Джон Мерік. Стан Російської держави після смерті останнього претендента Дмитрія
- •Флетчер Джильс. Про державу Російську
- •Карамзін м. І що була тоді Росія
- •Костомаров м. Борис Годунов
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Платонов с. Нариси з історії Смути в Московській державі хvі−хvіі cт.
- •Ахієзер о. Росія: критика історичного досвіду
- •Тема 6 соборне уложення 1649 року
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Соборне Уложення 1649 року
- •Глава і
- •Глава іі
- •Глава ііі
- •Глава іv
- •Глава V
- •Глава хі
- •Глава хіі
- •Глава хvі
- •Гордон Патрік. Щоденник, ведений ним під час його перебування в Росії 1661−1678 рр.
- •Котошихін г. Про Росію за царювання Олексія Михайловича
- •Глава іі
- •Глава IV
- •Костомаров м. Цар Олексій Михайлович
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Тема 7 реформи петра і (перша чверть XVIII ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Указ про утворення урядового Сенату і про його персональний склад 22 лютого 1711 р.
- •Указ про порядок успадкування в рухомому і нерухомому майні (про єдиноуспадкування) (березня 1714 р.)
- •Указ про фіскалів і про їхні посади і дії (17 березня 1714 р.)
- •Устав військовий 30 березня 1716 р.
- •Прохання сенаторів царю Петру і про прийняття ним титулу "Батько Вітчизни, Імператор Всеросійський, Петро Великий" (22 жовтня 1721 р.)
- •Табель про ранги (січень 1722 р.)
- •Указ про посаду Сенату (27 квітня 1722 р.)
- •Указ про посаду генерал–прокурора (27 квітня 1722 р.)
- •Посошков і. Книга про бідність і багатство
- •Глава і. Про духовність
- •Глава іі. Про військові справи
- •Глава ііі. Про судочинство
- •Глава IV. Про купецтво
- •Глава V. Про ремесло
- •Глава viі. Про селян
- •Погодін м. Петро Великий
- •Аксаков і. Як почався і проходив розвиток російського суспільства
- •Плєханов г. Новий захисник самодержавства або "Горе" г. Л. Тихомірова
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Шмурло є. Петро Великий та його спадщина
- •Мілюков п. Петро Великий та його реформа
- •Ковалевський п. Історичний шлях Росії
- •Анісімов є. Час петровських реформ
- •Жидков в., Соколов к. Десять століть російської ментальності: картина світу і влада
- •Тема 8 соціальна політика катерини іі (друга половина XVIII ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Наказ Катерини іі про підготовку проекту нового Уложення 1767 р.
- •Указ від 11 січня 1765 р. "Про надання поміщикам права віддавати селян на каторжну роботу"
- •Указ від 22 серпня 1767 р. "Про заборону селянам скаржитися на поміщиків"
- •Грамота на права, вольності і переваги благородного російського дворянства (21 квітня 1785 р.)215
- •Грамота на права і вигоди містам Російської імперії (21 квітня 1785 р.)216
- •Ковалевський п. Історичний шлях Росії
- •Практикум з історії Росії від найдавніших часів до кінця XVIII століття
Патріарший або Никоновський літопис
У ривок
У рік 6751 (1242−1243)... поїхав князь великий Ярослав Всеволодович в Орду до царя Батия, а сина свого Костянтина залишив у Кановичі. Батий же вшанував Ярослава і відпустив, давши йому старійшинство на всій Руській землі, і прибув з великою честю в землю свою.
У рік 6752 (1243−1244). Князь Володимир Костянтинович Углетський... і братанич його князь Борис Василькович Ростовський, і другий братанич його князь Василій Всеволодович прийшли в Орду до царя Батия по свої отчини; він же, послухавши їх про це і розсудивши, дав їм вотчину їх і відпустив з честю...
У рік 6753 (1244−1245). Князь Костянтин Ярославович... прийшов із Орди Батиєвої від Канович у Володимир до батька свого Ярослава Всеволодовича з честю... Того ж року князь великий Ярослав Всеволодович... з братією своєю і з братаничем своїм з князем Володимиром Костянтиновичем, і з братанича його Василька Ростовського синами Борисом і Глібом і братанича його Всеволода сином Василієм Всеволодовичем... пішли в Орду до царя Батия.
У рік 6754 (1246). Князь Святослав Всеволодович і князь Іван Всеволодович... з племінниками своїми приїхали із татар в свою отчину; а великого князя Ярослава Всеволодовича послав цар Батий до Кановичів... і відпустив його вже хворого, і трохи відійшовши від Канович, він помер місяця вересня в 30 день.
У рік 6755 (1246−1247)... князь Святослав Всеволодович по смерті брата свого Ярослава Всеволодовича сів на столі на великому княжінні у Владимирі, і братаничів своїх − князя Олександра Ярославовича, і князя Андрія, і Костянтина, і Афанасія і Данила, і Михайла, і Ярослава, і Василія − посадив по городах, як заповів брат його Ярослав Всеволодович, він же не змінив його слово. Того ж року князь Андрій Ярославович... поїхав в Орду до царя Батия; той прийняв його з честю. Того ж року цар Батий послав у Новгород до Олександра Ярославовича зі словами: "Мені показав Бог багато народів, ти один не хочеш підкоритися державі моїй? Але, якщо хочеш зберегти землю свою, то прийди поклонитися мені, і побачиш честь і славу царства мого". Він же з благословення єпископа Кирила поїхав в Орду. Коли прийшов в Орду до царя Батия, цар побачив його і сказав вельможам своїм: "Як говорили ми про нього, так і є; немає подібного цьому князю", і вшанував його, і послав його з братом його Андрієм Ярославовичем к Кановичем.
У рік 6757 (1248−1249). Князь Гліб Василькович... поїхав в Орду до Батиєвого сина − до царя Сартака... Того ж року приїхав князь Олександр Ярославович і брат його Андрій від Канович; і віддали князю Олександру Київ і всю Руську землю, а князю Андрію, брату його, дали велике княжіння у Владимирі...
У рік 6758 (1249−1250). Поїхав князь Борис Василькович Ростовський в Орду до Батиєвого сина − до царя Сартака; цар же Сартак вшанував його і відпустив у свою отчину...
У рік 6760 (1251−1252). Поїхав князь Олександр Ярославович в Орду до царя Сартака, Батиєвого сина, і прийняв його цар з честю. Того ж року пішов з Орди Невруй-царевич, і князь Катиак, і князь Алибуга Хоробрий військом на великого князя Андрія Ярославовича Суздальського... і на всю землю Суздальську. Князь великий же Андрій Ярославович Суздальський обурився, сказавши: "Господи! Що це є, досить нам між собою сваритися і наводити один на одного татар; краще нам втікати в чужу землю, ніж бути в дружбі і служити татарам". І зібрав військо своє, пішов проти них, і, зустрівшись, почали битися, і була битва велика, і перемогли татари, і тікав князь великий Андрій Суздальський, і з княгинею своєю і з боярами своїми... А татари гналися за ним і наздогнали його біля міста Переяславля... але Бог зберіг його і пречиста Богородиця... Царевич же Невруй з татарами своїми взяв Переяславль... і захопили княгиню Ярославову з дітьми і убили її, а інших дітей Ярославових у полон взяли, а воєводу їх Жидислава вбили, і людей всіх в полон повели, і все майно взявши, і повернулись в Орду. Того ж року приїхав князь великий Олександр Ярославович, внук Всеволода, правнук Юрія Долгорукого, із Орди з великою честю, зустріли його з хрестами, з священним собором і великою кількістю людей; і посадив його преосвященний Кирил, митрополит, на велике княжіння у Владимирі...
У рік 6764 (1255−1256). Поїхали князі в Городець і в Новгород. Князь же Борис Василькович Ростовський пішов до татар з великими дарами, також князь Олександр Ярославович послав послів своїх до татар з великими дарами; князь же Борис Василькович Ростовський, побувавши в Улавчия і віддавши дари, пошанований повернувся з великою честю в свою отчину...
У рік 6765 (1256−1257). Пішли в Орду князь великий Олександр Ярославович Володимирський і князь великий Борис Василькович Ростовський... Тієї ж зими повернулися з великими почестями в свої отчини. Того ж року князь Гліб Василькович одружився в Орді, і приїхав із Канович землі від царя з великою честю в свою отчину. Тієї ж зими прибули численники з татар, і переписавши всю землю Суздальську і Рязанську і Муромську і призначивши десятників, сотників і тисячників і темників, повернулися в Орду, не рахували тільки архімандритів, і ігуменів, і іноків, і попів, і дияконів, і крилошан і всього притчу церковного...
У рік 6766 (1257−1258)... Того ж року пішли в Орду князь великий Олександр Ярославович Володимирський, і князь великий Андрій Ярославович Суздальський, і князь Борис Василькович Ростовський, і князь великий Ярослав Ярославович Тверський, і вшанували Улавчия і всіх князів і воєвод Ординських, і відпустили їх з великою честю на Русь, і прийшли в ту ж осінь кожний у свої отчини... Того ж року прибули численники із Татар у Володимир і поїхали численники Ординські, і князь великий Олександр Ярославович Володимирський, і Андрій Ярославович Суздальський і князь Борис Василькович Ростовський переписали Новгородську землю. Почувши про це, новгородці обурилися сильно. Прийшли в Новгород численники татарські з великим князем Олександром Ярославовичем і з іншими князями руськими, і князь Василій Олександрович Новгородський утік від батька свого з Новгорода у Псков, а татари почали просити данину, і не погодилися на то новгородці; і давши багато дарів цареві і послам його, відпустили їх з миром, а Михалка посадника вбили, і другого посадника Михалка вбили, а Ананія посадник помер. І дали посадництво Михайлу Федоровичу, а тисяцьке дали Жидяті Доможировичу; а князь Олександр Ярославович вигнав свого сина Василія з Пскова і послав його на Низ, а дружинників його покарав: одним ніс і вуха повідрізали, другим очі викололи і руки відсікли...
У рік 6767 (1258−1259). Михайло Пинячин приїхав у Новгород зі словами: "Якщо не підкоритеся царю Ординському, то незабаром прийде військо Татарське на Низовську землю і всім горе буде"; і налякалися новгородці, і послали послів своїх в Орду до царя з великими дарами, били чолом, щоб гніву не мав і щоб переписав землю їх всю, як хоче. Того ж року прийшли від царя з Орди численники у Володимир і взяли з собою великого князя Олександра Ярославовича Володимирського, і князя Андрія Ярославовича Суздальського, і князя Бориса Васильковича Ростовського, і пішли в Новгород, і переписали всю землю Новгородську і Псковську, не враховуючи лише архімандритів, ігуменів, і попів, і дияконів, і іноків, і крилошан і всього священницького почту...
У рік 6770 (1261−1262)... Князі руські, погодившись між собою, прогнали татар із міст своїх, бо від них насилля, і відкупляли багаті у татар данини і самі користувалися, а багато людей бідних... І так князі Руські вигнали Татар, а інших побили, а інші від них хрестилися в ім‘я Отця і Сина і Святого Духа. Тоді убили в Ярославлі і Зосиму-відступника, який відрікся християнської віри і чернецтва, і був бусурманин злий дуже... і багато зла робив християнам, його ж убили православні християни і кинули псам...
У рік 6771 (1262−1263)... Того ж року князь великий Олександр Ярославович... учетверте поїхав в Орду до царя Беркая, і зимував там; і розхворівся дуже, і відпустили його на Русь, і дійшовши до Городця... місяця листопада в 14 день, тієї ж ночі помер...
Отрывки из Патриаршей или Никоновской летописи // Сборник документов по истории СССР. Ч. 2. XIV−XV вв. / Сост. А. Горский, И. Фроянов. – М., 1971. – С. 175−178.
ДОКУМЕНТ № 3