
- •Тема 1 великий новгород як державне утворення XII−XV ст. 18
- •Тема 2 північно-східна русь та золота орда 52
- •Тема 3 судебник івана ііі 1497 р. 95
- •Тема 4 політика опричнини івана іv грозного (XVI ст.) 118
- •Тема 5 громадянська війна (смута) в московській державі (кінець хvі − початок хvіі ст.) 164
- •Глава IV. Про купецтво 265
- •Глава V. Про ремесло 269
- •Глава viі. Про селян 273
- •Тема 8 соціальна політика катерини іі (друга половина XVIII ст.) 285
- •Тема 1 великий новгород як державне утворення XII−XV ст.
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Повість минулих літ
- •Новгородський перший літопис
- •Грамота великого князя Мстислава Володимировича і сина його Всеволода Новгородському Юр’єву монастирю на село Буйци. Полюддя і срібне блюдо 1130 р.
- •Договірна грамота Новгорода з великим князем тверським Ярославом Ярославовичем. 1270 р.
- •Грамота Великого Новгорода про надання на рік "чорного бору" з Новоторзьких волостей великому князю Василію Васильовичу 1448−1461 рр.
- •Жалувана грамота Великого Новгорода Соловецькому монастирю на Соловецький та інші острови 1459−1469 рр.
- •Новгородська Судна грамота
- •Герцен о. Про розвиток революційних ідей в Росії
- •Костомаров м. Про значення Великого Новгорода в історії Росії
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Федотов г. Доля і гріхи Росії
- •Алексєєв ю. Государ всея Русі
- •Тема 2 північно-східна русь та золота орда
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Суздальський літопис за Лаврентіївським списком
- •Патріарший або Никоновський літопис
- •Лаврентіївський літопис
- •Лист брата Юліана про монгольську війну
- •Духовна грамота Московського князя Івана Калити 1339 р.
- •Карамзін м. Історія держави Російської
- •Герцен о. Про розвиток революційних ідей у Росії
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Чичерін б. Про народне представництво
- •Савицький п. Степ і осілість
- •Трубецькой м. Спадщина Чингізхана
- •Вернадський г. Історія Росії
- •Гумільов л. Давня Русь і Великий степ
- •Гумільов л. Від Русі до Росії: нариси етнічної історії
- •Афанасьев ю. Небезпечна Росія
- •Тема 3 судебник івана ііі 1497 р.
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Судебник 1497 року
- •Сигізмунд Герберштейн. Нотатки про Московські справи
- •Бєлінський в. Літературні мрії
- •Афанасьєв ю. Небезпечна Росія
- •Тема 4 політика опричнини івана іv грозного (XVI ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Царська книга 1539–1543 рр.
- •Судебник 1550 року
- •Стоглавий собор 1551 р.
- •Глава 28. Про книжних писців.
- •Глава 32. Про хрестящихся не по чину.
- •Глава 72. Про викуп полонених.
- •Глава 75. Про вотчини і про куплі, які боголюбці давали святим церквам на помин своїм душам і по своїх батьків у вічний помин...
- •Глава 92. Про ігрище еллінського129 бісування.
- •Глава 98.
- •Вибрана тисяча 1550 р.
- •Д. Флетчер. Про державу Російську
- •Перше послання Курбського Івану Грозному
- •Третє послання Курбського Івану Грозному
- •Перше послання Івана Грозного Курбському
- •Друге послання Івана Грозного Курбському
- •Послання Івана Грозного про зраду Андрія Курбського (1564 р.)
- •Витяги із доповнень до Никоновського літопису. Про запровадження опричнини. 1565 р.
- •Горсей Джером. Скорочена розповідь або меморіал мандрівок
- •Пискарьовський літопис 1538−1565 рр.
- •Поссевіно а. Історичні твори про Росію хvі ст.
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Костомаров м. Цар Іван Васильович Грозний
- •Пипін о. Історія російської літератури
- •Ліхачов д. На шляху до нової літературної свідомості
- •Веселовський с. Дослідження з історії опричнини
- •Афанасьєв ю. Небезпечна Росія
- •Витяг із Псковського 1–го літопису
- •Тема 5 громадянська війна (смута) в московській державі (кінець хvі − початок хvіі ст.)
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Сказання Авраамія Паліцина. 1620 р.
- •Указ 1597 р. Про п’ятирічний пошук селян–утікачів
- •Указ 1597 р. Про холопів
- •1603 Р., серпень 16. Указ про видачу відпускних грамот холопам, володарі яких вигнали їх під час голодомору без оформлення вольної
- •1606 Р., раніше листопада 29. Грамота патріарха Гермогена про становище повстанців у Коломенському і про "листи" Болотникова до боярських холопів із закликом "побивати" господ
- •1607 Р., березня 7. Указ про заборону примусово оформлювати служилі кабали на добровільних холопів незалежно від строку їх служби
- •1607 Р., березня 9. Соборне уложення про заборону переходу селян і про 15–річний строк пошуку біглих селян
- •Горсей Джером. Скорочена розповідь або меморіал мандрувань
- •Маржерет Жак. Стан Російської імперії і великого князівства Московії
- •Буссов к. Московська хроніка 1584-1613 рр.
- •Із "Московської хроніки" Конрада Буссова
- •Флетчер Джильс. Про державу Російську
- •Временнік Івана Тимофєєва
- •Ісаак Масса. Коротке повідомлення про Московію
- •Джон Мерік. Стан Російської держави після смерті останнього претендента Дмитрія
- •Флетчер Джильс. Про державу Російську
- •Карамзін м. І що була тоді Росія
- •Костомаров м. Борис Годунов
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Платонов с. Нариси з історії Смути в Московській державі хvі−хvіі cт.
- •Ахієзер о. Росія: критика історичного досвіду
- •Тема 6 соборне уложення 1649 року
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Соборне Уложення 1649 року
- •Глава і
- •Глава іі
- •Глава ііі
- •Глава іv
- •Глава V
- •Глава хі
- •Глава хіі
- •Глава хvі
- •Гордон Патрік. Щоденник, ведений ним під час його перебування в Росії 1661−1678 рр.
- •Котошихін г. Про Росію за царювання Олексія Михайловича
- •Глава іі
- •Глава IV
- •Костомаров м. Цар Олексій Михайлович
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Тема 7 реформи петра і (перша чверть XVIII ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Указ про утворення урядового Сенату і про його персональний склад 22 лютого 1711 р.
- •Указ про порядок успадкування в рухомому і нерухомому майні (про єдиноуспадкування) (березня 1714 р.)
- •Указ про фіскалів і про їхні посади і дії (17 березня 1714 р.)
- •Устав військовий 30 березня 1716 р.
- •Прохання сенаторів царю Петру і про прийняття ним титулу "Батько Вітчизни, Імператор Всеросійський, Петро Великий" (22 жовтня 1721 р.)
- •Табель про ранги (січень 1722 р.)
- •Указ про посаду Сенату (27 квітня 1722 р.)
- •Указ про посаду генерал–прокурора (27 квітня 1722 р.)
- •Посошков і. Книга про бідність і багатство
- •Глава і. Про духовність
- •Глава іі. Про військові справи
- •Глава ііі. Про судочинство
- •Глава IV. Про купецтво
- •Глава V. Про ремесло
- •Глава viі. Про селян
- •Погодін м. Петро Великий
- •Аксаков і. Як почався і проходив розвиток російського суспільства
- •Плєханов г. Новий захисник самодержавства або "Горе" г. Л. Тихомірова
- •Ключевський в. Курс російської історії
- •Шмурло є. Петро Великий та його спадщина
- •Мілюков п. Петро Великий та його реформа
- •Ковалевський п. Історичний шлях Росії
- •Анісімов є. Час петровських реформ
- •Жидков в., Соколов к. Десять століть російської ментальності: картина світу і влада
- •Тема 8 соціальна політика катерини іі (друга половина XVIII ст.)
- •Теми індивідуальних завдань
- •Джерела
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Документи
- •Наказ Катерини іі про підготовку проекту нового Уложення 1767 р.
- •Указ від 11 січня 1765 р. "Про надання поміщикам права віддавати селян на каторжну роботу"
- •Указ від 22 серпня 1767 р. "Про заборону селянам скаржитися на поміщиків"
- •Грамота на права, вольності і переваги благородного російського дворянства (21 квітня 1785 р.)215
- •Грамота на права і вигоди містам Російської імперії (21 квітня 1785 р.)216
- •Ковалевський п. Історичний шлях Росії
- •Практикум з історії Росії від найдавніших часів до кінця XVIII століття
Документи
ДОКУМЕНТ № 1
Суздальський літопис за Лаврентіївським списком
У ривок
Про васальну залежність північно-східних руських князів від золотоординських ханів
У рік 6751 (1243). Великий князь Ярослав поїхав у Татари до Батия, а сина свого Костянтина послав до Канович. Батий вшанував Ярослава і мужів його великою честю і відпустив, сказавши йому: "Ярославе, бути тобі старшим князем над всіма князями в Руській землі". Ярослав повернувся у свою землю з великою честю.
У рік 6752 (1244). Князі Володимир Костянтинович, Борис Васильович, Василій Всеволодович зі своїми мужами поїхали в Татари до Батия по свою отчину. Батий же вшанував їх честю достойною і відпустив, розсудивши їх, кожного в свою отчину, і приїхали вони з честю на свою землю.
У рік 6753 (1245). Князь Костянтин Ярославич приїхав із Татар від Канович до батька свого з честю. Того ж літа великий князь Ярослав із своїми братами і з синами поїхав у Татари до Батия.
У рік 6754 (1246) Святослав, Іван-князь з синами своїми приїхав із Татар у свою вотчину. Того ж літа Михайло, князь Чернігівський, зі своїм внуком Борисом поїхав у Татари, і коли вони прибули, послав Батий до Михайла-князя з наказом поклонитися вогню та ідолам їхнім. Михайло ж князь не скорився велінню їх, а зневажив його і глухих ідолів, і так без жалості нечистими заколотий був і кінець життя прийняв... Батий же князя Бориса пустив до Сартака, сина свого. Сартак же, вшанувавши князя Бориса, відпустив його від себе. Тієї ж осені Ярослав-князь, син Всеволода, помер на чужині, ідучи від Канович…
У рік 6755 (1247). Олександр, почувши про смерть батька свого, приїхав із Новгорода у Владимир, і плакав за батьком своїм зі стриєм своїм Святославом і з братами своїми. Того ж року князь Святослав, син Всеволода, сів у Владимирі на столі батька свого, а племінників своїх посадив по містах...
Того ж літа... поїхав князь Андрій Ярославич у татари до Батия, і Олександр-князь поїхав за братом до Батия...
У рік 6757 (1249). ... Приїхали Олександр і Андрій від Канович і наказали Олександрові Київ і всю Руську землю, а Андрій осів у Володимирі...
У рік 6758 (1250). Поїхав князь Борис до Сартака. Сартак же, вшанувавши [його], відпустив у свою отчину. Тої ж осені поїхав Святослав Всеволодович із сином у татари. Тої ж осені приїхав митрополит Кирил на Суздальську землю.
Про політику північно-східних руських князів щодо золотоординських ханів
У рік 6760 (1252). Пішов князь Новгородський Олександр Ярославович у Татари і відпустили його з честю великою, давши йому старшинство серед усіх братів його. Цього ж літа задумав Андрій-князь Ярославич зі своїми боярами втекти, а не царям служити, і втік у невідому землю з княгинею своєю і з боярами своїми, і переслідували татари його і наздогнали перед містом Переяславлем, Бог же зберіг його і молитва його батька. Татари же розійшлися по землі, княгиню Ярославову шукаючи, і, дітей забирали і воєводу Жирослава тут вбили, і княгиню вбили і дітей Ярославових у полон взяли, і людей велику кількість повели з конями та худобою, і багато зла вчинивши, відійшли. Того ж року відпустили татари Олега-князя Рязанського в свою землю. Того ж року прийшов Олександр-князь великий із Татар у місто Владимир і зустріли його з хрестами біля Золотих воріт митрополит і всі ігумени і городяни і посадили його на столі батька його Ярослава...
У рік 6764 (1256). Поїхали князі в Городець та в Новгород. Князь же Борис поїхав у татари, а Олександр-князь послав дари. Борис же був в Улавчия, дари дав і приїхав у свою отчину з почестями...
У рік 6765 (1257). Поїхали князі в Татари. Олександр, Андрій, Борис, вшанувавши Улавчия, приїхали у свою отчину. Тієї ж зими приїхав Гліб Василькович із Кану землі від цісаря і оженився в Ворді. Тієї ж зими приїхали численики, переписали всю землю Суздальську і Рязанську і Муромську... Тільки не порахували ігуменів, ченців, попів, крилошан, хто [під опікою] святої Богородиці і владики.
Про народні повстання проти монгольського гніту
У рік 6766 (1258). Того ж року пішли князі в татари, Олександр, Андрій, Борис, Ярослав Тверський, вшанувавши Улавчия і всіх [його] воєвод, і відпущені були в свою отчину... Тієї ж зими приїхали чисельники у Владимир, і пішли численики і князі, Олександр, Андрій, Борис в Новгород Великий, переписали і поїхали знов у Владимир...
У рік 6770 (1262). Визволив Бог від лютого гніту бусурменського людей Ростовської землі, вселив гнів в серця християн, не потерпіли насилля поганих, вирішили на вічі і вигнали з міст із Ростова, із Владимира, із Суздаля, із Ярославля, бо брали ті окаянні бусурмени данину і від того велику шкоду людям робили...
Суздальская летопись по Лаврентьевскому списку // Сборник документов по истории СССР. Ч. ІІ. XIV−XV вв. / Сост. А. Горский, И. Фроянов. – М., 1971. – С. 173−174.
ДОКУМЕНТ № 2