Методичні рекомендації

Мета заняття − проаналізувати суть та особливості взаємо­відносин Північно-Східної Русі і Золотої Орди; з’ясувати ступінь впливу "монгольського чинника" на внутрішньополітичні про­цеси, економічний і культурний розвиток Північно-Східної Русі.

Розгляд першого питання розпочніть з того, що наприкінці 1237 р. розпочалося нашестя монгольських орд на Північно-Східну Русь, внаслідок чого вона опинилась під владою однієї з найбільших держав середньовіччя − монгольської держави Чингізидів. Аналі­зу­ючи ці події, зверніть увагу на різні оцінки істориків щодо характеру військового вторгнення та його наслідки. Більшість дослідників, опира­ючись на писемні та археологічні джерела, стверджує, що мон­гольська навала супроводжувалася спустошенням міст, масовим зни­щенням населення. Першим постулатом про те, що Північно-Східна Русь не зазнала нищівного розорення і масової деморалізації, нама­гався заперечити Дж. Феннел. На думку Г. Прохорова, "великого розорення Бату" не було, хоча руйнування міст і знищення насе­лен­ня мали місце. Останнім часом великої популярності набула версія талановитого російського публіциста Л. Гумільова, який стверджує, що ця навала була лише військовим походом кочівників. Прихиль­ники євразійського напряму розвитку (самобутньої інтелектуальної течії, яка виникла в 1920-х роках у середовищі російської еміграції: М. Трубецькой, П. Савицький, Л. Садовський, Г. Вернадський) вза­га­лі доводили, що монгольське завоювання було чи не прогресивним явищем, і писали про союз народів у Великому степу. Більшість його послідовників не ознайомлена з численними ординськими докумен­тами, як і з джерелами археологічними.

Відзначте численність монгольського війська, його структуру і організацію, а також перебільшення кількості монголів багатьма ав­то­рами. З’ясуйте, чому монголам вдалося так легко (на перший по­гляд) і настільки швидко завоювати таку величезну територію?

Ознайомтесь з документами № 3, 4, 5 та охарактеризуйте полі­тико-адміністративний устрій монгольської держави, закони, прин­ципи організації війська.

Після утворення Золотої Орди (1242) Північно-Східна Русь ста­ла одним із її улусів (тюрк. − аул, населена територія, надана у воло­діння, найближчий відповідник − князівство). Наголосіть на тому, що в радянській історіографії панувало однозначне тракту­вання історії Золотої Орди як держави-гнобителя. Тому перш ніж аналізувати питання про державний устрій, систему управління, ре­лігію, основні етапи політичної історії Золотої Орди, необхідно де­тально ознайомитися з поняттями монголо-татари, монголо-татар­ське ярмо, Золота Орда. Відзначте апологетику монгольського завою­вання в працях євразійців і поставтеся критично до їхніх висновків.

При розгляді другого питання зверніть увагу передусім на те, що в новітній літературі, слідом за Л. Гумільовим, зокрема, дослід­ники вказують на добровільний союз князів Північно-Східної Русі з монголами, а про "монголо-татарське ярмо" взагалі не йдеться (див. документ № 14). Хоча в історичній науці відносини Північно-Схід­ної Русі і Золотої Орди традиційно розглядались як "татарське вла­дарювання", тобто як "монголо-татарське ярмо". Очевидно, нема ще підстав відмовлятися від добре обгрунтованої концепції (В. Пашуто, Л. Черепнін та ін.) про встановлення васальної залежності Північно-Східної Русі від Золотої Орди. На підставі аналізу джерел дайте відповідь: яку політику щодо монгольських ханів проводили північ­но-східні руські князі після монгольської навали: чи намагалися чинити опір, чи, навпаки, обрали шлях співробітництва та визнали васальну залежність від золотоординських ханів; які північно-східні руські князі використали відносини з золотоординськими ханами в своїх корисних цілях (див. документи № 1, 2, 16).

Простежте, в яких формах реалізувалась васальна залежність − (регулярні приїзди північно-східних руських князів до золото­ордин­ських ханів, сплата данини на користь Орди, використання люд­сь­ких ресурсів Північно-Східної Русі у військово-політичних цілях, військові напади, видача ярликів на велике владимирське княжіння тощо (див. документи № 1, 2, 3). Васалітет як система залежності Північно-Східної Русі від Золотої Орди був динамічним політичним явищем − залежно від політичної ситуації, він змінювався як у самій Золотій Орді (утворення Ногайської Орди 1281 р.), так і в князів­ствах Північно-Східної Русі (послаблення великокнязівської влади, зникнення системи баскацтва, посилення великого московського князя тощо). Перелічіть найважливіші події, пов’язані з монголо-та­тарським пануванням у Північно-Східній Русі.

Дайте відповідь на такі питання: яку політику проводили мон­голо-татари щодо православної церкви та її духовенства; чому пра­вославна церква мала повну свободу діяльності і підтримку ханської влади, що було підтверджено ханськими ярликами; яку роль віді­грало православне духовенство в боротьбі за звільнення від ордин­ської залежності в другій половині ХІV−ХV ст.

При розгляді третього питання, присвяченого проблемі "мон­гольського чинника" в історії Росії, вкажіть на суперечливість кон­цепцій істориків з цього питання. Так, М. Карамзін і М. Костомаров стверджували, що монголи мали великий вплив на розвиток Мос­ков­ської держави, яка склалася саме під впливом державності монголь­ської. Прокоментуйте вислів М. Карамзіна: "Москва зобов’язана своєю величчю ханам" (див. документ № 7). У свою чергу, С. Солов­йов, В. Ключевський, С. Платонов відзначали, що визначного впли­ву на історичний розвиток Росії "татарське ярмо" не мало. У радян­сь­кий період панував погляд на монгольську навалу як на зло, яке надовго загальмувало політичний, економічний та культурний роз­ви­ток Московської держави (Б. Греков, К. Базилевич). Прихильники євразійства стверджували, що монгольська імперія була поперед­ницею російської державності, а отже, монголи відіграли визначну роль у створенні "євразійської" державності і культури, внаслідок чого Росія успадкувала основні риси Золотої Орди (див. документи № 11, 12, 13). Близькою до євразійства є концепція Л. Гумільова про позитивний вплив монголів на історичний розвиток Росії − за його словами, це був військово-політичний союз, який себе виправдав (див. документи № 14, 15). У працях євразійців, як і Л. Гумільова, такі висновки не підтверджені жодним документальним свідченням. Більше того, у жодному дипломатичному ординському документі русь­кі князі навіть не згадуються (тоді як угоди з великими князями ли­товськими підкріплені князівськими підписами з печатками). Ордин­ські ярлики (як і руські літописи) однозначно трактують, хто є сю­зереном (царем), а хто − його васалом.

На сучасному етапі вивчення цієї проблеми домінує твер­джен­ня про негативний вплив "монгольського чинника" на історичний розвиток Росії (монгольське панування загальмувало соціально-еко­номічний, політичний та духовний розвиток російської держави, а також змінило характер державності у бік "східного" самодер­жав­ства). Деякі сучасні історики (Ю. Кривошеєв) схиляються до думки, що залежність від монголо-татар не призвела до будь-яких змін у по­літичному розвитку Північно-Східної Русі і суттєвого впливу на її внутрішній устрій не мала.

Аналізуючи джерела та історичні дослідження, акцентуйте увагу на тому, що наслідками монгольського панування були перед­усім величезні матеріальні втрати (знищення населення, пограбу­ван­ня міст, загибель історичної та культурної спадщини, сплата "вихо­ду" тощо), а також соціальний регрес та деформації у політичному устрої Північно-Східної Русі (порушення системи васалітету і заміна його відносинами підданства, посилення одноосібної деспотичної вла­ди князів, зниження авторитету влади, консервація холопства, па­діння ролі міст, падіння моралі, запозичення деспотичних форм по­лі­тики ординських ханів тощо). Варто відзначити і той факт, що "монгольський чинник" сприяв зростанню тенденції до ізоляції, розриву зв’язків з Європою, що призвело до відставання Москов­ської держави від західноєвропейських країн. Проаналізуйте вплив "монгольського чинника" на культуру, побут та етнотип росіян (див. документи № 8, 9, 10, 12, 13, 16).

Разом з тим, ординське панування не змінило системи управ­ління в Північно-Східній Русі. Золотоординські хани не впрова­джу­вали своїх порядків, не втручались у внутрішнє управління, не посягали на народні звичаї, мову, релігію, Чингізиди не посідали князівські престоли і не мали постійних намісників на підкорених землях. Вони задовольнялися покірністю і сплатою данини. І все ж золотоординське панування стало головною передумовою виник­нення самодержавної Московської держави, в якій відсутніми були будь-які демократичні інститути.