
- •Міністерство освіти і науки україни одеський національний морський університет
- •Одеса - 2011
- •Введення
- •1. Постановка задачі
- •1.1. Основи різницевих методів
- •1.2. Оцінка стійкості різницевих схем
- •Блок-схеми процедур Matrix і Vector представлені на рис. 2.5
- •2.10. Оцінка ефективності чисельних методів
- •3. Рішення систем звичайних диференціальних рівнянь
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Організація рішення системи звичайних диференціальних рівнянь
- •4. Рішення звичайних диференціальних рівнянь та їх систем в середовіщі excel
- •4.1. Організація рішення звичайних диференціальних рівнянь першого порядку
- •4.2 Організація рішення систем звичайних диференціальних рівнянь
- •Література
- •Додаток
Блок-схеми процедур Matrix і Vector представлені на рис. 2.5
Формальні параметри процедур Matrix і Vector:
Kpol - порядок апроксимуючого полінома;
Jm - кількість кроків на відрізку апроксимації;
T - вектор значень додаткової незалежної змінної t (час), значення якої на початку відрізку апроксимації дорівнює 0, а наприкінці відрізку дорівнює J;.
X - вектор значень впливу;
A, K - задані коефіцієнти рівняння;
a0 – коефіцієнт полінома, апроксимуючого рішення, прийнятий по початкових умовах;
MA - матриця коефіцієнтів;
MB - вектор правої частини.
2.9. Схеми рішення рівняння Y()=KX()
Схеми чисельного рішення рівняння (1.4) або (2.18) відрізняються від розглянутих схем рішення звичайного диференціального рівняння першого порядку (1.1).
.
(2.18)
Використовуючи загальноприйнятий спосіб різницевої апроксимації першій похідній і відносячи значення X до різних моментів часу одержимо:
аналогічно
явній різницевій схемі
,
(2.19)
аналогічно
неявній різницевій схемі
,
(2.20)
аналогічно
схемі трапецій
.
(2.21)
В
аріанти
схем аналітико-сіткового методу для
рішення (2.18) можна одержати аналогічно
рішенню рівняння (1.1). У
межах відрізку інтегрування використається
нова координатна вісь
t,
як показана на рис. 2.6, та проводиться
рішення рівняння (2.4)
.
(2.22)
Не залежно від характеру зміни X, на відрізку інтегрування (постійне значення Χ(t)=0,5*(Χi-1+ Χi) або лінійна зміна від Χi-1 до Χi ) одержимо для аналітико-сіткового методу:
. (2.23)
Коли здійснюється перехід від звичайного диференціального рівняння високого порядку до системи рівнянь першого порядку й використовується підстановка (1.4), тоді K=1.
Стійкість схем (2.19) - (2.21) і (2.23) забезпечується, оскільки коефіцієнт при Χi-1 дорівнює 1 і отже немає нагромадження погрішності від одиничного збурювання в момент часу i-1.
2.10. Оцінка ефективності чисельних методів
Вибір чисельного методу для рішення конкретної задачі залежить від багатьох факторів. При виборі чисельного методу в першу чергу варто звертати увагу на його стійкість. Це особливо важливо при рішенні складних систем рівнянь або при рішенні нелінійних задач. Виходячи з необхідності забезпечити мінімальну погрішність рішення перевагу варто віддавати аналітико-сітковим і проекційним методам.
Загальна порівняльна оцінка ефективності чисельних методів використаних для рішення звичайних диференціальних рівнянь першого порядку наведена в таблиці 2.1. Ці оцінки є результатом рішення великої кількості прикладних задач.
Таблиця 2.1 - Оцінка ефективності чисельних методів
Метод |
Оцінка абсолютної стійкості |
Рівень погрішності в порівнянні із проекційним методом |
Явний різницевий метод |
|
15 - 25 |
Неявний різницевий метод |
Стійкий |
10 - 20 |
Метод трапецій |
|
5 - 15 |
Аналітико-сітковий метод з постійним впливом на інтервалі інтегрування |
Стійкий |
5 - 15 |
Аналітико-сітковий метод з лінійним впливом на інтервалі інтегрування |
Стійкий |
5 - 10 |
Метод Рунге- Кутта 4 порядку |
|
5 - 12 |
Проекційний метод |
Стійкий |
1 |
де τ – крок інтегрування.
Слід зазначити, що при використанні проекційного методу, апроксимація рішення на відрізку інтегрування здійснювалася поліномами невисоких ступенів (3 - 5).
При наявності стрибкоподібної зміни впливів або характеристик досліджуваних об'єктів здійснюється переміщення границь відрізків інтегрування, що легко забезпечити програмними засобами.