Методичні рекомендації

Вивчення теми доцільно розпочати із з’ясування особливостей розгляду окремих категорій адміністративних справ судами, які проявляються у скорочених термінах розгляду таких справ, стягненні судового збору за розгляд деяких категорій справ, виконанні постанов суду та навести конкретні приклади до вказаних особливостей.

Вивчаючи перше питання, слід з’ясувати, що розуміється під но­рмативно-право­вим актом та актом індивідуальної дії. Варто звернути увагу на те, що пра­во оска­ржи­ти нормативно-правові акти ма­ють осо­би, що­до яких йо­го засто­со­вано, а також осо­би, які є суб’єктами пра­вовідно­син, у яких бу­де засто­со­вано цей акт. Потрібно також окреслити мо­ж­ли­ве ко­ло відпо­ві­да­чів та предмет адмі­ні­стра­ти­вно­го спо­ру. Частина 9 статті 171 КАСУ уповноважує суд здійснювати при потребі так званий «непрямий» контроль, тому слід з’ясувати в чому проявляється його суть та призначення. Розгляд цього питання передбачає також характеристику особливостей провадження у справах щодо оскарження постанов, дій чи бездіяльності ВРУ, указів, розпоряджень, дій чи бездіяльності Президента України, актів, дій чи бездіяльності ВРЮ, рішень, дій чи бездіяльності ВККС.

Друге питання стосується так званих «виборчих спорів», під якими розуміються як спори щодо правовідносин, пов'язані з виборчим процесом, так і спори щодо правовідносин, пов'язані з процесом референдуму. Слід пам’ятати, що такі спори за своєю правовою природою є конституційно-правовими, оскільки законодавство про вибори і референдум належить до консти­туційного права. Однак виходячи з того, що адміністративний процес не може регулюватися іншими законами, крім КАСУ, порядок звернення до адміністративного суду і розгляд та вирішення адміністративним судом виборчих спорів не може встановлюватися законодавством про вибори і референдум. Необхідно з’ясувати особливості підсудності виборчих спорів, склад осіб, які беруть участь у таких справах, строки звернення до суду, строк розгляду і вирішення усіх категорій виборчих спорів.

Висвітлюючи третє питання важливо наголосити на тому, що на законодавчому рі­вні вста­но­влено судо­вий контроль за виконанням рі­шень юрисдикцій­них орга­нів шляхом розгляду адмі­ні­стра­ти­вних по­зо­вів про оскарження рі­шень, дій або безді­яль­но­сті держа­вної виконавчої служ­би у порядку, ви­зна­че­но­му ст. 181 КАС. При розгляді питання потрібно встановити коло позивачів – учасників виконавчого провадження на основі аналізу Закону України «Про виконавче провадження». З’ясування особливостей провадження у справах за адміністративними по­зовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання потрібно розпочати із встановлення можливих позивачів в таких категоріях справ та окреслити в чому можуть проявлятися такі обмеження.

При вивченні четвертого питання семінарського заняття, необхідно з’ясувати, які категорії адміністративних справ розглядаються лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень. Для цього потрібно проаналізувати ч. 4 ст. 50 КАСУ та Главу 6 Розділу III КАСУ. Варто зазначити, що норми Глави 6 Розділу 3 КАСУ мають пріоритет над загальними нормами КАСУ, зокрема, шодо ч. 4. ст. 50 КАСУ, оскільки є спеціальними, однак вони не повністю врегульовують процедуру вирішення відповідних категорій справ, а містять лише особливості – те, що відрізняє їх від загального порядку провадження. А тому з питань, у яких норми цієї глави «мовчать», належить керуватися загальними правилами провадження в адміністративній справі.